АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розділ 3. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Читайте также:
  1. A. Працівники бригад постійної готовності другої черги
  2. A. Працівники бригад постійної готовності першої черги
  3. A. У лікувально-профілактичних установах медичними працівниками – лікарями вузької спеціалізації.
  4. IV Розділ. Тести на Нью-Йоркську Конвенцію про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень
  5. VIII. Аналіз внутрішніх функціональних підрозділів
  6. а) Міжнародний поділ праці.
  7. Аналіз праці та її оплати.
  8. Апарати для розділення неоднорідних мас
  9. Атестація робочих місць за умовами праці
  10. Безпечні прийоми праці
  11. В ділових ситуаціях не слід надавати перевагу одягу яскравих забарвлень, оскільки такий костюм привертає до себе увагу і вимагає особливо вибагливого смаку і певного досвіду.
  12. Взємодія попиту та пропозиції на ринку праці

З метою гарантування безпеки здоров’я та життя працівників сільськогосподарських підприємств в Україні прийнято низку нормативно-правових актів, які становлять основу правової охорони праці в аграрному секторі економіки. Правова охорона здоров’я працівників сільськогосподарських підприємств - це чинна на основі відповідних законодавчих та інших нормативно-правових актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі реалізації названих заходів зі створення безпечних для життя та здоров’я людини умов праці у сільському господарстві, здійснюється за допомогою законодавчих та інших нормативних актів загального і спеціального призначення. Загальні норми поширюються на забезпечення охорони праці у всіх галузях народного господарства. До них належать: Кодекс законів про працю України, Господарський кодекс України, Закони України «Про охорону праці», «Про колективне сільськогосподарське підприємство», «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про кооперацію», «Про фермерське господарство», «Про пестициди і агрохімікати», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та інші. При цьому необхідно наголосити, що чинне законодавство про охорону праці поширюється на всіх працівників, що перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання, в тому числі з окремими (приватними) роботодавцями, фермерськими господарствами, а також на членів кооперативів та їх об'єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств тощо.

 

З урахуванням специфіки сільськогосподарського виробництва загальні вимоги названих законодавчих актів конкретизуються у спеціальних (галузевих) нормативних актах, а саме: в різних правилах, інструкціях, положеннях стосовно виконання робіт із сільгоспмашинами, отрутохімікатами, тваринами тощо. У разі виконання робіт, які не охоплюються цими правилами, сільськогосподарські товаровиробники мають користуватись загальними і галузевими правилами техніки безпеки інших відомств, що поширюються на сільське господарство постановами ЦК профспілки працівників сільського господарства. До системи нормативних актів, що забезпечують належні умови праці у сільськогосподарських та інших підприємствах АПК, можна віднести також локальні нормативні акти, які приймаються органами управління сільськогосподарських підприємств, зокрема, Статути, Правила внутрішнього розпорядку колективних підприємств, виробничі інструкції, пам'ятки та інші посібники з техніки безпеки і виробничої санітарії тощо. Розробка локальних правових актів на підприємствах незалежно від форми власності та видів діяльності має здійснюватися з додержанням вимог, передбачених у Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого Держкомнаглядоронпраці України від 21 грудня 1993 р. № 132. Відповідно до зазначеного Порядку проект нормативного акта підприємства про охорону праці підлягає узгодженню із службою охорони праці цього підприємства і юрисконсультом. У разі необхідності він узгоджується з іншими зацікавленими службами, підрозділами і посадовими особами підприємства, перелік яких визначає служба охорони праці. Затвердження і скасування нормативних актів підприємства про охорону праці здійснюється наказом власника (за винятком актів, які належать до компетенції трудового колективу і підлягають затвердженню на його загальних зборах або конференції).

Загальні засади та особливості правової охорони життя і здоров’я працівників та членів сільськогосподарських підприємств визначені у Правилах охорони праці у сільськогосподарському виробництві, затверджених Наказом МНС України 26 листопада 2012 р. № 1353 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2012 р. за № 2075/22387. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які здійснюють діяльність у сільському господарстві, та встановлюють вимоги до охорони праці під час одержування продукції рослинництва і тваринництва, вирощування сільськогосподарських культур на відкритому ґрунті, в оранжереях і теплицях. Вказані Правила є обов’язковими для роботодавців і працівників, які виконують роботи з вирощування, збирання, оброблення продукції рослинництва і тваринництва.

Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві покладають ряд обов’язків на роботодавців, а саме:

· забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом МНС України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539;

· створити службу охорони праці відповідно до Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці України від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2004 року за № 1526/10125;

· за власні кошти організувати проведення медичних оглядів працівників під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113;

· забезпечити безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд відповідно до Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 1998 року за № 424/2864, затвердити у встановленому порядку проектну документацію;

· забезпечити стан пожежної безпеки відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009;

· одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107;

· опрацювати і затвердити нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 лютого 1994 року за № 20/229;

· організовувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442;

· організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232;

· забезпечити проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів відповідно до вимог Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420, і Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420;

· забезпечити проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи технологій, продукції та сировини відповідно до вимог Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 9 жовтня 2000 року № 247, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2001 року за № 4/5195;

· забезпечити встановлення знаків безпеки для позначення небезпечних зон відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262;

· забезпечити працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761. Працівники повинні бути забезпечені спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 10 червня 1998 року № 117, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 липня 1998 року за № 449/2889.

Працівники повинні проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511.

Не допускається залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260. Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385. Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

Виконання робіт, пов’язаних з транспортуванням тварин, необхідно здійснювати з дотриманням вимог Правил транспортування тварин, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1402.

З метою гарантування безпеки здоров’я та життя працівників фермерських господарств, та відповідно до вимог конституції України, прийнято низку нормативно-правових актів, які становлять основу правової бази охорони праці в аграрному секторі економіки. Ця діяльність у фермерських господарствах базується на Кодексі законів про працю України, Господарський кодекс України, Закони України «Про охорону праці», «Про фермерське господарство», «Про пестициди і агрохімікати», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та ряду інших чинних законодавчих нормативно-правових актів системи соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності в сільському господарстві.

Основним законодавчим нормативно-правовим актом, що регулює організацію техніки безпеки та охорону праці в фермерських господарствах, є «Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві». Відповідно до цих правил систему організації охорони праці в фермерських господарствах слід розділити на декілька складових: поводження з агрохімікатами та пестицидами, їх зберігання та використання; механізовані роботи; поводження з тваринами; пожежна безпека та робота з електроприладами.

Більшість фермерських господарств, у своїй діяльності використовують агрохімікати та пестициди. Ведення сільського господарства традиційними методи повсюди замінюються індустріальними технологіями з високою залежністю від використання пестицидів і агрохімікатів. Цю діяльність можна здійснити як власними силами, так і за допомогою найнятих підрядників. Якщо фермерське господарство без підрядників купує, зберігає та використовує агрохімікати й пестициди, то працівники, що безпосередньо зайняті в цьому процесі, мають пройти навчання та отримати допуск (посвідчення) на право роботи, пов'язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів і агрохімікатів [4].

Механізовані роботи у фермерських господарствах пов’язані з обслуговуванням процесів рослинництва та тваринництва. А саме: обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами, збір врожаю, заготівля кормів для

тварин, тощо. Для цього господар, або його працівники повинні одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки

відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 [5].

У фермерських господарствах, часто, крім тварин на вирощуванні та відгодівлі, використовують тварин для племінного скотарства, або тварин для охорони. Працівники, що працюють із тваринами, повинні пройти інструктаж з техніки безпеки поводження з ними, доглядом за ними, отримати спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засобами індивідуального захисту.

Забезпечити стан пожежної безпеки при зборі врожаю, доведення його до норм реалізації та зберігання відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні [7], та пройти підготовку з роботи та використання електричного обладнання та устаткування понад 220 вольт, та використання і експлуатації мережі 380 вольт. За нормативними законодавчими актами для організації охорони праці у фермерських господарствах повинна бути створена служба охорони праці [8]. Але, фермерські господарства залежно від площі сільсько-

господарських угідь поділяються на малі, середні та великі, причому частка малих та середніх фермерських господарств є переважаючою (Таблиця 2).

Більше 75 % фермерських господарств відносяться за класифікацією до малих господарств, крім цього такі фермерські господарства складаються з однієї особи. Тому створити службу охорони праці просто не можливо. В такому випадку слід перевести техніку безпеки та охорону праці на самоорганізацію. В процесі самоорганізації охорони праці всі обов’язки, пов’язані з технікою безпеки, навчанням, підвищенням кваліфікації та отримання дозволів з охорони праці, покладено на самого господаря.

У великих фермерських господарствах потрібно створити службу з техніки безпеки та охорони праці відповідно до вищезазначених нормативних актів. Створення служби з охорони праці повинні бути оформлені документально. Кожна відповідальна особа ознайомлена з правилами та обов’язками, пройти навчання та підвищення кваліфікації.

Основними фінансовими джерелами організації служби охорони праці фермерських господарств є власні фінансові ресурси, державні програми підтримки фермерських господарств, кредити комерційних

банків та кредитних спілок, фінансові ресурси партнерів фермерських господарств та населення. Сільське господарство займає 4 місце з нещасних випадків на виробництві за видами економічної діяльності

Експлуатацію та утримання електричних установок та електричних мереж необхідно здійснювати відповідно до наступних нормативно-правових актів: Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 6 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451; Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 9 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533; ГОСТ 12.1.030–81 «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление».

Виконання робіт на висоті необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 4 червня 2007 року за № 573/13840.

Усі роботи, пов’язані з використанням вантажопідйомних і транспортних машин, механізмів й устаткування, необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 9 липня 2007 року за № 784/14051 та Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 31 грудня 2008 року № 308, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 3 лютого 2009 року за № 103/16119.

Правилами охорони праці у сільськогосподарському виробництві, затвердженими Наказом МНС України 26 листопада 2012 р., встановлені вимоги щодо безпеки до виробничого обладнання та організації робочих місць. Так, розміщення виробничого обладнання та організація робочих місць повинні відповідати: ГОСТ 12.2.003–91 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности»; ДСТУ 7234:2011 «Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки»; ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам»; ГОСТ 12.2.032–78 «ССБТ. Рабочее место при выполннении работ сидя. Общие эргономические требования»; ГОСТ 12.2.033–78 «ССБТ. Рабочее место при выполннении работ стоя. Общие эргономические требования».

Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників у виробничих приміщеннях та на робочих місцях не повинні перевищувати норм, встановлених: Державними санітарними нормами і правилами при роботі з джерелами електромагнітних полів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524; Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 37; Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 39; Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 42; ГОСТ 12.1.005–88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

Обладнання, при експлуатації якого можливе виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони, повинно бути обладнане укриттям з місцевим відсмоктуванням. Пуск місцевого відсмоктування повинен бути зблокований з пуском технологічного обладнання. Струмопідвідні проводи до електрифікованих машин і установок у виробничих приміщеннях повинні бути ізольовані і захищені від механічного пошкодження. Трубопроводи, запірна арматура, насоси і вмістища, розміщені у теплицях, які використовують під час застосування гербіцидів і агрохімікатів, повинні бути герметично закритими. Труби системи поливання повинні бути пересувними. Розміщення зрошувачів у системі поливання повинно бути таким, щоб не спричиняти травмування працівників та не ускладнювати роботу транспортних засобів і механізмів. Гальма засобів малої механізації (підвісних транспортних ліній, стрічкових транспортерів, електричних талів, візків, що переміщаються надґрунтовими регістрами тощо), які застосовують під час збирання урожаю і транспортування його у складські приміщення, повинні бути справними. Температура робочих поверхонь обладнання повинна відповідати ДСТУ EN 563–2001 «Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь».

У Правилах охорони праці у сільськогосподарському виробництві містяться також особливі вимоги щодо безпеки при експлуатації сільськогосподарської техніки, під час одержання продукції рослинництва (використання пестицидів та мінеральних добрив; обробітку ґрунту, сівби, садіння і догляду за посівами; збирання зернових, зернобобових та круп'яних культур; післязбирального доробляння та зберігання зернових, зернобобових та круп’яних культур; збирання та заготівлі соломи, сіна, сінажу і силосу; вирощування та збирання цукрових буряків та картоплі; закладання і вирощування багаторічних насаджень та збирання врожаю; виконання робіт у захищеному ґрунті; при зрошувальному землеробстві).


 

ВИСНОВОК

Маючи можливість проходити практику у ФГ «Троянда-Агро» я був вражений дисциплінованістю і доброзичливістю працівників які там працюють. На сьогоднішній день дружність колективу є рідкістю, це пов'язано з багатьма факторами такими як жадібність, бажання збагатитись за рахунок інших та ін. Прийшовши перший раз на практику я не відчув ніякого дискомфорту оскільки дуже швидко відшукали цільну мову з працівниками та керівництвом підприємства. Це дало мені змогу краще пізнати відносини працівників з керівництвом. Особливо на цьому підприємстві сподобався розподіл обов'язків між працівниками. Тут кожен працівник конкретно знає і старанно виконує свої завдання та розподілу обов'язки. Завдяки цьому вдається уникати конфліктних та непередбачуваних ситуацій і завдяки цьому вдається зберегти спокійну обстановку в середині підприємства. Пройшовши практику у ФГ «Троянда-Агро» у мене залишились тільки добрі спогади про це підприємство.

По закінченню виробничої (переддипломної) практики я дізнався про:

– принципи організації та функції бухгалтерської служби, її взаємозв’язок з іншими структурними підрозділами підприємства;

– порядок і послідовність складання первинних документів, облікових регістрів аналітичного та синтетичного обліку;

– особливості організації обліку, первинних документів та облікових регістрів в умовах застосування засобів обчислювальної техніки;

– послідовність і зміст робіт по складанню бухгалтерської звітності підприємства.

Завдання виробничої практики ознайомилити з організацією роботи бухгалтерського апарату підприємства, функціональними обов’язками, правами та відповідальністю бухгалтерів; вивчити організацію та методику первинного, аналітичного та синтетичного обліку підприємства; оволодіти прийомами калькулювання та методом обліку витрат виробництва(обігу), які застосовуються на підприємстві; ознайомитися з організацією та формами фінансової звітності.

А також, під час проходження виробничої практики я оволодів навичками: розділу функцій в організації облікового процесу; прийому, перевірки та обробки первинних документів; техніки складання облікових регістрів; відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку; складання основних форм бухгалтерської звітності.

По закінченню проходження практики на ФГ «Троянда-Агро» у мене зявилось велике бажання працювати на підприємстві і ще більше пізнати тонкощі бухгалтерського обліку та звітності на фермерському господарстві, що я й планую втілити в житті.


Список використаної літератури:

1. Базилевич В.Д. Державні фінанси / В.Д. Базилевич, Л.О. Баластрик. - К.: Атіка, 2012. – 368 с.

2. Білик, М. Д. Удосконалення методичних підходів до аналізу фінансового стану підприємства [Текст] / М. Д. Білик // Економіст. – 2010. – № 11. – C. 40-43.

3. Верланов, О. Ю. Оцінка фінансового стану підприємств: питання методології та методики: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.01.08 [Електронний ресурс] / О. Ю. Верланов: – Режим доступу: http://www. nbuv. gov. ua/ ard/2008/08voypmm.zip. – 15.04.2011.

4. Дєєва, Н. М. Фінансовий аналіз [Текст]: навчальний посібник /

Н. М. Дєєва, О. І. Дедіков. – К.: ЦУЛ, 2012. – 328 с. – ISBN 966-364

-381-1.

5. Мних, Є. В. Економічний аналіз [Текст]: підручник / Є. В. Мних. – К.: Центр НЛ, 2012. – 412 с. – ISBN 966-8253-36-1.

6. Сільське господарство України = Agriculture of Ukraine: статистичний збірник / Державний комітет статистики України; за ред. Н.С. Власенко – К., 2013. – 402 с.

7. Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві, затверджені наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України №1353, від 26.11.2012 р., та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2012 р. за № 2075/22387.

8. Фінансова звітність ФГ «Троянда-Агро» за 2012 рік.

9. Фінансова звітність ФГ «Троянда-Агро» за 2013 рік.

10. Фінансова звітність ФГ «Троянда-Агро» за 2014 рік.

 

Додатки


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.016 сек.)