ШКІДЛИВА ДІЯ ЗАБРУДНЮВАЧІВ НА ЛЮДИНУ ТА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

У межах 500 - метрової санітарно - захисної зони хвостосховища ІДГЗК житлових селищ немає. Разом з тим, у безпосередній близькості від об'єкта розташовані населені пункти: селище Авангард на відстані 1 — 1,2 км до півдня, сізіо Лозуватка в 1,7 км до заходу, селище Веселий Кут на відстані 1 км від об'єкта.

Проживаюче тут населення в основному працівники найближчих промислових підприємств м. Кривий Ріг: комбінату ЦГЗК, силікатного заводу й інших підприємств.

Забруднення атмосфери речовинами техноген походження,акумуляція їх у ґрунті, рослинності, водяних джерелах, продуктах харчування, - не можуть не справляти негативного впливу на населення району. Попадання токсичних речовин в організм людини відбувається при вдиханні продуктів техногенеза, контакті з ними шкірних покривів, шляхом впливу на слизуваті оболонки, з водою і по харчових ланцюгах із продуктами харчування.

В залежності від шляхів надходження, особливостей техногенних забруднювачів, їхніх концентрацій і форм впливу на людський організм, можуть уражатися окремі органи людини, що виявляється підвищенням захворюваності сердечно — судинної. ендокринної, нервової, імунної, дихальної ситем, а при комплексному впливі і зниженням стійкості організму до хвороб, тобто зниженням імунітету і ростом рівня загальної захворюваності населення.

Поряд із забрудненням атмосферного повітря, на умови життєдіяльності місцевого населення негативно впливають процеси підтоплення, що одержали розвиток на прилягаючих територіях внаслідок фільтраційних витоків із хвостосховища.

В даний час значна частина селітебних територій району за умовами підтоплення відноситься до незадовільних, і процес підйому ґрунтових вод не стабілізувався.

Крім того хвостосховище ЦГЗК впливає на земельні угіддя, що розташовані за межами майданчиків існуючих об’єктів ЦГЗК. Вилив справляється, головним чином, внаслідок забруднення грунтів пилом з сухих пляжів. Вміст в грунтах кремнію перевищує ГДК в 1,2 1,5 раза.Проведеними дослідженнями, результати яких наведені у роботі[ 3], встановлено, що поблизу об’єкту біля дамб хвостосховища спостерігається так звана буферна зона, а ареал забруднення просліджується на відстані від 500 - 700 м від джерела пиловиділення до 2км й більше.

Характер забруднення грунтів справляє вплив на особливості землекористування, так як змінюється якісна характеристика гумусного горизонту, зростає вміст в грунтах мікроелементів, змінюється кількість поживних речовин й водно — хімічні властивості ґрунту.

ВИСНОВКИ

На підставі аналітичного огляду існуючих технологій боротьби з пилінням сухих пляжів хвостосховищ ГЗКів Кривбасу та інших аналогічних об’єктів, а також виконаних лабораторних досліджень по даній технічній задачі мною установлено:

1. Об’єм майбутніх робіт по пилоподавленню на об’єкті: площа пиляних поверхонь на хвостосховищі ЦГЗК складає 48 га, а кількість пилу, який може виноситися з цієї площі дорівнює близько 8 тис. т на рік.

2. Склад пилозакріпляючої композиції та термін її служби. При обробці хвостів 10 % розчином рідкого скла й 8 % розчином соди кальцинованої утворюється тверда корка. Оптимальними витратами пилозв’язуючого розчину є 4 л/м2. Довговічність покриття встановлена методом циклування водою і складає к місяць

3. Нанесення розчинів на пилячі поверхні хвостосховища може здійснюватися шляхом розбризкування за допомогою автомашини БілАЗ — 7648 з спареними гідромоніторами, дальність струменів яких дорівнює 50 м. Після поливу поверхні пляжу розчинами відбувається дифузійне змішування цих розчинів, просочення ними шару поверхні на задану глибину з наступним (через 5-10 хв.) формуванням структурного гелю, що зв’язує пилуваті частки, а після висихання утворенням твердої корки.

4. При використані пилозакріпляючого розчину на основі рідкого скла та соди кальцинованої економічні витрати в два рази менші в порівнянні з витратами при застосуванні сульфатного мила.

Таким чином, винайдену пилозв’язуючу композицію можна рекомендувати для широкого використання на хвостосховищах ГЗКів.

СПИСОК ПОСИЛАНЬ

1. Вересневим П. В., Кузьменко П. К., Неженцева Н. Г.: Охрана окружающей среды при эксплуатации хвостохранилищ. - М.: Недра, 1993.

2. В. Г. Борисов. Исследование и разработка способов обеспыливания действующих хвостохранилищ ГОКов / Автореферат канд. дис. — Кривой Рог. -1971.

3. http://cgok.metinvestholding.com/ru

4. http://www.gold.dn.ua/catalog/5/16627/

5. http://www.ukrrudprom.com/

Поиск по сайту: