Властивості бібліотечного фонду

Найважливіше властивість бібліотечного фонду, що характеризує ймовірність повноцінно та оперативно обслужити читача − надійність. Термін «надійність фонду» запропонований Володимиром Івановичем Терешина в 1973 р. Без урахування надійності всі характеристики фонду втрачають сенс. Вона проявляється в його повноті, готовності до експлуатації, безвідмовності функціонування, довговічності, ремонтопридатності.

Показником надійності фонду є коефіцієнт задоволення запитів за аналізований період (місяць, квартал, рік), який визначається відношенням числа задоволених запитів до загального числа надійшли запитів.

Від надійності фонду багато в чому залежить репутація бібліотеки в очах її читачів. Часті відмови, непродуктивна витрата часу в очікуванні замовленого документа призводять до втрати бібліотекою свого авторитету.

Надійність фонду забезпечується наявністю досить великого запасу документів у фонді, набагато перекриває фактичні потреби кожного окремо взятого читача бібліотеки. Так, за 70 середньостатистичних років перебування індивіда як читач у фонді навіть невеликий бібліотеки зміниться близько 70 тис. примірників облікових одиниць, тоді як протягом усього життя освоюється лише 2-3 тис. облікових одиниць.

Властивість надійності суперечливо в своїй основі. Чим менше фонд, тим точніше і швидше може бути виконано замовлення читача. Зате для такого фонду зазвичай характерна недостатня повнота. Разом з тим прагнення до великої повноті призводить до ускладнення його організації, подовженню комунікацій і - як наслідок - до зниження оперативності обслуговування. Тому вивчення надійності і пошуки можливостей її підвищення складають одну з актуальних проблем сучасного фондознавства, і значення цієї проблеми неухильно зростає.

Одним із властивостей бібліотечного фонду є властивість стохастичності. Формування фонду відноситься до числа процесів, дія яких не можна розрахувати жорстко, з абсолютною точністю. І відбір документів, та організація фонду, і його використання за самою своєю суттю носять імовірнісний характер. Дана властивість БФ − стохастичність (імовірнісного) зазначив Ю. В. Григор 'єв у 1960-х рр.

Відбір і замовлення по часу зазвичай передує не тільки запитам читачів, але навіть виходу у світ нових документів. У момент придбання документів комплектатор ще не має сигналу зворотного зв'язку - перевірка якості підібраних книг їх фактичним використанням поки відсутня. Тому при формуванні бібліотечного фонду можливі помилки. Більш того, безпомилкове комплектування неоптимально: воно може бути результатом аналізу всіляких варіантів відбору, що негативно позначається на оперативності придбання документів, якщо через втрати часу робота з комплектування взагалі стає можливою. Безвідмовність задоволення запитів як показник безпомилковості комплектування може бути досягнута лише в результаті надмірно надлишкової і, отже, вкрай неекономічною надійності фонду. Тому бібліотеку характеризують як систему з відмовами, і завдання фахівця - оптимізувати їх кількість, характер і способи ліквідації.

Максимальна ймовірність того, що придбані в фонд документи будуть користуватися активним попитом протягом заздалегідь запланованого часу, досягається прогнозуванням інформаційних запитів.

Інший спосіб досягнення безвідмовності обслуговування − застосування логістики як «стратегії оптимізації управління потоковими процесами».

Це і застосування маркетингових досліджень, перш за все, ретельного моніторингу документного потоку, вивчення динаміки потреб користувачів і зовнішнього середовища, методик формування привабливого іміджу бібліотек на інформаційному ринку.

Бібліографічна модель фонду − це перелік конкретних видань, необхідних для обслуговування читачів. Її складають шляхом звірки певних розділів фонду (безпосередньо або за систематичного каталогу) з бібліографічними посібниками на підставі відмов читачам на книги.

Бібліографічна модель (термін запропонований Г. І. Чіжковой, 1969) [5] фонду має найбільшу кількість підвидів. Ідеальна модель представляє собою бажаний склад фонду за змістом і включає перелік необхідних документів, часто з точними вихідними даними. Реалізується ця модель у типових (рекомендаційних) каталогах, орієнтованих на фонд масових бібліотек різного виду. Оскільки перелік документів в таких каталогах швидко застаріває, найбільшу актуальність придбали списки найстабільнішою і водночас найбільш цінної частини фонду - ядра бібліотечного фонду.

Бібліографічний моделювання бібліотечного фонду − процес постійний. Досвід різних років дає підстави розглядати в якості основних напрямків бібліографічного моделювання вивчення потреб читачів бібліотек з позицій загальних тенденцій і виявлення на книжковому ринку масиву документів, що відповідають за змістом і формою цих тенденцій, а також відбір у виявленому масиві і оцінку конкретних документів

Про об'єктивність оцінки слід судити за сукупністю таких критеріїв: повторюваність того чи іншого видання в бібліографічних покажчиках, випущених з проміжком у кілька років (десятиліть, століть), якщо мова йде про белетристиці: наявність даних про перевиданнях рецензій (у тому числі і жорстких), а також експертних оцінок кожного твору друку кількома фахівцями. Про достоїнства книги свідчить і такий факт, як повернення її з небуття після багатьох десятиліть.

Остаточно підготовлений варіант бібліографічної моделі тиражується і розповсюджується по бібліотеках. Він служить, по-перше, для перевірки наявності у фонді бібліотек документів, відображених в моделі, по-друге з його допомогою виявляють відсутні видання, і визначають кількісну потребу в них. Доцільно, якщо укладачі у свою чергу отримають інформацію про наявність книг, проаналізують забезпеченість бібліотек необхідною літературою, визначать ступінь їх потреби в кожному виданні (тиражність) і докладуть зусиль для пошуку видавця (видавців) необхідних книг. Потреби бібліотек з'являться гарантією розкупованості тиражу. В якості обмежуючих факторів може виступити, висока ціна видань і відсутність необхідних коштів у бібліотек. При плануванні видань ці чинники слід враховувати, прагнучи до здешевлення книг та пошуку бібліотеками фінансових коштів із залученням благодійників та спонсорів.

Таким чином, бібліографічна модель є спосіб управління бібліотечним фондом методом рекомендації бібліотечним працівникам найбільш цінної літератури, що підходить для конкретних читацьких потреб на основі видання достатнім тиражем відсутніх книг і наповнення ними фондів бібліотек.

Хід роботи

Поиск по сайту: