Макроекономічна рівновага на різних відрізках сукупної пропозиції та її зміна. Ефект храповика

Макроекономічна рівновага означає рівність сукупного попиту (АD) і сукупної пропозиції (АS). Це зображено графічно на рисунку 22, де РО — рівень цін; ОQ — реальний обсяг виробництва; АD — крива сукупного попиту; АS — крива сукупної пропозиції.

Перетинання кривих АD і АS визначає загальний для всієї економіки Q1 рівноважний рівень цін Р1 та рівноважний обсяг виробництва продукції.

Національний дохід (НД) дорівнюватиме добуткові обсягу виробництва (Q1) на величину загального рівня цін (Р1).

Крива сукупного попиту АD означає кількість товарів та послуг, які споживачі готові придбати за кожного можливого рівня цін. Рух уздовж кривої АD відображає зміни сукупного попиту залежно від рівня цін. Сукупний попит визначається за формулою:

де АD — сукупний попит; М — кількість грошей в обігу; V — швидкість обігу грошей у русі доходів; Р — рівень цін.

Між АD і рівнем цін (РО), за інших рівних умов, існує зворотна (або заперечна) залежність: чим нижчий рівень цін, тим більший обсяг національного продукту зможуть купити споживачі. Характер кривої АD аналогічний графіку індивідуального попиту, але чинники, або ефекти, що зумовлюють зміни сукупного попиту й індивідуального попиту, неоднакові.

Сукупний попит (АD) — це сума всіх витрат на кінцеві товари і послуги, вироблені в економіці. Він відображає зв'язок між обсягом сукупного випуску продукції, на який існує попит економічних агентів, та загальним рівнем цін в економіці.

Сукупний попит складається з таких структурних елементів: попит на споживчі товари та послуги (С); попит на інвестиційні товари (І); попит на товари та послуги з боку держави (СР); попит на наш експорт з боку іноземців (X). Таким чином.

На сукупний попит впливають такі цінові чинники. Зі зростанням рівня цін збільшується попит на гроші, що призводить до збільшення процентної ставки. Чим вона вища, тим більша частина споживачів прагне заощаджувати гроші та менше покувати. Спостерігається зростання приватних заощаджень, подорожчання кредитів і скорочення інвестицій підприємців, їх виробничих закупівель, тобто зменшується попит з боку приватних споживачів та підприємців. Діє "ефект процентної ставки, який знижує сукупний попит на реальний національний продукт, і крива АD набуває низхідного (з наближенням до осі абсцис) характеру.

Механізм впливу на сукупний попит "ефекту Пігу" (або "ефекту реальних касових залишків", чи "ефекту багатства") полягає в тому, що зі зростанням цін відбувається знецінення готівки у населення і цінних паперів, зниження їх купівельної спроможності, а значить, і багатства. Як наслідок виникає ажіотажний поточний попит, підвищення попиту та цін. І, навпаки, відбувається скорочення сукупного попиту в результаті відкладання купівлі товарів (особливо тривалого використання) за відсутності повноцінних грошей.

Коли ціни на товари та послуги на внутрішньому ринку вищі порівняно із зовнішнім ринком, спостерігається "ефект імпортних закупівель", вплив якого на сукупний попит призводить до збільшення закупівель дешевших імпортних товарів за кордоном та зниження сукупного попиту на товари всередині країни.

Зі зниженням сукупного попиту на горизонтальному відрізкові реальний внутрішній обсяг виробництва зменшиться, а рівень цін залишиться незмінним. Однак на вертикальному і висхідному відрізках існує надзвичайно важливий чинник, який ускладнює ситуацію. Ця складність полягає в тому, що ціни на товари і ресурси стають негнучкими і не мають тенденції до зниження, принаймні у короткостроковому періоді часу (кілька місяців чи рік-два). Економічні показники, що раз зросли, необов'язково знижуються. Деякі економісти вбачають у такій тенденції ефект храповика (храповик — це механізм, який дозволяє крутити колесо тільки вперед).

Дію ефекту храпового механізму показано на рис. 6.6, де для спрощення пропущений висхідний відрізок кривої сукупної пропозиції. Якщо сукупний попит збільшується від СП₁ до СП₂, економіка рухається від рівноваги Ц₁ Об₁ у точці е. на горизонтальному відрізкові до нової рівноваги Ц₂ Об₂ в точці е₂ на вертикальному відрізкові. Але ціни не знижуються так легко, як підвищуються, принаймні так швидко. Тому, якщо сукупний попит буде рухатися у зворотному напрямку і зменшиться від СП₂ до СП₁ то економіка не повернеться до свого первісного рівноважного стану в точці е₁.

Скоріше залишиться новий, вищий рівень цін Ц₂ і тому збереження сукупного попиту зрушить економіку до стану рівноваги в точці е₃. Рівень цін залишиться в точці Ц₂, а реальний обсяг виробництва знизиться до Об₁.

Отже, існує асиметрія у графіку сукупної пропозиції, яка полягає в тому, що коли обсяг сукупного попиту розширюється, горизонтальний відрізок відхиляється вгору легко і швидко, але коли сукупний попит зменшується, вниз відхиляється повільно, або й взагалі не відхиляється.

Причина нееластичності цін у бік зниження передусім обумовлена заробітною платою, яка здебільшого складає близько 75 % загальних видатків фірми, яка не має тенденції до зниження, принаймні протягом певного часу. Ця нееластичність пояснюється також тим, що у багатьох галузях фірми володіють достатньою монопольною владою, щоб протидіяти зниженню цін у період спаду попиту.

Поиск по сайту: