|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Проектування організації процесу конструкторсько-технологічної підготовки виробництва швейних виробівПроектування — процес створення проекту, прототипу, праобразу майбутнього об'єкта, стану та способів його виготовлення.
Проект (лат. projectus, «кинутий вперед», «випнутий», «що стирчить»
Проектування — це комплекс робіт який складається з пошуку, досліджень, розрахунків та розрахування з метою отримання опису (креслення) достатнього для створення нового об'єкту або виробу, його реконструкції, модернізації, що відповідає заданим вимогам.
Експериментальне виробництво художня, конструкторська, технологічна розробка моделей швейних виробів. Підготовче виробництво забезпечення сировиною, устаткуванням, та оснасткою, перевіркою якості та комплектуванням матеріалів для моделей швейних виробів. Розкрійне виробництво розкрій моделей швейних виробів. І.1.2. Етапи підготовки виробництва. (Урок №2)
І.1.3-4 Формування вихідної інформації для проектування підготовчо-розкрійних процесів. (Урок №3-4) Вихідною інформацією для проектування виробничого процесу таких основних структурних підрозділів швейного виробництва, як експериментального, підготовчого і розкрійного цехів є: • виробнича програма; • матеріальні витрати; • план зміни моделей. Виробнича програма є основним документом підприємства, в якому визначені асортимент та об’єми випуску продукції в встановлені періоди часу. Швейне виробництво може працювати в одну або и дві зміни. При цьому час зміни R як може бути, восьми або дванадцятигодинною. Для проектування підприємства приймається двозмінний режим роботи (т = 2) при дванадцяти часовому робочому дні. Малі підприємства в основному проектуються з однозмінним режимом роботи при восьми часовому робочому дні. Випуск виробів, в одиницях, визначають: •в зміну Мзм = R * N / Т; • в день Мдн = Мзм * т; • в рік Мрік = Мдн * п. де R — час зміни,ч.; N — кількість працівників в потоці, чол.; Т — трудоємність виготовлення виробу, ч.; т — кількість змін; п — кількість робочих днів в році, дн. 1.1Виробнича програма швейного підприємства
Підсумкові значення визначаються по кількості робітників (гр. 3) та випуску виробів (гр.. 6-8). За денним випуском продукції Мдн визначають чисельність працівників на операціях підготовчо-розкрійного виробництва підприємства. І.1.5. Матеріальний кошторис швейного підприємства.План змінюваності моделей швейних виробів. (Урок №5) Матеріальний кошторис підприємства (таблиця. 5.2) відображає добову потребу Lдні всіх матеріалів, використовуваних для виготовлення запланованого випуску виробів (основних, оздоблювальних, підкладкових, прокладок, утеплюючих матеріалів). Таблиця 1.2 1.2.Матеріальний кошторис швейного підприємства
Потреба матеріалу, в погонних метрах, визначається, виходячи з норми витрати на одну одиницю виробу Н1ед відповідного змінного Мзм або денного Мдн випуску виробів залежно від режиму роботи підприємства і найбільш поширеної ширини матеріалу Ш, що часто зустрічається: • у зміну Lзм = Н1ед * Мзм / Ш • у день Lдн = Н1ед * Мдн / Ш. Підсумкові значення приводяться по випуску виробів в зміну і в день (гр. 2,3) і потреби по всіх видах матеріалів (гр. 6, 7, 8-11). Витрата матеріалів протягом зміни Lзм (дня Lдн) є основою для розрахунку площ ділянок зберігання матеріалів на різних етапах підготовки їх до розкрою і необхідної кількості устаткування на операцію. Об'єм роботи експериментального цеху визначають, виходячи з плану змінюваності моделей (таблиця. 5.3).
Таблиця 1.3 1.3.План змінюваності моделей швейних виробів
Кількість моделей, що виготовляються в потоці протягом зміни (гр. 2), визначається організацією роботи швейних потоків. Частота змінюваності (гр. 3) припускає, скільки разів протягом місяця або кварталу відбувається оновлення моделей запланованого асортименту виробів. Для цілей проектування зазвичай частота змінюваності моделей може прийматися один або двічі в місяць або квартал. Зазвичай, чим менше моделей виготовляється в потоці протягом зміни, тим чаше відбувається їх оновлення. Тривалість виготовлення моделей (гр. 4) визначається частотою їх змінюваності. Наприклад, якщо моделі змінялися один раз в місяць, то тривалість виготовлення моделей відповідає одному місяцю. Як правило, частота змінюваності моделей виробів і тривалість їх виготовлення визначається терміном виконання замовлення. Загальна кількість моделей Ф. що розробляються в експериментальному цеху протягом року по всьому асортименту виробів, що випускаються (гр. 5). є основою для визначення чисельності виконавців на операціях експериментального цеху. Проектування виробничого процесу припускає виконання наступних етапів: 1. Вибір устаткування. Формування структури цеху. 2. Розрахунок робочої сили, необхідної кількості устаткування і площ ділянок цеху. 3. Формування планувального вирішення цеху. 4. Розробка документації цеху.
Практична робота № 1. Складання виробничої програми, матеріального кошторису та плану змінюваності моделей швейного виробництва. (Урок №6-7) Проектування організації процесу конструкторсько-технологічної підготовки виробництва швейних виробів. І.1.8. Основні напрямки діяльності експериментального цеху та його структура. (Урок №8) Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |