Елементи опитування

24. Спостереження: сутність, форми, переваги та недоліки. Спостереження – сприйняття інформації шляхом сис-го обліку стану справ без словесної комунікації і без впливу на сферу спостережень. Форми С: 1) за хар-м навколишнього сер-ща (польові, лабораторні); 2) за місцем спостерігаючого (зі сторони, за безпосередньої участі); 3) за формою сприйняття інф-ї (персональне, неперсональне); 4) за частотою (поточне, періодичне, разове); 5) за ступенем стандартизації (стандартизоване, вільне); 6) по повноті охоплення (суцільне, вибіркове). Переваги: незалежність від бажань суб'єкту до співробітництва; можливість сприйняття неусвідомленої поведінки; урахування дій навколишньої ситуації. Недоліки: важко забезпечити репрезентативність вибірки; суб'єктивність сприйняття ситуації інфор-ї; поведінка об'єкту спостереження може бути неприродною.

25. Експерименти: сутність, форми, типи. Експеримент – отримання інформації стосовно взаємозв'язків між залежними і незалежними змінниками в умовах близьких до реальних. Форми: лабораторні (досліджуються постійні чинники товару) та польові (вивчається ринок). Типи: 1) заміри результатів впливу фактору на експериментальну групу за принципом "після” (вивчення найбільш ефективних засобів реклами для рибних консервів); 2) "до і після” (визначення обсягів збуту продукції до і після рекламної кампанії); 3) "до і після” з використанням контрольної групи (вивчення переваг до того чи іншого товару).

26. Правила розробки опитувальних листів (анкет). 1) форма анкети повинна бути простою і легко читатись; 2) питання повинні бути логічно пов'язані (правило лінійки, ефект випромінювання); 3) чітке розміщення блоків (звернення, інструкції, подяка); 4) ідентифікаційні дані в анкеті розміщуються в залежності від проблеми, що вивчається; 5) анкета повинна бути чітко структоризована (контактні та буферні питання); 6) конструювання питань у відповідності зі стилем респондента; 7) питання і відповіді на них повинні бути правильно сформульовані; 8) в анкеті повинно бути декілька питань, що стосуються призначення товару, виконування ним цільової функції; 9) анкета повинна бути добре оформленою; 10) розмір анкети повинен бути оптимальним; 11) анкета повинна бути попередньо протестована; 12) питання анкети повинні бути нейтральними.

27. Маркетингові інформаційні системи. МІС – тривалі в часі, взаємодіючі стр-ри, які складаються з персоналу, обладнання, конкретних процедур, метою яких є збір, аналіз, оцінка і презентація інформації, що необхідна для планування процесу мар-гу, його здійснення та контролю за ним. Типи: документаційні, планові, контрольні. Задачі МІС: постійний пошук, трансформація і збереження мар-ї інф-ї; обробка, інтерпретація і аналіз інф-ї; розподілення інф-ї; вироблення гіпотез; покращення методології збору та аналізу інф-ї.

28. Системи підтримки рішень. СПР – сукупність даних, сис-м, інструментів та методик які під-во (фірма, орг-я) збирає і ціленаправлено об'єднує для вирішення конкретних маркетингових проблем. СПР включає: сис-ми даних, сис-ми моделей, діалогові сис-ми.

29. Поняття "ринок” та його види (потенційний, доступний, кваліфіковано доступний, цільовий, ринок проникнення). Ринок – сукупність всіх реальних і потенційних покупців продукції. Потенційний – сук-ть покупців, які проявляють достатній рівень зацікавленості до конкретного виду товару. Доступний – сук-ть покупців, які не тільки проявляють зацікавленість, але і мають достатній доход та доступ до конкретної ринкової пропозиції. Кваліфіковано доступний – сук-ть споживачів, які проявляють зацікавленість, мають достатній дохід, доступ до конкретної ринкової пропозиції, а також необхідну кваліфікацію (правову можливість купити). Цільовий – частина кваліфіковано доступного ринку, яка обрана під-м для подальшої роботи. Проникнення – сук-ть покупців, які вже купують товари даного під-ва.

30. Місткість ринку: сутність та різновиди (реальна та потенційна). МР – обсяги продажу товарів на конкретному ринку в заданій відрізок часу, в одному і тому ж ринковому сер-щі в рамках конкретної маркетингової програми. Різновиди МР: 1) реальна (обсяги продажу товарів в даний відрізок часу на конкретному ринку); 2) потенційна (максимально можливий обсяг продажу товарів за конкретний період часу, які можуть бути досягнуті завдяки реаліз відповідних маркетингових програм).

31. Розрахунки місткості ринку. 1) Потенційна МР: Q = S q_i ´ р_і ´ n_i, де і – к-ть сегментів ринку, р_і – сер ціна закупівель, q_i – сер обсяги закупівель в певний період часу, n – к-ть споживачів. 2) Реальна МР (на рівні держави, мн торгівлі): Qr = P + R – E + Ф + D´(- M) – E₀ + Ф₀, де R – обсяги в-ва даного товару в країні, Р – залишки тов запасів на складах під-в-товаровир-ків, Е – експорт, Ф – імпорт, D´(- M) - ¯ або ­ запасів товарів, Е₀ – непрямий експорт, Ф₀ – непрямий імпорт. 3) МР на основі індекса дослідницької панелі: Q = ((S (З_і^п – З_і^к) + Пі) / Кн) ´ (12 ´ Кзаг / Т), де З_і^п, З_і^к – залишки п-ції на складах на поч і кін періоду, Пі – обсяг продажу за даний період, Кн – к-ть магазинів, що ввійшла до панелі, Т – період, за який визнач-ся МР. 4) МР регіонального ринку на основі індекса купівельної спроможності: Q = E ´ Iкс, де Ікс = А₁Д_д + А₂Д_рт+ А₃Дн, де Е – заг МР, А₁, А₂… - коеф-ти, що визначаються досл-статист шляхом, Дд, Дрт, Дн – відп-но долі наявного доходу, роздр товарообороту та населення регіону відносно нац ринку. 5) МР на основі норм споживання: Q = Н ´ Чзаг, де Н – річні норми спож-ня на 1 жителя, Чзаг – заг к-ть жителів. Q = S Ні ´ Чі – якщо жителі поділені на сегменти. 6) МР на основі частоти купівель та стандартів норм спож-ня: Q = 12S ч_i ´ q_i ´ c ´Ti, де ч_і – чисел-ть споживачів і-групи, q_i – частка реальних покупців, с – обсяг спож-ня товарів при разовому зверненні, Т – частота звернень в місяць. 7) МР на основі додавання первинних та додаткових прподаж: Q = Пп + Ппов + П, де Пп – первинна купівля (вперше), Ппов – на заміну (повторні), П – додаткові.

32. Ринкове сегментування: сутність та процес. Ринкове сегм-ня – розподіл-ня р-ку на окремі сегменти за якимись характерними признаками. Типологізація – зведення спож-чів в окремі однорідні групи. Процес виділення може йти зверху вниз або знизу вверх. Процес сегм-ня включає слідуючі етапи: 1) визнач-ня необхідності і можливості сегм-ня; 2) визначення методів та рівнів сегмент-ня; 3) визнач-ня ознак сегм-ня; 4) безпосереднє сегм-ня р-ку опит-х спож-чів; 5) вибір одного або декількох сегм-тів як цільових ринків підпр-ва; 6) трансформ-ня отриманих рез-тів в маркетинг. стратегію і тактику під-ва.

33. Методи сегментування. Виділяють такі методи сегм-ня: 1) Розподіл ринку виходячи з характерних особливостей спож-чів; 2) Розподіл р-ку виходячи з хар-х особл-тей продукту; 3) Комбінований або змішаний метод, виходячи з хар-х особливостей спож-чів.

34. Рівні сегментування. Виділяють такі рівні сегм-ня: 1) сегмент ринку (велика група спож-чів ідентифікована за декількома хар-ми ознаками); 2) ніша ринку (частина сегменту); 3) група спож-чів регіону; 4) окремі споживачі.

35. Ознаки сегментування за характерними особливостями продукції. При сегм-ні р-ку за хар-ми особливостями продукції можуть бути використані слідуючі ознаки: споживчі і промислові товари, ваотість продукції, відповідність продукції моді, популятність продукції, тобто міра обізнаності спож-чів, технічна складність продукції і тд.

36. Ознаки сегментування за особливостями поведінки споживачів. Виділяють такі ознаки: 1) географічні ознаки (країна, регіон, клімат, густота населення…); 2) демографічні ознаки (вік нас-ня, стать, сімейний стан, освіта, релігія, раса, національність..); 3) психографічні признаки (образ життя, стиль життя, особистість людини); 4) соц-економ. ознаки (вид занять, оівень доходів, житлові умови, структура витрат, соц клас, форми заощадження); 5) культурні чинники (традиції, цінності); 6) параметри поведінки (причини купівлі товарів, статус користувача, частота користування прод-ю, міра лояльності…).

37. Ознаки сегментування ринку товарів виробничо-технічного призначення. При сегм-ня р-ку товарів ВТП викор-ся слідуючі групи ознак: 1) демографічні (галузі, розмір під-ва, місцезнаходження під-ва…); 2) операційні ознаки (технологія, статус спож-ча, можливості спож-ча); 3) практика закупівель (орг-я постачання, профіль під-ва, структура існуючих відносин, п-ка закупівель); 4) ситуаційні (терміновість, область використання продукції, розмір замовлень); 5) особливості хар-ки спож-чів (подібність покупці і продавців, ставлення до ризику, лояльність, імідж під-ва, форма власності, фін. стан, хар-р д-ті).

38. Підходи до вибору сегментаційної ознаки. Проблема сегм-ня – вибір сегм-ї ознаки. При виборі сегмент-ї ознаки можуть бути використані 2 підходи: 1) Ознака задається апріорно. 2) Сегментна ознака задається апостеріорно. Тут спочатку за допомогою кластерного аналізу сукупність розділяється на однорідні групи, а потім стосовно кожної групи обирають ту чи іншу ознаку.

39. Критерії вибору цільових ринків підприємства. 1)величина сегменту (місткість та перспект збільш); 2)стан конкурентного середовища у сегм; 3)вартість досягнення сегменту; 4)сумісність потреб сегменту з цілями та можливостями споживачів; 5)платоспроможнітсь спожив-в сегм.

40. П'ять типів цільових ринків підприємства. 1)один сегмент – один товар; 2)вибіркова спеціалізація (декільк товарів декільк сегментам); 3)товарна спеціалізація (один товар декільк сегментам); 4)товарна спеціалізація (декільк товарів одній групі спож); 5)повне охоплення ринку (недиференц).

41. Вимоги до ефективної методики сегментування. 1) дійсність сегм-ня – виявлені сегменти повинні склад зі споживачів, які мають однакові запити; 2) можливість кількісної оцінки споживачів у виявл сегм-ах; 3) прибутковість виявл сегм-ів; 4) доступність сегм-ів; 5) активність – можливість охвату виявл сегм-ів.

42. Сутність поняття "кон'юнктура ринку”. Кон'юктура (зв'язувати, з'єднувати) – існуюча на ринку ек ситуація, яку хар-ть співвіднош S i D, рівень та динаміка цін тов запасів та ін показники і чинники.

43. Основні питання, які досліджуються при вивченні загальноекономічної кон'юнктури. 1)визнач-ня співвіднош S i D; 2)аналіз стану та динаміки платоспр-ті; 3)досл-ня мех-зму функ-ня ринку ц/п та грош обігу; 4)аналіз стану номінальних та реалбн доходів 5)аналіз динаміки опт-их та роздріб цін; 6)досл-ня динаміки продукт-ті праці; 7)визначення величини осн макроек пок-ів; 8)визнач обсягів кап вкладень; 9)визн велич і динаміки витрат на напр досяг-ня і розробки; 10)визначення темпів оновлення прод.; 11)розрах показників внутр та зовн торгівлі.

44. Система показників кон'юнктури товарного ринку. 1)пропозиція товарів (обсяг, структура, динаміка, вироб, сировин, еластичність пропоз); 2)попит (міра задовол, вектор зміни, місткість ринку, еластичність); 3)пропорційність ринку (співвіднош S i D, співвідн ринку засобів в-ва, предметів споживання та послуг); 4)тенденції розвитку ринку; 5)коливання, стійкість та циклічність ринку; 6)регіон-ні відмінності стану та розвитку ринку; 7)ділова активність ринку; 8)ризики; 9)масштаб ринку, рівень його монополізації та стан конкуренції (кількість та хар-ки покупців, рівень приватизації, розподіл ринку).

Поиск по сайту: