Інвестиції: сутність та особливості. Нестабільність інвестицій

Інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою подальшого його збільшення. Валові інвестиції являють собою загальний обсяг інвестованих коштів у певному періоді, спрямованих на нове будівництво, придбання засобів виробництва і на приріст товарно-матеріальних запасів.

Чисті інвестиції — це сума валових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань у певному періоді.

Існує досить багато чинників, що впливають на обсяг інвестицій.

- розподілу одержуваного прибутку на споживання і заощадження. (В умовах низьких середніх прибутків на одну особу основна їх частина витрачається на споживання. зростання частки заощаджень викликає відповідне зростання обсягу інвестицій, і навпаки.)

- очікувана норма чистого прибутку. (чим вища очікувана норма чистого прибутку, тим, відповідно, вищим буде й обсяг інвестицій, і навпаки.)

- ставка позичкового процента. (зростання ставки позичкового процента викликає зниження обсягу інвестицій, і навпаки.)

- очікуваний темп інфляції. (Чим вищий цей показник, тим більшою мірою знецінюватиметься майбутній прибуток від інвестицій і відповідно менше стимулів буде до нарощування обсягів інвестицій)

Основні чинники нестабільності інвестицій: 1) тривалі терміни служби обладнання; 2) нерегулярність інновацій; 3) мінливість економічних очікувань; 4) циклічні коливання ВВП.

17.Модель „витрати - випуск".

Підхід « витрати-випуск » ґрунтується на зіставленні сукупних видатків та рівноважного ВВП.

Обєктом аналізу є лише приватний сектор закритої національної економіки, тому: Yе = С + І

Для розуміння рівноваги або нерівноваги за цією моделю розрізняють фактичні і заплановані сукупні видатки.

Не залежно від того знаходиться економіка в стані рівноваги чи ні, фактичні сукупні видатки завжди = ВВП. Ця рівновага досягається за рахунок незапланованих інвестицій (І^/)

Можуть виникати три ситуації: 1.якщо величина сукупних витрат є меншою порівняно з ВВП, то має місце перевиробництво, тоді відбувається незаплановане зростання інвестицій у товарні запаси: AE < Y => + І^/ ↑, виробництво↓

2.якщо виробляється менше ніж вимагає сукупний попит відбувається незаплановане зменшення інвестицій у товарні запаси, є недовиробництво і у підприємців є підстави нарощувати обсяг випуску до рівня попиту. AE > Y => - І^/ ↓, виробництво ↑

3.якщо сукупні видатки і ВВП співпадають, то незаплановані інвестиції = 0. AE = Y => І^/ =0, виробництво незмінне.

Таким чином незаплановані інвестиції відіграють балансуючу роль в економіці: AE ± І^/ = Y

«Кейнсіанський хрест» - графічне відображення моделі «видатки-обсяг виробництва».

18.Модель „вилучення - ін'єкції».

Модель «вилучення – ін'єкції» відображає залежність від співвідношення заощаджень і запланованих інвестицій.

Вилучення – це будь-яке використання доходу не на закупку ВВП (заощадження, податки, імпорт)

Ін’єкції – будь-яке збільшення витрат на виробництво ВВП (інвестиції, державні закупівлі, експорт).

Якщо аналізувати закриту економіку з врахуванням лише приватного сектору, то можна дослідити в якому співвідношенні знаходяться вилучення у формі заощадження та ін’єкцій у формі інвестицій. Можна виділити три варіанти взаємозвязку:

1. заощадження більші запланованих інвестицій, звідки витікає, що сукупні видатки менше ВВП. S > I => AE < Y > Ye

2. S < I=> AE > Y < Ye

3. S = I=> AE = Y = Ye

Таким чином, можна зробити висновки, що заплановані інвестиції не завжди збігаються із заощадженнями.

Фактичні інвестиції балансуються із заощадженнями за рахунок незапланованих інвестицій:

S = I ± І^/.

19.Ефект мультиплікатора. Повний мультиплікатор видатків.

Мультиплікатор Кейнса — це відношення зміни рівноважного ВВП до зміни певного компонента автономних витрат.

Мультиплікатор витрат показує, у скільки разів загальний приріст або скорочення сукупного доходу перевищує початковий приріст або скорочення автономних витрат А.

Мультиплікатор показує, як приріст інвестицій (державні й приватні) на приріст випуску (і дохода). Мультиплікатор допомагає «відчути» ефект державного стимулювання.

Мультиплікатор (М) – це число, на яке потрібно помножити зміни в запланованих інвестиціях, щоб визначити зміни в сукупному обсязі вир-ва.

Економ. суть М в теорії Кейнса полягає в тому, що він показує залежність змін доходу від початкової зміни запланованих інвестицій: МІ =? ВВП /? ВІП, де

МІ – М інвестицій;? ВВП – зміна ВВП;? ВІП – початкова зміна запланованих інвестицій, яка викликає приріст ВВП.

Дія ефекту М закінчується тоді, коли сума всіх заощаджень, які були спричинені початковим збільшенням інвестицій, компенсує цей приріст запланованих інвестицій. Так компенсується нерівновага в економіці, спричинена зростанням інвест. витрат.

Мультиплікатор і приріст споживання (гранична схильність до споживання - МРС) перебувають у прямий пропорційної залежності. Мультиплікатор і приріст заощаджень (гранична схильність збереження - МРS) перебувають у зворотної пропорційної зависимости.

Мультиплікатор витрат – це співвідношення зміни рівноважного ВВП до зміни у витратах, що викликали цю зміну ВВП.

Мв = ΔУ / ΔАЕ = 1/ГСЗ=1/(1-ГСС)

Для врахування впливу імпорту на мультиплікатор витрат застосовують граничну схильність імпорту. Тоді складний мультиплікатор витрат набуває вигляду:

Мв = 1/(1- (1-ГПК)(ГСС – ГСІ))

Поиск по сайту: