Як влаштований Інтернет

Фактично Інтернет створює єдиний світовий інформаційний простір. Для комунікацій у Мережі використовуються різні канали передачі даних: телефонні комутовані й виділені лінії, коаксіальний кабель, супутникові лінії зв’язку та інші. Інтернет є дуже складною організаційною структурою. І попри те, що Інтернет складається з безліч найрізноманітніших комп’ютерів, разом вони можуть працювати як світова комп’ютерна мережа.

Базова модель взаємодії такої комп’ютерної мережі – це міжнародний стандарт передачі даних. Вона була розроблена для визначення рівневих мереж і протоколів передачі даних та забезпечення їх спільної роботи. Принципово, що Інтернет як Всесвітня Мережа акумулював основні протоколи, розроблені раніше для локальних мереж. Таким відомим протоколом, розробленим задовго до появи глобальної Мережі, був поштовий протокол. Колись із ним працювали сотні, а тепер – мільйони користувачів. Така модель привернула увагу всього світу і була реалізована у виробах багатьох фірм. Поштовий протокол – TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol – Протокол керування передачею/Інтернет-протокол) – це набір мережевих протоколів, які дають змогу комп’ютерам різної архітектури з’єднуватись між собою. Він є базовим протоколом мережі Інтернет. Але, подібно до мозаїки, Web об’єднує кілька протоколів, у тому числі FTP (File Transfer Protocol), Telnet, WAIS (Wide-Area Information Servers) та інші.

TCP/IP є сукупністю (стеком) протоколів, які працюють разом. Стек протоколів TCP/IP відповідає стандартам багаторівневої моделі взаємодії відкритих систем, яка створена міжнародним інститутом стандартизації. Наведемо схему:

За допомогою прикладного рівня моделі TCP/IP програми та служби отримують доступ до мережі. Це їхнє “вікно” у світ. На цьому рівні користувач створює документ. Протоколи цього рівня (наприклад, HTTP (Hyper Text Transfer Protocol) – протокол передачі гіпертексту, FTP (File Transfer Protocol) – протокол передачі файлів, SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) – протокол відправлення електронної пошти, POP (Post Office Protocol) – протокол збереження та отримання електронної пошти, NNTP (Net News Transfer Protocol) – протокол для роботи з телеконференціями, TelNet – проста емуляція терміналів для віддаленої роботи з сервером) перевіряють права користувача на “вихід в ефір”, здійснюють відповідний захист інформації та передають документ протоколам транспортного рівня.

Транспортний рівень моделі TCP/IP відповідає за встановлення та підт-римку з’єднання між двома вузлами. Його основними завданнями є перетворен-ня документа на ту форму, у якій можлива передача даних у мережі (наприклад, дані нарізаються на невеликі пакети стандарного розміру), управління потоком даних, підтвердження отримання інформації, упорядкування та ретрансляція пакетів.

На цьому рівні найчастіше використовується протокол TCP (T ransfer C ontrol P rotocol, протокол управління передачею). TCP відповідає за надійне передавання даних від одного вузла мережі до іншого. Згідно з цим протоко-лом, дані “нарізаються” на невеликі пакети, після чого кожен пакет маркірують так, щоб у ньому була вся необхідна інформація для правильного "збирання“ документа на комп’ютері отримувача.

Окремі пакети, створені на транспортному рівні, передаються на нижчий рівень – міжмережевий, який відповідає за маршрутизацію даних усередині мережі та між різними мережами. Кожен учасник мережі повинен мати свою унікальну адресу (IP-адресу). Ця адреса складається з чотирьох байтів, наприк-лад, 192.112.36.5. На міжмережевому рівні, згідно з протоколом IP (I nternet P rotocol, міжмережевий протокол), до кожного пакета, створеного на транс-портному рівні, дописується заголовок, що містить адресу вузла-відправника і вузла отримувача. Такі пакети називають IP-пакетами.. Різні частини (окремі мережі або підмережі) мережі Internet зв’язуються між собою за допомогою апаратно-програмних засобів, які називаються маршрутизаторами. Маршру-тизатор, через який проходить даний пакет, може за адресною інформацією в заголовку цього пакета визначити, кому з “ближчих” сусідів потрібно перес-лати пакет, щоб він опинився “ближче” до отримувача. У результаті скінченого числа таких пересилань IP-пакет досягає адресата.

IP-пакети не пересилаються безпосередньо лініями зв’язку, а передаються на нижчий рівень – рівень міжмережевого інтерфейсу. На цьому рівні мере-жева карта або модем генерують сигнали, які циркулюють на фізичному рівні каналів зв’язку.

На комп’ютері отримувача повідомлення проходить зворотній процес перетворення даних від бітових сигналів до документа.

Інтернет є "простором", всередині якого здійснюється неперервна циркуляція даних.

Інтернет має кілька служб, зокрема, електронну пошту, телеконференції, передавання файлівтощо. Більшість документів із різноманітною інформацією з різних галузей знань мають гіпертекстовий формат. Службу Інтернет, яка управляє передаванням таких документів, називають World Wide Web (WWW). Цим же терміном або простором WEB називають обширну сукупність Web-документів, між якими існують гіпертекстові зв'язки.

Поиск по сайту: