Тема 3. РИНОК ПРАЦІ

На ринку праці домогосподарства в ролі найманих робітників пропонують свою робочу силу (L), а підприємці як роботодавці задовольняють свій попит у робочій силі. Залежно від співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили формується зарплата (W) і певний рівень безробіття.

Головною умовою ефективного функціонування ринку праці є органічне поєднання ринкового механізму з державним регулюванням зайнятості. Ринковий механізм забезпечує вільний вибір місця працевлаштування і залежність зарплати від попиту і пропозиції. Державне регулювання має створювати всім громадянам сприятливі умови для реалізації їхнього конституційного права на працю, забезпечувати рівні можливості у здобутті професії, гарантувати мінімальний рівень зарплати та забезпечувати соціальний захист у разі тимчасової втрати роботи та працездатності.

Серед перелічених функцій держави найскладнішою є створення умов для реалізації кожним громадянином його права на працю, тобто забезпечення повної зайнятості. Теоретичною основою державного регулювання зайнятості слугує кейнсіанська теорія, згідно з якою усунення вимушеного безробіття має досягатися з допомогою політики стимулювання сукупного попиту. Але така політика має і негативні побічні наслідки. З одного боку, вона сприяє зменшенню безробіття, а з іншого — породжує інфляцію. Отже, за зменшення безробіття суспільство мусить розплачуватися інфляцією. Це означає, що між безробіттям та інфляцією існує обернена залежність. Зазначений зв'язок між безробіттям (U) та інфляцією (π) отримав своє узагальнення за допомогою кривої Філіпса (див. рис.3.1).

π

π₂ U₂

U

Рис.3.1. Крива Філіпса.

Крива Філіпса свідчить, що за зменшення безробіття від U₂ до U₁ інфляція зростає від π₁ до π₂. Спираючись на криву Філіпса, можна зробити три висновки:

1) велике безробіття не може існувати одночасно з високою інфляцією: можливі лише велике безробіття і низька інфляція або навпаки;

2) стимулювальна політика може забезпечити зменшення безробіття лише ціною підвищення інфляції;

3) вибір співвідношення між безробіттям та інфляцією залежить від пріоритетів уряду, тобто від того, вирішенню якої проблеми (зменшенню безробіття чи зниженню інфляції) він віддає перевагу.

Стратегічною метою функціонування економіки є створення умов для зростання життєвого рівня населення. Але в умовах ринку досягнення цієї мети супроводжується виникненням надмірної нерівності в доходах домогосподарств. Для визначення ступеня нерівності в доходах використовується крива Лоренця.

% доходу

100 Д

25

10

0 40 75 100 % сімей

Рис.3.2. Крива Лоренця

На рисунку бісектриса ОД відображає абсолютну рівність у доходах, наприклад, 5% сімей отримує 5% доходу, 25% сімей — 25% доходу і т. д. Насправді певному відсотку сімей відповідає інший відсоток доходу. Цю ситуацію відображає крива Лоренця, тобто опукла крива ОД, яка відхиляється від бісектриси і свідчить про існування певної нерівності в доходах.

На коливання рівня доходів впливає багато чинників: індивідуальні здібності до праці, відмінності в освіті та рівні професійної підготовки, спадщина від попередніх поколінь тощо. Диференціація доходів, з одного боку, — важливий чинник стимулювання людей до праці; з іншого — породжує проблему бідності, яка унеможливлює нормальний розвиток людини. Це вимагає від держави здійснення політики соціального захисту населення.

Рівень зайнятості виявляється через рівень безробіття, який характеризує співвідношення між чисельністю безробітних і чисельністю робочої сили.

Загальний рівень трудових ресурсів (R - resources) складається з двох груп населення: працюючих та безробітних (F).

R = L + F (3.1)

Працюючі (L)– L (labor - праця)

Безробітні- F (free - незаняті)

Рівень фактичного безробіття (u) (u - unemployment - безробіття) обчислюється як частка офіційно зареєстрованих безробітних (F) до загального числа людей, які можуть і бажають працювати (R):

u = ×100% (3.2)

Природний рівень безробіття складається з фрикційного та структурного:

u*= u_f + u_s (3.3)

Природна норма безробіття характеризує найкращий для економіки резерв робочої сили, спроможний забезпечувати потенційний рівень ВВП.

Взаємозв’язок між коливаннями рівня безробіття та ВВП відбиває закон Оукена.

Американський економіст А. Оукен на основі макроекономічного аналізу (емпірично) дійшов висновку, згідно з яким: якщо фактичне безробіття перевищує рівень природного безробіття на 1 %, то втрати ВВП складають 2,5 %. Це положення дістало назву закону Оукена.

Спираючись на закон Оукена, можна обчислити втрати ВВП від надмірного (циклічного) безробіття. Таке обчис­лення можна розкласти на декілька етапів.

Перший — обчислення відсотка відставання фактич­ного ВВП Ya від потенційного ВВП Yp:

Δy = (u – u*)×2,5 (3.4)

де Δy — відставання фактичного ВВП від потен­ційного ВВП (у відсотках);

u і u* —рівень відповідно фактичного і природно­го безробіття;

2,5 — число Оукена.

Другий — розрахунок потенційного ВВП - Yp

Yp = ×100 (3.5)

Ya — це фактичний ВВП.

Третій — оскільки нам відомо Ya та Yp, то звідси втрати економіки від циклічного безробіття будуть дорів­нювати:

ΔY = Ya – Yp (3.6)

де ΔY — втрати ВВП від циклічного безробіття.

Задача 1.

За даними, наведеними в табл. 3.1, побудуйте криву Філіпса в короткостроковому періоді.

Таблиця 3.1

Проаналізуйте графік і дайте відповіді на такі запитання:

а) які процеси в економіці країни графічно відображаються переміщенням по кривій Філіпса;

б) що показує відрізок кривої Філіпса, розташований
зліва від вертикальної лінії, яка виходить із точки природного рівня безробіття;

в) що показує відрізок кривої Філіпса, розташований
справа від цієї лінії;

г) що показує відрізок кривої Філіпса, який розташований нижче осі абсцис;

д) яке зрушення кривої Філіпса відповідає цілям дер­жавного регулювання економіки?

Розв’язання:

Аналіз побудованої кривої Філіпса дає можливість відповісти на запитання так:

а) Інфляційне зростання цін при зменшенні безробіття і навпаки.

б) Зниження рівня безробіття порівняно з природним рівнем (u* = 6 %) спричинює інфляційне зростання цін відносно рівня, який відповідає природному безробіттю.

в) Підвищення рівня безробіття порівняно з природним рівнем спричинює зменшення рівня цін відносно рівня, який відповідає природному безробіттю.

г) Відрізок, який лежить нижче осі абсцис, відображає дефляцію.

д) Зміщення кривої Філіпса ліворуч відповідає цілям державного регулювання економіки.

Задача 2.

Стан економіки характеризується функціями: Y=56N – 4N²; попит домашніх господарств на вітчизняні блага – С = 0,7Y; попит на інвестиції — I=80 – 6і; попит домашніх господарств на гро­ші M^D = 0,8Y + 240 – 2і; ціни пропозиції праці w^S =20 + N. В обігу знаходиться 256 гр. од.

Визначити:

1) рівень повної зайнятості;

2) яким буде рівноважний рівень цін і розмір кон'юнктурного безробіття, якщо ефективний попит на блага такий, що підприємці згодні на реальну ставку заробітної плати, що не перевищує 25 гр. од.?

Розв’язання:

При заданій виробничій функції функція ціни попиту на працю визначається шляхом знаходження першої похідної від виробничої функції і має вигляд:

Y^/ = w^D

w^D =56 – 8N

При заданій функції ціни пропозиції праці повна зайнятість визначається з рівності:

56 – 8N = 20 + N=> N^* =4.

2) Але оскільки підприємці не згодні платити більше за одиницю праці, то зайнятість визначиться з рівняння:

56 - 8N = 25;

N^*=3,9.

Кон'юнктурне безробіття таким чином дорівнює: 4 – 3,9 = 0,1.

Рівень цін можна визначити з умови рівноваги на ринку праці, але для цього треба знати величину НД і ставку відсотка. При заданій технології:

Y= 56×3,9 – 4× 3,9² = 157,56.

Тоді заощадження складуть S= 0,3×157,56 = 47,27.

З умови рівноваги на ринку благ виходить:

47,27 = 80 – 6і => і = 5,46;

Тоді 256/Р=0,8×157,56 + 240 – 2 ×5,46 => Р = 0,72.

Задача 3.

Чисельність населення країни дорівнює 50 млн. осіб; 12 млн. осіб — діти до 16 років, 2 млн. осіб - люди, які перебувають у тривалій ізоляції; 15 млн. осіб — вибули зі складу робочої сили (пенсіонери, студенти, домогосподарки); 3 млн. осіб — безробітні; 1 млн. осіб — працівники з неповним робочим днем, які шукають кращу роботу. Розрахуйте:

а) чисельність робочої сили;

б) рівень безробіття.

Розв'язання:

Чисельність робочої сили становить: 50 – 12 – 2 – 15 = 21 млн. осіб.

Рівень безробіття дорівнює:

u = ×100 = ×100 = 14,29%.

Дані про працівників з неповним робочим днем є над­мірними для цієї задачі. Проте треба мати на увазі, що ці працівники входять до складу робочої сили.

Задача 4.

Природний рівень безробіття в поточному році становив 6%, а фактичний 9%. Визначити:

а) величину відносного відхилення фактичного ВВП від потенційного за умови, що коефіцієнт чутливості ВВП до динаміки циклічного безробіття дорівнює 2,5;

б) якщо фактичний обсяг випуску в поточному році складе 600 млрд. дол., якими будуть втрати ВВП, обумовлені циклічним безробіттям?

Розв'язання:

а) Величину відносного відхилення реального фактичного ВВП від потенційного можна знайти за допомогою закону Оукена. Для цього обчислюємо відсоток відставання фактичного ВВП Ya від потенційного ВВП Yp по формулі 3.4.:

Δy = (u – u*)×2,5

Виходячи з умов задачі, отримуємо:

Δy = (9 – 6)×2,5 = 7,5%.

Це означає, що внаслідок циклічного безробіття фактичний обсяг виробництва скоротився відносно потенційного на 7,5%.

б) Для розрахунку втрати ВВП знаходимо спочатку потенційний ВВП – Yp по формулі 3.5.:

Yp = *100,

Втрати ВВП внаслідок циклічного безробіття розраховуються по формулі: 3.6.:

ΔY = Ya - Yp

Виходячи з умов задачі, отримуємо:

Yp= = 648,6 (млрд. грн.)

ΔY= 600 – 648,6= - 48,6 (млрд. грн.)

Таким чином, втрати ВВП, обумовлені циклічним безробіттям складуть 48,6 млрд. грн.

Задача 5.

Розрахуйте згідно із законом Оукена відносне відставання фактичного ВВП від потенційного за та­ких умов: фактичне безробіття — 9 %, фрикційне безробіття — 2 %, структурне безробіття — 4 %.

Відповідь: - 7,5 %.

Задача 6.

В останньому році економіка країни А ха­рактеризувалася такими показниками: номінальний ВВП становив 200 млрд. євро, індекс цін ВВП — 135 %, цикліч­не безробіття — 4 %.

Згідно із законом Оукена розрахуйте втрати реально­го ВВП унаслідок циклічного безробіття.

Відповідь: - 16,46 млрд. євро.

Поиск по сайту: