КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЖЕРЕЛ І ОБ’ЄКТІВ ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Хвостове господарство ЦГЗК в процесі експлуатації є джерелом забруднення наступних компонентів навколишнього середовища: атмосферного повітря, поверхневих і ґрунтових вод, ґрунтів, порід зони аерації, елементів геологічного середовища. Опосередковано: впливає на здоров'я і життєдіяльність населення, техногенне середовище, тваринний і рослинний світ.

Джерелами забруднення атмосферного повітря є:

1. Сухі пилячі пляжі хвостів, дамби призм №1, 2, 3.

2. Поверхні породних відвалів.

Пляжі хвостосховища є складними по конфігурації площадковими джерелами. Ділянками, що порошать, є придамбові зони шириною- 50 м. Інтенсивність пиловиділення змінюється в залежності від швидкості вітру і вологості хвостів у широкому діапазоні.

Джерела забруднення ґрунтів:

1. Пилячі сухі пляжі.

2. Забруднені ґрунтові води і води зрошувальних систем.

Аналіз забруднення ґрунтів колишніх радгоспів «Інгулецький», «Веселі Терни», що знаходяться в безпосередній близькості від хвостосховища ЦГЗК, виконаний Дніпропетровським державним проектно - технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції, показав наступне:

- у ґрунтах району виявлено більш 20 хімічних елементів І, II і III класів небезпеки. У порівнянні з існуючими ГДК для ґрунтів максимальні їхні значення здебільшого не перевищують ГДК: так вміст рухливих важких металів в орному шарі складає: кадмію 0,24-0,27мг, свинцю 0,08-0,1 мг, ртуті 0,02-0,03 мг на кг ґрунту, що в 3-10 разів нижче ГДК. Виключення в деяких місцях складає підвищений вміст міді -0,8 мг, марганцю -3,1 мг, кобальту -0,4.мг на кг фунту. Основними забруднювачами фунтів є кварцові піски II класу небезпеки в результаті пиління сухих пляжів хвостосховища ЦГЗК. Вміст в фунтах кремнію перевищує ГДК у 1,2-1,5 рази.

Деякі ділянки земель навколо хвостосховища піддані підтопленню, спостерігається часткова деградація ґрунтів.

Грунтозахисні заходи.

1. 1.Комплекс робіт з рекультивації поверхні хвостосховища після його повного зашламовання.

2. Роботи з пилоподавлення: технологія картового намиву, що дозволяє тримати під водою значні ділянки поверхні хвостосховища | заходи з пилоподавлення сухих пляжів і інші.

3. У провадження комплексу дренажних споруджень та інших водозахисних заходів, спрямованих на запобігання підтоплення територій.

Джерела забруднення поверхневих, грунтових і підземних вод.

Територія, що прилягає до хвостосховища характеризується дуже складною гідрогеологічною обстановкою, що обумовлено неоднорідністю літологічних і фільтраційних властивостей порід, високим ступенем гідравлічного зв'язку між горизонтами, наявністю додаткових джерел живлення і місць природного розвантаження горизонтів.

Джерелами забруднення поверхневих, грунтових і підземних вод є:

1. Дренажні води і фільтраційні високомінералізовані витоки з діючого хвостосховища.

2. Порушення природного режиму стоку на території хвостосховища.

3. Промислові стічні води з промплощадок ЦГЗК, в т.ч. у зв'язку зі зміною умов відводу поверхневого стоку.

4. Зливові і паводкові води, що профільтрувалися через раніше забруднені фунти.

5. Розвантаження підземних вод на схилах балок і ярів.

Рівень забруднення поверхневих вод фільтраційними витоками з хвостосховища за даними аналізів проб води в Карачуновському водосховищі показує на перевищення ГДК компонентів, що містяться у воді:

- сухого залишку в 1,4 рази;

- брому в 1,3 рази;

- селену в 1,7 рази;

- кадмію в 2 рази;

Водний баланс хвостосховища ЦГЗК на 01.01.2003 (згідно інформації підприємства) складає:

- осади на х/с — 6,94 млн. м '

- вода з кар’єру №1 - 0,01 млн. м?

- вода з Петровського РУ - 1,16 млн. м

- вода з ставків гідрозахисту кар’єру № 2 - 0,51 млн. м '

- вода з ставків гідрозахисту кар’єру № 1 - 2,66 млн. м 1

- надходження з рудою — 0,36 млн. м

- повернення фільтраційних вод — 2,71 млн. м |

- вода з насосної станції № 4 - 0,17 млн. м Витрати - 14,29 млн. м\вт.ч.:

Витрати на фільтрацію -2,91 млн. м, в т. ч. безповоротні витрати - 0,2млн.м. Нестача води у хвостосховищи для підтримки нормальної відмітки в ставці покривається за рахунок річної води в обємі 7,0 млн.м3 (по проекту); фактично 1,2 млн. м. Мінералізація оборотної води складає 3,97г/л, підземних вод - 4,75 г/л.

Водозахисні заходи.Для акумуляції поверхневого стоку з прилеглої водозабірної площи біля низового укосу греблі з північного боку хвостосховища передбачено улаштування трьох ставків:

- Ставок № 1 (ПК 9-11)

- Ставок № 2 (ПК 42 - 47)

- Ставок № З (ПК 3 — 4).

Для відведення поверхневого стоку води від греблі хвостосховища збудовані нагорні канави № 1, 2 (проектна пропускна спроможність відповідно 5,49 м/сек та 3,4 м /сек). Довжина нагорної канави №1 1183м, М2 — 3500 м.

Для перехоплення фільтраційних вод і зниження рівня грунтових вод на прилеглій до хвостосховища території збудована система пригреблевого дренажу. З західної сторони хвостосховища пригреблевии дренаж 1- оі черги довжиною 2118 м.

Джерела впливу на геологічне середовище:

1. Фільтраційні витоки з хвостосховища, ложі якого не обладнано фільтраційним екраном.

2. Обгороджуючі дамби довжиною 17 км.

3. Ерозійна діяльність потоків поверхневих вод з похилих поверхонь.

4. Дефляційна діяльність вітру.

Характеристика впливу хвостосховища ЦГЗК на атмосферне повітря.

Досвід експлуатації хвостосховища ЦГЗК показав, що воно є екологічно небезпечним об'єктом й сприяє забрудненню навколишнього середовища, у тому числі неорганічним пилом. Джерелами шкідливих викидів пилу з хвостосховища є збезводнені сухі пляжі і дамби обвалування, які при вологості 4-6 % і швидкості вітру понад 4,0 м/с, стають ерозійно — небезпечними поверхнями.

При намиві хвостової пульпи в хвостосховище відбувається фракціонування хвостів по розмірам. На місці випуску пульпи (де швидкість потоку найбільша) відкладаються більш важкі частки, а більш легкі уносяться потоком. В міру просування потоку і зменшення його швидкості відкладаються все більш легкі частки аж до урізу води ставки освітлення, куди стікають в основному мулисті й колоїдні фракції хвостів збагачення.

В результаті цього процесу в зонах випуску хвостової пульпи на хвостосховищи формуються укоси намиву, що виступають над водяною поверхнею. Після зміщення зони намиву відкладення хвостів на укосах швидко віддають вологу, висихають і при відповідній швидкості вітру піддаються ерозії й стають джерелами пиловиділення.

При цьому площі, що порошать, тим більше, чим довше і ширше збезводнені укоси намиву (сухі пляжі). Ширина пляжів хвостосховища ІДГЗК досяг ає 500 м, а довжина вимірюється від 7 до 10 км.

Загальна площа хвостосховища 1703 га в тому числі:

- -покрито водою — 136,6 га

- -мокрих пляжів - 315 га

- -покритих очеретом - 634,2 га

- -сухих — 617 га

- -пилячих — 48 га.

Щільність хвостів пляжної зони в середньому складає 3,21 т/м \ об'ємна маса в залежності від механічного складу - 1,69-1,92 т/м'1, поблизу зони випуску пульпи в передставковій зоні і 1,32 т/м\ Вологість поверхневого шару хвостів в залежності від розташування ділянки і метеорологічних умов змінюється від 0,60 до 25,4 %.

Поиск по сайту: