|
||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тема 12. Лабораторні етапи виготовлення повних знімних протезів1. Актуальність теми Вірний вибір матеріалу для базисів та додержання технології його полімеризації дозволяє створення повноцінних знімних протезів на беззубі щелепи. В свою чергу, сучасні методи виготовлення знімних конструкцій, зокрема метод інжекційно-ливарного пресування пластмаси та застосування технології подвійного базису, дозволяють значно покращити функціональну цінність протезів та зменшити їх негативний вплив на тканини протезного ложа. 2. Конкретні цілі заняття: 1) знати матеріально-технічне забезпечення для виготовлення повних знімних протезів; 2) вміти проводити формування та полімеризацію пластмас. 3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття 4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
4.2. Теоретичні питання до заняття 1. Матеріали, що використовуються для виготовлення повних знімних протезів. 2. Види базисних полімерів (жорсткі, еластичні), їх фізичні та механічні властивості. 3. Методи формування та полімеризації базисів зубних протезів. 4. Компресійне та ливарне пресування. 5. Прямий, зворотній та комбінований методи гіпсування воскової репродукції протеза в кювету. 6. Режими полімеризації пластмаси. 4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті 1. Провести загіпсування воскової композиції повного знімного протеза в кювету. 2. Провести формування та полімеризацію пластмаси. 4.4. Зміст теми
Для виготовлення базисів повних знімних протезів використовують базисні пластмаси. В залежності від характеру процесів, що протікають при формуванні виробу, їх розділяють на термопласти (термопластичні) та реактопласти (термореактивні). До реактопластів відносять матеріали, переробка яких у виріб супроводжується хімічними реакціями утворення трьохмірного полімеру - твердінням. При цьому пластик втрачає властивість розм’якшуватись при повторному нагріванні. При формуванні виробів із термопластів твердіння не наступає, не відбуваються хімічні реакції і матеріали не втрачають властивості розм’якшення при повторному нагріванні. Таким чином реактопласти – незворотні, а термопласти - зворотні матеріали. До термопластів належать поліметилметакрилат, полістирол, поліпропілен, поліетилен, до термореактивних пластмас - амінопласти, фенопласт. Використання термопластів в якості базису повних знімних протезів не виправдане з огляду на неможливість створення замикаючого клапану. Згідно класифікації пластмаси розділяють на наступні групи: 1) пластмаси для базисів; 2) пластмаси для м’яких базисних підкладок; 3) пластмаси для перебазування та починки знімних протезів; 4) конструкційні пластмаси – матеріали, що самі тверднуть, які використовуються для виготовлення ортодонтичних апаратів та в щелепно-лицевій ортопедії. Технологія застосування пластмас передбачає приготування пластмасового тіста шляхом зміщування мономеру та полімеру у об’ємному співвідношенні 1:3. Протягом 30-40 хвилин тісто дозріває. За цей час відбувається набухання, розрихлення та часткове розчинення гранул полімеру, а молекули мономера під впливом ініціатора починають частково полімеризуватися. Розрізняють 4 фази дозрівання пластмаси (табл. 5). На різних стадіях полімеризації в залежності від обраного методу формування - компресійного або інжекційно-ливарного – приготовлена пластмаса формується, тобто нею заповнюють гіпсові форми (табл. 6). В свою чергу, гіпсову форму отримують шляхом загіпсування воскової композиції протеза в кювету (табл.7, рис. 28, 29). При інжекційно-ливарному пресуванні пластмаса подається в гіпсову форму під тиском (рис. 30). В подальшому для забезпечення найкращих фізико-механічних властивостей пластмаси при її твердінні додержуються оптимального температурного режиму. В результаті порушення режиму полімеризації в структурі пластмаси утворюються дефекти: пористість, внутрішня напруга, тріщини. Розрізняють: - газову пористість, зумовлену швидким нагріванням пластмаси та поганою теплопровідністю гіпсу; - пористість стиснення, в основі якої зменшення об’єму маси, що полімеризується, спричинена недостатнім тиском; - гранулярна пористість, викликана недостатністю мономеру. Швидке охолодження призведе до появи мікротріщин. Попадання вологи або нерівномірне перемішування порошку з рідиною спричинить появу «мармурового рисунку». Таблиця 5 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |