Тема 11. Держава в системі макроекономічного регулювання

У сучасній економіці держава виконує активну роль. В економічному кругообігу вона виконує три функції: здійснює на відповідних ринках закупівлю ресурсів та продуктів і несе пов’язані з цим витрати; забезпечує домогосподарства і підприємства суспільними благами, тобто фінансує освіту, охорону здоров’я, науку, культуру, армію тощо; отримує від домогосподарств і підприємств податки, за рахунок яких фінансуються суспільні блага.

У моделі економічного кругообігу податки називаються чистими оскільки вони відображають кінцевий результат фінансових відносин між урядом і суб'єктами приватного сектора економіки з одного боку, уряд отримує від них податки ( АТ ), з іншого — здійснює зворотні платежі у формі трансфертів (ТR), до яких належать субсидії, виплати у зв'язку з безробіттям, пенсії тощо. Отже, в остаточному підсумку уряд отримує лише чисті податки:

Тn = AT - TR. (11.1)

Держава вносить суттєві зміни в параметри економічної рівноваги. Розглянемо її вплив згідно з моделлю «видатки—випуск». Пригадаймо, що в межах приватної закритої економіки сукупні видатки дорівнюють сумі приватного споживання та приватних інвестицій: Е=С+І. З появою держави сукупні видатки доповнюються державними закупівлями: E=C+І+G. Тому економічна рівновага визначається за формулою:

Y=C+I+G. (11.2)

Наведена модель відрізняється від її аналога в умовах приватної закритої економіки не лише державними закупівлями, а й кількісною визначеністю приватного споживання. Це зумовлено тим, що з появою держави суттєво трансформується функція споживання.

У межах приватної закритої економіки DI = Y. Тому функція споживання визначається так: С = С_° +с^/ × Y. З урахуванням держави з'являються, з одного боку, податки та інші прирівняні до них відрахування державі, з іншого — державні трансферти приватному сектору. Перші зменшують наявний дохід приватної економіки, інші — збільшують його. Оскільки податки переважають трансферти, то у підсумку наявний дохід зменшується на величину чистих податків: DI=Y-Tn. За цих умов трансформується функція споживання:

С = С_° + с^/ ×(Y – Тn) (11.3)

Функцію чистих податків можна записати так: Тn = t × Y, де t - коефіцієнт податків (середній або граничний), який відображає відношення між чистими податками і доходом (Tn/Y або ΔTn/ΔY). Звідси функція споживання модифікується

С = С_° + с^/ × Y ×(1 - t) (11.4)

Отже, поява податків і трансфертів зменшує споживання за будь-якого рівня доходу.

З урахуванням держави вилучення в економіці доповнюються чистими податками, а ін’єкції – державними закупівлями. Внаслідок цього формула економічної рівноваги в моделі «вилучення - ін’єкції» набуває вигляду:

S + Tn = I + G. Одночасно трансформуються і заощадження.

У строщеній моделі заощадження зводиться до приватних за формулою S = Y – C. З урахуванням держави вони зменшуються на величину чистих податків:

S = Y – Tn - C (11.5)

Якщо в модель економічної рівноваги підставити нове значення приватних заощаджень і перенести державні закупівлі в ліву частину рівняння, то отримаємо кінцевий вираз моделі економічної рівноваги:

(Y – Tn - C) + (Tn - G) = I (11.6)

де (Y – Tn - G) - приватні заощадження, (Tn - G) – державні заощадження. Сума приватних та державних заощаджень дорівнює національним заощадженням. Отже, економічна рівновага за методом “вилучення — ін'єкції” — це рівновага між національними заощадженнями та інвестиціями.

З метою регулювання економіки держава здійснює фіскальну політику, шляхом зміни державних доходів та витрат.

Слід розрізняти дискреційну та автоматичну фіскальну політику. В основі дискреційної політики лежить цілеспрямоване застосування державних закупівель і чистих податків. Зазначені фіскальні засоби впливають на дохід мультиплікативно. Але слід брати до уваги, що в умовах змішаної економіки закритого типу виникає складний мультиплікатор видатків, який, крім заощаджень, враховує ще один канал вилучень — податки у формі чистих податків (Т). При цьому вилучення у формі податків відбуваються автоматично в разі зміни доходу як податкової бази згідно з граничним коефіцієнтом податків ( t ). У разі врахування заощаджень і автоматичних чистих податків вилучення збільшуються і становлять величину 1 – с^/ × (1 - t). Звідси випливає формула складного мультиплікатора видатків:

Мультиплікатор податків завжди менший мультиплікатора видатків пропорційно граничній схильності до споживання. Це дає підстави перейти до мультиплікатора податків ( m_t ):

(11.8)

Використовуючи наведені мультиплікатори, можна обчислити вплив на дохід державних закупівель або чистих податків, які змінюються дискреційнo, тобто за рахунок зміни податкових ставок або рівня трансфертів. Державні закупівлі належать до автономних видатків і впливають на реальний ВВП безпосередньо. Якщо ΔG = ΔAЕ, то приріст реального ВВП визначається так:

ΔY=ΔG×m_e (11.9)

Особливість чистих податків, які змінюються дискреційне, поляґає в тому, що вони не є компонентом автономних видатків, а впливають на ВВП опосередковано через автономне споживання. Між чистими податками і автономним споживанням існує обернений зв’язок: ΔTn×с^/=-ΔС. Якщо ΔTn×с^/ = - ΔАE=-ΔС, то вплив чистих податків на реальний ВВП можна визначити за формулою:

ΔY=-ΔTn×c^/×m_e=-ΔTn×m_t (11.10)

Порівнюючи дві останні формули, слід звернути увагу на знаки. Вони свідчать про те, що між G і Y існує пряма залежність, а між Тn і Y — обернена.

Крім автономного застосування фіскальних засобів держава може застосовувати їх одночасно. Тоді зміна доходу визначається за формулою (при стабільних цінах):

ΔY=ΔG×m_e-ΔTn×m_t (11.11)

Підсумковий результат у цьому варіанті залежить від співвідношення між зміною G і Т з урахуванням того, що мультиплікатор видатків є вищим від мультиплікатора податків. Але якщо державні закупівлі й чисті податки змінюються за умов збалансованого бюджету, тобто коли ΔG = ΔТn, то результатом такої політики буде певний приріст доходу, оскільки ΔG > ΔТn×с^/.

Досі фіскальна політика розглядалася без урахування її бюджетних наслідків. Тепер слід урахувати бюджетну функцію фіскальної політики, тобто визначити, з якими наслідками для державного бюджету фіскальна політика виконує стабілізаційну функцію в економіці.

Бюджетна діяльність держави має бути різною залежно, від фази економічного циклу. Так, під час скорочення виробництва ефективною (доцільною) є стимулювальна фіскальна політика, яка викликає бюджетний дефіцит або збільшує його рівень. Під час інфляційного зростання ефективною є стримуюча фіскальна політика, яка викликає скорочення бюджетного дефіциту або виникнення бюджетного профіциту.

Проте на стан державного бюджету впливають також циклічні коливання в економіці. Під час спаду виробництва автоматично скорочуються податкові надходження в бюджет, а за його зростання — вони збільшуються. Тому, щоб визначити ефективність фіскальної політики, треба розмежувати вплив на державний бюджет фіскальних заходів і циклічних коливань.

Стан державного бюджету визначається з допомогою бюджетного сальдо (BS), яке можна обчислити як різницю між чистими податками і державними закупівлями:

BS=Tn - G. (11.12)

Слід розрізняти фактичне, потенційне і циклічне бюджетне сальдо.

Фактичне бюджетне сальдо характеризує стан державного бюджету в умовах фактичного рівня зайнятості і тому обчислюється на базі фактичного доходу за формулою:

BS = Y×t - G, (11.13)

де t - середній коефіцієнт податків, a Y×t — фактичні податкові надходження до бюджету. Таке бюджетне сальдо відображає вплив на державний бюджет як фіскальної політики, так і циклічних коливань.

Вплив циклічних коливань на стан державного бюджету можна нейтралізувати, якщо як податкову базу використати потенційний дохід (Yp). Завдяки цьому можна обчислити потенційне бюджетне сальдо за формулою:

BS_p =Y_р×t - G. (11.14)

Воно показує, яким могло б бути бюджетне сальдо, коли б економіка функціонувала в умовах повної зайнятості.

Якщо економіка перебуває в умовах неповної зайнятості, то державний бюджет втрачає певну величину доходів. Ці втрати відображає циклічне бюджетне сальдо, яке обчислюється за формулою:

BSс= BS - BSр. (11.15)

Задача 1.

У змішаній рівноважній економіці закритого типу маємо умови: Y = 2300у.г.о., C = 1500 у.г.о., T = 380 у.г.о., TR = 120 у.г.о., G = 80 у.г.о. Чому дорівнюють національні інвестиції?

Розв’язання:

У змішаній економіці закритого типу рівновага досягається, якщо національні заощадження дорівнюють національним інвестиціям, тобто:

S_пр+ S_д= І_н, або (Y – T + TR – C) + (T – TR – G) = І_н

Обсяг національних інвестицій становить:

І_н = (2300 – 380 + 120 – 1500) + (380 – 120 – 80) = 540 + 340 = 880 у.г.о.

Задача 2.

Економіка країни перебуває у стані рівно­ваги за умови, що споживання домашніми господарствами визначаються функцією (млрд. грн.) С = 150 + 0,7Y; I=150, G = 250, t = 0,25. Визначте:

а) рівноважний ВВП;

б) мультиплікатор витрат;

в) мультиплікатор витрат з урахуванням ставки по­датків.

Розв’язання:

a) Рівноважній ВВП визначається за фор­мулою:

Y = C + I + G

Y = 150 + 0,7 (Y – 0,25Y) + 150 + 250;

Y – 0,525Y = 550;

Y = 1157,9

б) мультиплікатор витрат визначається по формулі:

m_e =

m_e = = 3,33

в) мультиплікатор витрат з урахуванням ставки по­датків визначається по формулі:

m_e =

m_e = = 2,1

Задача 3.

Змішана рівноважна економіка закритого типу характеризується такими макроекономічними по­казниками (млрд. євро): Y = 2200; G = 360; Т = 470; I_н = 1100.

Визначте приватні заощадження.

Розв’язання:

У змішаній економіці закритого типу рівновага досягається, якщо національні заощадження дорівнюють національним інвестиціям, тобто:

S_пр+ S_д= І_н, або (Y – T – C) + (T – G) = І_н

Звідси приватні заощадження дорівнюють:

S_пр= І_н – (T – G);

S_пр= 1100 – (470 – 360);

S_пр= 990.

Задача 4.

Змішана рівноважна економіка закритого ти­пу характеризується такими макроекономічними показни­ками (млрд. євро):

Y = 2300; С = 1300; Т = 350; I_н = 750.

Розрахуйте обсяг державних закупівель.

Відповідь: 250 млрд. євро.

Задача 5.

Змішана рівноважна економіка закритого типу характеризується такими макроекономічними по­казниками (млрд. євро):

Y = 3000; I_н = 500;

С = 1600; Т = 100; G = 800.

Розрахуйте приватні і державні заощадження.

Відповідь: приватні заощадження = 1300 млрд. євро;

державні заощадження = - 700 млрд. євро (заборгованість).

Задача 6.

Економіка країни характеризується та­кими даними (млрд. євро): приватні заощадження дорів­нюють 220, податки — 850, державні витрати — 730.

Визначте обсяг національних інвестицій, за якого еко­номіка країни зможе досягти рівноважного стану.

Відповідь: 340 млрд. євро.

Задача 7.

Нехай у гіпотетичній економіці, де с^/=0,8; спостерігається
серйозний криза. На скільки уряд повинний збільшити свої витрати,
щоб перемістити криву сукупного попиту вправо на 25 млрд. дол.?
Яке зменшення податків сприяє аналогічному росту сукупного попиту?

Розв'язання:

Приріст сукупного попиту під впливом зміни державних витрат розраховується по формулі:

+ Δ Y = +Δ G × m_e

Звідки зміна державних витрат розраховується по формулі:

+Δ G = + Δ Y/m_e

Мультиплікатор витрат становить:

m_e = = 5;

Зміна державних витрат дорівнює:

Δ G = 5 (млрд. дол.).

Приріст сукупного попиту внаслідок зміни податків обчи­слюється за такою формулою:

+ Δ Y = - Δ T × m_t

Звідки зміна податків розраховується по формулі:

Δ Т = -

m_e = = =2,5

Δ Y= 10×2,5=25 (млн. грн.).

б) Приріст рівноважного випуску під впливом зміни автономних податків розраховується по формулі:

+ Δ Y = - Δ T_n × m_t ,

де m_t – мультиплікатор податків.

m_t=с^/ × m_e.

Значення мультиплікатора податків буде становити:

m_t = 0,75 × 2,5=1,875.

Δ Y = (-15) × 1,875 = - 28,125 (млн. грн.).

Таким чином, при збільшенні податків на 15 млн. грн., зменшення рівноважного випуску буде становити 28,125 млн. грн..

в) Чисті податки розраховуються як різниця між загальною масою отриманих державною податкових находжень та наданими державою трансфертами:

Тn = ТА – ТR.

Таким чином, ящо відбулося зниження трансфертів на 10 млн. грн., то це призвело до збільшення чистих автономних податків на 10 млн. грн., тобто Δ T_n= 10 млн. грн.

Δ Y = (-10) × 1,875 = - 18,75 (млн. грн.).

Задача 9.

Економіка характеризується такими даними: С=20+0,8(Y-Т+TR) (споживання); І=60 (інвестиції); Т=40 (податкові надходження); TR=10 (трансферти); G=30 (державні витрати).

Визначити:

а) рівноважний рівень доходу;

б) якщо уряд збільшить витрати до 40 з метою стимулювання економіки, як зміниться рівноважний рівень доходу; яким буде значення мультиплікатора видатків; як зміниться сальдо бюджету?

в) якщо уряд збільшить податки до 50 при рівні G =30, як зміниться рівноважний рівень доходу; яким буде значення мультиплікатора видатків; як зміниться сальдо бюджету?

г) якщо уряд збільшить витрати до 40 і податки до 50 як зміниться рівноважний рівень доходу; як зміниться сальдо державного бюджету?

Розв'язання:

а) Для розрахунку рівноважного рівня доходу підставимо значення С, I, G, T, TR у основну макроекономічну тотож6ність і розв’яжемо її відносно У:

Y = С + I + G

Y = 20+0,8(Y-40+10)+60+30;

Y = 20 + 0,8Y – 0,8×30+90;

0,2Y=86;

Y=430.

б) Якщо уряд збільшить витрати до 40 (на 10), то приріст рівноважного доходу буде становити:

ΔY = ΔG × m_e,

m_e =

де m_e – мультиплікатор державних витрат, без урахування вилучень у вигляді податків.

Виходячи із умови задачі, отримуємо:

m_e = = =5

Δ Y= 10×5=50.

Таким чином, при збільшенні витрат на 10 од., приріст рівноважного доходу буде становити 50 од.

До проведення фіскальної експансії бюджет був збалансований:

G+TR=T

30+10=40.

Після проведення фіскальної експансії виник дефіцит бюджету у розмірі 10, тому що державні видатки збільшились на 10, а податкові надходження не змінились: (30+10)+10 ≠ 40

в) Приріст рівноважного доходу під впливом зміни податкових надходжень розраховується по формулі:

+ Δ У = - Δ T × m_t,

де m_t – мультиплікатор податків.

m_t=с^/ × m_e.

Значення мультиплікатора податків буде становити:

m_t = = =4.

Δ У = (-10) × 4 = - 40.

Таким чином, при збільшенні податків на 10 од., зменшення рівноважного доходу буде становити 40 од.

Після проведення фіскальної рестрикції виник бюджетний надлишок у розмірі 10, адже державні видатки і трансферти становлять 40, а податкові надходження збільшились до 50.

г) Якщо уряд збільшить витрати до 40 і одночасно зростуть податки до 50, то:

У = 20 + 0,8(У – 50+10) +60 + 40;

У = 20 + 0,8У – 0,8×40 +100;

0,2У = 88;

У = 440.

Таким чином рівноважний дохід зріс на 10 од. (440 – 430). Або цей розрахунок можна здійснити виходячи із формули:

Δ У = +Δ G × m_e - Δ Tn × m_t

Δ У = 10 ×5 – 10×4 = 10.

При проведення такої фіскальної політики бюджет буде збалансованим:

G+TR=T → 40+10=50.

Задача 10.

Уряд збирається збільшити державні витрати на 15 млрд. грн. в економіці з повною зайнятістю ресурсів. Рівноважний рівень доходу становить 500 млрд. грн., гранична схильність до споживання дорівнює 0,75, чисті податкові надходження в держбюджет автономні. На скільки необхідно збільшити чисті податкові надходження в бюджет для того, щоб уникнути надлишкового росту сукупного попиту і підтримати стабільність рівня цін.

Відповідь: 20 млрд. грн.

Задача 11.

Уряд ухвалив рішення знизити податки на 200 млн. грн.; гранична схильність до споживання дорівнює 0,75, а граничний коефіцієнт податків — 0,33.

На яку величину уряд повинен зменшити державні закупівлі, щоб у короткостроковому періоді реальний ВВП не змінився?

Відповідь: 150 млн. грн.

Задача 12.

В умовах неповної зайнятості уряд країни збільшив державні закупівлі на 20 млрд. євро, а чисті податки — на 10 млрд. євро за умов, коли с' — 0,8, t = 0,25. Визначте, чому дорівнює приріст реального ВВП?

Відповідь: 80 млрд. євро.

Задача 13.

Потенційний ВВП України в 2000 р. стано­вив 220 млрд. грн., фактичний — 180 млрд. грн., середній коефіцієнт чистих податків — 0,35, державні закупівлі — 25 млрд. грн.

Чому дорівнює циклічне бюджетне сальдо?

Відповідь: - 14 млрд. грн.

Поиск по сайту: