Внутрішні фактори розвитку. 1.1. Природно-ресурсний потенціал

1.1. Природно-ресурсний потенціал. Донецький економічний район, до складу якого входять Донецька і Луганська області, знаходиться на південному сході України. Площа району становить 53,2 тис. км² або 9 % території країни. За розмірами він перевищує ряд країн Західної Європи (Бельгія, Нідерланди, Данія, Швеція). Район має державний кордон з Російською Федерацією, а також межує зі Східним та Придніпровським економічними районами. На півдні - має вихід до Азовського моря. Північна частина - полого-хвиляста рівнина, південніше річки Сіверський Донець - Донецька височина. Тут знаходиться найвища точка всієї Лівобережної України - гора Могила-Мечетна (367 м над рівнем моря). Півден­ний захід займає Приазовська височина. Поширені антропогенні форми рельєфу: терикони, кар'єри, кургани.

Клімат району помірно континентальний з вираженими посуш­ливо-суховійними явищами. Кількість опадів у районі варіює від 500 мм на північному схо­ді до 600 мм у межах Донецького кряжу і зменшується до

450 мм у Приазов’ї.

Головне багатство надр Донецького економічного району - ка­м'яне вугілля. Геологічні запаси його становлять близько 240 млрд т, з них балансові - 41 млрд т. Запаси коксового вугілля (марки К, ПС, ПЖ) становлять 13%, їх частка у видобутку - 40%. Основні запаси - у ра­йонах Старого Донбасу (так звана «Гірничопромислова зона»). Поклади вугілля є в таких районах: Красноармійському, Горлівсько-Щербинівському, Донецько-Петровському, Мушкетово-Макіївському, Дебальцевському, Сніжнянсько-Чистяківському (Донецька область), Лисичанському, Алмазнянському, Луганському, Краснодонському, Боково-Хрустальному, Селезнівському і Довжано-Ровеньківському (Луганська область). За запасами антрацитів Донбас по­сідає перше місце у світі.

Окрім вугілля у районі виявлено родовища природного газу: Слов'яносербське, Борівське, Співаківське, Кружилівське, а також 21 газоперспективну площу. Виявлені запаси ртуті, бурих залізняків, мідних руд та родовище поліметалів (свинець, цинк, срібло). Поклади кам'яної солі залягають в Артемівському, Слов'янсь­кому, Новокарфагенівському родовищах (9 млрд. т). Поклади вапняків зосереджені на півдні Донецької області: Оленівське й Новотроїцьке, в районі Старобешева. Крейду видобувають у кар'єрах Райгородки біля Слов'янська, а також біля Краматорська, Артемівська та в інших місцях.

Значні поклади вогнетривких глин та підприємства з виробни­цтва вогнетривів зосереджені в Часовому Ярі, Красногорівці, Красноармійську, Пантелеймонівці, Костянтинівці, Ямі, Микитівці. Значні поклади цементного мергелю є поблизу Амвросіївки. У районі є значні запаси гіпсів, будівельних пісків, пісковиків. Всього розвідано близько 50 видів корисних копалин, з них 30 видів використовуються в народному господарстві.

Відкрито родовища цирконію та рідкісних металів світового значення. Виявлено кімберлітові (алмазоносні) трубки, родо­вища танталу, ніобію, літію, цезію, нових нетрадиційних видів мінеральної сировини.

Наявні водні ресурси не забезпечують потреб району. Води каналів Дніпро - Донбас та Сіверський Донець - Донбас не вирішують повністю проблему. Ґрунти - здебільшого чорноземи, від звичайних до південних. Велике значення для підвищення врожайності за умов недостатнього зволоження має зрошення.

1.2. Економічний потенціал. Донецький економічний район відноситься до одних найпотужніших в господарському комплексі України. Господарство Донецького економічного району є складним комплексом, який поєднує потужну промисло­вість з переважанням важкої індустрії із багатогалузевим сільським господарством. В сукупній валовій продукції господарства на промисловість припадає 89%, на сільське господарство – 11%. Галузями спеціалізації є: паливно-енергетична про­мисловість, металургійна, хімічна, машинобудівна про­мисловість та про­мисловість будівельних матеріалів. Аналіз галузевої структури економіки за показником створеної валової доданої вартості свідчить про перевагу сфери послуг. Така ситуація характерна як для Донецького району, так і для України в цілому (рис.1).

Рис. 1. Галузева структура економіки Донецького економічного району, % у ВДВ

Джерело: [27]

В промисловості району спостерігається збільшення частки видобувних галузей і зменшення – обробних, що свідчить про екстенсивність господарства. Спостерігається скорочення питомої ваги паливної промисловості, хімічного комплексу, машинобудування, металообробки, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості, а також легкої і харчової промисловості, зросла частка електроенергетики та металургійного комплексу. Структура промисловості в значній мірі визначається регіональними особливостями галузевої структури району.

Донецький економічний район потребує удосконалення галузевої і територіальної структури господарства: технічного переоснащення вугільної, металургійної, нафтохімічної галузей промисловості, зниження їх територіальної концентрації і техногенного навантаження на територію.

Вуглевидобувна промисловість Донецького економічного району представлена Донецьким кам’яновугільним басейном. Кам’яновугільні поклади сучасної частини українського Донбасу займають велику площу в Дніпропетровській, Донецькій, Луганській областях (понад 40 тис. км²). Родовища в басейні розміщені досить компактно. Найбільші з них зосереджені в центральній частині басейну, на кордоні Луганської та Донецької областей.

На даний час вуглевидобувна промисловість Донецького економічного району знаходиться в стані занепаду. У розвитку вуглевидобувної промисловості необхідно більше орієнтуватися на нові родовища. Вони мають значно кращу якість вугілля. Вугільні запаси старого Донбасу за століття експлуатації значною мірою виснажені, а водночас розвідки надр довели, що є значні ресурси, які ще не експлуатуються. Тільки в районі Добропілля (Донецька область) відкрито стільки продуктивних пластів, що з них можна видобути 4 млрд. т. вугілля. Тут вже розпочато будівництво шахти “Добропільська капітальна”.

Великі перспективи Донбасу як паливної бази України пов’язані з видобутком не тільки вугілля, а й газу метану. Його прогнозовані запаси в басейні складають 1,3 трлн. м³. З вуглевидобутком в Донбасі тісно пов’язана електроенергетика та теплоенергетика. До 35% електростанцій України працюють на вугіллі Донбасу.

Металургія. За випуском чорних металів Донецький економічний район перебуває на другому місці в Україні після Придніпровського. Тут виробляють половину чавуну та третину всієї продукції металургійної промисловості України. Металургія району розвинулась на власних ресурсах коксівного вугілля, нерудної сировини та залізної і марганцевої руд Придніпров’я.

Основною проблемою металургійної галузі є зношення основних виробничих фондів. В районі розміщені такі потужні підприємства галузі як ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», «Металургійний комбінат «Азовсталь», «Макіївський металургійний комбінат», «Алчевський металургійний комбінат», а також ряд металургійних заводів.

Кольорова металургія представлена Артемівським заводом з обробки кольорових металів, об’єднанням “Донецьквторкольормет” та Микитівським ртутним комбінатом.

Хімічна та нафтохімічна промисловість випускає понад 30% продукції України. Вона виникла і розвивається на базі родовищ кам’яної солі, газового вугілля та нафти (переважно імпортованої). Розвинутою є содова промисловість (Слов’янський, Артемівський заводи). З коксохімічною промисловістю, що розвивається на базі кількох потужних підприємств (Ясинуватський, Макіївський, Єнакіївський, Донецький, Авдіївський коксохімічні заводи) пов’язано виробництво азотних добрив. Провідними підприємствами тут виступають об’єднання “Стирол”, Северодонецьке об’єднання “Азот”, що випускають аміак, оцтову кислоту, капролактам, себацинову кислоту. Сірчанокислотна промисловість розвинулась у комплексі з основними її споживачами – виробництвом азотних та фосфорних добрив.

Машинобудування виділяється високим ступенем спеціалізації. Більшість підприємств випускають унікальну продукцію і займають монопольне становище з її виробництва в Україні. Район виготовляє 14% продукції машинобудування України. Важке машинобудування є профілюючим і розвивалось для потреб металургії, гірничої, гірничорудної галузей. На машинобудування припадає до 20% промислової товарної продукції району. У Донецьку, Луганську та Маріуполі налагоджено випуск сільськогосподарських машин та устаткування для легкої і харчової промисловості. У Маріуполі, крім того, розвинене суднобудування, а у Луганську – виробництво металообробного та деревообробного інструменту. Промисловість будівельних матеріалів. Район посідає перше місце в Україні за виробництвом залізобетонних конструкцій, тут виробляється до 90% віконного та технічного скла України (завод “Автоскло” та склозавод у Костянтинівці). Діють великі цементні заводи – Амвросіївський, Краматорський, Єнакіївський, Макіївський. Розвинене виробництво покрівельних матеріалів, цегли, кераміки. Деревообробні комбінати і меблеві фабрики працюють у Донецьку, Слов’янську, Костянтинівці, Горлівці.

Сільське господарство району має в користуванні понад 2 млн. га сільськогосподарських угідь, з них 1,7 млн. га ріллі. В агропромисловому комплексі в результаті реформування 426 колективних сільськогосподарських підприємств створено 625 агроформувань ринкового типу. Функціонує 1,7 тис. фермерських господарств. Господарства спеціалізуються на вирощуванні зернових, олійних, овоче-баштанних культур, виробництві молока, м’яса та продукції птахівництва (табл. 3).

Таблиця 3

Посівні площі сільськогосподарських культур в Донецькому

економічному районі у 2006р. (тис. га)

Джерело: [27]

Рослинництво. Серед галузей рослинництва найважливіше - зернове го­сподарство, яке складає основу усього сільськогосподарського виробництва. Зернове господарство в переважній масі формує продовольчий фонд і по­стачає кормове зерно тваринництву. Складовою частиною рослинництва є виробництво технічних культур (олійні, цукроносні). У приміських зонах вирощують ово­чі. Приділяється увага виробництву плодово-ягідних культур.

Тваринництво. Скотарство – перша за значенням галузь тваринництва. Важливою галуззю виступає свинарство та птахівництво.

Науково-технічний потенціал. Науково-технічний потенціал району представлений 19 науково-дослідними інститутами і філіалами, науковими колективами, що працюють у галузі вугільної промисловості, будівництва, у нафтогазовій промисловості, електроенергетиці, маркшейдерській справі.

1.4. Рівень природно-технічної безпеки. Стан навколишнього середовища. Однією з найбільших галузей народного господарства, що негативно впливає на рівень забруднення довкілля у Донецькому економічному районі, особливо атмосферного повітря, є паливно-енергетичний комплекс, металургійне виробництво, підприємства якого викидають в атмосферу різні хімічні сполуки. З розвитком металургії особливого значення набуває забруднення атмосфери важкими та рідкісними металами. Шкідливим джерелом забруднення атмосферного повітря є продукти переробки нафтохімічної промисловості, зокрема вуглеводневі сполуки (метан тощо). Понад 40% оксиду вуглецю, 46% вуглеводнів і близько 30% оксидів азоту від загальної їх кількості потрапляють до атмосфери з вихлопними газами транспорту (табл. 4).

Таблиця 4

Показники забруднення навколишнього середовища

(станом на 2006 р.)

Джерело: [27]

За показником скидання забруднених зворотних вод у природні поверхневі водні об’єкти у 2006 році Донецький район посів перше місце – 41% від загального забруднення вод по Україні.Запиленість та загазованість призводить до загрози посухи та виникнення пилових бурь на чорноземах. Задля вирішення цих проблем потрібні комплексні заходи: застосування безвідвальної оранки, впровадження нової технології обробітку ґрунту тощо. Також не вирішеними залишаються проблеми нагромадження відвалів гірських порід – териконів.

Терикон (фр. Terri - відвал породи, фр. Conique - конічний) - відвал, штучний насип із порожніх порід, який утворився при підземній розробці родовищ вугілля або інших корисних копалин. Усього на Донеччині нараховується 596 териконів, з яких такими, що горять, залишаються 169. Загальна площа териконів в області складає 5 000 га.

1.5. Трудовий та людський потенціал. На території Донецького району проживає 6 944 954 осіб, з них у Донецькій області – 4 567 672 особи, що складає 10 % населення країни, у Луганській області – 2 377 282 особи, що складає 5,2 % населення країни. Донецька та Луганська області відносяться до найбільш заселених регіонів країни, щільність населення складає 130 осіб на 1 км^2.

У Донецькому економічному районі природний приріст населення дорівнює - 9,3‰ (для порівняння - Україна - 6,4‰). У Донецькому економічному районі показник тривалості життя один з найнижчих. Питома вага осіб віком 60 років і вище в загальній чисельності населення району становить 25%. Цей показник один з найвищих у світі.

Структура економічно активного населення відображає рівень економічного розвитку району (табл.5). В Донецькому районі один з навищих показників питомої ваги зайнятого населення в економічно активному – 93,7% (на 1 січня 2007 року). Тобто цей показник характеризує високий рівень зайнятості населення.

Таблиця 5

Структура економічно активного населення

Донецького економічного району, (тис. осіб)

Джерело: [27]

На стан трудового потенціалу в районі впливає міждержавна міграція та міграція між економічними районами. Міграційні процеси за 2006 рік у Донецькій та Луганській областях були не однакові. Міждержавна міграція у Донецькій області була з позитивним сальдо (680 осіб), а у Луганській за цей же період сальдо було від’ємним (-1036 осіб). За показниками міжрегіональної міграції сформувалось від’ємне сальдо як у Донецькій області (-1103 особи), так і Луганській області (-3450 особи).

В Донецькому економічному районі високі показники смертності – вищі, ніж в цілому по Україні: 1766,1 - у Донецькій обл. та 1777,2 – у Луганській обл. померлих на кожні 100 тис. наявного населення. За показником смертності дітей у віці до 1 року Донецька область займає 6-те місце (11 померлих дітей віком до 1 року на 1000 народжених живими), а Луганська область 3 місце – 13 дітей (цей коефіцієнт в середньому по Україні складає 9,8‰).

1.6. Розвиток інфраструктури. Донецька область має розвинену транспортну мережу. Донецька залізниця - одна з найбільших в Україні. На неї припадає майже 45% загального обсягу навантаження по Укрзалізниці і 15% обсягу відправлень пасажирів. Область має зручний автомобільний зв'язок з іншими регіонами України і півднем Росії. За якістю дороги відносяться до вищих категорій автодоріг в Україні. В містах Донецьк і Маріуполь розташовані аеропорти, які мають статус міжнародних і пропонують повний спектр митних послуг.

Маріупольський морський порт є одним з найбільших в Україні. Повний комплекс митних послуг і висока якість систем комунікацій роблять порт важливим імпортно-експортним центром регіону. Маріупольський порт щорічно обробляє понад 14 млн.т вантажів. Порт має 17 причалів, які дозволяють приймати судна довжиною 240 м і посадкою 8 м.

Луганська область. Загальна довжина залізничної мережі складає

2380 км, експлуатаційна довжина залізних доріг – 1140 км (6-е місце в Україні). Середня густота залізних доріг – 44,6 км/км² (по Україні – 37,6). Мережею автомобільних доріг охоплені всі міста і райони області. Довжина автомобільних доріг складає 209,7 км.

Авіаційний транспорт в області представлено ВАТ „Авіакомпанія Луганські авіалінії", ВКП „Міжнародний аеропорт Луганськ" та Сіверодонецьким аеропортом. Трубопровідний транспорт носить транзитний характер. По території області проходять магістральні газопроводи: Ставрополь – Москва, нафтопровід Самара – Лисичанськ, Тихорецьк – Лисичанськ, продуктопроводи Лисичанськ – Луганськ, Луганськ – Трудова – Донецьк.

Розвитку рекреаційного комплексу сприяють лісостепові та степові ландшафти, м’який помірно континентальний клімат, лікувальні грязі та мінеральні джерела. Серед культурно-історичних ресурсів виділяються Святогірський історико-архітектурний заповідник, меморіальний комплекс «Молода гвардія», а також численні музеї. Історичне освоєння рекреаційних ресурсів району налічує понад 150 років. Загальна чисельність організованих рекреантів досягає 1 млн. осіб щорічно.

1.7. Інвестиційний потенціал. Відсоток інвестиційних вкладів у Донбасі щороку зростає. Проте, для економіки регіону, як відзначають фахівці, найбільш сприятливими є інвестиції направлені в основний капітал, тобто такі, що надходять на розвиток виробництва, інфраструктури, відкриття нових підприємств (рис. 2). За 2001-2006 роки у розвиток економіки Донецької області спрямовано інвестицій 40,9 млрд. грн. За обсягом інвестицій в основний капітал область стабільно посідає друге місце в Україні. У загальному обсязі капіталовкладень традиційно переважну частку (до 70%) складають інвестиції у промисловість, з яких понад 90% спрямовуються у розвиток добувної та обробної промисловості.

Донецька область. На початок 2007 року обсяг прямих іноземних інвестицій, залучених в область, досяг 837,1 млн. дол. США, чистий приріст іноземного капіталу у 2006 році склав 222,7 млн. дол. США. Серед найбільших держав–інвесторів - Кіпр, США, Великобританія, Німеччина, Італія, Австрія. На підприємствах, які реалізують інвестиційні проекти, вироблено продукції на суму майже 71,8 млрд.грн. Надходження від реалізації товарів і послуг склали 62,9 млрд.грн., в тому числі від експорту – 26,2 млрд.грн. Створено нових та збережено існуючих 58,6 тис. робочих місць.

Рис. 2. Динаміка зростання інвестицій в основний капітал, млн. грн.

Джерело: [27]

Луганська область. З початку 2006 р. освоєно близько 3 млрд. грн. капітальних інвестицій. За видами економічної діяльності близько 80% інвестицій в основний капітал направлено на розвиток промислового виробництва. З них дві третини освоєно в обробній промисловості.

2. Зовнішні фактори розвитку

1.1. Зовнішньоекономічний потенціал. На зовнішньому ринку реалізується майже половина виробленої в Донецькій області промислової продукції. Область підтримує зв'язки з партнерами із 120 країн світу. Експорт товарів здійснюють майже 700 підприємств та організацій області. Основні підприємства - експортери - ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” забезпечують більш 40% загального обсягу експорту області. Імпортують продукцію більше 1000 підприємств та організацій області з 86 країн світу. Головними зовнішньоторговельними партнерами є Російська Федерація (26,9% від загального обсягу експорту області), Туреччина (11,7%), Італія (9,2%), Єгипет (3,2%), Польща (2,7%), Індія (2,52%), Білорусь (2,1%).

Луганська область. За 2006 р. обсяги експортної торгівлі товарами склали 3004,6 млн. дол., що складає 7,8% до загального обсягу, а імпорту – 685,6 млн. дол., чи 1,5%. Провідними імпортерами луганських товарів є США (13,6% у загальному обсязі експорту), Росія (12,9%), Туреччина (7,8%), Італія (6,9%), Польща (4,8%), Угорщина (4,3%) і Латвія (4,2%). У 2006 році у 7 разів зріс експорт товарів до Мальти і США, у 5 разів – до Угорщини і Аргентини, майже у 4 рази – до Латвії, більш ніж у 2 рази – до Польщі і Кіпру. Разом с тим зменшились експортні потоки до Молдови, Естонії, Греції, Ірландії, Іспанії та ін

У товарній структурі експорту значну частку займають недорогоцінні метали та вироби з них (особливо чорні метали та вироби) – 45,4% у загальному обсязі експорту товарів; енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки – 25,4%; а також продукція хімічної і пов’язаних з нею галузей – 14%.

Поиск по сайту: