Елементи культурного комплексу та їх приклади у місті Харкові

В області паспортизованими є 10 000 об'єктів історичної спадщини, зокрема, в 2009 році була проведена паспортизація 127 об'єктів. У Харківській області знаходяться 778 пам'яток містобудування й архітектури, з них 553 — у Харкові і 225 — в області (75 пам'яток мають загальнонаціональне значення. 16 міст області занесено до Списку історичних населених місць України).

Складовими культурного комплексу є:

Ø театри

Ø кінотеатри

Ø музеї

Ø бібліотеки

Ø філармонія

Ø пам’ятки та пам’ятники

Для кожного об’єкта культурного комплексу характерний свій індивідуальний розвиток та чинники, що впливають на нього.

Театри

Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка (ХАТОБ) — перший український стаціонарний оперний театр, що знаходиться у Харкові. Ставить спектаклі українською, російською, французькою та італійською мовами.

Первісна назва — Українська Державна Столична Опера. З 1931 театр іменувався Харківським театром опери і балету, у 1934 отримав статус академічного. 1944 року театру було надано ім'я М.Лисенка, а 1960 року театр нагороджено Орденом Трудового Червоного Прапора.

Названо на честь Миколи Віталійовича Лисенка.

Харківський академічний український драматичний театр ім. Т. Шевченка — академічний театр у Харкові.

Постав 1934 року на базі розгромленого “Березоля», як заперечення останнього. 1935 року театр отримав ім'я Тараса Григоровича Шевченка. У 1947 році театру було надано статус «академічного».

Орієнтація на соцреалістичні позиції, переважання у репертуарі російської радянської драматургії, копіювання театру ім. І. Франка, висунення О. Корнійчука на чоло українських драматургів, обмеження західноєвропейського репертуару до класики 19 ст. характеризують провідну лінію новоствореного театру. Наказом Народного комісаріату освіти в жовтні 1933 театр (ще тоді «Березіль») очолив М. Крушельницький (1933 — 1952), згодом вихованець Московського художнього академічного театру Б. Норд (1952 — 1957), далі О. Сердюк (1957 — 1962), якого змінив В. Крайниченко. По смерті останнього (1964) театр поступово зійшов на репертуар сучасної соцреалістичної драматургії, побутової класики та на щодалі частіші гастролі російських режисерів школи К. Станіславського.

З повоєнних випускників Харківського Інституту Мистецтв працював режисером Г. Кононенко (1965 — 1969), з московської школи В. Оглоблін (1967 — 1971), згодом Б. Мешкіс (1971 — 1974), А. Літко та інші. З помітніших вистав повоєнного часу були: «Не називаючи прізвищ» В. Минка. «Примари» Г. Ібсена, «Гамлет» В. Шекспіра, «Плянета Спераніа» О. Коломійця, «Перекоп» І. Кавалерідзе, «Патетична соната» М. Куліша (1972).

Художній керівник театру у 2002 — 2005 роках - Андрій Жолдак. Художній керівник театру у 2006 — 2009 роках - Степан Пасічник.

Декораторами театру працювали: В.Меллер, В. Греченко, Д. Власюк, Г. Батій, О. Костюченко, В. Кравець, Т. Медвідь та ін. До акторського складу, крім старих «березільців» (А. Бучма, Д. Антонович, І. Мар'яненко, Л. Дубовик, Є. Бондаренко, Н. Ужвій, С. Федорцева, В. Чистякова), належали: Л. Криницька, В. Герасимова, Н. Лихо; випускники Харківського Інституту Мистецтв і студії: Р. Колосова, С..Чибісова, Л. Попова, А. Свистунова, Л. Биков, А. Літко, В. Шестопалов, В. Маляр, А. Дзвонарчук, В. Івченко, Л. Тарабаринов і ін.

Харківський державний академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна міститься у одному з найкращих зразків театральної архітектури в Україні (після завершення реконструкції і переобладнання 2003 року), і розташований за адресою: вул. Чернишевського, 11, м. Харків, 61005, Україна.

Головний режисер театру — Барсегян Олександр Сергійович.

Харківський державний академічний театр ляльок імені В.А. Афанасьєва — державний академічний обласний ляльковий театр у місті Харкові.

Театр розташований у приміщенні колишнього банку, побудованого за проектом архітектора О. Бекетова, і спеціально реконструйованого для театру Б. Клейном і О. Любоміловою, за адресою: площа Конституції, 24, м. Харків (Україна).

За час існування Харківським державним академічним театром ляльок ім. В.А. Афанасьєва поставлено 260 п'єс, зокрема більше 20 з них розраховані на дорослу публіку, за цим показником театр має найбільший в Україні репертуар для дорослих глядачів серед театрів ляльок^[1]. Так, надзвичайним успіхом користується у глядача і у преси постановки для дорослих «Майстер і Маргарита» за М. Булгаковим (постановник Є.Ю. Гімельфарб) та «Ревізор» за М. Гоголем.

Сьогоденний репертуар театру складає понад 30 п'єс. В репертуарі театру вистави для дітей — «Казки джунглів» Р. Кіплінга, «Малюк і Карлсон» А. Ліндгрен, «Кіт у чоботах» Ш. Перро, «Кішкін дім» С. Маршака та інші, п'єси для дорослих^[2].

Значним досягненням Харківського театру ляльок є спроби з відродження фольклорної форми вертепу на професійній сцені. Вертеп возили в Москву на Міжнародний фестиваль театрів ляльок і ХІІ Конгрес UNIMA, а пізніше — до Бельгії, де критика одностайно прийняла спектакль.

Театр постійно успішно виступає на фестивалях лялькових театрів, як усередині країни, так і за кордоном.

Продовжує театр і традицію проведення виставок. Постійно у фойє театру експонуються виставки дитячого малюнка та прикладного народного мистецтва, виставки сучасних художників та скульпторів Слобожанщини, виставки театрального плакату. Так, за останні роки (1990—2000-ні рр.) відбулися такі експозиції, як «Харківський театральний плакат 1970-1980 рр.» (1995), роботи сім'ї Шигимаг (1999), виставка «Польський театральний плакат» (2000).

Харківський театр для дітей та юнацтва (колишня назва Харківський театр юного глядача) — один із найстаріших театрів для дітей на Україні, заснований у Харкові 1920 з ініціативи Вищої театральної школи.

Харківський театр юного глядача за роки свого існування театр пройшов величезний творчий шлях — від 1920 року, коли в приміщенні «для видовищ», побудованому в 1835 році був відкритий «Пержий Державний театр для дітей» в Україні. Кількакратно реорганізований (Театр Казки, Перший Держ. Театр для дітей, з 1933 ТЮГ ім. М. Ґорького), спочатку рос., з 1925 рос.-укр. З часом з учбово-показового ХТЮГ став проф. театром. У його репертуарі, поруч з укр., світовою і рос. класикою, п'єси сучасних сов. драматургів, часто на політ. актуальт теми. В ХТЮГ працювали режисери В. Скляренко, М. Верхацький, В. Вільнер, Л. Кліщеве, декоратор Б. Косарів. 1944 ХТЮГ переведено до Львова, а в Харкові, по 15-річній перерві, створено на базі обл. муз. драматичного театру новий ТЮГ.

У 1933 рокі театр змінив назву на «Театр юного глядача». У роки ВВВ був евакуйований в Сибір до часів його відродження на рідній землі в 1960 році. З 1993 року називається «Театр для дітей та юнацтва».

У репертуарі театру 28 різних за стилем та жанром спектаклів для дошкільного, молодшого, середнього, старшого шкільного віку і для дорослих глядачів.

У різні роки в театрі працювали і працюють відомі майстри сцени — народні артисти України В. Чайкін, В. Антонов, Ю. Головин; народні артисти Росії Володимир Конкін, О. Єрмаков, В. Петров; заслужені атристи України А. Біляцький, Б. Товкач, В. Поляков; заслужений діяч мистецтв України, головний режисер театру Ю. Б. Старченко; провідні майстри сцени О. Двойченкова, С. Городецький, А. Малий, Н. Сараєв, Р. Фанін та інші.

Спектаклі театру отримали визнання глядачів не тільки рідного міста, а й Санкт-Петербургу, Тбілісі, Києва, Волгограду, Бєлгорода, Пермі, Нарви, Брянська і багатьох інших міст, де з гастролями побував театр.

Творчі перемоги колективу принесли театру звання лауреата і дипломанта на багатьох міжнародних фестивалях.

У 2007 році колектив Харківського театру юного глядача визнано найкращим у двох номінаціях І-го Всеукраїнського фестивалю «ТЮГ-2007» — за найкращу жіночу роль та найкращу сценографію.

Педагогічний підхід до репертуару і глядача багато в чому визначає діяльність театру сьогодні: для кожного віку створюється окремий репертуар, де враховуються особливості його сприйняття. Спектаклі театру стимулюють процес пізнання, гри і роздумів.

Спектаклі виконуються українською та російською мовами.

Кінотеатри

В Харкові існують і діють кілька крупних кінотеатрів: Кінотеатр ім. О.П. Довженка, кінотеатр «Парк» тощо.

Музеї

Харківський історичний музей — колишній Музей Слобідської України ім. Г.Сковороди (М. С. У.), що постав у Харкові 1920 з ініціативи і під управою М.Сумцова.

До М. С. У. увійшли зб. з колекції харківських музеїв: Міського Художнього (з 1886, заснованого з ініціативи Г.Данилевського з експонатів Далекосхідньої і Етнографічної виставки VII Археологічного з'їзду 1902, вилучених зі збільшенням Харківського університету), Історично-Філолософського Товариства, Музейного фонду, поповнені націоналізованими приватними колекціями та новими фондами з експедицій музейних працівників.

Найцінніші експонати М. С. У. були: сковородинські, шевченківські, харківських театрів, друку, цехів.

Під час війни музей був ушкоджений; відновлений п. н. Харківського Держ. Іст. музею, згодом поповнений експедиціями з районів обл. та місц. етногр. матеріалом.

Сучасний Х. І. М. має 4 відділи: первісного суспільства, феодалізму, капіталізму і сов. доби.

Крім археологічних пам'яток (матеріали з розкопів поселень бронзового віку, зокрема, О.Городцева з Ізюмського району, пам'ятки Салтівського катакомбного могильника VIII—X в., комплект речей з Донецького городища XI—XII в. тощо), експонати з історії постання Харкова, нумізматики, етнографічні збірки, колекції зброї, прапорів, мистецьких творів; сов. період представлений пропагандивним матеріалом, зброєю та особистими речами больш. діячів.

2010 року Харківська обласна рада на власній сесії планує розглянути питання про присвоєння Харківському історичному музею імені його засновника Миколи Сумцова

Харківський художній музей — художній музей (один з найбільших в Україні) в місті Харкові, значне зібрання творів образотворчого і ужиткового мистецтва України, Росії та західних країн.

Харківський художній музей розташований за адресою: вул. Совнаркомівська, 11, м. Харків (Україна). Міститься в колишньому особняку промисловця-мільйонера Ігнатищева (до Жовтневого перевороту 1917 року володів Іванівським пивзаводом) — будівля зводилась як жиле приміщення (для однієї родини) 1912 року за проектом академіка архітектури А.М. Бекетова в стилі класицизм з елементами бароко і модерну.

Експозиція Х. Х. М. займає 25 заль, складена з відділів дорев. укр. і рос., сов., закордонного (дуже вбогий) і декоративно-прикладного мистецтва.

Твори визначних українських майстрів: В.Боровиковського, Д.Левицького, А.Лосенка, І. Айвазовського, М.Ярошенка та ін. експонуються у відділі рос. мистецтва.В укр. відділі значне місце займає зб. творів С.Васильківського, картини П.Мартиновича, П.Левченка, М.Беркоса, Д.Безперчого, М.Ткаченка, Т.Шевченка (автопортрет). Окрему кімнату приділено І.Репіну (варіант картини «Запорожці пишуть листа …»).У відділі радянського мистецтва експонуються суміш українського і російського мистецтва; з українсбкого помітніші твори М.Самокиша, М.Бурачека, О.Сластіона, Ф.Кричевського, О.Мурашка, М.Дерегуса, І.Їжакевича, Ю.Нарбута, М.Пимоненка, Т.Яблонської, М. Федорова та ін.

Під час війни музей був частково пошкоджений. У 1980-их pp. у фондах мав бл. 20 000 творів мистців. Х. Х. М. влаштовує індивідуальні, тематичні та пересувні виставки.

Харківський літературний музей (неофіц. назва Літмузей) - державний музей у Харкові.

Музей знайомить з художньою літературою, з історією літератури на Слобожанщині, із сучасною літературною теорією. Виставки та освітні програми Літературного музею показують, як література впливає на життя людей, як вона акумулює у собі культурний досвід різних спільнот.

Колекція. Ядро колекції становлять експонати 1910-1930-х років з архівів І. Дніпровського, В. Титаря, А. Чернишова (книги з автографами, унікальне листування письменників, періодичні виданя з коментарями письменників, фотокартки, особисті речі), оригінальний живопис харківський художників-авангардистів (колекція Н. Косарєвої), копії та оригінали документів, які були передані МВС України (карна справа Г. Хоткевича, паспорт Леся Курбаса тощо), меморіальні експонати "Вапліте" тощо.

Ця колекція має особливу цінність для Харкова, оскільки в 1920-х - поч. 1930-х місто було місцем діяльності письменників періоду Розстріляного відродження.

Музей археології та етнографії Слобідської України при Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна розташований у Харкові по вул. Тринклера, 8.

Біблеотеки

В Харкові є два типа бібліотек:

o державного і обласного значення

o міського значення

В кожному із 8 районів Харкова є своя кількість. як дитячих так і дорослих бібліотек.

Філармонія