АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Функції споживання і заощадження. Чинники споживання і заощадження, які не пов’язані з доходом

Читайте также:
  1. Автономні інвестиції. Чинники автономних інвестицій: технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на підприємців, ділові очікування. Модель акселератора.
  2. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  3. Аналіз графіків функції споживання та заощаджень.
  4. Апарат економіко-математичної обробки та аналізу даних в середовищі MS Excel: математичні, статистичні, фінансові функції.
  5. АПК , його функції та структура
  6. БАНКИ, ЇХ ВИДИ ТА ФУНКЦІЇ. НЕБАНКІВСЬКІ ФІНАНСОВІ УСТАНОВИ.
  7. Бар'єри як чинники, що заважають спілкуванню
  8. В період діяльності якої школи вперше було визначено функції мене-ту?
  9. Взаємозв’язок доходу, споживання, заощадження у кейнсіанстві.
  10. Взяття шлункового вмісту для дослідження секреторної функції шлунка (пацієнт може допомагати медичному працівникові, поведінка адекватна)
  11. Визначення геш-функції. Побудова геш-функції, виходячи з блочного шифра.
  12. Визначення рівня сукупного попиту у базовій моделі рівноваги на товарних ринках ADAS. Чинники сукупного попиту.

Споживання і заощадження. Споживання Сп — це загальна кількість товарів і послуг, що придбані й спожиті протягом певного періоду. Йдеться про те, що споживання є відображенням споживчого, або платоспроможного попиту. Заощадження — це не що інше, як відкладений попит, або частина потреб людини, які не підкріплені купівельною спроможністю з певних причин.
Споживання — це частина доходу після виплати податків, що витрачається на придбання товарів і послуг, а заощадження — друга частина доходу після виплати податків, яка не споживається. Заощадження означає скорочення споживання. Його можна визначити як різницю між доходом і витратами на споживання:
3=Д-СП.

Споживаючи і заощаджуючи, люди виходять не тільки і не стільки з ситуації сьогодення, скільки з довготермінових тенденцій розвитку (передбачуваної динаміки своїх доходів, змін в особистому житті, змін умов життя в країні тощо).
Графічне зображення функції споживання (рис. 26).
Крива споживчих витрат Сп без урахування автономного споживання виходить з початку осей координат (рис. 26, а). Нахил кривої функції споживання Сп визначається граничною схильністю до споживання ГССп, припустімо — 0,8. Тому графік функції споживання має відхилятися вниз від кривої 45°. Крутий нахил кута означає високу ГССП, плавний — низьку.
Графіком функції споживання з урахуванням автономного споживання є крива Сп, що виходить не з початку осей координат, а з точки К, яка лежить на осі ординат і відповідає рівню автономного споживання 200 грн. (рис. 26, б). Рівноважний доход становить 1000 грн. (точка перетину кривої 45° з кривою Сп в точці Е). Перетин кривої 45° і кривої споживання в точці Е означає рівень нульового збереження. Зліва від точки Е знаходиться заштрихована область, що відбиває негативне (або від'ємне) збереження (тобто витрати перевищують доходи — «життя в борг»), а справа — позитивне. Рівновага спостерігається тільки в точці Е, бо саме тут фіксується рівність доходів і витрат. Відрізок МИ— це величина збереження.
Графік функції заощадження (рис. 27). Він показує залежність збереження від розмірів доходу. Математично криву збереження З визначають за формулою
3 = -СП + ГСЗ(Д).
Нахил графіка заощадження 3 визначається граничною схильністю до заощадження ГСЗ і становить у нашому прикладі 0,2. Те, що на рис. 26, б ми назвали негативним заощадженням, наочно підтверджує рис. 27: від'ємні значення заощадження 3 аж до точки перетину графіка заощадження з віссю абсцис в точці Е.
Автономне споживання подано як від'ємне заощадження при нульовому доході, тобто 200 грн. При цьому можна повністю погодитися з твердженням П. Самуельсона, що графіки заощадження і споживання — це «сіамські близнюки».

 

Чинники споживання та заощадження, непов'язані з доходом.

Рівень використовуваного доходу є основним чинником, який визначає величину споживання і заощадження в домогосподарствах, так само, як ціна, є основним чинником, що визначає попит на окремий продукт. Однак, крім доходу, існують і інші чинники, які спонукають домогосподарства споживати менше або більше. Ці чинники діють на взаємозалежність між споживанням і використовуваним доходом, а також між заощадженням та використовуваним доходом. До цих чинників передусім належать: багатство, рівень цін, сподівання, споживча заборгованість і оподаткування.

Під багатством розуміють як нерухоме майно (будинок, автомобіль, телевізор та інші предмети тривалого користування), так і фінансові активи (готівка, заощадження на рахунках, акції, облігації, страхові поліси, пенсії), якими володіє домогосподарство. Існує залежність: чим більше нагромадженого багатства мають домогосподарства, тим більша величина споживання і менша величина заощаджень будь-якого рівня поточного доходу. Домогосподарства заощаджують, утримуючись від споживання, щоб нагромаджувати багатство. За інших рівних умов, чим більше багатства нагромадили домогосподарства, тим слабший буде в них стимул для заощаджень, щоб нагромаджувати додаткове багатство.

Зміни рівня цін змінюють і реальну вартість, або купівельну спроможність деяких видів багатства. Іншими словами, реальна вартість активів, номінальна вартість яких виражена у грошах, буде обернена пропорційно змінам рівня цін. Це і є ефект багатства, або ефект реальних касових залишків. Якщо реальне фінансове багатство зменшується, зменшується і схильність до споживання поточного доходу. Навпаки, зниження рівня цін збільшує реальне фінансове багатство і буде спонукати споживати більшу частину поточного доходу.

На поточні видатки і заощадження можуть суттєво впливати сподівання домогосподарств, пов'язані з майбутніми цінами, грошовими доходами і наявністю товарів. Очікування підвищення цін і дефіцитності товарів ведуть до підвищення поточних видатків і зменшення заощаджень. Це пояснюється тим, що для споживачів цілком природним є намагання уникнути сплати вищих цін.

Очікувана інфляція та очікувані дефіцити спонукають людей купляти про запас, щоб уникнути майбутніх вищих цін і порожніх полиць. Сподівання приросту грошових доходів у майбутньому, у свою чергу, веде до того, що споживачі вільніше здійснюють свої поточні видатки. Навпаки, очікуване падіння цін, передчуття зниження доходів, відчуття того, що товари будуть у достатку, може спонукати споживачів скорочувати споживання і збільшувати заощадження.

Споживча заборгованість викликає у домогосподарств бажання направляти поточний дохід або на споживання, або на заощадження. Якщо заборгованість домогосподарств досягла такої величини, що, скажімо, рівень їхніх поточних доходів відрізняється від сплати чергових внесків за попередні закупівлі, тоді споживачі будуть змушені скорочувати поточне споживання, щоб знизити заборгованість. Навпаки, якщо споживча заборгованість порівняно низька, то рівень заощаджень домогосподарств може дещо підвищитись, що призведе до зростання заборгованості.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)