Проблеми та перспективи розвитку міста

Харків — місто на сході України, адміністративний центр Харківської області. Населення — 1 455, 9 тис. осіб, площа міста — 306 км². Друге за кількістю населення місто України, з грудня 1919 по червень 1934 рр. — перша столиця УРСР.Великий науковий, культурний, промисловий і транспортний центр України, був третім за розмірами індустріальним центром в СРСР після Москви та Ленінграда. 60 науково-дослідних інститутів, ЗО вищих навчальних закладів, 8 музеїв, міська картинна галерея, 7 театрів, 80 бібліотек.Харків — один з найбільших промислових центрів України й колишнього СРСР, третій після Москви і Ленінграду центр машинобудування. Тут є великі машинобудівні металообробні заводи, також підприємства енергетичного машинобудування та електротехнічної промисловості (45 % всієї продукції м.): Харківський тракторний завод, Харківський завод транспортного машинобудування (випускає магістральні тепловози), Харківський електротехнічний зав. (генератори для парових і гідравлічних турбін), Харківський зав. «Серп і Молот» (двигуни до зернових комбайнів), верстатобудів., авіаційний, велосипедний заводи, «Турбоатом», «Електроважмаш», «Південкабель», Завод імені Малишева тощо. Працюють підприємства хім. промисловості (заводи пластичних мас, мед. пластмас, хім. реактивів, лакофарбові, фармацевтичні й ін.), деревообробної, будівельних матеріалів, меблів; розвинута поліграфічна промисловість, харч, (кондитерська фабрика «Харків'янка», Харківська бісквітна фабрика, 2 броварні, жировий комбінат, 2 м'ясокомбінати тощо), парфумерно-косметична фабрика, Харківський ювелірний завод. З легкої промисловості найбільш розвинена швейна, трикотажна, шкіряно-взуттєва (Харків мав найбільшу фабрику в колишній УРСР), канатний завод. Кількість промислових робітників на 1961 р. перевищувала 350 000, у 1980 р. доходить до півмільйона.

За 2009 р. суб'єктами промислової діяльності реалізовано продукції у відпускних цінах підприємств (без ПДВ і акцизу) на суму 22,1 млрд грн., у т.ч.: машинобудівної галузі - на 6,0 млрд грн., харчової галузі - на 4,8 млрд грн., підприємствами з виробництва та розподілення електроенергії, газу і води - на 5,1 млрд грн., хімічної та нафтохімічної промисловості - на 1,8 млрд грн.

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі реалізації промислової продукції в місті мають (на середину 2009 року), зокрема:

• Харківське відділення ВАТ «САН ІнБев Україна» — 6,5 %;

• ВАТ «Турбоатом» — 3,5 %;

• TOB «Техноком» — 3,2 %;

• ДП «Електроважмаш» — 3,1 %;

• ВАТ «Харпідшипник» — 1,8 %;

• ЗАТ «Харківський плитковий завод» — 1,8 %;

• ЗАТ «Новий стиль» — 1,6 %;

• ЗАТ «Завод „Південкабель"» — 1,5 %;

• Філія «Харківський молочний комбінат» — 1,4 %;

• ЗАТ «Харківська бісквітна фабрика» — 1,4 %;

• TOB «Фармацевтична компанія „Здоров'я"» — 1,4 %.

Промислові території

Промислові підприємства міста переважно входять до складу промислових утворень. У Харкові утворено 5 промислових вузлів, 9 промислових районів, що в свою чергу сформували 5 промислових зон, а також 14 груп підприємств. Тож, міська промисловість сформувалася по територіальній ознаці навколо великих промислових підприємств у такі промислові зони:

• Балашовська промзона — 863,4 га;

• Орджонікідзевська промзона — 1043 га;

• Диканівська промзона — 999 га;

• Іванівська промзона — 550 га;

• Безлюдовська комунально-складська промзона— 576 га.

Ці промислові утворення поєднують більше 70 % промислових, транспортних і складських підприємств.

Були часи, коли Харків вважався найбільшим транспортним вузлом Сходу Європи. В сучасній "першій столиці" є всі основні види транспорту -залізниця, міжнародний аеропорт, маршрутний автотранспорт, тролейбуси, трамваї, метрополітен.Основними проблемами у розвитку міста є недостатнє фінансування заводів, що випускають продукцію необхідну для розвитку міста, на багатьох заводах Харкова пройшли хвили звільнення працівників, основною причиною цього стала світова економічна криза. Заводи не отримують достатнього фінансування і темпи випускання продукції значно впали. Перспектив у розвитку міста дуже багато, наприклад основною перспективою зараз це - проведення в Україні та Польщі, Євро-2012 з футболу. Харків буде приймати матчі чемпіонату. Щоб підготувати місто до такої події необхідно виконати великий обсяг роботи, це будівництво нових готелів, приведення до ладу великої кількості дорожнього покриття міста, реконструкція стадіону, будування нового аеропорту та реконструкція' старого підготовка нових спеціалістів та ще багато інших більш дрібних робіт.

Висновки

Харків один із провідних промислових, наукових, культурних і транспортних міст України. Він характеризується орієнтованістю на розвиток високотехнологічного наукомісткого виробництва, високим рівнем і престижністю освіти, відсутністю виражених політичних і релігійних конфліктів. Вочевидь, ці характеристики зберігатимуться й у перспективі.

У висновках хотілося б перерахувати той ряд проблем реалізації зовнішньоекономічної діяльності, зокрема зовнішньої торгівлі, що існує у місті:

1) за своїм товарним наповненням структура обласного експорту, а також і імпорту, не відповідає економічному потенціалу міста;

2) слабка підтримка діяльності експортерів по просуванню товарів на зовнішні ринки і нерозвиненість міжнародної рекламно-виставочної діяльності;

3) розрізнені виступи окремих виробників на зовнішніх ринках, які, втім, потребують консолідації національних експортерів;

4) слабко розвинена інфраструктура, в першу чергу кадрова та організаційна.

Вважаємо, що стратегія розвитку зовнішньоекономічної діяльності міста має розроблятися з врахуванням наступних напрямків:

1) активний розвиток власних машинобудівних комплексів, що може гарантувати технологічну безпеку, її відносну незалежність і скоротити основну статтю імпорту;

2) забезпечення продовольчої безпеки за рахунок розвитку власного агропромислового виробництва;

3) обґрунтування продукції і важливості її з точки зору розвитку міста при визначенні номенклатури, об'ємів експорту і імпорту окремих товарних груп;

4) здійснення контролю за якістю товарів, що імпортуються, з метою захисту внутрішнього ринку від шкідливих та екологічно небезпечних товарів.

Особливу актуальність для Харкова набуває застосування у своїй зовнішньоекономічній діяльності принципів і методів маркетингу. До найбільш важливих рішень для міста відносяться рішення про участь у тій чи іншій формі міжнародного розділення праці, про вибір ринків і засобів проникнення на них, про стратегії ринкової поведінки на обраних ринках.

Промислові об'єкти, так само як і сама промисловість міста Харкова розвивалася хвилеподібно: перша хвиля - кінець дев'ятнадцятого століття (стрибок економічного розвитку пов'язаний з будівництвом залізної дороги), другий і треті стрибки були на початку та в середині двадцятого століття і пов'язані зі зміною влади і відбудови після війни.

У регіоні існує виражене прагнення до розширення економічних зв’язків з Росією, що визначається як прикордонним положенням області, так і значним ступенем залучення до народногосподарського комплексу колишнього СРСР харківських підприємств, які сьогодні зацікавлені в поверненні ринків збуту продукції та відновленні виробничої інтеграції, здобутті доступу до більш дешевої сировини та енергоресурсів.

Виходячи з вище розглянутих розділів звіту присв’ячених соціально-економічному розвитку міста можна прийти до висновку, що на даний момент Харків є потужним індустріально-фінансовим центром. Такий статус міста робить в першу чергу пріоритетнним розвиток харчової та переробної промисловості, розвиток транспортної інфраструктури, наукомістких виробництв, бізнесу в сфері інформаційних технологій, логістики і торгівлі, тракторного та сільськогосподарського машинобудування та інших фінансово-промислових сфер. Також пропонується селективний розвиток окремих кластерів і виробництв, таких як видобуток природного газу та переробка його в хімічні продукти, машинобудування для електроенергетики, газової, харчової і переробної промисловості, авіаційна промисловість, ремонт машин та обладнання. Пріоритетом має стати й точковий розвиток виробництва оптичних виробів та фармацевтичних препаратів. У нематеріальній сфері економіки пріоритетними напрямками названі розвиток галузі охорони здоров’я, підприємств та установ галузі освіти, науки й наукового обслуговування, житлово-комунального господарства, точковий розвиток окремих установ культури та дозвілля.

Поиск по сайту: