Тема 10. Анатомічна постановка зубів

1. Актуальність теми

Конструювання раціональних протезів для беззубих щелеп представляє складну задачу, а її вирішення повинно бути побудовано у відповідності до законів механіки. Тобто в основі постановки штучних зубів повинні бути покладені вимоги, що відповідають існуючим принципам біостатики та біодинаміки жувального апарату.

2. Конкретні цілі заняття:

1) знати принципи анатомічної постановки зубів;

2) знати принципи постановки зубів за сферичною поверхнею.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

4.2. Теоретичні питання до заняття

1. Анатомічна постановка зубів за Гізі.

2. Принципи постановки зубів за Ганау.

3. Принципи постановки за М.Є.Васильєвим (за склом).

4. Постановка за сферичною поверхнею.

5. Методика Ефрона-Гельфанда-Катца.

6. Анатомічна постановка зубів за умови прогенічного та прогнатичного співвідношення щелеп.

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті

1. Провести анатомічну постановку зубів в повних знімних протезах.

2. Провести постановку зубів в повних знімних протезах за сферичною поверхнею.

4.4. Зміст теми

Анатомічна постановка зубів за Гізі полягає у встановленні всіх зубів верхньої щелепи в межах протетичної площини паралельно лінії Кампера, яка проходить на відстані 2 мм нижче верхньої губи.

У другій своїй модифікації, східчастій постановці, Гізі запропонував, враховуючи викривлення альвеолярної частини нижньої щелепи в сагітальному напрямку, виміряти нахил нижніх зубів, розташовуючи кожний з них паралельно площині відповідних ділянок щелепи. Використовуючи східчасту постановку, Гізі переслідував за мету збільшення стабільності протеза для нижньої щелепи.

Третя, найбільш поширена постановка зубів за Гізі, полягає у встановленні бокових зубів за так званою площиною, що урівнює. Згідно цієї методики, бокові зуби верхньої щелепи ставлять наступним образом: перший моляр торкається площини тільки щічним горбиком, решта горбиків та всі горбики другого моляру не торкаються площини, що урівнює. Нижні зуби ставлять у щільному контакті з верхніми. Враховуючи, що ікла знаходяться на повороті, Гізі рекомендував встановлювати їх без контакту з антагоністами.

Принципи постановки зубів за Ганау. Методика Ганау побудована у відповідності з принципами артикуляції, які викладені в теорії Гізі, головним з яких являється той, що визначає чільну роль скронево-нижньощелепного суглоба у рухах нижньої щелепи.

Встановлений Ганау взаємозв’язок між 5 артикуляційними факторами підсумований ним у вигляді 10 законів.

1. Із збільшенням нахилу суглобових горбиків зростає глибина (виразність) сагітальної оклюзійної кривої.

2. Із збільшенням нахилу суглобових горбиків збільшується нахил площини оклюзії.

3. Із збільшенням нахилу суглобових горбиків зменшується кут нахилу різців.

4. Із збільшенням нахилу суглобових горбиків збільшується висота горбиків.

5. Із збільшенням глибини сагітальної оклюзійної кривої зменшується нахил площини оклюзії протеза.

6. Із збільшенням ступеня викривлення сагітальної оклюзійної кривої збільшується кут нахилу різців.

7. Із збільшенням нахилу площини оклюзії протеза зменшується висота горбиків.

8. Із збільшенням нахилу оклюзійної площини збільшується нахил різців.

9. Із збільшенням нахилу площини оклюзії зменшується висота горбиків.

10. Із збільшенням нахилу кута різців збільшується висота горбиків.

Для забезпечення усіх названих моментів в їх взаємному зв’язку необхідно, як зазначав Ганау, використовувати індивідуальний артикулятор.

За методикою Ганау, при встановленні бокового зуба необхідно перевіряти ступінь індивідуального перекриття зубних рядів, забезпечувати щільні рівномірні контакти між зубами у стані центральної оклюзії (створення оклюзії, що урівноважена), а також плавне ковзання горбиків зубів та їхній численний контакт на робочій стороні та стороні, що балансує (створення урівноваженої, збалансованої артикуляції зубів).

Анатомічна постановка зубів за Васильєвим (за склом). Постановку зубів починають з верхньої щелепи. Після загіпсовування моделей з оклюзійними валиками в шарнірний оклюдатор, скло приклеюють до верхнього оклюзійного валика. Потім скло переносять на нижній оклюзійний валик, зрізують частину нижнього валика на 2–3 мм, приклеюють тонкі стовпчики розм'якшеного воску й змикають оклюдатор до упору штифта міжальвеолярної висоти. Після фіксації скла склографом на ньому відмічають периметр верхнього оклюзійного валика, середню лінію та лінію ікол. Скло відокремлюють від верхнього валика та виготовлюють новий восковий базис із невеликим за діаметром (3–4 мм) валиком, який приклеюють точно за гребенем альвеолярного відростку.

Верхні зуби розміщують наступним чином (рис. 26):

- центральні різці торкаються скла ріжучим краєм;

- бічні різці не доходять до поверхні скла на 1 мм;

- ікла торкаються скла;

- перший премоляр торкається скла тільки щічним горбком, а піднебінний горбик відстає на 1 мм;

- другий премоляр торкається скла обома горбиками;

- перший моляр торкається скла тільки медіально-піднебінним горбиком, медіально-щічний горбик відстає на 0,5 мм, дистально-піднебінний - на 1 мм, а дистально-щічний – на 1,5 мм;

- другий моляр не торкається скла та відстоїть від нього передньопіднебінним горбиком – на 0,5 мм, задньопіднебінним – на 1,5 мм, передньощічним – на 1 мм, задньощічним – на 2 мм.

Після постановки зубів верхньої щелепи за ними ставлять зуби нижньої щелепи. Першими встановлюють другі премоляри, потім – жувальні зуби й перші премоляри, в останню чергу проводять постановку фронтальної групи зубів. Проводячи постановку зубів за методикою Васильєва, отримують на зубних рядах сагітальну та трансверзальну оклюзійні криві, які забезпечують ефективну функцію жування.

Рис. 26. Постановка штучних зубів за склом (за Васильєвим):

пояснення у тексті

Конструювання зубних рядів за сферичними поверхнями раціонально з огляду на можливість забезпечення артикуляційної рівноваги у фазі жувальних рухів, свободи переміщень нижньої щелепи, можливості утворення безгорбкової жувальної поверхні, яка виключає утворення моментів, що скидають, порушують фіксацію та стабільність протезів.

Використання сферичних поверхонь значно полегшує постановку штучних зубів в повних знімних протезах. Існує діапазон сферичних поверхонь. За Нападовим та Сапожниковим радіус сферичної поверхні складає 9 см. Сферична поверхня може бути суцільною для випадків, коли нахил міжальвеолярних ліній по відношенню до вертикалі в ділянці бічних зубів не перевищує 16° та розбірною, якщо нахил міжальвеолярних ліній навіть з одного боку перевищує 16°. Розбірна сферична пластинка складається з трьох частин: двох бічних, які утворюють сферу радіусом 9 см та передньої – горизонтальної площадки. Бічні частини пластинки з’єднані з передньою за допомогою шарнірів таким чином, що можуть вільно обертатися навколо своєї осі. У бічних частинах зроблені прорізи, у які вставляють стрілки - покажчики напрямку радіусів сферичної поверхні.

Методика проведення постановки полягає у наступному. До оклюзійної поверхні верхнього прикусного валика приклеюють сферичну постановочну пластинку. Розташовують верхні штучні зуби таким чином, щоб вони торкалися всіма своїми горбиками і ріжучими краями пластинки (виключення – два верхніх бокових різця). Зуби необхідно розставляти суворо по центру альвеолярного гребня та з урахуванням спрямованості альвеолярних ліній. Розташування нижніх штучних зубів здійснюють за верхніми зубами (рис.27).

Рис. 27. Постановка зубів за сферичною поверхнею

Постановка зубів за індивідуальними оклюзійними поверхнями. У 1929 році Ефрон, ґрунтуючись на феномені Хрістенсена, запропонував метод постановки зубів за індивідуальними оклюзійними поверхнями, які створюються на воскових шаблонах. Катц і Гельфанд у 1937 році модифікували цей метод, замінивши воскові валики на валики, виготовлені зі стенсу. Згідно їхньої методики сагітальна й трансверзальна криві формуються після покриття валиків кашкою із пемзи або наждаку під час виконання різноманітних рухів нижньої щелепи.

На сьогодні методика Ефрона-Гельфанда-Катца полягає у наступному. За функціональними відбитками отримують моделі, на яких із пластмаси, що швидко твердне, виготовляють ложки та спеціальні віскабразивні валики. Матеріал для виготовлення валиків включає в себе парафін, бджолиний віск, каніфоль, м’ятне масло, дрібнодисперсний абразив, оброблений водним розчином оксиетильованого етилового спирту.

Віскабразивні оклюзійні валики нагрівають та вигинають за формою альвеолярного відростка на моделях верхньої та нижньої щелеп, а потім за допомогою розплавленого воску укріплюють на пластмасових ложках. Валики приклеюють до ложок таким чином, щоб вони відповідали напрямку міжальвеолярних ліній та висота прикусу була більше на 2 мм на кожному валику. Це потрібно для того, щоб при отриманні внутрішньоротового запису не відбулося зниження висоти нижньої третини обличчя.

Постановку штучних зубів починають на моделі верхньої щелепи, замінивши твердий шаблон на восковий. У такому разі всі зуби, за винятком бічних різців (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися площини нижнього оклюзійного валика. Постановку зубів на нижній щелепі проводять у щільному контакті з антагоністами на верхній щелепі.

Анатомічна постановка зубів за умови прогенічного та прогнатичного співвідношення щелеп. При прогенічному співвідношенні щелеп постановку зубів проводять за ортогнатичним або прямим прикусом. Якщо прогенія різко виражена, постановку фронтальних зубів здійснюють у прогенічному прикусі, верхній зубний ряд вкорочують на один зуб - другий премоляр з обох боків. Щоб урівноважити різницю у розмірах зубних дуг та створити умови для вільного ковзання зубного ряду нижньої щелепи по відношенню до верхньої, проводять перехресну постановку бічних зубів. Праві нижні жувальні зуби ставлять на верхній щелепі зліва, а нижні – ліві - на верхній щелепі справа. Жувальні зуби нижньої щелепи перекривають такі ж верхньої.

Постановка штучних зубів у разі прогнатичного прикусу має теж свої особливості, які полягають у зменшенні довжини дуги нижнього зубного ряду на два премоляри (не ставлять перших премолярів з кожного боку). Щодо решти, постановка зубів проводиться за загальноприйнятими правилами. У разі істинної прогнатії передні зуби ставлять на приточці з надясенними пелотами.

5. Матеріали для самоконтролю

5.1. Перелік теоретичних питань

1. Як провести анатомічну постановку зубів в повних знімних протезах за Гізі? Що таке «площина, що урівнює» та «східчаста постановка»?

2. В чому полягають закони постановки зубів за Ганау?

3. Як провести постановку зубів за склом?

4. Розкажіть про постановку зубів в повних знімних протезах за сферичною теорією.

5. Як провести постановку зубів в повних знімних протезах, застосовуючи методику Ефрона-Гельфанда-Катца?

6. В чому особливості постановки зубів за умови прогенічного та прогнатичного співвідношення щелеп?

5.2. Практичні завдання

1. Анатомічна постановка зубів в повних знімних протезах.

2. Постановка зубів в повних знімних протезах за сферичною поверхнею.

5.3. Тести

1. Хворому 55 років з повною втратою зубів планується виготовлення повних знімних протезів з фарфоровими зубами. Який метод постановки штучних зубів краще використати в даному випадку?

А. За склом

В. За сферичною поверхнею радіусом 9 см

С. За сферичною поверхнею радіусом 10,4 см

D. За постановочною площадкою Нападова-Сапожникова

Е. За індивідуальними оклюзійними кривими

2. Хворому 75 років виготовляються повні знімні протези для верхньої й нижньої щелеп. Постановка зубів у протезах здійснюється за сферичною поверхнею, запропонованою Нападовим і Сапожниковим. Який середній радіус цієї поверхні?

А. 5 см

В. 6 см

С. 7 см

D. 8 см

Е. 9 см

3. Пацієнтові 70 років з повною втратою зубів на верхній і нижній щелепах, виготовляються повні знімні протези. Постановка зубів проводиться за індивідуальними оклюзійними поверхнями. З якого матеріалу слід виготовити валики для створення індивідуальних оклюзійних поверхонь?

A. Віскабразива

B. Стенса

C. Пластмаси

D. Лаваксу

E. Липкого воску

4. Хворий 65 років звернувся зі скаргами на поломку повного знімного протеза на верхній щелепі, виготовленого місяць назад. При огляді протеза виявлена тріщина близько до центру базису. Зубна дуга в бічних ділянках щелеп розширена, зуби поставлені з нахилом вестибулярно. Як необхідно було поставити премоляри й моляри в протезі?

A. По центру гребеня альвеолярного відростка

B. Зі зсувом орально

C. Зі зсувом вестибулярно

D. З нахилом дистально

E. З нахилом медиально

5. Хворому 70 років виготовляються повні знімні протези для верхньої та нижньої щелеп. Постановка штучних зубів проводиться за методом Васильєва. Які зуби у верхньому протезі не повинні торкатися скла?

A. Латеральні різці та другі моляри

B. Центральні різці та перші моляри

C. Перші та другі премоляри

D. Ікла та перші моляри

E. Другі премоляри та перші моляри

6. Хворому 66 років виготовляють повні знімні протези. На еиапі постановки штучних зубів верхні різці перекривають нижні на 1/3. Який максимальний ступінь різцевого перекриття допускається в повних знімних протезах?

А. 1,8-2,0 мм

В. 2,5-2,7 мм

С. 2,8-3,0 мм

D. 3,1-3,3мм

Е. 3,4-3,6 мм

7. Хворому 72 років виготовляються повні знімні протези на верхню й нижню щелепу. Об'єктивно: прогенічне співвідношення щелеп, різко виражена атрофія верхньої щелепи. Скільки штучних зубів необхідно поставити на верхньому протезі?

А. 8 зубів

В. 10 зубів

С. 12 зубів

D. 14 зубів

Е. 16 зубів

7. Хворому 70 років виготовляють повні знімні протези. Об'єктивно: прогнатичне змикання щелеп. Які особливості постановки зубів?

А. Верхню зубну дугу укорочують на 2 премоляра

В. Нижню зубну дугу укорочують на 2 премоляра

С. Передні зуби ставлять у прямому змиканні

D. Передні зуби ставлять в ортогнатичному змиканні

Е. Жувальні зуби міняють місцями

9. Хворий 63 років звернувся зі скаргами на відсутність зубів, утруднене розжовування їжі. Об'єктивно: повна відсутність зубів на верхній і нижній щелепах. Відзначається недорозвинення нижньої щелепи. Яку особливість при постановці зубів необхідно враховувати?

A. Нижній зубний ряд укорочують і передні зуби нахиляють уперед

B. Верхній зубний ряд укорочують на 1 зуб

C. Верхні передні зуби ставлять на приточуванні

D. Верхні передні зуби нахиляють назад

E. Жувальні зуби ставлять в ортогнатичному прикусі

10. Хворий 60 років звернувся зі скаргами на утруднене розжовування їжі через відсутність зубів на верхній і нижній щелепі. Об'єктивно: альвеолярний відросток у фронтальній ділянці верхньої щелепи грушоподібної форми. Яку особливість при постановці зубів необхідно враховувати?

A. Верхні передні зуби ставлять на приточуванні

B. Верхню зубну дугу укорочують на 1 зуб

C. Нижню зубну дугу укорочують на 1 премоляр

D. Жувальні зуби міняють місцями

E. Передні зуби ставлять у прогенічному співвідношенні

Поиск по сайту: