|
|||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
V. Зміст теми заняттяД.м.н., професор _______________ В. П. Неспрядько
“____”_____________________200__р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ПО ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Тривалість заняття – 3 години. Методичну розробку підготував асистент кафедри ортопедичної стоматології НМУ Краснов В.Ю.
.
КИЇВ-2012 р.
Ι. Актуальність теми. Конструювання повних знімних зубних протезів в артикуляторі дозволяє найбільш повно врахувати індивідуальні особливості зубо-щелепного апарату пацієнта., що сприяє створенню збалансованої оклюзії, полегшує адаптацію до протезів, підвищує їх функціональну цінність.
ΙΙ. Навчальна мета заняття. - ознайомитися з різноманітністю клінічних ознак, що супроводжують клініку повної втрати зубів (α=Ι); - знати анатомо-фізіологічні особливості порожнини рота при повній втраті зубів та особливості обстеження пацієнтів з повною втратою зубів (α=ΙΙ); - оволодіти навичками роботи з апаратами, що відтворюють рухи нижньої щелепи (α=ΙΙІ); - засвоїти методику постановки зубів з використанням калоти в напіврегульованому артикуляторі (α=ΙΙІ).
ІІІ. Виховна мета Виховання у студентів відчуття відповідальності при проведенні постановки зубів в повних знімних протезах за подальшу якість надання стоматологічної допомоги хворим з повною відсутністю зубів.
ΙV. Міжпредметна інтеграція.
V. Зміст теми заняття.
Види апаратів, що відтворюють рухи нижньої щелепи. 1. Оклюдатори. 2. Середньоанатомічні (нерегульовані) артикулятори - Протар 3. 3. Напіврегульовані артикулятори: -Протар 4, -Стратос 200. 3. Артикулятори універсальні (повністю регульвані): - артикулятор Ганау; - Гнатомат Юніор - Протар 9.
Апарати, що дозволяють відтворити рухи нижньої щелепи у вертикальному напрямку, називаються оклюдаторами. Такі рухи відповідають відкриванню та закриванню рота. Оклюдатор складається із двох дротяних або литих рам, які з'єднані між собою за допомогою шарніра. Нижня рама вигнута під кутом 100-110°, верхня розміщена в горизонтальній площині і має вертикальний штифт для фіксації міжкоміркової висоти. На відміну від рухів нижньої щелепи у людини в оклюдаторах рухається верхня рама. Апарати, які дозволяють відтворити певною мірою горизонтальні (передньо-задні та бічні) рухи, називаються артикуляторами.Перший анатомічний артикулятор сконструював у 1858 р. основоположник артикуляційної теорії Бонвіль. В основу побудови анатомічного артикулятора Бонвіль узяв результати досліджень черепів, а саме відстань між головками нижньої щелепи і різцевою точкою, яка дорівнює в середньому 10 см. З'єднавши ці точки, отримують трикутник, який було названо за іменем автора. Трикутник Бонвіля є одним з основних елементів побудови багатьох анатомічних артикуляторів. Основний недолік його полягає у горизонтальному розміщенні суглобових шляхів. Артикулятори з використанням для побудови середніх значень кутів суглобових та різцевих шляхів отримали назву артикуляторів із середніми (стандартними) визначеними суглобовими шляхами. Прикладом їх може бути артикулятор Сорокіна. Артикулятор Сорокіна.Сконструйований артикулятор дозволяє відтворити всі рухи нижньої щелепи вперед, назад, вправо і вліво. Складається він із двох рам — верхньої та нижньої, які з'єднані між собою. Рухомою є верхня рама. Нахил суглобового шляху по відношенню до оклюзійної площини дорівнює 30°, бічного суглобового — 17°, сагітального різцевого — 40° і бічного різцевого (готичний кут) — 120°. Орієнтирами для закріплення нижньої моделі у просторі артикулятора є три точки: вказівник середньої лінії і два випини на вертикальній частині нижньої рами. Артикулятор Гізі.Дослідження Валькера, проведені в 1898 р., і пізніші дослідження Гізі засвідчили, що середній нахил суглобового горбка коливається між ЗО та 35°, тому нахил суглобових шляхів у 33° прийнято для артикуляторів із середньою установкою. Висота у всіх анатомічних артикуляторах (від Бонвіля до Гізі) утримувалася за допомогою гвинта, розміщеного посередині між суглобами позаду гіпсових моделей. Таке розміщення третьої точки значно перекручувало просторове розміщення щелеп. Ці недоліки Гізі вирішив шляхом переносу штифта висоти на передню частину артикулятора. Артикулятор Гізі "Сімплекс II".Триточковий артикулятор Гізі, який він назвав "Сімплекс П", належить до артикуляторів зі середньою установкою нахилу суглобових шляхів і різцевого ковзання. Артикулятор Гізі дуже практичний, він може передавати бічні рухи щелепи. Суглобове ложе широке і знаходиться позаду суглобової осі. Ця особливість артикулятора дозволяє малорухомій суглобовій головці під час бічних рухів рухатися у колі конструкційного центру і робити незначні рухи вбік. До незначних незручностей роботи з ним необхідно віднести неможливість імітації фізіологічного відкривання рота (мал. 160). Артикулятор Монсона.Побудова цих артикуляторів із середньою установкою оклюзійних кривих грунтується на теорії Монсона. Поздовжні осі зубів верхньої та нижньої щелеп перетинаються в одній точці, яка знаходиться над решітчатою кісткою у ділянці crista galli.За Монсоном, ця точка є центром кулі, а оклюзійні поверхні зубних рядів розміщуються по кривій її нижнього сегмента. До недоліків теорії необхідно віднести неврахування даних анатомії і фізіології нижньощелепного суглоба та особливостей рухів нижньої щелепи. Артикулятори Монсона знайшли застосування в основному в Америці. До артикуляторів типу Монсона відносять артикулятори Водсворта і Хегмена. Друга велика група анатомічних артикуляторів характеризується установкою індивідуальних суглобових шляхів. До них належать артикулятори Христенсена, Сноуа, Шварца, Гізі-Трубайт, Ганау, СІА, сконструйований Хайтом. Універсальні артикулятори побудовані, як й інші пристрої даного типу, вони мають дві рами — верхню і нижню (основа). Верхня рама має три точки опори: дві в суглобах і одну — на різцевій площадці. Суглоби артикулятора побудовані по типу скронево-нижньощелепного. З'єднуючи верхню і нижню рами артикулятора, вони розраховані на відтворення різних індивідуальних рухів нижньої щелепи. Відстань між суглобами артикулятора і показником середньої лінії дорівнює 10 см, тут також використовується принцип рівностороннього трикутника Бонвіля. Універсальний суглобовий артикулятор побудований так, що дозволяє визначити будь-який кут суглобового і різцевого шляху. Але перед тим як визначити кут, необхідно отримати вихідні дані, а саме величину кута сагітального та бічного суглобових шляхів і сагітального та бічного різцевих шляхів методом спеціальних внутрішньоротових та поза-ротових записів. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |