Тема 2.2 Основні механічні властивості металів

Ударна в'язкість — здатність матеріалу поглинати механічну енергію в процесі деформації і руйнування під дією ударного навантаження. Як правило, оцінюється роботою, що виконана до руйнування надрізаного зразка при ударному згині, віднесеною до площі його перерізу в місці надрізу. Вимірюється в Дж/м².

Для перевірки здатності матеріалу чинити опір ударним навантаженням і виявлення схильності до крихкого руйнування проводять випробування на удар.

Робота удару K визначається за формулою

[ Дж ],

де m – маса маятника, кг; g – прискорення земного тяжіння, м/с²; H і h - висота підняття центра мас маятника в положенні до і після удару відповідно, м

Ударна в’язкість розраховується за формулою

[ Дж/м² ],

де S₀ – початкова площа поперечного перерізу зразка в місці його руйнування, м²

Втомленість металу – здатність руйнуватись при напруженнях, які не перевищують границю міцності від дії навантажень, які постійно змінюються за напрямком і величиною.

Властивість матеріалу працювати в умовах циклічних навантажень характеризується границею витривалості — максимальним за абсолютним значенням напруженням циклу, за якого ще не відбувається руйнування від втоми протягом заданої кількості циклів навантажування, яку називають базою випробувань (N₀).

Технологічні випробування – це випробування, які проводять з метою визначення деяких технологічних властивостей матеріалів, тобто чи можна даний матеріал обробляти заданим способом так, щоб отримати годні для використання деталі. Серед технологічних проб, які застосовують доволі часто можна назвати такі: випробування на видавлювання, на перегинання, на осадку, на іскру, на зварюваність.

Випробування на видавлювання проводять з метою визначення здатності листового матеріалу до пластичного об’ємного деформування..

Випробування на перегинання проводять з метою визначення здатності листового і пруткового матеріалів до повторного перегинання. Такому випробуванню піддають також дріт і за ним визначають якість матеріалу.

Випробуванням на осадку зразки з пруткового матеріалу, який призначений для виготовлення заклепок, болтів тощо.

Випробування на іскру дає уявлення про твердість дослідного матеріалу і його приблизний хімічний склад. Зразок обробляють абразивним кругом і по тому, який колір матимуть іскри і яким буде іскрове віяло судять про властивості дослідного матеріалу. Наприклад, м’яка вуглецева сталь (0,12%С) дає солом’яно-жовтий пучок іскор, тверда (1,2…1,4%С) – сліпучо-білий з віялом, яке розсипається, манганова сталь – темно-жовтий, швидкорізальна – темно-червоний.

Випробуванням на зварюваність визначають характер зварюваності дослідного матеріалу.

Поиск по сайту: