Інтернет як мегафактор соціалізації

Інтернет (Internet) – глобальна (всесвітня) телекомунікаційна мережа, яка

поєднує безліч комп'ютерних мереж, що надає можливість усім користувачам

комп'ютерами шукати та одержувати різну інформацію, обмінюватися

повідомленнями по електронній пошті, спілкуватися, робити покупки,

використовувати розважальні ресурси, одержувати інтерактивні фінансові

(банківські операції, гра на біржі) та інші послуги.

Роботи над створенням Інтернету почалися наприкінці 60-х років XX

сторіччя з ініціативи (або під патронажем) Агентства перспективних досліджень

Міністерства оборони США.

У наш час інформація в Інтернеті представлена у двох основних видах.

Відкрита для вільного пошуку інформація, що, як правило, регулярно або

періодично обновляється, перебуває на серверах www (на цих серверах можна

працювати і з графічними зображеннями). Інший вид – сервери ГРГ, які являють

собою архіви інформації з тих або інших галузей, розділів, проблем, робота з

ними вимагає попереднього перекладу інформації із сервера на персональний

комп'ютер (чимала частина цієї інформації платна).

Інтернет – це велика бібліотека, де можна знайти тексти на будь-яку тему.

При цьому Інтернет надає користувачеві можливість самому вирішити для себе,

яка інформація йому корисна, а яка – ні. Відсутність зовнішніх обмежень на

одержання інформації (Інтернет, крім Китаю, поки не контролюється урядом або

ким-небудь) – імовірно, одна з найпривабливіших властивостей Інтернету.

Інтернет – не тільки джерело інформації, але й засіб і місце спілкування

між користувачами. Тут можна знайти електронні дискусійні клуби на

величезну кількість тем (таких клубів кілька тисяч), можна відкрити новий клуб

для обговорення ще не порушених проблем або як альтернативний майданчик

обговорення проблем, з приводу яких дискутують у вже існуючих клубах.

Усе більше поширення одержує використання Інтернету як засобу і місця

освіти користувачів (як основної, так і додаткової), підготовки кадрів і

підвищення їхньої кваліфікації.

Однак безконтрольність доступу до ресурсів Інтернету таїть у собі і

серйозні потенційні небезпеки для людини. У глобальній мережі утримується

велика кількість ресурсів порнографічного змісту, що демонструють іпропагують різні форми насильства, що популяризують різні методи маніпуляції

свідомістю, що насаджують містицизм, расизм та ін.

У просторі Інтернету є присутньою певна кримінальна складова, що

містить у собі різнопланові ресурси: з одного боку, – сайти терористичних

організацій і груп та різних екстремістських і радикальних рухів, з іншого боку –

казино, ігрові автомати, букмекерські контори, тоталізатори, які в більшості своїй

пов'язані з організованою злочинністю.

Можливість вільного доступу до розповсюджуваних на електронних

носіях інформаційних та інших продуктів і ресурсів Мережі створює умови для

опосередкованої взаємодії користувача Інтернету зі світом і для його існування у

віртуальному просторі Мережі. Інтернет породжує особливий культурний

простір для своїх користувачів.

Кількість користувачів Інтернетом зростає стрімкими темпами. Тому будь-

які дані про їхню кількість застарівають раніше, ніж стають широко доступними.

Уже у 2004 р. налічувалося більше 300 млн. користувачів. Однак їхній розподіл

по країнах і р гіонах світу дуже нерівномірний. Більша частина користувачів була

зосереджена у Північній Америці (близько 150 млн.), у Європі налічувалося

більше 91 млн., а у Південній Америці всього лише не набагато більше 13 млн.

користувачів. У найменшому ступені Інтернет охоплює Африку (близько 3 млн.

користувачів) і Близький Схід (близько 2 млн.).

Досить цікаві дані про те, хто є користувачем Інтернету. Дослідники

ділять їх на кілька категорій: випадкові відвідувачі; постійні користувачі певних

ресурсів; «працівники Інтернету»; ті, кого можна назвати «жителями Інтернету».

Середній вік користувача Мережі становить 35,1 рік. Користувачі Мережі

відрізняються високим рівнем освіти. Найбільш великою є категорія

користувачів, зайнятих у сфері освіти, за нею йде категорія користувачів,

діяльність яких пов'язана з комп'ютерами, далі – професіонали в різних областях.

Ряд спеціальних досліджень дозволив виявити домінуючу мотивацію

користування Інтернетом. На першому місці стоїть пізнавальний мотив (його

назвали 64% респондентів), що дозволяє задовольнити потребу в пошуку і

одержанні інформації різної спрямованості.

Далі вказується діловий мотив – 52% респондентів звертаються до послуг

Інтернету для встановлення контактів і взаємодії з партнерами, для організації

роботи установ, фірм.

Крім того, Інтернет надає користувачам можливість реалізувати свою

потребу у спілкуванні з іншими людьми, знайти своє місце у групі, знайти

почуття приналежності до неї. Цю потребу реалізує 51 % респондентів і, таким

чином, мотив аффіліації посідає третє місце у мотивації користувачів Інтернету.

Наступним за значимістю називається мотив самореалізації (47%): пошук

способів розвитку своїх можливостей, способів спілкування, формування

інтересів засобами Інтернету. Говорячи про вплив Інтернету на соціалізацію

людей, можна відзначити, що він поширюється не тільки на безпосередніх ірегулярних користувачів Мережі, але непрямим образом і на людей з їхнього

найближчого оточення, які самі не користуються послугами Інтернету.

Інтернет відіграє істотну роль у соціалізації користувачів. Однак вона

може бути подвійною – і позитивною, і негативною. Позитивний характер ролі

Інтернету у соціалізації людини пов'язаний із колосальними і наростаючими

ресурсами Мережі здатні забезпечити більший ступінь волі користувача і мають

величезний потенціал його розвитку, духовно-ціннісної орієнтації і

самореалізації.

У той же час Інтернет володіє і негативним потенціалом: крім згадуваних

вище ресурсів Мережа несе в собі таку негативну властивість, як здатність

викликати у користувачів звикання, стійку Інтернет-залежність.

Сам термін «залежність від Інтернету» виглядає суперечливим, якщо

підходити до нього зі строгими медико-психологічними критеріями: ця

залежність не згадується у офіційних переліках захворювань, не цілком ясні і

критерії, що відрізняють цей феномен від інших людських захоплень

(колекціонування, пристрасть до покупок, перегляд телепередач, гіпертрофована

турбота про власне здоров'я та ін.), не менш сильно виражених, однак звичайно

не визнаних патологічними видами залежності. У найбільш широкому значенні

до проявів залежності від Інтернету відносять не тільки залежність від

соціальних застосувань Мережі, тобто опосередкованого спілкування, але й

прихильність до азартних ігор в Інтернеті, електронних покупок та аукціонів;

пристрасть до сексуальних застосувань Інтернету.

У порівнянні з іншими видами залежностей (наприклад, від алкоголю і

наркотиків), Інтернет-залежність у меншому ступені шкодить здоров'ю людини,

не руйнує її мозок і здавалася б досить безпечною, якби не явне зниження

працездатності, ефективності функціонування у реальному соціумі. Як і

наркотик, спілкування в Інтернеті може створювати ілюзію благополуччя, що

здається можливістю вирішення реальних проблем, однак у дійсності цих

проблем не вирішує.

МАКРОФАКТОРИ

Поиск по сайту: