Види суб’єкта злочину

Суб'єкта злочину, що має такі загальні ознаки, як фізична, осуд­на особа, що досягла встановленого законом віку кримінальної від­повідальності, називають загальним суб'єктом злочину. Відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає суб'єкта як елемент складу, а, отже, виключає склад злочину і кримінальну відповідальність.

Поряд із поняттям загального КК України передбачає і поняття спеціального суб'єкта. Частина 2 ст. 18 КК України визначає, що спеціальним суб'єктом злочину є фізична, осудна особа, що вчи­нила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа. Отже, спе­ціальний суб'єкт - це особа, яка крім обов'язкових загальних ознак (фізична, осудна особа, що досягла певного віку) має додат­кові спеціальні (особливі) ознаки, передбачені в статті Особливої частини КК України для суб'єкта конкретного складу злочину. Ознаки спеціального суб'єкта доповнюють загальне поняття суб'єкта злочину, виступаючи як додаткові. Ці спеціальні ознаки можуть бути різними. Наприклад, службовий стан, професія (лі­кар), певна діяльність (підприємець), родинні відносини (мати но­вонародженої дитини) тощо.

Здебільшого ознаки спеціального суб'єкта прямо зазначено в законі. Наприклад, у статтях КК України про злочини, передба­чені статтями 364-368. 370 КК України, зазначено, що вони мо­жуть бути вчинені тільки службовими особами. Більше того, у примітці 1 до ст. 364 КК України дається законодавче визначення поняття службової особи. А в ст. 375 КК України прямо вказуєть­ся, що спеціальним суб'єктом цього злочину є суддя, винуватий у постановленій завідомо неправосудного вироку, рішення ухвали або постанови.

В інших же випадках, хоча в самому законі прямо і не названий спеціальний суб'єкт, але сам злочин" припускає його наявність. Приміром, у ст. 371 КК України прямо не зазначено, хто є суб'єктом завідомо незаконного затримання, приводу або арешту[12]. Однак очевидно, що ці злочини можуть бути вчинені лише праців­никами правоохоронних органів, що наділені правом застосовува­ти затримання, привід або арешт.

Найчастіше ознаки спеціального суб'єкта законодавець вказує при описі основного складу злочину. Наприклад, у ч. 1 ст. 114 КК України передбачено, що суб'єктом шпигунства може бути тільки іноземець чи особа без громадянства, а в ст. 117 КК України прямо вказується, що відповідальність за це вбивство (дітовбивство) несе тільки матір новонародженої дитини[13].

Однак частими є випадки, коли ознаки спеціального суб'єкта використовуються законодавцем і при визначенні кваліфікованих (особливо кваліфікованих) складів злочинів. Зокрема, у ч. 2 ст. 368 КК України як кваліфікуюча ознака одержання хабара передбача­ється вчинення цього злочину службовою особою, яка посідає від­повідальне становище.

Таким чином, ознаки спеціального суб'єкта, певною мірою, є обмежувальними, оскільки вони визначають, що той чи інший злочин може вчинити не будь-яка, а тільки та особа, яка має такі ознаки. Тому інші особи, що не мають цих ознак, не можуть нести відповідальність за конкретним кримінальним законом, у якому передбачений спеціальний суб'єкт. Приміром, якщо в дітовбивстві разом із матір'ю новонародженої дитини брали участь інші особи, вони несуть відповідальність не за ст. 117, а за ст. 115 КК України (за просте чи навіть кваліфіковане вбивство).

Поиск по сайту: