Тема 15. Фінансовий менеджмент

Фінансовий менеджмент – це специфічна сфера управлінської діяльності, пов’язаної з організацією формування, розподілу та використання фондів фінансових ресурсів на рівні держави, підприємницьких структур, інших господарських об’єктів і громадян. Або домогосподарств, якшо вони здійснюють фінансові операції.

Фінансовий менеджмент здійснюються на:

- Макрорівні – менеджмент державних фінансів – об’єктом є фінансові фонди держави

- Макрорівень – менеджмент суб’єктів господарювання – об’єктом є фінансові форми господарюючих структур

Кожна система управління, в тому числі й управління фінансами складається з двох взаємопов’язаних частин: об’єкт і суб’єкт.

Об’єкт управління – фінансові відносини, в тому числі й ті, що пов’язані з формуванням і використанням фондів грошових коштів(фінанси держави, домогосподарств та об’єктів господарювання)

Суб’єкт управління – держава в особі законодавчих та виконавчих органів, у тому числі фінансових, а також фінансових служб підприємств.

Фінансовий апарат – сукупність усіх фінансових структур, що здійснюють управління фінансами.

Структура фінансового апарату – опарін на ст. 40-45(але інформація застаріла)

Державний фінансовий менеджмент – управлінська форма державної фінансової діяльності, пов’язана з організацією формування, розподілу та використання централізованих фондів фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні державних органів управління

Фінансовий менеджмент суб’єктів господарювання – управлінська діяльність, пов’язана з організацією рухів грошових потоків, формуванням розподілу та використанням грошових потоків і фондів, необхідних для досягнення стратегічних і тактичних цілей розвитку підприємства. А також фінансовий менеджмент домогосподарств, управлінські рішення яких пов’язані з інвестиційною діяльністю та формуванням інвестиційного портфелю. Портфельне управління домогосподарств потребує не тільки повсякденного аналізу вартості його активів, а й проведення певних операцій, спрямованих на зміни його структури. Таке управління можуть проводити самі громадяни, або менеджери комерційних банків, інвестиційних компаній та інших фінансових посередників.

Складові менеджменту державних фінансів:

1. Бюджетний менеджмент – сукупність взаємопов’язаних дій, прийомів, методів, управлінських функцій, що направлені на керування бюджетними ресурсами та відносинами, які виникають у процесі руху бюджетних потоків. До сучасних методів належить бюджетування – це сукупність процедур з аналітично-розрахункової підготовки бюджетів, на основі врахування широкого кола чинників, які обумовлюють державні потреби та відповідні затрати коштів
Його складові:

a. Бюджетне планування та прогнозування

b. Бюджетний облік

c. Контроль за використанням бюджетних коштів, в тому числі державний аудит.

2. Податковий менеджмент – сукупність дій, прийомів та методів організації податкових відносин та руху податкових надходжень з метою формування доходної частини бюджету та впливу податків на соціально-економічний розвиток держави. Адміністрування податків – Процес організації сплати податків та контроль за цим процесом. Податкове рахівництво – процес нарахування податків на рівні платників, оформлення податкової звітності та внесення сум податків до бюджету
Його складові:

a. Податкове прогнозування

b. Податковий облік

c. Податковий контроль

Складові менеджменту суб’єктів господарювання:

1. Фінансове планування та адміністрування

2. Облік

3. Контроль та аналіз

Конкретні форми та методи цих складових визначаються фінансовою політикою підприємства, яка спрямована на досягнення високих рівнів рентабельності, ліквідності та платоспроможності. Серед поширених технологій корпоративного фінансового менеджменту виділяють бюджетування та контроль. Шляхом бюджетування доходів і витрат створюється система наскрізного планування та контролю.
Контроль включає:

- Визначення мети підприємства

- Поточний збір та обробку інформації для прийняття управлінських рішень

- Здійснення функцій контролю

- Відхилення від планових показників діяльності

- Підготовка рекомендацій для прийняття рішень

Фінансовий менеджмент здійснюється за допомогою фінансового механізму – сукупність методів і форм, інструментів і важелів впливу на економічний та соціальний розвиток суспільства. Основними елементи фінансового механізму:

- Фінансове планування та прогнозування

- Фінансові показники

- Норми

- Нормативи

- Пільги та санкції

- Фінансовий контроль

- Інше

Винятковою структурою фінансового механізму є фінансове планування(діяльність по складанню планів формування, розподілу та використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб’єктів господарювання, їх об’єднань, галузевих структур,територіально-адміністративних одиниць та країни вцілому). Об’єкт фінансового планування – вивільнення ресурсів в процесів розподілу та перерозподілу ВВП.

Фінансовий план – це план формування та використання фінансових ресурсів, які прийнято поділяти на 2 групи:

1) Зведені:

a. Загальнодержавні

b. територіальні

2) Індивідуальні – плани окремих підприємницьких структур

Усі фінансові плани мають форму балансу, тобто прибуткові та видаткові розділи.

За трималістю дії розрізняють фінансові плани:

1) Перспективні(поняд 1 рік)

2) Поточні (на 1 рік)

3) Оперативні (на квартал та місяць)

Також поділяються:

1) Нормативний

2) Балансовий

3) Економіко-математичний

Види фінансових планів:

1) Бюджет

2) Баланс доходів і витрат підприємства

3) Платіжний календар

4) Бізнес-план

5) Кошторис доходів і витрат

Фінансові важелі

Особливе місце серед фінансових важелів розглядають нормативи та збори, з яких держава реалізм поставлені на неї функці, а також впливає на інвестиційну діяльність, сприяє інвестиційній активності, забезпечує раціональне використання обмежених наукових ресурсів, інших

Ліміти – це певні обмеження на витрати в інтересах держави, підприємства, громадянина. Резерви мають нейтралізувати вплив непередбачуваних факторів, що можуть вплинути на майбутнє

Фінансові стимули – припускають як матеріальне заохочення так і економічні санкції. До них належать:

- Заохочувальні фонди, які формуються з прибутку

- Бюджетне фінансування ефективних напрямів розвитку податкового законодавства

- Спеціальна підготовка

- Спеціальні фінансові пільги

Фінансовий контроль – це сукупність дій та операцій, що стосуються перевірки фінансових суб’єктів господарювання та держави, в ході яких використовуються специфічні форми та методі організацій.
Об’єкт фінансового контролю – процес формування та використання фондів фінансових ресурсів.
Суб’єкти контролю – носії контрольних функцій щодо об’єкту. Вони як правило визначаються законодавством. До суб’єктів бюджетного контролю відносяться:

- Органи законодавчої та державної влади. Вони проводять загальне(стратегічне) управління

- Органи оперативного управління у бюджетній сфері – Мінфін, Держказначейство, Державна фінансова інспекція(КРУ)

- Органи, які виконують лише окремі функції, пов’язані з бюджетною діяльністю, наприклад фінансові відділи

- Суб’єкти податкового контролю – органи законодавчої та державної влади, органи оперативного управління у податковій сфері (Міністерство податків та зборів), органи, які виконують окремі функції(податкові агенти)

Принципи фінансового контролю – незалежність, гласність, превентивність, дієвість, регулярність, об’єктивність, всеохоплюючий характер

Залежно від суб’єктів, що здійснюють контроль: опарін(71-72)

1) Державний контрлл власника

2) Громадський(суспільний)

3) Незалежний(аудиторський)

Форми фінансового контролю:

1) Попередній

2) Поточний

3) Наступний

Методи фінансового контролю:

1) Ревізії

2) Перевірки

3) Обстеження

4) Безперервне відстежування фінансової діяльності

Поиск по сайту: