Методологія макроекономіки

Національна економіка та економічна система

Національна економіка, або господарство країни – це сукупність підприємств, домогосподарств і установ, які функціонують у межах певної держави. Ядром національної економіки є її галузі: промисловість, сільське господарство, будівельний комплекс, транспорт, зв'язок, банківська система, охорона здоров'я, освіта тощо.

Ефективність функціонування національної економіки – задоволення поточних потреб суспільства, нагромадження національного багатства і стан довкілля – вирішальною мірою залежить від типу економічної системи. Економічна система – це спосіб організації національної економіки. Основними елементами економічної системи є, по-перше, спосіб узгодження діяльності суб'єктів господарського життя, або спосіб розв'язання основних проблем організації економіки; по-друге, власність на виробничі ресурси та виготовлені життєві блага.

Національну економіку вирізняють серед інших економік такі ознаки: економічні зв'язки між господарюючими суб'єктами, обумовлені суспільним поділом праці; господарська цілісність; спільне економічне середовище, в якому діють суб'єкти господарювання; спільна система економічного захисту тощо.

Суб'єктами національної економіки є домашні господарства, підприємства і держава. Вони вступають між собою в економічні відносини, що можуть набувати форми вертикальних і горизонтальних зв'язків.
2. Предмет та функції макроекономіки

Макроекономіка – це частина економічної теорії, яка досліджує результати та наслідки економічної діяльності всіх учасників народного господарства одночасно.

Головне завдання макроекономіки – необхідність забезпечення суспільства знаннями, спираючись на які можна знаходити рішення щодо підвищення рівня національної економіки і завдяки цьому збільшувати рівень задоволення матеріальних потреб.

Предметом макроеконом є механізм функціонування економіки.

Макроекономіка також виконує важливі функції: теоретико-пізнавальну, практичну, прогностичну, виховну і методологічну. Теоретико-пізнавальна функція макроекономіки полягає в дослідженні економічних процесів на макрорівні та побудові моделей цих процесів. Практична функція макроекономіки – розробка практичних рекомендацій на підставі економічного аналізу (теоретична основа економічної політики). Прогностична функція полягає у прогнозуванні шляхів і напрямів доцільної економічної діяльності. Виховна функція макроекономіки – це виховання раціонального економічного мислення, визначення правил ринкової економічної поведінки, формування сучасного світогляду людини. Методологічна функція полягає у створенні теоретичної основи для системи конкретних економічних наук.

Методологія макроекономіки

Методологія макроекономіки – сукупність підходів і прийомів пізнання економічних відносин і процесів на рівні економіки в цілому. Основи сучасної методології макроекономіки були закладені в XIX і початку XX ст., а поглиблені і розвинуті в 1936 р. у знаменитій роботі Дж.М. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей»

Головним методом такого узагальнення та відображення є моделювання макроекономічних процесів.

Модель – спрощена картина реальності. Абсрактне узагальнення фактичної поведінки досліджуваних явищ. Застосовуються різні типи моделей: графічні, табличні, схематичні, математичні. В моделях використовують 2 типи змінних: ендогенні та екзогенні. Ендогенні – внутрішні чинники, які визначаються в процесі побудови моделі. Екзогенні – зовнішні для моделі чинники, які визначаються до початку її побудови. Модель показує як екзогенні змінні впливають на ендогенні.

Аналіз макроекономічної системи на основі моделей проходить із застосуванням генетичного і функціонального підходів.

Генетичний аналіз базується на визначенні макроекономічних параметрів минулого періоду з метою отримання інформації про те, як національна економіка функціювала і які результати досягла. На основі генетичних результатів аналізу робиться корегування макроекономічних концепцій та розробка нових.

Аналіз функціональний - це прогнозне моделювання економічних явищ та процесів на основі певних теоретичних концепцій. Мета функц аналізу визначити,які фактори і яким чином будуть впливати на значення макроекономічних показників у майбутньому.
4. Сутність та особливості системи нац. рахунків.

Сист нац рахунків (СНР) – це система взаємопов'язаних показників і класифікацій, які використовуються для описування та аналізу найзагальніших результатів і аспектів економ процесу на макрорівні. Методологічні принципи СНР:

- продуктивною є будь-яка економічна діяльність, яка приносить доход суб’єктам економічної діяльності;

- існує тотожність між витратами на виробництво сукупного продукту і доходом, одержаним від його продажу;

- економіка знаходиться в постійному кругообороті.

СНР передбачає обчисл багатьох макроек показн з доп яких вимір рез функт нац.. ек. До загал макроек пок належать: нац багатство, валовий випуск, внп, ввп, чвп, нд, особ дох.

Валовий випуск-сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених за рік резидентами країни в базових цінах. ВВ = РП + З1 (варт виробл продукт, що спрямована у запаси, за цінами на мом її спрямув у запаси)-З2 (варт виробл продукт, що спрямована у запаси, за цінами на мом її використ). ВВ=МВ+W+A+Tn(чисті непрямі податки на бізнес); Tn=повні непрямі податки на бізнес-субсидії.

ВВП- характеризує кінцевий результат виробн діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матер і немат вироб.

1. Метод виробничий: ВВП=ВДВ+Продуктові податки-субсидії на продукти; ВДВ(валова додана вартість) =ВВ-МВ

2. Метод доходу: ВВП= W+R(рента)+I(чисті%)+P(прибуток)+A+Tn

3. Метод витрат: ВВП=С+Іg(валові приватні внутр.інвестиц)+G+Xn

Іg=In(чисті інвестиції)+A; С = ОД-ІП(податки)-З(заощадження)

ВНП- сукупність усіх вироблених у країні товарів та наданих послуг за рік незалежно від розташування національних підприємств. ВВП=ВНП-Xn

ЧВП - макроекономічний показник, визначається як різниця між ВВП та річними амортизаційними відрахуваннями ЧВП = ВВП - Ар. ЧВП допомагає визначити річний обсяг виробництва товарів і послуг, який національна економіка зможе спожити, не скорочуючи виробничі можливості майбутніх періодів.

НД – сукупність усіх доходів в економіці домашніх господарств і підприємців незалежно від того, де вони використовують ресурси — у своїй країні чи за кордоном. НД = ЧНД — Тn.

Поиск по сайту: