Розділ 1. Міжнародне середовище та управління організацією-субєктом ЗЕД

ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ

Кафедра «Економіка підприємств»

ЗВІТ

про планово-економічну виробничу практику на ДС Дарниця

Виконав студент групи 3-МО-1

Напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент»

Перевірив: керівник практики

Від університету: Пацьора О.В.

«_____» _________ 2013р.

Підпис _____________

Керівник практики від підприємства:

_________________________________

(посада)

«______» _________________ 2013р.

Підпис ____________

М. Київ – 2013рік

Розділ 1. Міжнародне середовище та управління організацією-субєктом ЗЕД.

Світова спільнота прагнула до об’єднання у вирішенні питаннь про торгівлю і створення принципів свободи міжнародної торгівлі. Одним з основних документів, розроблених представниками 23 держав 20 жовтня 1947 року у Женеві, була Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ). ГАТТ була покликана виконувати 3 функції: а) впливати на державну зовнішньоекономичну політику, розробкою правил міжнародної торгівлі; б) сприяти лібералізації і передбачуваності торгівельних відносин; в) опікуватися регулюванням спорів. Основна мета ГАТТ – забезпечення стабільного зростання і зменшення ризику міжнародних торговельних відносин: а) ліквідація митних та іншіх торговельних обмежень; б) усунення всіх форм дискриминації в мижнародній торгівлі з метою підвищення рівня життя, забезпечення повної зайнятості населення; в) підвищення реальних доходів і попиту, поліпшення використання сировини, зростання виробництва і торгівлі.

На восьмому (Уругвайському) раунді ГАТТ багатосторонніх торгівельних переговорів була створена нова міжнародна організаційна структура – СОТ (Світова організація торгівлі – має статус юридичної особи) створена на принципах ГАТТ, результатах попередніх погоджень та домовленостей. Сьогодні СОТ об’єднує 145 держав, на які припадає понад 95% обороту міжнародної торгівлі. СОТ виконує 4 функції:

- сприяє реалізації угод восьмого (Уругвайського) раунду ГАТТ і будь-яких інших угод, які мають укладатися в межах цієї організації;

- служить міжнародним форумом для обговорення питань, тлумачення і застосування угод Уругвайського раунду;

- виконує функції арбітра;

- здійснює періодичний збір інформації про торговий режим у країнах членах СОТ з метою перегляду торгової політики.

Приєднання України до системи ГАТТ/СОТ відкриває широкі можливості для:

• зменшення тарифних і нетарифних обмежень для українських товарів практично на всіх світових ринках;

• можливості не лише кількісно збільшити обсяги експорту, а й змінити його структуру. Україна, як відомо, високотехнологічна країна, багато підприємств якої виробляють наукомістку продукцію. Але ця продукція через аутсайдерський статус України щодо системи ГАТТ/СОТ та низку інших причин не знаходить ринків збуту. Різні політико-правові, тарифні й нетарифні обмеження не випускають її за кордон України;

• кількісного і якісного поліпшення української торгівлі, яке відбудеться одночасно щодо 139 країн-членів СОТ, на долю яких припадає понад 90% світової торгівлі;

• забезпечення справедливого вирішення торговельних спорів. Навіть мала країна з невеликим потенціалом у міжнародній торгівлі може розраховувати на справедливе слухання та вирішення торговельних спорів з великими торговельними партнерами;

• застосування антидемпінгових та компенсаційних заходів з метою захисту внутрішнього ринку від субсидованого експорту та як ефективного інструмента боротьби із заниженням цін на імпортовані товари;

• введення тимчасових обмежень імпорту у випадку проблем з платіжним балансом;

• підвищення імпортного мита та застосування кількісних обмежень з метою

уникнення серйозної шкоди вітчизняним виробникам, яка може бути спричинена надмірним імпортом;

• системної трансформації українського економічного законодавства відповідно до принципів, норм і стандартів системи ГАТТ/СОТ, апробованих протягом десятиліть у багатьох країнах світу;

• забезпечення передбачуваного розвитку торговельно-економічних стосунків з основними торговельно-економічними партнерами, а саме:

 Європейським Союзом, що відкриє двері для здійснення стратегічної мети поступової інтеграції України у ЄС шляхом реалізації положень Угоди про партнерство і співробітництво, створення зони вільної торгівлі і набуття на цій основі асоційованого членства в ЄС;

 Країнами СЕFТА, які є традиційними торговельними партнерами України. Враховуючи те, що всі вони є асоційованими членами ЄС і в найближчому майбутньому можуть стати повноправними членами, важливо послідовно розширювати присутність на ринках цих країн, створюючи необхідні передумови для збільшення в подальшому присутності і на єдиному ринку ЄС;

 Росією, іншими країнами СНД і Балтії, які знаходяться на різних етапах процесу приєднання до системи ГАТТ/СОТ;

 Країнами-членами АSEAN з метою збереження і розширення українського експорту на ринки цих країн.

Для України, як незалежної держави, яка сьогодні стикається із серйозними економічними проблемами, важливим завданням є вирішення питання про те, яким чином міжнародна торговельна система може допомогти вийти на шлях стабільного розвитку. Україна може і має зайняти належне їй місце у міжнародній торговельній системі і світовій економіці в цілому.

Основним напрямом у забезпеченні інтеграції України у ЄС є прийняття нормативно-правової бази. Есенська Європейська Рада у грудні 1994 року прийняла стратегію асоційованих країн до об’єднання з ЄС і у травні 1995 року прийняла так звану «Білу книгу» - «Підготовка асоційованих країн Центральної та Східної Європи до інтеграції у внутрішній ринок Європейського Союзу».

У Білій книзі основними питаннями пов’язаними з транспортом є:

 вимоги до безпеки перевезень (максимальна вага транспортних засобів, визначення переліку необхідного обладнання, що має знаходитися в транспортних засобах, вимоги до зносу шин, порядок проведення огляду транспортних засобів, порядок видачі посвідчення водія, встановлення обмежувачів швидкості на вантажних автомобілях та автобусах, вимоги до наявності ременів безпеки та ін.);

 положення про уніфікацію податкового законодавства, включаючи оподаткування вантажних транспортних засобів;

 вимоги до соціального законодавства, включаючи обмеження часу роботи водіїв, відпочинок водіїв;

 розвиток служб, інспекцій, що контролюватимуть дотримання законодавства в галузі залізничних перевезень;

 положення про поліпшення якості послуг, про доступ до інфраструктури залізничного транспорту підчас міжнародних перевезень, уніфікацію зборів за користування інфраструктурою;

 створення системи обслуговування транспортної інфраструктури частково або повністю незалежної від управління рухом на залізницях.

У галузі перевезень річковим та морським транспортом:

• вимоги до безпеки перевезень, радіонавігаційних систем;

• вимога до охорони навколишнього середовища;

• положення про відсутність обмежень щодо участі суден різних країн ЄС у перевезені.

У галузі повітряних перевезень:

• порядок ліцензування перевезень в ЄС;

• вимога до безпеки перевезень;

• порядок розслідування подій;

• обмеження шумової дії літаків;

• вимога до встановлення тарифів за перевезення та ін.

Першочерговими є законодавчі акти з охорони навколишнього середовища. Подібні акти пов'язані з переміщенням товарів включають:

• вимоги ЄС до проведення аналізу продовольчих товарів на вміст радіоактивних елементів. Норми, що визначають максимальний вміст радіоактивних елементі харчових продуктах;

• положення ЄС, що визначають порядок роботи з джерелами іонізуючого опромінення, організацію системи нагляду, а також створення спеціалізованих лабораторій з проведення вимірів радіоактивності;

• положення ЄС про контроль за використанням хімічних речовин під час виробництва харчових продуктів, використання пестицидів. Ці положення включають норми про класифікацію, пакування небезпечних хімічних речовин, повинні інформувати споживача про їх наявність згідно з установленою формою;

• положення про контроль за ризиком використання хімічних замінювачів харчових продуктів;

• вимоги, що стосуються експорту та імпорту небезпечних хімічних речовин;

• законодавство ЄС у галузі контролю за використанням продуктів генної інженерії;

• положення, що регламентують утилізацію промислових відходів;

• положення, що регламентують граничний рівень шуму промислових підприємці та обладнання;

• вимоги, що стосуються забруднення повітря. Норми про граничний вміст свинцю та сірки в рідкому паливі, а також порядок виміру зазначеного октанового числа;

• положення про забруднення повітря органічними речовинами, а також заходи по запобігання руйнуванню озонового шару та ін.

У розділі Білої книги "Непряме оподаткування" підкреслюється, що імплементації законодавства ЄС про податок на додану вартість (ПДВ) повинно передавати створення відповідної адміністративної системи, що включатиме:

• центри з обробки податкових декларацій, платіжних документів, повернення додаткових платежів платнику податку;

• мережу регіональних та місцевих підрозділів податкових органів, що здійснюють надання інформації платникам податку про їхні права та обов'язки, а також контролюють правильність нарахування податкових платежів;

• регістр платників податків з реєстраційними номерами кожного;

• систему зв'язку та обміну інформацією між центральними, регіональними місцевими органами податкової адміністрації;

• правові процедури, наявність компетентних судових органів для розгляду суперечок між платниками податків та податковими адміністраціями.

Сутність і структура середовища міжнародної економічної діяльності

Існування, функціонування і розвиток будь-якого природного (фізичного, біологічного, хімічного чи суспільного) явища залежить як від внутрішньої будови, внутрішньої статури, внутрішніх рушійних сил, так і від умов, які впливають на це явище іззовні. Середовище МЕВ може бути визначене як система умов і факторів існування міжнародних економічних зв'язків. Таке середовище схематично можна розділити на внутрішнє і зовнішнє середовище.

Внутрішнє середовище МЕВ — це внутрішня будова системи міжнародних економічних відносин разом з її внутрішніми законами існування, функціонування й розвитку

Зовнішнє середовище МЕВ — це зовнішні відносно суб’єктів міжнародних економічних відносин умови реалізації форм і видів різних рівнів МЕВ. Це саме визначення може мати ще й такий вигляд: зовнішнє середовище МЕВ — це система зовнішніх умов, у яких розвиваються міжнародні економічні відносини, та система факторів, які впливають на поведінку суб'єктів МЕВ. І зовнішнє, і внутрішнє середовища мають власний поділ на окремі частини, кожна з яких має своєрідний конкретніший вплив на існування та розвиток міжнародних економічних відносин. Внутрішнє середовище системи міжнародних економічних відносин, тобто її внутрішня будова, може бути представлена як набір таких елементів:

зовнішньоекономічна діяльність країн та їхніх суб'єктів;

управління міжнародними економічними процесами;

регулювання міжнародних економічних відносин;

форми і види МЕВ;

внутрішні закони функціонування системи міжнародних економічних відносин, тобто це явища і процеси, що відбуваються у світовій економіці і мають чітко виражений причинно-наслідковий характер.

Зовнішнє середовище МЕВ поділяється за двома критеріями – за сферами впливу і за безпосередністю впливу дії.

За сферами впливу середовище МЕВ, що діє іззовні, ділиться на чотири квадранти:

природно-географічне середовище;

політико-правове середовище;

економічне середовище;

соціально-культурне середовище.

За безпосередністю впливу дії – на:

умови й фактори прямої (безпосередньої) дії;

умови й фактори непрямої (посередньої) дії.

Якщо поділ зовнішнього середовища не потребує додаткового пояснення щодо чотирьох сфер впливу, то поділ на дві частини за критерієм безпосередності впливу дії варто прокоментувати. Загалом усі фактори й умови впливають на функціонування та розвиток міжнародних економічних відносин або безпосередньо, або через інші фактори. Фактори безпосереднього впливу є своєрідним навколишнім середовищем МЕВ, без якого останні не можуть існувати. Наприклад, сучасні міжнародні економічні відносини важко собі уявити без міжнародних організацій, міжнародних правових норм, торговельних представництв, банківських установ, транспортних мереж і засобів, комунікаційних мереж і засобів і т. д. Але усе це входить до інфраструктури, а отже, навколишнє середовище МЕВ як система факторів безпосереднього впливу на існування та розвиток міжнародних економічних відносин є інфраструктурою цих відносин.

Слід зазначити, що всі елементи інфраструктури МЕВ настільки переплетені між собою, що їх важко чітко поділити на сфери впливу. Нелегко й визначити межу, де закінчується система міжнародних економічних відносин, тобто внутрішнє середовище, і де починається така інфраструктура МЕВ як навколишнє середовище. Ще важче помітити межу між факторами безпосереднього та посереднього впливу.

Поиск по сайту: