Проблема Інтернету – не тільки існування антисоціальних сторінок, а й неможливість обмежити доступ до сайтів, зміст яких може зашкодити користувачу Інтернету

Основні принципи побудови та функціонування мережі Інтернет

Інформаційне суспільство стало реальністю після широкого впровадження Інтернету. Розвиток Інтернету настільки швидкий, що інформацію про його можливості необхідно супроводжувати датою, коли ця інформація чи матеріал наданий. Фактично Інтернет – це не просто мережа, а мережа мереж, всі комп’ютері у цій мережі зв’язані один з одним, і таким чином створюється загальний інформаційний простір. Інтернет несе багато позитивного, і передусім – це вільний доступ до будь-якої інформації, в якій би частині земної кулі вона не знаходилась. Інтернет значно покращує можливість спілкування між людьми й безпосередньо між людиною і комп’ютером. Проте не слід забувати і про негативні сторони Інтернету. Згадаємо слова всесвітньо відомого письменника-фантаста Рея Бредбері, який назвав Інтернет "великим смітником". І це дуже влучна характеристика, бо ніхто не здійснює відбору інформації, не рецензує її, не переглядає перед розміщенням в Інтернеті. В Мережі є дійсно дуже корисна інформація, але й багато шкідливої. Що можна вважати "непотрібною, шкідливою інформацією"? Відзначимо, що ці два поняття суб’єктивні. Одне й те саме повідомлення для однієї людини непотрібне, нецікаве, а для іншої – надзвичайно корисне. Шкідливість інформації встановлює суспільство, держава, в якій ви живете, а можуть і вчителі чи батьки дітей, які працюють в Інтернеті. Так, звичайно, держава намагається обмежити поширення інформації про насильство, заклики до расової та національної ненависті, до повалення державного ладу, порнографію у різних її формах. Слід розуміти – якщо ви вмієте робити свої сторінки і розміщувати їх в Інтернеті, то маєте відповідати за їх зміст.

Існує три види відповідальності:

 мережева (наслідок – примусове закриття сторінки та блокування доступу до Інтернету);

 адміністративна (наслідок – порушення питання про звільнення з роботи, якщо ви працюєте);

 карна (наслідок – порушення карної справи).

Проблема Інтернету – не тільки існування антисоціальних сторінок, а й неможливість обмежити доступ до сайтів, зміст яких може зашкодити користувачу Інтернету.

Переважно це стосується сайтів фінансових пірамід, порно-сторінок. Усі заклики про обмеження доступу до них, на жаль безрезультатні – у них є свій споживач, вони здебільшого гарно оформлені, використовують різні засоби розповсюдження. Їх популярність серед споживачів Інтернету не потребує доведення. Обмежити вихід до цих сайтів можна, і це слушно, але заборонити – неможливо, та й не треба, бо, за російським прислів’ям, "запретный плод сладок".

Знайти серед величезної маси неструктурованої інформації потрібну дуже важко. І хоча для полегшення пошуку створено пошукові системи, які непогано функціонують, з ними, по-перше, треба грамотно працювати. По-друге, за такого обсягу інформації, яка міститься в Інтернеті, важко не тільки сформулювати умови пошуку, а й знайти потрібну інформацію серед тієї, яку відібрала пошукова система. І тому обов’язок викладача – знайти сайти зі своєї дисципліни, які будуть корисними для школярів.

Що забезпечує Мережа:

 зв’язок між машинами і людьми на великій відстані;

 доступ до програмного забезпечення і документів із різними формами оплати;

 доступ до бібліотечних каталогів і літератури;

 вихід для роботи на суперкомп’ютерах;

 доступ до баз даних для навчання та тестування;

 тримання електронних книг, що вільно розповсюджуються;

 організація дистанційного навчання;

 участь у дискусіях і співробітництво з іншими користувачами;

 створення інтегрованих робочих місць для виконання одного проекту спеціалістами різних форм і різних країн;

 пошук товарів і послуг, оцінка їх цінової та якісної привабливості, оплата вибраних товарів і послуг.

Поиск по сайту: