АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Межі господарсько-правової відповідальності і підстави звільнення від відповідальності

Читайте также:
  1. X. Проблеми юридичної відповідальності за правопорушення у сфері підприємницької діяльності
  2. Види господарсько – правової відповідальності
  3. Види господарсько-правової відповідальності
  4. Види господарсько-правової відповідальності
  5. Види конституційно-правової відповідальності
  6. Види корпоративної соціальної відповідальності
  7. Вік кримінальної відповідальності. Значення віку для визнання особи суб’єктом злочину.
  8. Вопрос Підстави та види припинення діяльності суб’єкта господарювання
  9. Вопрос Підстави та заходи до забезпечення позову, порядок скасування.
  10. Вопрос Поняття та види господарсько-правової відповідальності.
  11. Вопрос Поняття та підстави залишення позову без розгляду.
  12. Вопрос Порядок прийняття позовної заяви, підстави для відмови у прийнятті позовної заяви.

Стосовно меж господарсько-правової відповідальності ст. 219 ГК встановлює наступне:

за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено ГК та іншими законами;

засновники суб'єкта господарювання не відповідають за зобов'язаннями цього суб'єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими документами про створення даного суб'єкта;

якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Отже, за загальним правилом відповідальність передбачається в повному обсязі. Випадки обмеження прямо передбачені законом або обмеження відповідальності може ґрунтуватись на рішенні суду, який, аналізуючи конкретні обставини, може зменшувати розмір відповідальності. Наприклад, договором передбачена надто висока неустойка в порівнянні з реально завданими збитками. З врахуванням всіх обставин суд може її зменшити (ст. 233 ГК).

У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відсутність чіткого визначення у законодавстві поняття непереборна сила та використання іноземного терміну форс-мажор породжують у прокурорській практиці певні проблеми. Так, заст. Генерального прокурора в обґрунтування припинення договору будівельного підряду вказала таку форс-мажорну обставину як Євро-2012. Але це не форс-мажор і не непереборна сила. Ознаками надзвичайності і невідворотності ця подія не характеризується. І державне підприємство вона не може звільнити від відповідальності у разі розірвання договору.

На мою думку, не притаманні ознаки непереборної сили і світовій фінансовій кризі, оскільки критеріально вона не визначена і в ряді випадків причинно-наслідковий зв’язок явища і наслідку чітко не прослідковується. Але Київміськдержадміністрація прийняла рішення про припинення фінансування робіт з будівництва метро у зв’язку з мінімізацією наслідків світової фінансової кризи. (З листа-відповіді Генпрокурора О. Медведька прем’єр-міністру Ю. Тимошенко у 2009 році) Чи достатньо обґрунтоване таке рішення? Чи звільняє воно від відповідальності замовника за одностороннє призупинення договору? Над цими питаннями пропоную подумати і розкрити їх на семінарі.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.)