Країна як макрофактор соціалізації

Країна – феномен географічно-культурний. Це територія, яка виділяється

за географічним положенням, природними умовами, що має певні природні або

історично сформовані умовні кордони.

Країна має державний суверенітет (повний або обмеженим), а може

перебувати під владою іншої країни (тобто бути колонією або підопічною

територією). На території однієї країни можуть існувати кілька держав (згадаємо

розділені Німеччину та В'єтнам, а сьогодні – Китай і Корею).

Важливим є географічне положення країни, що визначає не тільки клімат

та її природу, але й те, з якими країнами вона має спільний кордон і, отже,

досить тісно пов'язана і економічно, і культурно, і політично. Від географічного

положення залежить наявність або відсутність виходу до морів і океанів, тобто

сприятливість можливостей розвитку зв'язків країни з іншими частинами планети

та багато чого іншого.

Природно-кліматичні умови тих або інших країн різні і здійснюють

прямий чи опосередкований вплив на жителів та їхню життєдіяльність.

Географічні і кліматичні умови примушують жителів країни з покоління у

покоління переборювати існуючі труднощі або полегшують працю, а також

господарський розвиток країни.

Географічні умови і клімат країни впливають на народжуваність і

щільність населення. Так, два острови мають практично однакову площу – Куба

та Ісландія. Але географічне розташування і клімат багато в чому обумовили те,

що населення Куби у двадцять разів більше, ніж в Ісландії. І це незважаючи на те,

що рівень життя ісландців набагато вище у порівнянні з кубинцями.

Географічні умови першочергово визначають історичний розвиток країни,

але не можна говорити про однозначну і односпрямовану залежність між

географічним середовищем і соціально-економічними процесами, культурним

розвитком країни, а тим більше соціалізацією людини.

Геокліматичні умови впливають на стан здоров'я жителів країни,

поширеність ряду хвороб, навіть на анатомічні особливості людей, що її

населяють.

Географічне положення країни могло своєрідно позначитися на

формуванні прихильності до своєї землі. Так, серед народів Балтії найбільшою

мобільністю відрізняються литовці – литовських громад в інших країнах набагато

більше, ніж естонських і латиських. Можливо, що підвищена мобільність

литовців пов'язана з географічним фактором. Історично вони належать до

континентальних народів, а латиші і тим більше естонці – до приморського.

Море як природна перешкода обмежує міграцію. З іншого боку, море – джерело

життєзабезпечуючого промислу, що також утримує приморські народи від

міграції. Ці обставини, а також необхідність навчитися виживати на своїх

малопродуктивних, болотистих землях виробили психологічні механізмиглибокої прихильності до своєї території і відповідне національне

світосприйняття.

Клімат історично визначав і найчастіше визначає і тепер ритм життя

народу. У жарких країнах багато сплять. Особливо вдень, після обіду, коли

життя майже повністю завмирає. Справа в тому, що після полудня небезпечна не

стільки жара, скільки високий рівень сонячної радіації. Від цього знижується

працездатність і стає важко пересуватися. Тому пообідній сон міцно закріпився у

способі життя народів країн Середземномор'я, Близького Сходу, Індії, Латинської

Америки та ін.

Клімат і природні умови прямо впливають на те, що людина їсть, у що

одягається, у якому помешканні живе, як працює і скільки відпочиває. А все

це, у свою чергу, формує поведінку, звичаї, культурні традиції, із чого і

складається багато в чому спосіб життя того або іншого етносу, в умовах якого

відбувається стихійна соціалізація людини.

Досить явно проявляється вплив геокліматичних умов на деякі властивості

національного характеру жителів країни, які формуються у процесі

соціалізації. Дослідники припускають, що люди, залежно від клімату того місця,

де вони живуть, більш-менш войовничі, більш-менш помірні, схильні до

слухняності або неслухняності, до наук або мистецтв. Це судження

небезпідставно і стосовно до поведінки людей у сучасному світі.

Природно-географічні умови країни необхідно мати на увазі, визначаючи

аспекти щодо соціально контрольованої соціалізації – соціального виховання.

Очевидно, що архітектура і технічне оснащення будівель для виховних

організацій повинні відповідати жаркому, помірному або холодному клімату

країни. Клімат необхідно враховувати і визначаючи режим функціонування

виховних організацій протягом року та протягом дня, а також режим

занять, відпочинку, прогулянок, харчування (та і саме харчування повинне

відповідати клімату і традиціям). Природно, що вимоги до одягу і гігієни

вихованців також повинні бути враховані.

Підкреслимо ще раз, що природно-географічні умови – це всього лише

своєрідні «рамки» процесу соціалізації. Не відіграючи у ньому самостійної ролі,

вони у сукупності з іншими факторами визначають деякі його специфічні

особливості. Те, як об'єктивні умови країни впливають на соціалізацію людини,

багато в чому визначається тим, як їх використовують і враховують у своєму

житті сформовані у країні етноси, суспільство і держава.

Поиск по сайту: