Фіксація, стабілізація та рівновага повних знімних протезів

Для перевірки фіксації протеза використовується «проба на балансування», натиснення пальцями по черзі на передні та бокові зуби. Для перевірки клапана, що замикає, використовують «пальцеву пробу», сутність якої полягає у натисненні на передні зуби верхнього протеза з оральної поверхні у вестибулярному напрямку. При цьому при зніманні протеза повинен спостерігатися характерний звук. На нижній щелепі, використовуючи ті ж прийоми, визначають якість фіксації базису в дистальних відділах, по черзі праворуч та ліворуч.

Повний знімний протез слід перевірити щодо його ретенції, тобто ступеня опору вертикальному зміщенню при відтягуванні від протезного ложа. Ретенція вважається відмінною, якщо протез при відтягуванні зміщується тільки з порушенням клапану; доброю – якщо він зміщується з трудом без порушення клапану; задовільною – якщо протез зміщується легко при пальцевому тиску; поганою – якщо протез зміщується без опору.

У випадках незадовільної фіксації протеза, скоріш за все, помилка припущена на етапі отримання функціонального відбитка. Такі протези в подальшому підлягають перебазуванню.

Стабілізація протеза визначається пальцевим натисненням на протез у напрямку до протезного ложа та оцінюється відмінною у тому випадку, коли при різноманітних навантаженнях він зрушується мінімально; доброю – якщо зрушення відбувається при сильному однобічному боковому навантаженні; задовільною – якщо протез зрушується при ротаційних рухах та зміщується при середньому однобічному навантаженні; поганою – якщо він зміщується при будь-якому навантаженні.

Скидання протеза під час нежувальних рухів може бути пов’язане із порушенням границь базису, обумовленим неякісним припасуванням індивідуальної ложки.

Перевірка точності границь повних знімних протезів і правильності змикання штучних зубних рядів в центральній оклюзії при накладанні протеза є обов’язковою.

На верхній щелепі границя протеза повинна проходити з вестибулярного боку по перехідній складці, перекриваючи її на 1-2 мм. Для вуздечки верхньої губи та слизових складок щік в протезі повинні бути виїмки, але при цьому краї протеза точно прилягають до латеральних поверхонь вуздечки і складки. В оральному відділі верхньої щелепи границя базису перекриває лінію «А». Верхньощелепні горби теж повинні обов’язково перекриватися протезом.

На нижній щелепі границя протеза перекриває перехідну складку на 2-3 мм. Щічні і губні тяжі обходяться. В ретромолярній ділянці границя проходить на 2 мм позаду від горбика. На язиковій поверхні від горбика границя йде донизу до внутрішньої щелепно-під’язикової лінії, перекриваючи її на 2-3 мм, обходить язикову вуздечку.

Після вивчення границь протеза хворому пропонують закрити рота, зімкнути зуби та перевіряють центральну оклюзію. За допомогою копіювального паперу виявляють точки передчасних контактів в усіх оклюзіях, які потім зішліфовують. Таким чином, забезпечують постійний контакт між зубами при усіх рухах нижньої щелепи.

У день здачі повних знімних протезів корекція базисів не проводиться, а хворого призначають перші три дні, потім ‒ за показаннями.

Хворого навчають правилами користування протезами. В перші дні користування протезом не слід прагнути відкушувати їжу, доцільніше класти її до рота невеликими шматочками та пережовувати на лівій та правій сторонах. Після прийому їжі обов’язковим є полоскання рота та очищення протеза від залишків їжі. Не рекомендується вживання твердої їжі, наприклад, горіхів, сухарів, карамелі, для запобігання переломів базису протеза.

Для прискорення звикання до протезів хворому рекомендується більше розмовляти, читати; а також протягом 7-10 днів користуватися протезом як вдень, так і вночі. Після повного звикання до протеза на ніч його рекомендується знімати та зберігати сухим у спеціальній ємності.

Акрилові базиси знімних протезів являють собою мікропористу поверхню, на якій фіксуються мікроорганізми й можуть утворюватися минералізовані відкладення. Тому після кожного прийому їжі протези необхідно знімати й ополіскувати під струменем води. Зранку та ввечері потрібно чистити протези спеціальною щіткою й пастою.

Щітки для протезів мають щетину із двох сторін голівки: на одній стороні зигзагоподібну, для очищення зовнішніх поверхонь протеза, на іншій закруглену, для ввігнутої частини базису. Штучна щетина значно жорсткіше, ніж у звичайних зубних щіток.

Однак ефективність механічної обробки знімних протезів недостатня. Набагато більш ефективне ультразвукове очищення із застосуванням спеціальних апаратів, що генерують коливання ультразвукової частоти. Протез при цьому занурюють у воду або антисептичний розчин. Цей метод використовують в спеціалізованих стоматологічних кабінетах. У подібних умовах можуть також застосовуватися апарати, що генерують мікрохвильове випромінювання, яке здатне знищувати мікроорганізми.

Методи хімічного очищення знімних зубних протезів передбачають замочування в різних розчинах. Найбільше часто застосовується гіпохлорит натрію, розведений у воді в співвідношенні 1:10. При цьому досягається достатній антибактеріальний ефект.

Більш ефективним є використання комерційних розчинів (у вигляді рідини або швидкорозчинних таблеток), призначених для замочування знімних конструкцій. Склад таких речовин різний, однак найчастіше в них входять засоби, що містять активний кисень (лужний перборат), агенти, що викликають виділення пухирців газу (перборати й/або карбонати), агенти, що хелірують (ЕДТА), детергенти, барвники, ароматизатори. Замочування протезів у таких розчинах проводиться щодня протягом 10-20 хвилин. Додатковою перевагою хімічної очистки протезів є можливість усунення неприємних запахів.

Лікар повинен попередити хворого про ймовірність виникнення больових відчуттів під базисом протеза та необхідність корекції. При виникненні болю, протез рекомендується зняти на ніч, а за 3-4 години до відвідування лікаря надягти його. Огляди призначають до тих пір, доки лікар не переконається, що тканини протезного ложа не ушкоджуються, функції жування та мовлення відновлені.

Зубний протез протягом перших днів після накладання сприймається хворим як стороннє тіло, як подразник. За В.Ю.Курляндським адаптація до повного знімного протеза відбувається у три фази.

Перша ‒ фаза подразнення, яка характеризується порушенням мовлення, підвищеною салівацією, позовами до блювання, складнощами жування та ковтання. Ця фаза триває протягом першого дня після здачі протеза. Друга фаза ‒ часткового гальмування ‒ триває протягом 2-3 днів. Слиновиділення приходить до норми, спостерігається відновлення дикції, нудота зникає, збільшується жувальна ефективність. Третя фаза ‒ повного гальмування ‒ характеризується повним відновленням всіх функцій та зникненням відчуття стороннього тіла.

Момент адаптації до протезів можна розглядати як прояв коркового гальмування, яке відбувається у різний термін, що коливається в залежності від багатьох причин від 10 до 30 днів. Його тривалість обумовлена ступенем фіксації та стабілізації протеза, наявністю хворобливих відчуттів, особливостями конструкції, типом нервової системи тощо. При повторному протезуванні термін адаптації скорочується до 3-5 днів.

Велике значення в адаптації має психологічна підготовка хворого, усвідомлення необхідності звикання до протеза, розуміння, що ефективність протезування залежить не тільки від якості конструкції, а й від бажання звикнути до неї.

5. Матеріали для самоконтролю

5.1. Перелік теоретичних питань

1. Що потрібно зробити під час здачі повного знімного протеза?

2. На що потрібно звернути увагу при огляді протеза поза порожниною рота?

3. Як провести накладання повного знімного протеза в ротовій порожнині хворого?

4. Що таке «фіксація повного знімного протеза»? Чим обумовлена її якість? Як провести її перевірку?

5. Що таке «стабілізація повного знімного протеза»? Чим обумовлена її якість? Як провести її перевірку?

6. Чим визначається «рівновага повного знімного протеза»? Що потрібно зробити у випадку її порушення?

7. Які рекомендації слід дати хворому при накладанні протеза?

8. Дайте визначення «адаптації». Які фази адаптації до повного знімного протеза розрізняють? Назвіть середній термін звикання до повного знімного протеза.

5.2. Практичні завдання

1. Накладання повних знімних протезів в ротовій порожнині.

2. Рекомендації хворому по догляду за протезом.

5.3. Тести

1. Хворому 80 років виготовлено повний знімний протез на верхню щелепу. Під час здачі протеза рекомендовано спеціальний крем для поліпшення його фіксації. До якого методу фіксації слід віднести застосування крему?

А. Механічний

В. Фізичний

С. Хімічний

D. Біофізичний

Е. Біомеханічний

2. Хворому 55 років виготовлений повний знімний протез на нижню щелепу. Після введення протеза до порожнини рота лікар перевіряє якість фіксації протеза. Що називається фіксацією протеза?

А. Стійкість у стані спокою

В. Стійкість при нежувальних рухах

С. Стійкість при жувальних рухах

D. Стійкість на робочій моделі

Е. Стійкість при функціональному навантаженні

3. На етапі накладання та корекції повного знімного пластинкового протеза на верхню щелепу лікар перевіряє створення замикаючого клапана в ділянці лінії «А». Яку пальцеву пробу він повинен використати для цього?

А. Натиснення на моляри у вертикальному напрямку

В. Натиснення на моляри в оральному напрямку

С. Натиснення на різці у вестибулярному напрямку

D. Відтягування протеза вниз в ділянці премолярів

Е. Відтягування протеза убік в ділянці різців

4. Хворий 70 років звернувся зі скаргами на недостатню фіксацію повного знімного протеза на верхній щелепі. Об’єктивно: край протеза в ділянці вуздечки верхньої щелепи вкорочений, замикаючий клапан порушений. Що необхідно зробити для покращення фіксації протеза?

A. Переробка протеза

B. Розширення країв базису протеза

C. Корекція протеза

D. Об’ємне моделювання базису протеза

E. Подовження країв базису протеза

5. Хворий 76 років звернувся в клініку ортопедичної стоматології зі скаргами на погану фіксацію повного знімного протеза на нижній щелепі. При огляді альвеолярного відростка виявлена його атрофія. Яким чином можна покращити фіксацію протеза?

A. Розширити границі базису

B. Скоротити границі базису

C. Звузити зубний ряд

D. Розширити зубний ряд

E. Виготовити подвійний базис

6. Хворому 67 років уперше виготовляються повні знімні протези. Хворий з'явився на клінічний етап «накладання протезів». Серед рекомендацій лікар указує термін користування протезами. Через скільки років рекомендується виготовити нові протези?

A. 1

B. 2

C. 3-4

D. 5-6

E. 10

7. Хворому 62 роки виготовлено повний знімний протез на верхню щелепу. На наступний день хворий скаржиться на збільшене виділення слини, нечітку вимову деяких слів. Який середній термін адаптації до знімного протезу за даними Курляндського?

A. 33 дні

B. 7 днів

C. 18 днів

D. 1 день

E. 50 днів

8. Хворий 68 років звернувся в клініку на етапі корекції повних знімних протезів зі скаргами на балансування протезів при пережовуванні їжі. Об'єктивно: значна атрофія альвеолярних відростків щелеп, прогенічне співвідношення щелеп. Штучні зуби були встановлені в ортогнатичному співвідношенні. При відкриванні рота та змиканні зубів протези фіксуються на протезному ложі. Яка найбільш вірогідна причина балансування протезів?

A. Неправильно встановлені штучні зуби

B. Відсутній коловий замикаючий клапан

C. Недостатня анатомічна ретенція протезів

D. Слаба функціональна присмоктуваність

E. Недостатня ізоляція торусу

9. Під час здачі повного знімного протеза на нижню щелепу хворому 70 років встановлено, що протез скидається при відкриванні рота та рухах язика. На якому етапі виготовлення протеза припущена помилка?

А. Отримання анатомічного відбитка

В. Припасування індивідуальної ложки

С. Отримання функціонального відбитка

D. Визначення та фіксація центрального співвідношення

Е. Перевірка воскової композиції протеза

10. Хворому 58 років виготовляється повний знімний протез на верхню щелепу. Під час здачі протеза встановлено, що він не фіксується на верхній щелепі в спокої. При огляді відзначається невідповідність рельєфу протезного поля і протезів. На якому етапі виготовлення протеза припущена помилка?

А. Отримання анатомічного відбитка

В. Припасування індивідуальної ложки

С. Отримання функціонального відбитка

D. Визначення та фіксація центрального співвідношення

Е. Перевірка воскової композиції протеза

Поиск по сайту: