 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТИВНОСТІ ЗАВОДУ
Норма переробки цукрового буряку за добу - 2200 тонн
Норма переробки цукрового буряка за зміну - 1100 тонн
Норма виробництва цукру за добу - 276 тонн
Норма виробництва цукру за зміну - 138 тонн
Вихід цукру - 12.5%
Затрати на робочу силу:
Табл.1
| Види роботи | Середньодобова кількість робітників | Затрати реальних днів | ||||
| За планом | фактично | За планом | На виробництво | всього | ||
| «сокодобив» | ||||||
| На інші наружні роботи | ||||||
| Вього |
Загальні втрати горючого по котельній та газовій лініях:
1. Природній газ. Всього використали 6389 м3. Теплотворна здатність Орн = 9100. К = 1,3.
2. Угіль АКО. Всього використали 673 м3. Зола АС = 6,87. Вага Vp = = 4,12. Теплотворна здатність Орн = 6950. К = 0,993.
Затрати загального горючого в проц. до маси буряка: Табл.2
| Вид | Норма за планом | Фактичні втрати | ||
| Загальні | Газова піч | Котельня | ||
| «Сокодобывание» | ||||
| 6,45 | 6,06 | 0,47 | 5,59 | |
| Проба та пуск | ||||
| 0,1 | 0,1 | 0,1 | ||
| Фугівка | ||||
| 0,09 | 0,09 | 0,09 | ||
| Плановий ремонт | ||||
| 0,02 | 0,02 | 0,02 | ||
| Всього | ||||
| 6,67 | 6,28 | 0,47 | 5,81 |
Бурякопереробний цех.
Сировина забиралась в переробку в залежності від її технологічної якості. Буряк урожаю 2009 року зберігався погано, так як на кагатне поле поступала сировина не визрівша. Були випадки, що в переробку подавалась сировина погіршеної якості.
В виробничий період обладнання бурякопереробного цеху працювало задовільно. Але, не дивлячись на те, що обладнання тракту очистки сировини працювало постійно (на тракті подачі буряка установлено 5 соломоловушок і два уловлювачі легких домішок) в завод з буряком поступала велика кількість домішок, і бою буряка що негативно відображалось на роботі бурякорізок.
В дифузійний апарат для боротьби з мікроорганізмами вводився антисептик Антикам ПП-цід, «Жавель - Клейд» для попередження ціноутворення і для боротьби з «пробуванням» у дифапараті вводився Бурет СА і КЕБО-КІС
Приміщення бурякоприймального цеху не отоплюється.
Сокоочисне відділення.
Дифузійний сік, після пульпоуловлювача, поступає в горизонтальний преддефекатор, куди добавляється сік 1-ї сатурації і в УІ зону додається вапняне молоко. Після теплого дефекатора сік підігрівається до 90- 92 град. С і подається в гарячий дефекатор. Вапняне молоко поступало у виробництво задовільної якості і в достатній кількості. Сатураційний газ поступав із вмістом СО не нижче 34%. Сік 1-ї сатурації поступав на згущення на фільтри - згущувачі ФІЛС - 8шт, в роботі задіяні - 4 шт, а суспензія фільтрувалася на камерних фільтрпресах КФ- 1000 - 3 шт в роботі задіяні - 2 шт. На філсах використовувалась тканина 12КТ «Альбіна», тканина «Сатекс» і 11КТ. За виробничий період тканину замінили лише на одному фільтрі. На камерних фільтрах використовували салфетки АТ «Фабрика технічних тканин «Технофільтр» і тканинах польського виробництва.
Продуктове відділення.
На протязі виробничого сезону проблем при уварюванні і фугуванні спостерігались.
Розрідження на вакуум-апаратах на протязі вересня - листопада місяців було в межах 0,78 - 0,82 кгс/см.кв.
Контроль і облік.
Контроль і облік виробництва проводився в відповідності з «Інструкцією по хіміко - технологічному контролю і обліку цукрового виробництва».
 |
3.Склад заводу та план дислокації постів.
Склад цукрового заводу:
1. Бурякоприймальні пункти
2. Обладнання тракту подачі і доочищення
3. Обладнання дифузійного відділення
4. Обладнання сокоочисного цеху
5. Обладнання продуктового відділення
6. Обладнання для випалювання вапнякового каменю, отримання вапна і сатураційного газу
7. ТЕЦ
8. Електросилове господарство
9. Жомосушильне відділення
10. Складське господарство
11. Водопостачання і водовикористання
12. Засоби механізації на навантажувально-розвантажувальних, транспортних і складських роботах на цукровому заводі і периферійних бурякопунктах
13. Автоматизація виробничих процесів
14. Парк обчислювальної техніки
15. Програмні продукти, які використовуються для управління технологічними процесами, адміністративного управління, бухгалтерського обліку
16. Установки по вентиляції будівель і виробничих приміщень.
 |
4. ОПИС ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ.
Буряк із бурачної і кагатного поля у вигляді буряководяної суміші насосами УС-1 подається на гідротранспортер коритного типу, де установлене обладнання для уловлювання домішок (соломоуловлговачі і каменеуловлювачі), далі буряководяна суміш самопливом поступає в водовідділювач, потім – в мийку буряку. Відмитий буряк елеваторами буряку подається в бункер вагів, зважується і поступає в бункер перед бурякорізками. Одержана на бурякорізках бурякова стружка стрічковим транспортером подається в дифузійний апарат похилого типу ДС-12.
Висоложена стружка (жом) надходить в жомову мішалку і далі – на жомову яму. Дифузійний сік із дифузійного апарату насосом подається на пульпоуловлювачі коритного типу.
Очищений від пульпи сік самопливом поступає на горизонтальний преддефекатор системи «Бригель-Мюллера», куди дається повернений сік першої сатурації і вапняне молоко.
Преддефекований сік самопливом поступає в дефекатор ОД-30, куди також додається і вапняне молоко з дозатора вапна АДИМ-2.
Далі сік подається в котел першої сатурації, де обробляється сатураційним газом.
Потім сік насосом качається через підігрівач на дискові фільтри. Відфільтрований сік насосом качається в котел другої сатурації.
Із котла другої сатурації сік насосом качається на відстійник соку другої сатурації.
Із відстійника соку другої сатурації сік насосом подається на дискові фільтри контрольного фільтрування і далі - в збірник соку перед випарною станцією, після чого насосами на випарну станцію.
Одержаний сироп насосом качається на сульфітатор, далі, насосом через підігрівач, на дискові фільтри густого сиропу, далі - на збірник сиропу перед вакуум-апаратами
На Линовицькому цукровому заводі – трьох продуктова схема уварювання.
Утфель першого продукту уварюється із суміші сиропу і клеровок цукру другої та третьої кристалізації. На заключні підкачки береться біла патока першого продукту (другий відтік). Фугується утфель з відбором двох відтоків.
Одержаний білий цукор поступає в сушильне відділення.
Утфель другого продукту уварюється із зеленої патоки першого продукту. Фугується гарячим з відбором одного відтоку.
Утфель третього продукту уварюється із зеленої патоки першого продукту (на заведення кристалів і на перші підкачки) і відтоку, який одержуємо при фугуванні утфелю другого продукту.
Утфель третього продукту фугується з відбором кормової патоки, яка качається у чан, а цукор надходить на клерування.
5. Споруди і обладнання для приймання та зберігання буряків
Призаводський бурякопункт: місткість 25 тис. т буряків, добова потужність по прийманню 3 тис. т, загальна площа кагатних полів 7 тис. м2.
Рис.1. Приймання та зберігання буряку.
| Характеристика кагатних полів | Місткість, тис. т | Площа тис. м2 |
| Кагатні поля без твердого покриття | 5 | 1 |
| Поля з твердим покриттям | 20 | 6 |
1. Система подачі буряків в переробку: гідрантами, тракторними механізмами.
2. Лінії по визначенню цукристості – УЛС-1, кількість 1 шт.
3. Лінії по визначенню забрудненості – РЮПРО, кількість 1 шт.
4. Залізничні бурячні: кількість 4 шт., місткість 2880 т, тип бурячні – естакадна. Автомобільні бурячні відсутні.
5 Гідравлічні транспортери.
Загальна довжина гідротранспортерів1187 м, в тому числі на складі буряків: польових 720 м, (ширина лотка 600 мм, ухил 10 мм/м), магістральних 130 м, (ширина лотка 600 мм, ухил 12 мм/м).
Рис.2 Лоток гідротранспортера
Головний гідротранспортер:
Загальна довжина 337 м, (ширина лотка 600 мм, ухил 12 мм/м), в тому числі: до станції підіймання 267 м, з них в тунелі 12 м; після станції підіймання 70 м. Матеріал, з якого виготовлений головний гідротранспортер: до станції підіймання – бетон, після станції підіймання – метал.
Рис. 3.Подача буряку гідротранспортрером в завод.
Гідротсранспортери призначені для подачі буряка в мийне відділення заводу із кагатного поля. Гідравлічна подача буряка в завод має свої переваги. При такому способі буряк очищається від основної маси легких і важких домішок, а також частково відмивається від землі та глини. В даний момент це основний спосіб транспортування буряка в промисловість.
Лоток гідротранспортера виготовляють із бетону, залізобетону. Товщина стінок і днища складає 180-250мм.
Система подачі буряків в переробку: гідрантами, гідромоніторними установками, тракторними механізмами. Гідранти: кількість – 21 шт.
Висновки
• Існуючий бункер забезпечує достатній підпір буряків на різки, але його об’єм не достатній для створення нормативного запасу буряків на продуктивність заводу 2000 т/добу.
• Ваги забезпечать облік переробленого буряку на продуктивність 2000 т/ добу, але без резерву.
• Система подавання буряків в бункер призводить до значного ушкодження коренів.
6. СПОРУДИ І ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПОДАВАННЯ БУРЯКІВ У ЗАВОД, ОЧИЩЕННЯ ЇХ ВІД ЗАЙВИХ ДОМІШОК
Буряконасоси: кількість 4 шт., тип УС-2, продуктивність кожного 2550 т/год.
Рис.1. Насосна №1. Рис.2. Насосна №2.
Рис.3. Насоси для подачі буряка в завод.
Гичковловлювачі: марка СБГМ-700, кількість 6 шт.
На станині 19 гичковловлювача встановлено три пари зірочок 8, на які натягнуті два втулкороликових ланцюги. Ланцюги мають спеціальні кронштейни з прикріпленими граблями 7. Натяг ланцюга забезпечується натяжною станцією 20.
Рис.4 Гичковловлювач марки СБГМ-700
Ланцюги приводяться в дію від привода, який складається з електродвигуна 10 і редуктора 11. Граблі рухаються протитечійно в буряководяній суміші у гідротранспортері. Для підйому легких домішок в потоці перед соломовловлювачем встановлений соломопідйомник 1.
У верхньому положенні пластини грабель викидаються на ролик 4, при цьому вони вдаряються і вловлені домішки направляються в приймальник 16. Схему соломовловлювача зображено на рис.1.
Технічна характеристика гичковловлювача СБГМ-700
Потужність двигуна, кВт 2,8
Частота обертів двигуна, об/хв. 1500
Швидкість руху грабель, м/с 0,2
Число грабель 24
пластин 9
Габаритні розміри 5700×2100×7150
Каменевловлювачі: марка «Соколова-Павлюка», кількість 2 шт.
Принцип дії камневловлювачів ґрунтується на гідравлічному розділенні суміші тіл, які мають різну густину. Буряк має густину, близьку до одиниці, через це його легко підтримувати в зваженому стані в суміші з водою. Для цього здійснюють протитечійні потоки води і легке перемішування суміші. В таких умовах пісок, каміння осідає та відбирається.
Каменевловлювачі:
| Марка | Кількість, шт. | Рік вводу в дію |
| Соколова-Павлюка |
Рис. 5,6. Каменевловлювачі
Водовідділювачі: дисковий ВД-15-65, кількість 2 шт.
На станині 1 водовідділювача в підшипниках 2 обертаються вали 3, на які надіті фігурні гумові диски 4 у вигляді ромашки, що обертаються з частотою 85 об/хв. у водовідділювачі перед мийкою та 107 об/хв. у водовідділювачі після мийки. Привід валів здійснюється від електродвигуна 5 потужністю 2,8 кВт через клинопасову передачу 6, редуктор 7 та зірочки 8. Привід водовідділювача встановлений на рамі 11,а електродвигун може переміщуватися з салазками 12 для натягнення клинопасової передачі.
Рис.7. Водовідділювач.
Буряк, що проходить через диски водовідділювача, надходить у бурякомийку, а в зазори між дисками проходить вода та дрібні домішки, які відводяться через патрубок 14. Водовідділювач має масу біля 2,0 т та продуктивність 1500 т буряку за добу.
Бурякомийки: марка КМЗ-57, кількість 2 шт.
Бурякомийка складається з миючої 1 і викидаючої частини 2, розділених перегородок 33, знизу якої існує отвір 9. Його величина регулюється за допомогою лебідки 35.
Рис.8. Бурякомийка.
У внутрішній частині мийки встановлений вал 5, на якому закріпленні кулаки 7. В передній частині мийки на горизонтальному валу знаходиться шнек 10. Його призначення розрихлювати буряк, що надходить до мийки і допомагати легким домішкам підніматися на поверхню води. Вал приводиться в дію від привода, який складається з електродвигуна 31 і редуктора 32.
Викидаюча частина розділена перегородками 37 і 38 на три відділення, Перегородка 37 – глуха, а перегородка 38 – має знизу отвір. У викидаючій частині встановлений вал 41, на якому прикріплені ковші 43.
Рис. 9 Бурякомийка КМЗ – 57
Принцип дії бурякомийки заключається у наступному. Буряк з водовідділювача потрапляє через лоток на шнек і далі в мийне відділення бурякомийки, де кулаками перемішується, в результаті чого з його поверхні видаляється бруд, і переміщується до викидаючої частини. Кількість буряка, що надходить регулюється шибером. Буряк з першого відділення 
викидаючої частини ковшами, перекидається у друге відділення, де остаточно обмивається чистою водою.
Технічна характеристика бурякомийки КМЗ – 57
Продуктивність по буряку, т/доб. 1500
Корисний об’єм, (м 
) мийної частини 20
ковша 0,043
Частота обертів кулачкового вала, об/хв. 20
Потужність двигуна, кВт
для привода кулачкового вала 14
для викидаючих ковшів 4,5
Габаритні розміри, мм 11250×3735×4110
Сепаратори електромагнітні:
| Марка | Кількість, шт. | Місце установки |
| П-160 | т-ер буряку БПЦ | |
| П-100 | т-ер буряку БПЦ | |
| П-100 | т-ер стружки БПЦ | |
| П-100 | т-ер цукру прод. цех. |
Підвісні сепаратори типу розташовують над шаром матеріалу. В кожусі сепаратора 4 розміщено полюсна скоба і дві котушки 6. Скоба виготовлена із магнітом'якої сталі, її циліндричні стержні служать сердечниками, а верхня з'єднувальна частина – ярмом 3. Простір між кожухом і котушками заповнено спеціальною масою 7, яка сприяє охолодженню пристрою і виключає можливість поширення іскри при пошкодженні ізоляції.
Сепаратор підвішують на поворотних Г-подібних кронштейнах, або поперечних балках з рухомими каретками.
При переміщенні матеріалу через магнітне поле феромагнітні домішки притягуються до робочої поверхні полюсних наконечників. Для їх видалення сепаратор відводять убік від конвеєра і виключають струм.
Рис.10 Сепаратор електромагнітний підвісний.
При ввімкненому сепараторі не допускається прибирання вловлених предметів, забороняється наближення до магнітного поля з металевими предметами, які можуть бути вирваними з рук або притягнутими разом із рукою.
Під час роботи не варто також наближатись до сепаратора з годинником або вимірювальними приладами. Забороняється випробувати силу магнітного притягання феромагнітних предметів безпосередньо з рук, залишати ввімкнутим сепаратор при зупиненому конвеєрі.
Слід пам'ятати, що кожен притягнутий до наконечників предмет зменшує вловлювальну здатність пристрою. Через це не треба допускати накопичення на полюсних наконечниках вловлюваних домішок.
7. ОБЛАДНАННЯ БУРЯКОПЕРЕРОБНОГО ВІДДІЛЕННЯ ЗАВОДУ
Ваги бурякові: марка ДС-800,кількість 1 шт.
У конструкцію даної машини покладено принцип нерівноплечих ваг з відношенням плеч вантажеприймального важеля 1:10. Тому для зважування порції буряку 800 кг потрібно усього 80 кг гир.
Рис. 1 Ваги бурякові ДС-800
Висота падіння буряку на ваги повинна бути не більше 1,5 м від верхньої площини приймальної воронки. маса однієї порції 800 кг з надлишком до 28 кг. Продуктивність ДС-800 складає 100 т/год. Ваги роблять два вимірювання за хвилину. Точність зважування для кожного зважування складає ±1 %, або 8 кг, для середньої ваги десяти порцій ±0,3 %, або 2,4 кг. Об’єм ковша 1,83 м3. Маса ваг 2,6 т. Габаритні розміри (в мм): довжина 2450, ширина 2420, висота (з відкинутим днищем ковша) 2880.
Велике вплив на точність зважування має рівномірність подачі буряку. Різкі ривки ковша призводять до спрацювання механізму ваг та викривлень показань лічильника.
Бункер перед бурякорізками: кількість 1 шт., загальна місткість 95 м3, запас буряків на 45 хвилин.
Бурякорізки: марка Т2М-СЦБ-16, кількість 3 шт., електродвигун: марка 4ПН, потужність 100 кВт, частота обертання 1500 об/хв., напруга живлення 220 В, передаточне число редуктора 12.
Бурякорізка складається з наступних вузлів: циліндричного корпуса 2, трьохлопатевої «улітки» 3, конічного редуктора 6, привода, який складається з редуктора 23 і електродвигуна 24, верхнього кожуха 20, нижнього кожуха 12, загрузочного бункера 1, ножових рам 21, лебідки 22, пальцевого гідравлічного шибера 25.
Циліндричний корпус бурякорізки має 4 знімних лап 5, якими бурякорізка встановлена на металевому каркасі.
В корпусі 7 конічного редуктора розміщений вал 8 і горизонтальний вал 11 на підшипниках 10,15,16,18 і 19. Для обертання вертикального вала встановлено пара шестерень 9 і 14.
Рис.2 Бурякорізка.
Принцип дії бурякорізки зводиться до наступного. Завантаження буряка у бурякорізку проводиться через загрузочний бункер. В корпусі 2 буряк втягується обертаючою «уліткою» 3 і під дією відцентрової сили прижимається до ріжучої кромки ножів, ковзаючи по яким поступово зрізується в стружку.
Стружка через отвори ножових рам випадає в корпус бурякорізки і потім через отвір нижнього кожуха поступає на подальшу переробку.
Технічна характеристика відцентрової бурякорізки Т2М-СЦБ-16
Число ножових рам 16
Діаметр корпуса мм 1600
Швидкість різання буряка, м/с 6 - 9,5
Частота обертів «улітки», об/хв. 72
Потужність електродвигуна, кВт 100
Пристрій для продування ножів: паровий, робочий тиск 6 кг/см2.
Конвеєр для стружки: стрічковий, кількість 1 шт., довжина 18 м, ширина 1,2 м, тип натяжного пристрою гвинтовий.
Дифузійні апарати: марка ДС-12 (двошнековий, похилого типу, польського виробництва), рік виготовлення 1992, продуктивність 3000 т/добу, електродвигун: марка 2ПН, потужність 55 кВт, частота обертання 1500 об/хв., напруга живлення 220 В.
Рис.3 Дифузія.
Пульповловлювачі: марка ПР-15/20, кількість 2 шт.
Пульповловлювач ПР-15/20 розрахований на потужність 1,5-2 тис. т буряку за добу. В корпусі 1 цього пульповловлювача з частотою 3,57 об/хв. обертається перфорований барабан 2, покритий зсередини латунною сіткою (повна площа фільтрування – 5,6 м2, активна площа фільтрування 1,4 м2). Барабан двома своїми бандажами опирається на дві пари ввігнутих роликів 3, встановлених на двох валах 4, що обертаються в підшипниках 5. Один валів приводиться в рух електродвигуном 6 потужністю 2,8 кВт через редуктор 7. Другий вал обертається ланцюговою передачею, що складається з ланцюга 8, ведучої зірочки 9, встановленої на першому валу, та веденої зірочки 10, встановленої на другому валу. Натяг ланцюгів регулюється пристроєм 11.
Жомопресна вода з пульпою через патрубок 12 поступає всередину барабану, фільтрується через його сітку та виходить патрубка 13 в дні корпусу. Пульпа, що залишилась на сітці, лопатками, що розташовані всередині барабану, підіймається при обертанні барабану догори та скидається у бункер 14 транспортуючого шнека 15, який подає її у шнековий прес 16. Транспортуючий шнек та шнек преса встановлені на одному валу, який обертається ланцюгом 8 та зірочкою 17. Відділена від пульпи вода з преса по трубі 18 поступає у корпус, де змішується з основною очищеною водою. Відтиснута мезга через кільцевий отвір у торці 19 пресу видаляється з нього.
Регенерація сита виконується парою з надлишковим тиском 0,2-0,25 МПа, що подається у два барботера 20, встановлених в корпусі над барабаном. Муфти 21 привода та ланцюгова передача закриті кожухами 22. Змащування підшипників виконується мастилом, що подається масленками 23.
Рис. 4 Пульповловлювач ПР-15/20
Барабан пульповловлювача ПР-15/20 виконаний з двох кілець, кожне з яких складається з двох напівкілець, стягнутих фланцями. Кільця з’єднані поздовжніми полосами та кільцями з круглого прутка. Всередині брабану до прутків кріпиться дротяне з нержавіючої сталі сито, а до цього сита латунним дротом діаметром 0,8 мм кріпиться латунна фільтруюча сітка.
На зовнішній поверхні барабану прикріплені два чавунні бандажі, а всередині – шість полиць, що скидають затриману на сітці пульпу в бункер преса. Маса пульповловлювача 2,9 т.
Спосіб видалення жому: шнеки, кількість 2 шт.
Встановлені 5 жомопресів для попереднього віджимання марки ГХ2, рік вводу 1980, діаметр внутрішнього сита 800 мм. На даний час жомопреси на заводі відключені і не працюють.
Рис.5 Жомопреса.
8. ОБЛАДНАННЯ СОКООЧИСНОГО ВІДДІЛЕННЯ
ЗАВОДУ
Попередня дефекація: преддефекатор системи «Брігель-Мюллера», тип горизонтальний, кількість апаратів 1 шт., корисний об’єм 73 м3, тривалість перебування соку 20 хв.
Преддефекатор представляє собою горизонтальний з напівкруглим днищем корпус 1, в якому находиться горизонтальний вал 2 з перемішуючими пристроями 3. Апарат поділений на шість камер поперечними перегородками 4. У верхній частині преддефекатора знаходяться шість перегородок 5, що повертаються у вертикальній площині. При цьому між стінкою апарату та перегородкою утворюється щілина.
Рис. 1 Преддефекатор системи «Брігель-Мюллера»
Дифузійний сік надходить у апарат по патрубку та відводиться з протилежної сторони по патрубку. Вапняне молоко надходить по патрубку. При встановленні перегородок під деяким кутом створюється зворотній рух соку. При цьому частина вапняного молока підхоплюється з тієї частини апарату, куди воно надходить, в протилежну сторону, чим і досягається прогресивне наростання лужності соку. Ступінь прогресивності залежить від кута встановлення перегородок.
І сатурація: марка сатуратора 1С-3,0, висота рівня соку над штуцером для входу сатураційного газу 3,2 м, з рециркуляцією 100% соку.
Сатуратор представляє собою циліндричний корпус з конічним днищем та розширеним верхнім простором. В нижній частині корпусу встановлені на рівних відстанях один від одного три чавунні решітчасті перегородки 2, призначені для більш повного розбивання пухирців сатураційного газу.
Сік по трубі 3 надходить на нерухому розподільчу тарілку 4. На нижню перегородку по патрубку 5 надходить також сік та пісок, що спускаються з дефекатора при його чистці.
Рис. 2 Сатуратор 1С-3,0
Сатураційний газ через патрубок 6 надходить в колектор 7, а з нього по чотирьом трубам 8 по дотичній надходить в конічну частину сатуратора.
Газ, що використовується, та пара, що виникла, підіймаються в верхню частину апарату. Там на їх шляху встановлений відбивний
зонт 9 для відділення краплин, що переміщуються разом з газом. Додаткове відокремлення краплин соку виконується також у сепараторі 10, що складається з зігнутих пластин 11, які стягнуті прутками 12. Очищений газ по патрубку 13 виходить в трубу, що виведена на кришу заводу. Вловлений сік по трубці 14 стікає в контрольний ящик 15. Для гасіння піни над відбивним зонтом встановлений кільцевий барботер 16, в який по патрубку 17 подається пара.
Відсатурований сік по трубам 19 та 20 направляється в середнє відділення контрольного ящика 15, за допомогою якого в апараті підтримується певний рівень соку.
Остаточний спуск осаду з сатуратора виконується через вентиль 22.
Рис.3 Сатуратор 1С-3,0
Технічна характеристика сатуратора 1С-3,0
Продуктивність, тис. т буряку за добу 3,0
Корисний об’єм, м3 27
Повний об’єм, м3 92
Діаметр апарата (нижня частина/верхня частина), мм 3400/3700
Загальна висота, мм 12300
Маса, т 12,1
Рис.4 Філси для фільтрування соку 1 сатурації.
Фільтрування соку І сатурації та згущення суспензії
Табл. Технічна характеристика фільтрів ФіЛС-60
| № п/п | Назва показника | Показник |
| Продуктивність станції, т б/добу (один на регенерації) | ||
| Площа фільтрування одного фільтра, м2 | ||
| Кількість фільтрувальних рамок, шт. | ||
| Робочий тиск фільтрування, МПа | 0,07 |
Для фільтрування соку І сатурації використовуються листові фільтри ФіЛС-60 - 8 шт. Сік перед станцією фільтрування підігрівається до температури t=87-89C. Для фільтрування соку І сатурації використовуються 3-4 фільтрів. Для створення тиску соку перед фільтрами ФіЛС використовуються два напірні збірники з загальним об’ємом 12,3 м³. Регенерація тканини і промивка фільтрів проводиться фільтрованим соком II сатурації. Візуальна якість фільтрованого соку: сік при намиві осаду на фільтрувальну тканину – каламутний; сік при фільтруванні через тканину і намивний осад – прозорий. Вміст сухих речовин в фільтрованому сокові СВ=14,5÷15,5 %. Густина згущеної суспензії 1,16 г/см³. Іноді спостерігалося розбавлення водою соку I сатурації, а також забивання фільтрів осадом.
Висновки
• Існуючі фільтри морально застарілі;
• Недолік існуючої схеми – підвищена кількість рециркуляції соку I сатурації “на себе” в порівняні з сучасними фільтрами;
• Забивання фільтрів осадом пояснюється малим перепадом відмітки установки станції фільтрування та мішалки суспензії. Об’єм збірника суспензії не відповідає продуктивності заводу
Дискові фільтри для фільтрування суспензії І сатурації: марка ДФ-80, кількість 10 шт.
Дисковий фільтр ДФ-80 має поверхню фільтрації 80 м2 (продуктивність по соку І сатурації – 320 т буряку за добу, по соку ІІ сатурації – 650 т буряку за добу) та складається з циліндричного горизонтального корпусу, всередині якого в підшипниках, що змащуються з масленок, обертається пустотілий вал з насадженими на ньому двадцяти чотирма дисками. Вал з дисками робить при фільтрації 0,5 об/хв. та при змиванні осаду 1,5 об/хв., обертається від електродвигуна максимальною потужністю 4 кВт через редуктор та черв’ячну передачу.
Рис.5 Дискові фільтри Рис.6 Рамний фільтр-прес
Кожен диск складається з восьми секторів. Сектор представляє собою пустотілу сітчасту рамку зі штуцером. Він встановлюється в бобишку 38, що з’єднує сектор з колектором у пустотілому валу. На сектор надітий мішок з фільтруючої тканини.
У кожному поздовжньому ряду з восьми секторів мається колекторна труба 39, що відводить фільтрат.
Всього двадцять чотири колектори розміщені всередині вала 2. Одні кінці колекторів закриті пробками, а інші – відкриті – виходять у приймальник 3. Цей приймальник закривається дверцятами та має оглядові вікна та патрубки з вентилями. Через вентиль відводиться фільтрат, а через вентиль проводиться змив осаду.
У нижній частині фільтра по всій довжині приварений жолоб 43,в якому від електродвигуна 21 потужністю 2,2 кВт через редуктор 23 з частотою 44,5 об/хв. обертається шнек 5 для відводу осаду. Змитий з дисків осад разом з водою проходить через спеціальні щілини 15 у нижній частині корпусу фільтра, 
транспортується шнеком до вихідного патрубка та через вентиль 25 зіштовхується у бункер 17. До шнека трьома патрубками примикає колекторна труба, в яку через вентиль 18 у фільтр подається не фільтрований сік та аміачна вода.
ІІ сатурація: марка сатуратора 2С-3,0, висота рівня соку над штуцером для входу сатураційного газу 2,8 м.
Рис. 7 Сатуратор 2С-3,0
За конструкцією апарат для ІІ сатурації аналогічний апарату І сатурації, але без розширеної верхньої частини. Це пов’язано з тим, що пінення соку на ІІ сатурації значно менше, ніж на І сатурації, у зв’язку з чим може бути зменшений повний об’єм апарату ІІ сатурації.
Технічна характеристика сатуратора 2С-3,0
Продуктивність, тис. т буряку за добу 3,0
Корисний об’єм, м3 24
Повний об’єм, м3 63
Діаметр апарата, мм 3200
Загальна висота, мм 10240
Маса, т 7,4
Апарат для сульфітації сиропу: марка СО-1,5, корисний об’єм 95 м3, кількість 1 шт.
Корпус апарата складається з п’яти вертикальних царг 1, в яких знаходяться люки 21 для внутрішнього огляду. Нижня царга закрита ввігнутим днищем 2 з спускним отвором 3 для обробленого соку, що надходить в контрольний ящик. Там же розміщено газорозподільний пристрій, що складається з колектора 4 з перпендикулярно розміщеними до нього трубами 8. Кінці труб заглушені пробками 22. В трубах знаходяться три ряди направлених донизу отворів 16 діаметром 8,5 мм для проходу газу. Невикористана частина газу підіймається догори, проходить краплевловлювач 9 та через патрубок 18 видаляється за межі заводу.
У верхній частині апарату встановлено сокорозподільчий пристрій 5, в який по патрубку 6 надходить сік. Цей пристрій складається зі стакану 10, до якого за допомогою фланців кріпляться три колекторні труби 11 з чотирма розгалуженнями 12 кожна. До цих розгалужень кріпляться чотири кільцевих барботера діаметром 100 мм, кожний з яких складається з трьох сегментів 13. В сегментах розміщено два отвори 14 діаметром 10 мм для створення дрібних струменів соку, що розподіляються рівномірно по всьому перерізу апарата. Крім того кожен сегмент має по два отвори 15 для остаточного спуску соку з пристрою. Сокорозподільний пристрій встановлено на трьох кронштейнах 17, що кріпляться до внутрішніх стінок апарату.
Всередині сульфітатора на кронштейнах 19 та балках 20 розміщені п’ять розподільчих решітчастих перегородок 7.
Сульфітатор має діаметр 1500 мм, висоту циліндричної частини 4445 мм, площу поперечного перерізу 1,76 м2 та масу 5,2 т.
Рис. 8 Сульфітатор СО-1,5
Рис.9 Сульфітатор.
Поиск по сайту: