Тема 7. Біомеханіка рухів нижньої щелепи. Фактори оклюзії

1. Актуальність теми

Вивчення рухів нижньої щелепи дозволяє отримати уявлення про норму, виявити порушення в зубощелепному апараті та їх прояви в діяльності м’язів та скронево-нижньощелепних суглобів. Також закони про рухи нижньої щелепи, які вивчає біомеханіка, використані при створенні оклюдаторів та артикуляторів, в яких відтворюються зубні ряди в повних знімних протезах.

2. Конкретні цілі заняття:

6) знати функціональну анатомію компонентів жувального апарату;

7) аналізувати фактори оклюзії.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

4.2. Теоретичні питання до заняття

1. Функціональний взаємозв’язок компонентів зубощелепної системи. Оклюзійне програмування.

2. Рухи нижньої щелепи у вертикальній, сагітальній та трансверзальній площинах. М’язи, що приймають участь в рухах нижньої щелепи.

3. Сагітальні рухи нижньої щелепи. Сагітальний суглобовий шлях. Кут сагітального суглобового шляху.

4. Трансверзальні рухи нижньої щелепи. Кут Бенета. Готичний кут. Робоча сторона і та, що балансує.

5. Запис рухів нижньої щелепи.

6. Фактори оклюзії: суглобовий шлях, рух Бенета, оклюзійна площина, крива Шпеє та Уїлсона, морфологія жувальної поверхні бокових зубів, різцевий шлях та відстань між суглобовими головками.

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті

1.Описати рухи нижньої щелепи при роботі з артикулятором.

2. Провести аналіз факторів оклюзії в конкретній клінічній ситуації.

4.4. Зміст теми

Компоненти зубощелепної системи поєднані між собою, по-перше, анатомічно, по-друге, єдиним філо- та онтогенезом, в-третіх, спільними функціями. До функцій зубощелепного апарату належать мовлення, ковтання, смоктання, дихання, сміх тощо. Але для ортопедичної стоматології найбільше значення мають жувальні рухи. Жування може здійснюватися повноцінно тільки за умови оклюзійних контактів зубів верхньої та нижньої щелеп. Це – головний принцип оклюзійного програмування, що використовується в зубному протезуванні. Змикання зубів є основним проявом жувальних рухів. Єдиним критерієм, який визначає правильну артикуляцію штучних зубів, є наявність численного та безперешкодного ковзання зубів в усіх фазах жувальних рухів. Ця ознака, з одного боку, забезпечує рівномірний розподіл жувального тиску, стійкість зубних протезів, підвищення їхньої функціональної цінності, з іншого – попереджає виникнення патологічних змін в тканинах протезного ложа.

Нижня щелепа рухається в трьох напрямках: вертикальному, сагітальному та трансверзальному.

Вертикальні рухи нижньої щелепи (відкривання та закривання рота) здійснюються завдяки почерговому скороченню м’язів, що опускають та піднімають нижню щелепу. Опускання нижньої щелепи відбувається при активному скороченні щелепно-під’язикового, підборідно-під’язикового та двочеревцевого м’язів за умови фіксації під’язикової кістки мускулатурою, що лежить нижче неї. Закривання рота відбувається завдяки скороченню скроневого, жувального та крилоподібного медіального м’язів при поступовому розслабленні м’язів, що опускають нижню щелепу.

При відкриванні рота одночасно з обертанням нижньої щелепи навколо поперечної осі, головки ковзають по скатам суглобових горбків вниз та вперед. При максимальному відкриванні рота суглобові головки встановлюються у передніх країв суглобових горбків. При цьому у різних відділах суглоба відбуваються різні рухи. У верхньому відділі диск ковзає разом із головкою вниз і вперед, а в нижньому – головка обертається в заглибленні нижньої поверхні диску, який для неї являється рухомою суглобовою ямкою. Відстань між верхнім та нижнім зубними рядами у дорослої людини при максимальному розімкненні щелеп в середньому складає 4 см.

При відкриванні рота кожний зуб нижньої щелепи зміщується донизу і назад, відтворює концентричну криву із центром обертання в суглобовій головці. Оскільки нижня щелепа при відкриванні рота опускається донизу і зміщується назад, криві в просторі будуть зміщуватися, одночасно буде зміщуватися і ось обертання головки нижньої щелепи. Якщо розділити шлях, який проходить головка нижньої щелепи відносно скату суглобового горбка (суглобовий шлях), на окремі відрізки, то кожному відрізку буде відповідати власна крива. Таким чином, весь шлях, який пройдений будь-якою точкою, що розташовується, наприклад, на підборідному виступі, представляє собою не правильну криву, а зламану лінію, яка складається з безлічі кривих. Центр обертання нижньої щелепи при її вертикальних рухах переміщується в різні фази її рухів.

Сагітальні рухи нижньої щелепи – рухи нижньої щелепи уперед, які здійснюються завдяки двобічному скороченню латеральних крилоподібних м’язів, які фіксовані в ямках крилоподібних відростків і прикріплені до суглобової сумки та суглобового диску. Рухи відбуваються одночасно в обох суглобах. Найбільшу відстань, яку може пройти головка вперед і вниз по суглобовому горбку, дорівнює 0,75-1,0 см. При жуванні ця відстань складає 2-3 мм.

Сагітальні рухи характеризуються кутом сагітального суглобового шляху, який за Гізі складає в середньому 33° та кутом сагітального різцевого шляху, величина якого 40-50° (рис.12, 13).

При передній оклюзії можливі контакти зубів у трьох точках: одна з них розташована на передніх зубах, дві інші – на задніх горбиках останніх молярів. Такий контакт має назву «трьохпунктний контакт за Бонвілем».

При опусканні нижньої щелепи між боковими зубами утворюється щілина, яка дорівнює величині різцевого перекриття. Це можливо завдяки розташуванню бокових зубів за сагітальною кривою, яка отримала назву компенсаційної кривої Шпеє (рис.15).

Рис. 13. Сагітальний суглобовий шлях (кут Гізі)

Рис. 14. Сагітальний різцевий шлях Рис. 15. Сагітальна оклюзійна крива Шпеє (кут сагітального різцевого шляху)

В ділянці бокових зубів оклюзійна поверхня має викривлення, яке спрямоване своєю випуклістю донизу. При рухах нижньої щелепи вперед задній відділ її опускається і між останніми верхніми та нижніми молярами з’являється просвіт. Завдяки наявності сагітальної компенсаційної кривої цей просвіт при висуванні нижньої щелепи уперед закривається (компенсується), звідси назва – компенсаційна крива. Окрім сагітальної, розрізняють трансверзальну компенсаційну криву Уїлсона (рис.16). Вона проходить через жувальні поверхні молярів правої та лівої сторін в поперечному напрямку. Це явище зумовлено різним рівнем розташування щічних та піднебінних горбиків внаслідок нахилу зубів в бік щоки. При цьому радіус кривизни кривої різний у кожної симетричної пари зубів.

Транверзальні (бокові) рухи нижньої щелепи відбуваються при однобічному скороченні латерального крилоподібного м’язу. При цьому скорочується м’яз на стороні протилежній зміщенню щелепи. При рухах нижньої щелепи в бік, суглобова головка на робочій стороні обертається навколо вертикальної осі, тоді як на стороні, що балансує – разом з диском ковзається вздовж суглобової поверхні горбка. Таким чином, на стороні, що балансує, суглобова головка зміщується вниз, вперед і дещо ззовні (трансверзальний суглобовий шлях). Шлях її проходження знаходиться під кутом в 17° по відношенню до сагітального суглобового шляху (рис.17).

Трансверзальні рухи характеризуються зміщеннями оклюзійних контактів. Оскільки нижня щелепа рухається праворуч та ліворуч, зуби описують криві, що перехрещуються під тупим кутом. Найбільш тупий кут утворюється при перехрещенні правого та лівого трансверзальних шляхів центральних різців. Він визначає максимальну амплітуду бокових рухів нижньої щелепи та складає 100-110° – «готичний кут» (рис.18).

При бокових рухах на робочій стороні зуби верхньої та нижньої щелеп встановлюються навпроти одне одного однойменними горбиками, а на стороні, що балансує – різнойменними (щічні нижні горбики контактують з піднебінними).

Практичний інтерес для зубного протезування представляють жувальні рухи, які Гізі описав як циклічні (рис.19). Початковим моментом руху є положення центральної щелепи. Потім безперервно відбуваються чотири фази. Перша – щелепа опускається та рухається уперед; друга – зміщення щелепи в бік; третя – зуби змикаються на робочій стороні однойменними горбиками, а на тій, що балансує – різнойменними; четверта – повернення в положення центральної оклюзії. Після закінчення жування щелепа встановлюється у положення відносного спокою.

Рис. 19. Цикл жувальних рухів (за Гізі):

а, г – центральна оклюзія, б – зміщення донизу та вліво,

в – ліва бокова оклюзія

За Гросом та Мет’юсом на характер оклюзійних контактів зубів при рухах нижньої щелепи впливають наступні «фактори оклюзії»:

- суглобовий шлях;

- рух Бенета (боковий рух нижньої щелепи);

- оклюзійна площина;

- крива Шпеє;

- крива Уїлсона;

- морфологія жувальної поверхні бокових зубів;

- різцевий шлях;

- відстань між суглобовими головками.

Фактори пов’язані між собою та враховуються при постановці зубів на повних знімних протезах. Так, при прямовисному скаті суглобового горбика потрібно моделювати більш високі горби та глибокі ямки на зубах. При плоских суглобових горбиках, що зустрічаються у хворих похилого віку, – плоскі горбики і мілкі ямки бокових зубів.

Чим більші кути суглобових шляхів, тим більше розмикання бокових зубів в передній оклюзії та бокових зубів на балансуючій стороні в боковій оклюзії. Для попередження патологічних зубних контактів потрібне або «іклове ведення» - створення контактів на іклах на робочій стороні та їх відсутність – на балансуючій, або наявність високих горбів на робочій стороні при «груповому спрямовуванні».

За відсутності достатнього різцевого перекриття в передній оклюзії буде спостерігатися контакт бокових зубів, що викликає патологічне стирання. Тому, мінімальне різцеве перекриття створюється тільки на повних знімних протезах, що в даній клінічній ситуації забезпечує стійкість протезів під час жування.

Розташування передніх зубів суттєво впливає на оклюзію бокових зубів. Чим більше горизонтальне різцеве перекриття, тим нижчими повинні бути горби премолярів та молярів. При великому вертикальному перекритті можна моделювати більш високі горби бокових зубів.

Чим більше виражена крива Шпеє, тим меншими повинні бути горбики молярів, що дозволяє уникнути виникнення суперконтактів бокових зубів при передній оклюзії.

Від відстані між суглобовими головками залежить положення зубів по відношенню до центрів обертання.

5. Матеріали для самоконтролю

5.1. Перелік теоретичних питань

1. Що таке «біомеханіка зубощелепного апарату»? Її значення при протезуванні повної відсутності зубів.

2. В яких площинах здійснює рухи нижня щелепа?

3. Охарактеризуйте вертикальні рухи нижньої щелепи.

4. Які м’язи приймають участь в сагітальних та трансверзальних переміщеннях нижньої щелепи?

5. Як рухаються суглобові головки при зміщенні нижньої щелепи вперед та в сторони?

6. Що таке «сагітальний суглобовий шлях» та «кут сагітального суглобового шляху»?

7. Що таке «сагітальний різцевий шлях» та «кут сагітального різцевого шляху»?

8. Чим утворений та чому дорівнює кут Бенета?

9. Що таке «готичний кут»?

10. Опишіть жувальні рухи нижньої щелепи за Гізі..

11. Назвіть фактори оклюзії. В чому їх значення для конструювання зубних рядів в повних знімних протезах?

5.2. Практичні завдання

1. Відтворення рухів нижньої щелепи в артикуляторі.

2. Аналіз факторів оклюзії у хворого з повною відсутністю зубів.

5.3. Тести

1. Пацієнту 65 років виготовляється повний знімний зубний протез на нижню щелепу. Зубний технік здійснює постановку штучних зубів. Він відтворює поверхню зубного ряду, що в ротовій порожнині розпочинається на задньому контактному пункті першого премоляра і закінчується на дистально-щічному горбику зуба мудрості. Що покладено в основу цієї постановки?

A. Крива Шпеє

B. Серединна лінія

C. Трансверзальна крива

D. Зінична лінія

E. Камперовська горизонталь

2. При бокових рухах нижньої щелепи фронтальні зуби зміщуються вбік. Переміщення різцевої точки із центрального положення в сторону вимірюється величиною кута в 100-110°. Що характеризує таке зміщення різцевої точки?

A. Боковий різцевий шлях

B. Боковий суглобовий шлях

C. Сагітальний різцевий шлях

D. Сагітальний суглобовий шлях

E. Кут Бенета

3. Хворому під час протезування повними знімними протезами проводиться перевірка оклюзійних співвідношень при різних рухах нижньої щелепи. Функція якого м’язу обумовлює трансверзальні рухи нижньої щелепи?

A. Зовнішній (латеральний) крилоподібний м’яз

B. Внутрішній (медіальний) крилоподібний м’яз

C. Скроневий м’яз

D. Жувальний м’яз

E. Двочеревцевий м’яз

4. У клініку ортопедичної стоматології звернувся пацієнт 75 років зі скаргами на неможливість жування, спричинену повною втратою зубів. При об'єктивному обстеженні лікар вивчає сагітальні рухи нижньої щелепи. За допомогою яких м'язів нижня щелепа зміщується уперед?

A. Латеральні крилоподібні м'язи

B. Медіальні крилоподібні м'язи

C. Щелепно-під'язичний м'яз

D. Двочеревцевий м'яз

E. Підборідно-під'язичний м'яз

5. У клініку ортопедичної стоматології звернулася пацієнтка 60 років зі скаргами на повну втрату зубів. Проводиться обстеження м’язового апарату. Укажіть, які м'язи забезпечують опускання нижньої щелепи.

A. Щелепно-під'язичний, двочеревцевий, підборідно-під'язичний

B. Жувальний, медіальний крилоподібний

C. Скроневий, латеральний крилоподібний, двочеревцевий

D. Круговий м'яз рота, щелепно-під'язичний

E. Підборідно-під'язичний, медіальний крилоподібний

6. Хворому 67 років виготовляються повні знімні протези для верхньої та нижньої щелеп. Для постановки штучних зубів в артикуляторі здійснюється запис рухів нижньої щелепи. Який середній кут сагітального суглобового шляху?

А. 13

В. 23

С. 33

D. 43

Е. 53

7. У клініку ортопедичної стоматології звернувся пацієнт 80 років, при обстеженні якого виявлена повна відсутність зубів. Проводиться пальпація скронево-нижньощелепних суглобів. Укажіть особливості прикріплення суглобової капсули в цьому суглобі.

A. Ззовні суглоба

B. Усередині суглоба

C. Ззовні й усередині суглоба

D. Цей суглоб не містить капсулу

E. Фіксується до суглобової голівки

8. Хворий, 55 років, звернувся в клініку ортопедичної стоматології з метою протезування беззубих щелеп. У процесі обстеження перевіряються вертикальні рухи нижньої щелепи. Де встановлюються головки нижньої щелепи відносно суглобового горбика при максимальному відкриванні рота?

A. Головки ковзають по поверхні суглобового горбика

B. У переднього краю суглобового горбика

C. На вершині суглобового горбика

D. У основання суглобового горбика

E. У заднього краю суглобового горбика

9. Жінка, |жена| 50 років, скаржиться на утруднення жування та косметичний дефект. Лікар діагностував повну відсутність зубів на обох щелепах. При виготовленні повних знімних протезів планується постановка штучних зубів на площину, яка проходить між зовнішнім краєм крила носа і серединою козелка вуха, нижче оклюзійної площини на величину різцевого перекриття. Що це площина?

A. Протетична

B. Оклюзійна

C. Трансверзальна

D. Сагітальна

E. Вертикальна

10. Хворому 80 років виготовляються повні зубні протези. При моделюванні зубних рядів технік створює плоскі горбики і мілкі ямки бокових зубів. Який фактор оклюзії визначає таку особливість повних знімних протезів?

A. Суглобовий шлях

B. Крива Шпеє

C. Крива Уїлсона

D. Відстань між суглобовими головками

E. Морфологія оклюзійної поверхні

Поиск по сайту: