Лабораторні дані при мієломній хвороби

Загальний аналіз крові:

Анемія;

Іноді лейкоцитопенія, тромбоцитопенія;

Підвищення ШОЕ.

Біохімічний аналіз крові: гіперкальцемія, гіперпротеїнемія

Мієлограма: кількість плазматичних (мієломних) клітин >15%,

Загальний аналіз сечі: протеїнурія, циліндрурія, іноді – мікрогематурія, лейкоцитурія. виявлення в сечі легких ланцюгів імуноглобулінів (білок Бенс-Джонса).

Інструментальна діагностика при мієломній хворобі.

Рентгенографія кісток дозволяє виявити вогнища деструкції, деформацію хребців, переломи.

Рентгенографія органів грудної клітки дозволяє виявити вогнища інфільтрації в легенях, а також випіт у плевральній порожнині.

УЗД та комп'ютерна томографія дозволяє визначити вісцеральну патологію – гепатомегалію, спленомегалію, нефрокальциноз.

Ускладнення мієломної хвороби.

До числа основних ускладнень мієломної хвороби входять переломи кісток, хронічна ниркова недостатність, амілоїдоз.

Диференційна діагностика при мієломній хворобі.

Диференційну діагностику слід проводити переважно із захворюваннями, які супроводжуються синдромом парапротеїнемії, осалгіями, остеодеструкцією, протеїнурією. Основні із цих захворювань:

1. Макроглобулінемія Вальденстрема.

2. Хвороба тяжких ланцюгів.

3. Гіперпаратіреоз.

4. Первинний амілоїдоз.

5. Хронічні захворювання нирок (гломерулонефрит, пієлонефрит).

6. Остеохондроз хребта з радікулярним синдромом.

Лікування мієломної хвороби.

1. Лікування цитостатиками – основна програма лікування складається зі сполучення мелфалану «Алкеран» (2 мг у табл.) та преднізолону.

Можуть використовуватися також декілька схем поліхіміотерапії, зокрема, схема VCMP.

· циклофосфамід (400 мг/м² в/в);

· мелфалан по 7,5 мг/м² усередину;

· вінкристин (1,5 мг/м² в/в);

· преднізолон (30 мг/м² усередину).

2. Лікування глюкокортикоїдами (дексаметазон 40 мг на день).

3. Лікування α₂- інтерфероном (по 10000000 МО/м² п/шк).

Локальна променева терапія.

5. Трансплантація кісткового мозку.

6. Лікування ускладнень, симптоматична терапія:

· Для лікування інфекційно-запальних ускладнень застосовуються антибіотики широкого спектру дії та дезінтоксикаційна терапія;

· Для лікування проявів ниркової недостатності застосовуються плазмоферез, гемособція, гемодіаліз;

· Для лікування гіперкальціемії застосовуються форсований діурез, кальцитонін «Остеобін» (200 ОД на добу у вигляді назального спрею);

· Для лікування остеопорозу застосовуються анаболічні препарати, кальцитонін, проводиться корекція терапії глюкокортикоїдами та цитостатиками;

· Для усунення гіперурікемії застосовується алопуринол по 1 табл. (100 мг) 3 рази на добу;

· Для усунення ознак компресії спинного мозку та для профілактики патологічних переломів призначається локальна променева терапія.

Профілактика мієломної хвороби.

Профілактика мієломної хвороби полягає в запобіганні впливу на організм іонізуючої радіації та хімічних речовин.

Поиск по сайту: