Внутрішні фактори розвитку. 1.1. Природно-ресурсний потенціал

1.1. Природно-ресурсний потенціал. Важливими передумовами розвитку району є наявні природні ресурси і сприятливі природно-кліматичні умови. Земельний фонд Східного району визначається значними площами сільгоспугідь та ріллі (15,6% та 15,3% від загальнодержавних). Район добре забезпечений водними та лісовими ресурсами. Мінеральні ресурси досить різноманітні. Передусім це енергетичні ресурси і залізна руда. Є поклади кам’яного, бурого вугілля, нафти, газу.

1.2. Економічний потенціал. Близькість району до української металургійної бази сприяла розвитку важкого металомісткого машинобудування. Розвинуті металообробна, хімічна, нафтохімічна, легка та харчова промисловості. В районі переважає частка видобувних галузей над обробними.

Паливно-енергетичний комплекс. Паливно-енергетичний комплекс є одним із провідних секторів економіки. В Сумській області видобувається близько 50% української нафти та понад 7% природного газу, з 2005 року почалось відродження видобутку торфу.

У 2007 році відкриті нові поклади на Аксютівському, Качалівському, Борисівському, Наріжнянському родовищах, а також введено в дослідно-промислову розробку нове родовище Денисівське (Чугуївський район).
У 2008 році ГПУ "Шебелинкагазвидобування" планує нарощувати ресурсну базу за рахунок прискореного освоєння Кобзівського газоконденсатного родовища. За замовленням підприємства БУ "Укрбургаз" виконуватиме пошуково-розвідувальні роботи на перспективних родовищах: Кобзівському, Чкалівському, Борисівському, Північно-Волвенківському, Гашинівському та площах: Новомечебилівській, Оливинівській.

Найбільшими електростанціями є Шосткінська, Сумська, Охтирська ТЕЦ, Зміївська ТЕС, ВАТ "Харківська ТЕЦ-5".

Металургійний комплекс Східного економічного району в основному представлений порівняно невеликими підприємства чорної і кольорової металургії.

Машинобудівельний комплекс району є однією з провідних галузей. Найбільший перелік підприємств у Харківській області: завод ім. Малишева (м. Харків), "ХТЗ", "Вовчанський агрегатний завод", "Укрспецвагон", "Харківський верстатобудівний завод", "Коннектор", "Завод "Південкабель", "Завод "Електроважмаш", "Харківський підшипниковий завод", "Електромашина", "Турбоатом", "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування".

Турбіни для АЕС, ТЕС і ГЕС для багатьох країн світу виготовляють на Харківському ВАТ „Енергоатом. Підприємства сільськогосподарського машинобудування розміщені в Харкові (тракторний завод), В Харкові налагоджується випуск зернозбиральних комбайнів "Бізон". Підприємства сільськогосподарського машинобудування тяжіють до споживача.

Хімічно-лісовий комплекс. Найбільшими хімічними підприємствами району є: ВАТ "Сумихімпром, ТОВ "Хімічні технології» ДП “Хімпром” (Харків).

Частка хімічної та нафтохімічної промисловості для Харківської області становить більше 7%, біля половини її обсягів займає фармацевтичне виробництво (область виробляє до 40% готових лікарських препаратів України).

Найважливіші з хімічних підприємств Сумської області: Шосткинський хімічний завод (єдине на Україні і найбільше в Радянському Союзі підприємство, що виробляє кольорові і чорно-білі кінофотоплівки та стрічки для магнітного запису), завод хімічних реактивів у Шостці, Сумський хімічний комбінат (виробництво фосфатних мінеральних добрив, сірчаної кислоти та ін.), регенератний завод у Сумах (виробництво гумовотехнічних виробів та будівельних матеріалів).

Легка промисловість представлена: виробництвом тканин, взуття, галантерейні виробів (суконна, швейна, взуттєва фабрики в Сумах; шкіряно-взуттєвий комбінат, текстильно-галантерейна фабрика в Ромнах, ткацька фабрика в Кролевці). З галузей легкої промисловості розвинуті: текстильна (виробництво пряжі, бавовняних і вовняних тканин), шкіряно-взуттєва, швейна. В Полтаві розміщена одна з найбільших в Україні бавовнопрядильна фабрика, трикотажно-рукавична фабрика, шкіряний комбінат; у Кременчуці - трикотажна фабрика, шкірзавод, взуттєва фабрика; у Лубнах - валяльно-повстяна фабрика. У Харківській області: Харківське об'єднання взуттєвих підприємств, панчішна фабрика, фабрика вовняних тканин «Червона нитка», найбільший на Україні канатний завод. Значними центрами легкої промисловості є Лозова, Валки, Вільшана (швейні фабрики), Люботин (текстильна фабрика), Комарівка (прядильно-ткацька фабрика), Вовчанськ (ткацька, взуттєва фабрики).

Будівельний комплекс. В Україні створена асоціації „Укрцемент”, до складу якої входять 13 цементних заводів, у т. ч. один державний дослідний завод, розташований у м. Харкові.

Будівельною галуззю України активно цікавляться іноземні інвестори. Власниками 12 цементних заводів є провідні в цементній промисловості Європи іноземні компанії, зокрема компанії «Хайделбергцемент», «Дікергофф» (Німеччина), «Лафарж» (Франція), «Євроцементгрупп» (Росія), «CRH» (Ірландія) та ін. Активізація будівельних робіт потребує нарощування обсягів виробництва цементу, а в умовах підвищення цін на енергоносії і особливо на природний газ, обумовлює необхідність впровадження енергозберігаючих технологій та переведення роботи обертових печей по випалу клінкеру з природного газу на альтернативні види палива.

Агропромисловий комплекс. Основу аграрно-промислового комплексу району складає сільське господарство, яке характеризується розвинутим виробництвом зерна, молока, технічних культур.

Харчова промисловість. Підприємства харчової промисловості розміщені здебільшого в промислових центрах. Найбільші підприємства цукрової промисловості - Лохвицький цукровий комбінат, Кобеляцький і Веселоподільський цукрові заводи. М'ясокомбінати є в Полтаві (один з найбільших в СРСР; крім м'ясної продукції, він випускає високоякісні струни для смичкових інструментів), Кременчуці, Лубнах і Пирятині; птахокомбінати - в Миргороді і Гадячі. Овочеконсервний завод працює в Пирятині, молококонсервні заводи - в Кобеляках та Ланнівці. Розвинуті також олійницька (Полтавський олійно-жировий комбінат), борошномельна, круп'яна, кондитерська та спиртова галузі (Лохвиця, Карлівка, Хорол). В Полтаві є комбікормовий завод, у Кобеляках - кукурудзокалібрувальний.

На території Харківської області - 10 цукрових заводів, найбільший з них - Куп'янський; понад 30 механічних млинів та борошномельно-круп'яних комбінатів; ряд спиртових та пивоварних заводів тощо. В Харкові є велика кондитерська фабрика «Жовтень», бісквітна фабрика, м'ясокомбінат, жиркомбінат, лікеро-горілчаний завод, тютюнова фабрика.

Сільське господарство. Район є традиційно аграрним. Пріоритетним в рослинництві є виробництво продовольчого зерна, цукрових буряків, ріпаку, соняшнику, льону, картоплі. Тваринницька галузь спеціалізується на молочному, м'ясному виробництві, свинарстві та птахівництві.

Природно-кліматичні умови дають можливість вирощувати високі врожаї сільськогосподарських культур. Але, на жаль, в останній період через цілий ряд причин агропромисловий комплекс зазнав суттєвих втрат продуктивності виробництва. Зменшилась чисельність машинно-тракторного парку. Сільськогосподарська техніка майже повністю зношена і морально застаріла. На даний час в господарствах області налічується 805 незадіяних тваринницьких приміщень, які потребують реконструкції.

Такий стан сільськогосподарських підприємств призвів до зниження рівня життя сільського населення, зумовив погіршення соціально- економічного розвитку села. Зменшилась зайнятість сільського населення, внаслідок чого значна частина працездатних і кваліфікованих жителів працюють лише на присадибних ділянках, ведуть власне дрібне виробництво, або виїжджають на заробітки за кордон.

Перехід до ринкових відносин вимагає формування власної інфраструктури аграрного ринку, яка забезпечить конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції, сприятиме наповненню ринку якісною продукцією та прибутковому розвитку аграрного сектору економіки. Головними причинами, що довели галузь АПК до кризового стану, були непомірні відсотки за кредити комерційних банків і диспаритет цін на сільськогосподарську продукцію та матеріально-технічні ресурси.

Транспортний комплекс. На території району функціонують всі (за винятком морського) види транспорту - залізничний, автомобільний, річковий, трубопровідний, повітряний. Здійснюючи вантажні і пасажирські перевезення, окремі види транспорту взаємодіють між собою, формуючи транспортну систему.Провідне місце у перевезенні вантажів належить трубопровідному і залізничному транспорту, в перевезенні пасажирів - автомобільному, електричному і залізничному транспорту.

1.3. Науково-технічний потенціал. В районі функціонує потужний потенціал академічної, вузівської і галузевої науки. В академічному секторі зосереджено понад 7% наукових працівників. Мережа науково-дослідних, конструкторських, проектних інститутів, а також дослідних підрозділів функціонує з метою виробництва, розповсюдження і впровадження в практику наукових знань. Проблемою є – недостатнє фінансування державою.

Стан природного середовища. Нинішня екологічна ситуація району характеризується як кризова, що формувалась протягом тривалого періоду. Велика кількість об’єктів з питомою вагою матеріаломістких та енергомістких технологій спричинила виникнення надзвичайної ситуації. Промислові і транспортні викиди в атмосферу та водойми, накопичення шкідливих та токсичних речовин в ґрунті призвели до деградації довкілля. Негативно на навколишнє середовище впливає Чорнобильська катастрофа з її довготривалими медико-біологічними, економічними та соціальними наслідками.

1.4. Оцінка трудового потенціалу. Чисельність населення району складає 5475,9 тис. осіб (11,9% населення країни). Порівняно з 2008 роком цей показник зменшився (особливо за рахунок сільського населення Полтавської і Харківської областей) (табл. 1).

1.5. Рекреаційно-туристичний потенціал. Природно-кліматичні, історичні умови району сприяють розвитку рекреаційно-туристичного потенціалу. Рівнинний рельєф, помірно-континентальний клімат, ліси, водні ресурси - сприяли розвитку мережі різних типів санаторіїв, здравниць, будинків відпочинку. Привертають увагу історико-етнографічні об’єкти (археологічні музеї, історико-культурні, національні заповідники, архітектурна унікальність будівель).