Макроекономічна рівновага в моделі «доходи-витрати». Кейнсіанський хрест. Сутність інфляційного та дефляційного розривів. Мультиплікатор інвестицій

Макроекономічна рівновага може бути змодельована не лише як збалансованість сукупного попиту і сукупної пропозиції, але також як відповідність між доходами і витратами економіки. Ця модель набула значного поширення в макроекономіці і отримала назву «кейнсіанський хрест».

Розглянемо спрощений варіант моделі «доходи-витрати»

Спрощення:

1)доходи розглядаються як ЧВП обчисленний за доходами. ЧВП=НД+ОД+ВД(в закритій приватній єкономіці).ЧВП=Dі=Y=C+S

2)ВД= C+S

3)Сукупнні витрати=АЕ=С+І, где с=f(y). AE=C’+MPC*Y+I. C’+I=AE’ – це автомні витрати. (обсяг витрат за нульового рівня доходу). АЕ=АЕ’+MPC*Y

В моделі «доходів і витрат» розрізняють два потоки:

вилучення з потоку витрат, до яких належать заощадження S, податки Т та імпорт ІМ;

ін’єкції – це кошти, що додаються до потоку витрат і збільшують їх. До них належать інвестиції І, державні закупівлі G та імпорт ІМ.

Отже, ефективним попитом Кейнс назвав споживчий та інвестиційний попит, який збільшується за допомогою ін’єкцій або зменшується через потік вилучень.

Графічна модель «доходів і витрат» має по горизонтальній осі сукупний доход У, а по вертикальній – загальні витрати АЕ. Бісектриса першого координатного кута характеризує відповідність між доходом і витратами. Лінія сукупних витрат АЕ утворює геометричний промінь з початком на осі ординат. Вона має додатній нахил, оскільки споживчі витрати представлені у ній функцією споживання (формула 3.12).

Бісектриса та лінія сукупних витрат утворюють специфічну фігуру, за якою модель отримала назву «кейнсіанського хреста».

Згідно з графіком 3.11, рівновага доходів і витрат існує лише в одній точці Е, де лінія сукупних витрат перетинає бісектрису. При цьому АЕ = У, І = S. Правіше від точки Е сукупні витрати більше рівноважного доходу. Це означає, що обсяг інвестицій у складі АЕ більший, ніж обсяг заощаджень у складі У. Виникає розрив між доходами і витратами, який називається інфляційними розривом.

Причиною інфляційного розриву є перевищення інвестицій над заощадженнями на величину [A; A₁]. У результаті сукупні витрати перевищують рівноважний доход на величину відрізку A’E’. Це і буде величина інфляційного розриву. Він виникає, на фазі циклічного буму, коли спостерігається діловий оптимізм та надвисоке інвестування.

В умовах, коли спостерігається зворотна ситуація, заощадження перевищують поточний обсяг інвестицій. Графічно перевищення заощаджень над інвестиціями дорівнюють відрізку ВВ₁ на мал. 3.12. Така невідповідність є причиною рецесійного розриву. При цьому величина перевищення доходів над витратами становить відрізок В’E’. Це і буде рецесійний розрив. Він складається в умовах економічного спаду, зростання безробіття та скорочення інвестування. (мал. 3.12)

На основі прецесійного розриву Кейнс сформував парадокс ощадливості. Він виголошує, що збільшення заощаджень окремими ділянками господарства виявляється для них благом. Однак, на макроекономічному рівні це може привести до рецесійного розриву.

В умовах рецесії будь-яке збільшення інвестицій на одиницю призведе до зростання доходу на кілька одиниць. Таке явище називається ефектом мультиплікатора.

; - наскільки одиниць змінюється випуск при рівні змін інвестицій на 1, або в скільки разів приріст доходу перевищує приріст інвестицій.

За кейнсом MULTi=k=1/(1-mpc)=1/mps; mps- гранична схильність до заощаджень

Поиск по сайту: