Перспективи розвитку орендних і лізингових відносин в Україні

Однією з причин повільного запровадження лізингу в нашій державі певний час була відсут- ність правових норм, покликаних регулювати ці суспільні відносини. Щоправда ЗУ «Про банки і банківську діяльність» зазначається, що банки можуть ви­конувати, зокрема, таку банківську операцію, як придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг). Прогалини в правовому регулюванні лізингових опера­цій деякою мірою заповнив ЗУ «Про опо- датку­вання прибутку п-ств», в якому вміщено визначення понять «лізингова (орендна) опера- ція», «оперативний лі­зинг (оренда)», «фінансо- вий лізинг (оренда)», «зворотний лізинг (орен- да)». Проте проблема правового регулювання лізингу з ура­хуванням його особливостей, роз- глянутих вище, навряд чи зможе бути вирішена шляхом застосування лише норм ЦК. Реалізація запропонованих змін до зако­нодавства є лише першим кроком до створення належної правової бази лізингу, який не можна зводити до звичай- но­го договору майнового найму (його різнови- ду). У літературі часто пропонувалося здійсню­вати таке регулювання шляхом прийняття Закону «Про лізинг», який визнав би загальні економіч- ні, організаційні та правові засади здійснення лізингових операцій громадя­нами та юридични- ми особами на території У. Такий Закон було прийнято1997 р. У ньому лізинг ви­значається як підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є влас­ністю лі- зингодавця або набувається ним у власність за до­рученням і погодженням із лізингоодержува- чем у відповід­ного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

89.Поняття приватизації, її основні цілі.

Приватизація державного майна (приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України. Майно єдиного цілісного майнового комплексу державного (комунального) підприємства або його окремих підрозділів, що єєдиними (цілісними) майновими комплексами і виділяються в самостійні підприємства, а також об'єкти незавершеного буд-ва та акції (частини, паї), що належать державі у майні інших суб'єктів госп-ння, можуть бути відчужені на користь громадян чи недержавних юридичних осіб і приватизовані цими особами відповідно до закону. Приватизація державних (комунальних) підприємств здійснюється не інакше як на виконання державної програми приватизації, що визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, і в порядку, встановленому законом. Приватизація державних (комунальних) підприємств чи їх майна здійснюється шляхом: 1)купівлі-продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, іншими способами, що передбачають конкуренцію покупців; 2) викупу цілісного майнового комплексу державного(комунального) підприємства, зданого в оренду, у випадках та порядку, передбачених законом;3)викупу майна державного (комунального) підприємства в інших випадках, передбачених законом. Кожний громадянин України має право на придбання державного майна в процесі приватизації в порядку, встановленому законом. Загальні умови та порядок здійснення приватизації державних (комунальних) підприємств або їх майна визначаються законом. В окремих галузях народного господарства законом можуть бути визначені особливості приватизації майна державних підприємств. У процесі приватизації державного (комунального) підприємства права працівників підприємства, що приватизується, гарантуються законом.

Поиск по сайту: