Внутрішні фактори розвитку

1.1. Природно-ресурсний потенціал. До складу Придніпровського економічного району входять Дніпропетровська, Запорізька та Кіровоградська області. Це п'ятий район України за площею – 83,7 тис. км² (13,9% території держави) та третій за чисельністю населення – 6437,3 тис. осіб (14 % від населення країни).

Територіальна концентрація промисловості у три рази вища за середньодержавний показник. Галузями спеціалізації є: електроенергетика, чорна і кольорова металургія, машинобудування, легка промисловість.
В географічному положенні району важливе значення має придніпровське розташування території, безпосередній зв'язок з іншими економічними районами (Донецьким, Східним, Центральним, Південним).

Ресурсний потенціал району складає 17,9% від загального по Україні (в грошовому еквіваленті). В його складі виділяються мінерально-сировинні ресурси – 30,6%, земельні – 14,4%, водні – 12,7%, рекреаційні – 9,8%. Структура ресурсів характеризується значною перевагою мінерально-сировинних і земельних ресурсів. Район належить до територій з високим індексом інтегрального природно-ресурсного потенціалу, що становить 1,29 (для порівняння по Україні – 1,00).

Рельєф району – це слаборозчленована рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра й Азовського моря. Клімат району помірно-континентальний з посушливим літом і малосніжною зимою. Середня температура січня від - 6 °С на півночі до - 4°С на півдні, липня – відповідно +22°С і +23°С. Опадів випадає 350-500 мм за рік, переважно у весняно-літній період.

Мінеральна база характеризується різноманітними запасами корисних копалин. Паливна група корисних копалин представлена західною частиною Донецького кам'яновугільного басейну з родовищами в Новомосковську, Павлограді. Загальні запаси кам'яного вугілля складають 8,6 млрд.т. Також тут розташована східна частина Придніпровського буровугільного басейну. Придніпровський район є основною залізорудною базою країни. Потужний пласт залізних руд Криворізького басейну залягає вздовж річки Інгулець. Прогнозовані запаси складають 12 млрд. т. У Запорізькій області виділяється Білозерський залізорудний район (Дніпрорудне). Багаті родовища марганцевих руд: Великотокмацьке родовище, Нікопольський марганцеворудний басейн. Є тут також родовища кольорових металів, три родовища золота (Сергіївське, Золота Балка, Широка Балка – Дніпропетровська область). Розробляється також родовище
нефелінів (Мелітопольське). Перспективним вважається розробка родовищ алюмінієвої сировини на Дніпропетровщині. З нерудних корисних копалин слід згадати таку сировину для будівельної індустрії, як граніт, базальт, мармур, каолін, доломіти, вогнетривкі глини, вапняки, гіпси.

Водними ресурсами район забезпечений добре. Головною річкою є Дніпро з багатьма притоками. В межах району знаходяться Дніпровське та частини Дніпродзержинського і Каховського водосховищ. Збудовано також 127 невеликих водосховищ і понад 2 тис. ставків. Серед зональних типів ґрунтів переважають чорноземи звичайні та південні, темно-каштанові ґрунти.

Район унікально поєднує природні умови і ресурси, що стало однією з передумов формування потужного територіально-виробничого комплексу.

1.2. Економічний потенціал. За рівнем промислового розвитку Придніпровський економічний район займає друге місце після Донецького і є одним з найбільших індустріальних районів України. Частка реалізованої продукції промисловості складає 25,6% в Україні, валової продукції сільського господарства – 13,8%, обсяг створеної валової доданої вартості - 14,5% від загальнодержавного виробництва ВДВ (валової доданої вартості). Загалом район виробляє 53 % продукції чорної металургії держави, 23,5 % – електроенергії, 19% – машинобудування, 19% – хімії та нафтохімії.

Придніпровський економічний район – промислово-аграрний, де промисловість значно переважає над сільським господарством (6:1), крім Кіровоградської області. Основні галузі економіки району характеризуються такими коефіцієнтами локалізації: промисловість – 1,29; сільське господарство – 0,70; транспорт і зв'язок – 0,70. Слід зазначити: за останні роки зросла частка видобувних галузей і скоротилась обробних, що свідчить про поглиблення процесу екстенсивності в промисловості.

Розвиток промисловості району в значній мірі визначають: вигідне економіко-географічне положення, власна мінерально-сировинна база, висококваліфіковані трудові ресурси.

Гірничодобувна промисловість представлена залізорудною, марганцеворудною та кам'яновугільною галузями, видобутком різноманітних будівельних матеріалів. Залізорудна промисловість зосереджена в Криворізькому басейні, який за видобутком залізної руди займає провідне місце серед залізорудних басейнів світу. На Криворізькій залізній руді працює вся чорна металургія Донбасу, Придніпров'я та Приазов'я. Значна частка криворізької руди експортується до Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі.

Паливно-енергетичний комплекс спричиняє величезний вплив на рівень, структуру і розміщення промисловості, транспорту та інших галузей, наявність таких енергомістких галузей, як кольорова металургія і хімія органічного синтезу. Електроенергетика району представлена всіма видами електростанцій, що використовують місцеві гідроенергетичні ресурси, вугілля Донбасу та газ Шебелинки. Теплоенергетика представлена Криворізькою та Придніпровською ДРЕС, а також Дніпродзержинською та Запорізькою ТЕС. Тут також розташована одна з найбільших в Європі ГЕС – Дніпрогес (Запоріжжя). Функціонує в районі і Запорізька АЕС (м. Енергодар).

Металургійний комплекс. Високий рівень розвитку чорної металургії в районі забезпечують багаті поклади залізних і марганцевих руд, безпосередня близькість родовищ коксівного вугілля, наявність нерудної металургійної сировини, величезний виробничий і науково-технічний потенціал, кваліфіковані кадри. Металургія повного циклу представлена заводами у Кривому Розі, Дніпропетровську, які випускають сталь, чавун, прокат, а також труби та оцинкований лист.

Серед інших металургійних підприємств Придніпров'я особливо виділяються заводи з виробництва труб: Нікопольський південнотрубний завод, Нижньодніпровський трубопрокатний (Дніпропетровськ), Дніпровський і Новомосковський трубні заводи.

Кольорова металургія району працює переважно на довізній сировині. У Запоріжжі діє алюмінієвий комбінат, куди постачають напівфабрикат з Миколаївськогозаводу.

Машинобудування ( у тому числі аерокосмічне) одержало поштовх для розвитку в середині 40-х років минулого сторіччя. Асортимент його продукції надзвичайно різноманітний. Машинобудівні підприємства Придніпров'я випускають металургійне та гірниче устаткування, металоконструкції (у Дніпропетровську, Кривому Розі, Марганці, Запоріжжі), верстати (у Дніпропетровську, Нікополі, Мелітополі). Розвинутим є комплекс транспортного машинобудування (Дніпропетровськ, Павлоград, Нікополь, Запоріжжя, Бердянськ). Добре розвинуте електронне та електротехнічне машинобудування (Запоріжжя, Бердянськ, Великий Токмак, Дніпропетровськ, Кривий Ріг). Виробництво обладнання для радіо, телебачення та зв'язку функціонує в Запоріжжі, Дніпропетровську, Жовтих Водах. До основних виробників сільськогосподарських машин належить Дніпропетровський комбайновий завод (бурякозбиральні комбайни), Запорізький завод агротехнічних машин (машини для внесення органічних і мінеральних добрив) тощо.

Комплекс хімічної промисловості також є важливою ланкою галузевої структури господарства. В цьому комплексі виробляється широкий спектр синтетичних матеріалів і конструкцій, гумотехнічних виробів, спектр застосування яких коливається від побутових потреб до аерокосмічних.
В першу чергу тут виділяється коксохімія. Налагоджено виробництво коксу, бензолу, кам'яновугільної смоли. В тісному зв'язку з коксохімією розвивається виробництво азотних добрив (Дніпродзержинськ). Активно розвивається виробництво побутової хімії; обсягами виробництва тут виділяється Павлоградський хімзавод.

Сільське господарство району характеризується однорідністю територіальної спеціалізації (рис. 3). Це пояснюється тим, що вся територія району практично розташована в степовій зоні. Умови району сприятливі для розвитку сільськогосподарського виробництва (родючі ґрунти, сприятливі кліматичні умови, зростаючі потреби споживача). Провідне місце в сільському господарстві району займає рослинництво. На Придніпров'я припадає понад 20 % виробництва пшениці, майже 25 % – кукурудзи, 28 % – соняшнику, 14 % – овочів, 11 % – м'яса, 15 % – молока, 20 % – вовни від виробництва в Україні. В структурі посівних площ перше місце займають зернові культури (48 %). Вирощують озиму пшеницю і кукурудзу на зерно.

Серед технічних культур переважають соняшник та цукрові буряки.

Рис. 3. Частка продукції сільського господарства областей в Придніпровському економічному районі

Джерело: [27]

З галузей тваринництва розвиваються скотарство, свинарство, вівчарство, а також кролівництво. Стратегічним напрямком тваринництва є проведення заходів щодо селекційно-генетичного удосконалення тварин з метою підвищення продуктивності і поліпшення показників розведення поголів'я в господарствах з різною формою власності. Різноманітною є структура харчової промисловості (рис. 4).

Рис. 4. Структура переробної промисловості Придніпровського економічного району

Джерело: [27]

В цілому територіально-галузева структура господарства характеризується збільшенням частки електроенергетики, паливної промисловості, металургії зменшенням хімічної, нафтохімічної промисловості, деревообробної, целюлозно-паперової, легкої, харчової промисловості, машинобудування, металообробки. В загальнодержавному поділі праці район виділяється виробництвом продукції чорної металургії, хімічної промисловості, машинобудування. Для району характерний високий рівень амортизації на транспорті, у промисловості, будівництві.

1.3. Науково-технічний потенціал. В районі створена система наукових організацій, що відповідає його спеціалізації. Наукова діяльність та підготовка професійних кадрів проводиться у 73 вищих навчальних закладах 3, 4 рівнів акредитації і 122 закладах 1-2 рівнів акредитації, в яких навчається близько 70 тис. осіб. Більше 160 організацій виконують наукові та науково-технічні роботи.

Якісні зміни відбулися в системі професійно-технічної освіти. ЇЇ розвиток, насамперед, орієнтується на реформування економіки, зміну потреб ринку праці району.

1.4. Рівень природно-технічної безпеки. Стан навколишнього середовища. Нинішня екологічна ситуація району складна, хоча в останні роки у зв’язку із скороченням виробництва вона покращилась. Високі концентрації шкідливих речовин зафіксовані в містах Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Кривому Розі, Зеленодольську (припустимий рівень перевищений у 282 рази), Димитрові, Олександрії. Крім того, дуже гостро екологічна проблема стоїть у Запоріжжі. Через викиди в атмосферу шкідливих речовин ТЕС у Енергодарі та випарування зі ставка-охолоджувача, який розміщений поряд з АЕС утворився найпотужніший у Європі “генератор” кислотних дощів; ґрунти втрачають свою родючість. Рекультивовані землі майже непридані для використання. Видобування залізної і марганцевої руд відкритим способом призвело до значних змін земної поверхні, різкого зниження рівня ґрунтових вод (табл. 6).

Таблиця 6

Показники забруднення навколишнього середовища

Джерело: [27]

Аналіз екологічної ситуації району свідчить про наявність на його території негативних змін в навколишньому середовищі, а саме: підтоплення міст, селищ, сільськогосподарських земель, зміна гідрохімічного і гідробіологічного режимів річок та водоймищ, замулення, заболочення, пересихання малих річок, ерозія, забруднення ґрунтів і зниження їх родючості.

Поиск по сайту: