Пропозиція грошей та грошові агрегати

Предложение денег – это предложение со стороны государства денежных средств. Предложение денег обеспечивает по согласованию с правительством Центральный банк страны. Предложение денег включает наличность вне банковской системы и депозиты, кот. экономические агенты могут использовать для сделок. Показателями денежной массы наз. денежные агрегаты.

Денежный агрегат – это специфический показатель денежной массы, кот. характеризует полный набор ее элементов по ликвидности. М0 включает наличные деньги в обращении. М1 объединяет наличные деньги и деньги на текущих счетах (счетах «до востребования»). М2 – все компоненты М1+ деньги на срочных и сберегательных счетах коммерческих банков, депозиты в финансовых учреждениях. М3 – это М2+ депозитные сертификаты банков, облигации го-го займа, др. ценные бумаги гос-ва и коммерческих банков.

Факторы, влияющие на предложение денег: нормы обязательных резервов; учетной ставки;

-типичной рыночной процентной ставки; процентной ставки за депозитами до востребования;

-объема богатства экономических субъектов; тенизации предпринимательской деятельности;

-состояния доверия к банкам, банковской панике.

Варіант

1Метод макроекономіки

“Метод” (грецьке) – шлях дослідження.

У макроекономічних дослідженнях використовуються такі методи як агрегування, моделювання, позитивний і нормативний аналіз, рівноважний і нерівноважний методи дослідження. Агрегування. Розглядаючи економіку країни як щось цілісне, макроекономіка виділяє в ній 4 економічних суб’єкти: сектор домашніх господарств, підприємницький, державний, міжнародний сектор. Сектор домогосподарств об’єднує всі приватні сімейні осередки, що діють для задоволення своїх власних потреб. У макроекономічній теорії домашні господарства, як юридичні та фізичні особи є власниками всіх факторів виробництва, що належать приватним особам. Внаслідок їх продажу або здачі в оренду домогосподарства отримують свої доходи, які вони розподіляють на поточне споживання та заощадження. Таким чином, домогосподарства виявляють три види економічної активності: пропонують фактори виробництва, споживають частину отриманих доходів, купуючи споживчі блага, і заощаджують іншу їх частину.

Підприємницький сектор об’єднує всі приватні фірми, що діють у країні. Вони пред’являють попит на фактори виробництва, пропонують блага та здійснюють інвестування.

Державний сектор об’єднує всі державні інституції. Він виробляє суспільні блага, які передаються споживачам безкоштовно. Діяльність держави як виробника суспільних благ веде до підвищення продуктивності підприємницького сектора та до зниження видатків на споживання домогосподарств. Діяльність державного сектора не спрямована на одержання максимального прибутку. Державні видатки на виробництво складаються з витрат на придбання засобів виробництва у приватного сектора, і на заробітну платню державним службовцям. Держава також може надавати грошову допомогу домогосподарствам у вигляді стипендій, пенсій, грошової допомоги. Ці видатки називаються трансфертними платежами. Держава може надавати дотації та субвенції підприємницькому сектору. Також держава може інвестувати реальний капітал. Міжнародний сектор об’єднує економічних суб’єктів, що знаходяться за кордоном. Він впливає на національну економіку завдяки міжнародному взаємообміну товарами, послугами, капіталом, валютами.Усі розглянуті макроекономічні суб’єкти взаємодіють один з одним.

Моделювання. Економічні явища і процеси мають не лише якісну визначеність. Їх можливо вимірювати кількісно. А це веде до широкого використання математичних і статистичних засобів дослідження. Одним з найбільш важливих серед них є метод економіко-математичного моделювання. Цей метод дозволяє у формалізованому вигляді представити закономірності та наслідки змін, можливості впливу на хід змін, а також витрати, пов’язані з таким впливом. За допомогою метода моделювання створюються економічні моделі. Економічна модель – це формалізований опис економічного явища або процесу.

Існують два класи моделей – роз’яснюючі і моделі економічної політики.

Роз’яснюючі моделі бувають ретроспективними і прогнозними. Вони застосовуються для аналізу суті економічних явищ та процесів.

Моделі економічної політики показують до яких результатів можуть привести різні варіанти економічної політики.

Рівноважний метод. Рівновага наданої системи зв’язаних елементів при незмінності зовнішніх для неї умов і параметрів економіки означає такий стан, коли система не виявляє внутрішніх тенденцій до зміни своїх елементів та їх співвідношень. В такої ситуації у суб’єктів господарчого процесу нема стимулу змінювати свою економічну поведінку

Загальна економічна рівновага - є категорією аналізу ex ante, тобто передумовою аналізу. Загальна економічна рівновага є станом, при якому обсяги виробництва і пропорції обміну сформувалися таким чином, що на всіх ринках водночас досягнуто рівноваги між попитом і пропозицією та жоден з учасників ринку не зацікавлений змінювати свої обсяги покупок і продажу. Досягнення загальної економічної рівноваги не означає, що кожен учасник ринкового господарства задоволений своїм станом. Нерівноважний метод досліджує процес зміни економічних елементів системи та їх співвідношень, враховує порушення економічної рівноваги із-за НТР, ресурсних обмежень тощо.

Поиск по сайту: