јвтојвтоматизаци€јрхитектурајстрономи€јудитЅиологи€Ѕухгалтер般оенное дело√енетика√еографи€√еологи€√осударствоƒомƒругое∆урналистика и —ћ»»зобретательство»ностранные €зыки»нформатика»скусство»стори€ омпьютеры улинари€ ультураЋексикологи€ЋитератураЋогикаћаркетингћатематикаћашиностроениећедицинаћенеджментћеталлы и —варкаћеханикаћузыкаЌаселениеќбразованиеќхрана безопасности жизниќхрана “рудаѕедагогикаѕолитикаѕравоѕриборостроениеѕрограммированиеѕроизводствоѕромышленностьѕсихологи€–адио–егили€—в€зь—оциологи€—порт—тандартизаци€—троительство“ехнологии“оргов눓уризм‘изика‘изиолог舑илософ舑инансы’ими€’оз€йство÷еннообразование„ерчениеЁкологи€ЁконометрикаЁкономикаЁлектроникаёриспунденкци€

ѕричини нестаб≥льност≥ грошово-кредитноњ системи ≥ заходи щодо стаб≥л≥зац≥њ

„итайте также:
  1. A. Ќев≥дкладн≥ заходи квал≥ф≥кованоњ терапевтичноњ допомоги
  2. B. ¬≥дстрочен≥ заходи квал≥ф≥кованоњ терапевтичноњ допомоги
  3. B. ¬≥дстрочен≥ заходи квал≥ф≥кованоњ терапевтичноњ допомоги
  4. IV. Ќаст≥льн≥ видавнич≥ системи.
  5. VI.Ќапр€ми, операц≥йн≥ ц≥л≥ та заходи з њх реал≥зац≥њ
  6. јф≥нська та спартанська системи вихованн€: пор≥вн€льний анал≥з.
  7. ј‘ќ ≥мунноњ системи
  8. ј‘ќ орган≥в сечовоњ системи
  9. Ѕезроб≥тт€, його причини, види,форми, та соц≥ально-економ≥чн≥ насл≥дки.
  10. Ѕ≥дн≥сть, њњ причини та показники. —оц≥альна пол≥тика держави €к пол≥тика регулюванн€ доход≥в.
  11. Ѕюджетний деф≥цит, його причини, види та джерела покритт€.
  12. ¬заЇмод≥€ користувача та файловоњ системи ѕ 

—еред причин, що спричин€ють порушенн€ у функц≥онуванн≥ грош-кр. системи, необх≥дно визначити так≥:

1)нестаб≥льн≥сть курсу нац. валюти,

2)прорахунки гр-кр. пол≥тики ÷Ѕ,

3)неадекватна ф≥скальна пол≥тика,

4)в≥дсутн≥сть системи страхуванн€ депозит≥в.

ѕеревага гр-кр. пол≥тики Ч њњ гнучк≥сть. ≈фектив≠н≥сть гр-кр. пол≥тики значною м≥рою залежить в≥д р≥вн€ незалежност≥ центрального банку: що вищий сту≠п≥нь його незалежност≥, то нижч≥ темпи ≥нфл€ц≥њ у крањн≥. ѕроведенн€ гр-кр. пол≥тики стикаЇтьс€ з низкою ускладнень:

а) зростанн€ в≥дкритост≥ нац≥ональноњ еко≠ном≥ки та процеси глобал≥зац≥њ робл€ть впливи гр-кр. пол≥тики менш визначеними;

б) зм≥ни пропозиц≥њ гро≠шей, зумовлен≥ гр-кр. пол≥тикою, можуть почасти нейтрал≥зуватис€ зм≥нами швидкост≥ об≥гу грошей; њ

в) впливи гр-кр. пол≥тики слабшають, €кщо крива попиту на грош≥ положиста, а крива попиту на ≥нвестиц≥њ крута; при цьому крива попиту на ≥нвестиц≥њ може пе≠рем≥щуватис€, що зводить нан≥вець заходи гр-кр. пол≥тики.

÷ентральний банк використовуЇ знар€дд€ гр-кр. пол≥тики дл€ стаб≥л≥зац≥њ нац≥ональноњ економ≥ки, зокре≠ма дл€ дос€гненн€ таких ц≥лей: 1) економ≥чного зростан≠н€; 2) високого р≥вн€ зайн€тост≥; 3) стаб≥льного р≥вн€ ц≥н; 4)стаб≥льност≥ на ф≥нансових ринках; 5)стаб≥льност≥ процентних ставок; 6) стаб≥льного курсу нац≥ональноњ валюти. ÷ентральний банк не може пр€мо дос€гати по≠ставлених ц≥лей. «а допомогою трьох своњх знар€дь (норма резервуванн€, обл≥кова ставка, операц≥њ на в≥дкр. ринку) в≥н намагаЇтьс€ вплинути на поточн≥ й пром≥жн≥ зм≥нн≥, аби дос€гти бажаного р≥вн€ основних макроеконом≥чних зм≥н≠них.

«аходи, щодо стаб≥л≥зац≥њ гр-кр. системи:

Шудосконаленн€ банк≥вського законодавства (дл€ ”кр-адаптац≥€ загальних законодавчих умов функц≥онуванн€ банк≥в до м≥жнародних з метою ≥нтеграц≥њ банк. системи в св≥тову банк. систему), Шприведенн€ у в≥дпов≥дн≥сть р≥вн€ м≥н≥м. банк. резерв≥в та р≥вн€ обл≥ковоњ ставки (дл€ ”кр-зниженн€ р≥вн€ обов€зкових резерв≥в з одночасним ≥ однаковим дл€ вс≥х субФЇкт≥в п≥двищенн€м обл≥ковоњ ставки Ќац. банку), Шрозвиток нових форм кр-банк≥вських послуг та регулюванн€ обс€гу кр. ринку (дл€ ”кр-пр≥оритетне викор. гнучких валютно-пол≥т. ≥нструмент≥в (зокрема операц≥њ на в≥дкр. ринку), розвиток ринку держ. ÷ѕ та ≥н.) «г≥дно закону ”кр про УЌац. банкФ викор. так≥ заходи √ ѕ: Шрезервна норма; Шпрцентна пол≥тика (редисконтуванн€); Шпол≥тика реф≥нансуванн€;Шоперац≥њ на в≥дкритому ринку; Шуправл≥нн€ золотовалютним резервом; Шуправл≥нн€ експортом та ≥мпортом; Швипуск власних борових зобов€зань. ѕроведенн€ гр-кр. пол≥тики ускладнюЇтьс€ тим, що центральний банк не може одночасно стаб≥л≥зувати ≥ процентн≥ ставки, ≥ пропозиц≥ю грошей. ƒотриманн€ завданн€ щодо процентних ст≥вок спричин€Ї коливан≠н€ пропозиц≥њ грошей, а стаб≥л≥зац≥€ пропозиц≥њ грошей означаЇ коливанн€ процентних ставок. ≤снуЇ три основн≥ вар≥анти гр-кр. пол≥тики, за €ких центральний банк визначаЇ нахил кривоњ пропозиц≥њ грошей, використову≠ючи знар€дд€ гр.кр. пол≥тики: а) гнучка гр-кр. пол≥тика, поточним завданн€м €коњ Ї п≥дтриманн€ певно≠го р≥вн€ процентних ставок; б) жорстка гр-кр. по≠л≥тика, поточним завданн€м €коњ Ї п≥дтриманн€ стаб≥ль≠ноњ величини пропозиц≥њ грошей; в) пром≥жний вар≥ант гр-кр. пол≥тики.




1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |


¬се материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомлени€ читател€ми и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. —тудалл.ќрг (0.005 сек.)