Класифікація видів економічного аналізу

Для правильного розуміння змісту і завдань економічного аналізу важливе значення має його класифікація. Відмінними ознаками кожного виду аналізу є: цільова спрямованість, завдання, об’єкти дослідження, джерела інформації, методика проведення.

За місцем проведення (просторовою ознакою) економічний аналіз поділяється на:

1) внутрішньогосподарський аналіз, об’єктом якого є підприємство і його структурні підрозділи;

2) міжгосподарський аналіз, який вивчає показники роботи підприємства порівняно з показниками інших підприємств.

За об’єктами управління виділяють такі види аналізу:

1) техніко-економічний аналіз;

2) фінансово-економічний аналіз;

3) соціально-економічний аналіз;

4) економіко-статистичний аналіз;

5) економіко-екологічний аналіз;

6) маркетинговий аналіз.

За методикою дослідження об’єктів і призначення результатів економічний аналіз поділяється на:

1) порівняльний аналіз, у процесі якого звітні показники діяльності підприємства порівнюються з плановими, даними попередніх періодів, передових підприємств;

2) факторний аналіз, завданням якого є виявлення величини впливу факторів на зміну результативних показників;

3) діагностичний аналіз, який спрямований на встановлення характеру порушень нормативного ходу економічних процесів на основі типових ознак, характерних тільки для даного порушення;

4) маржинальний аналіз, особливістю якого є оцінка і обґрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на основі взаємозв’язку продажу, собівартості і прибутку і розподілу витрат на постійні і змінні;

5) економіко-математичний аналіз, який дозволяє вибрати найбільш оптимальний варіант рішення економічної задачі;

6) стохастичний (кореляційний) аналіз, який вивчає стохастичні залежності (непрямі зв’язки) між економічними явищами і процесами;

7) функціонально-вартісний аналіз, який проводиться з метою виявлення резервів зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення, і базується на пошуку способів зниження матеріало-, енерго- і трудомісткості продукції.

За повнотою охоплення об’єктів виділяють наступні види аналізу:

1) суцільний аналіз – висновки за його результатами формуються після вивчення всіх без виключення об’єктів;

2) вибірковий аналіз – висновки формуються за результатами дослідження тільки частини об’єктів.

Пріоритетними напрямами розвитку теорії та практики аналізу на мікрорівні в умовах ринкової економіки є внутрішній та зовнішній аналіз.

Внутрішній економічний аналіз проводиться безпосередньо на підприємстві і спрямований на комплексне дослідження економічного розвитку суб’єкта господарювання, структурних підрозділів для забезпечення найбільш повного використання його потенціалу і регламентації діяльності всіх функціональних підсистем.

Зовнішній економічний аналіз передбачає надання оцінки місця господарюючого суб’єкта у ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики економічних відносин, пошуку клієнтів і партнерів, забезпечення конкурентних позицій тощо. В організаційному аспекті зовнішній аналіз проводиться на підставі даних фінансової і статистичної звітності органами господарського управління, банками, фінансовими органами, акціонерами, інвесторами, спеціалізованими незалежними аудиторськими, консалтинговими фірмами.

За часом дослідження процесів і явищ економічний аналіз поділяють на перспективний і ретроспективний.

Попередній (перспективний) аналіз – це аналіз результатів господарської діяльності з метою визначення їхніх можливих значень у майбутньому. Такий аналіз проводиться до здійснення господарських операцій.

Перспективний аналіз спрямований на обґрунтування економічної стратегії управлінських рішень, перспективних і планових прогнозів; дослідження забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами перед початком виробництва; опрацювання запобіжних щодо можливих недоліків заходів; виявлення причин та факторів, які можуть негативно впливати на результати діяльності підприємства; вивчення попиту на продукцію і дослідження портфелю замовлень.

Ретроспективний аналіз використовується для: контролю за виконанням плану; виявлення внутрішньогосподарських резервів; об’єктивної оцінки результатів діяльності підприємства. Він проводиться після здійснення господарських операцій.

Ретроспективний аналіз поділяється на оперативний і підсумковий.

Оперативний аналіз використовується для виявлення недоліків, визначення їх впливу на господарські процеси, застосування засобів для усунення небажаних наслідків, прийняття оперативних управлінських рішень. Оперативний аналіз проводиться одразу після здійснення господарських операцій, зміни ситуації за короткі проміжки часу (зміна, доба тощо).

Джерелами інформації для оперативного аналізу є: первинна документація; дані оперативного обліку; матеріали особистого спостереження. Значення оперативного аналізу полягає в тому, що він дозволяє своєчасно виявляти причину недоліків у роботі підприємства, їхніх конкретних винуватців і оперативно застосовувати відповідні заходи для усунення виявлених недоліків.

Підсумковий аналіз здійснюється після закінчення певного циклу господарської діяльності та одержання відповідної звітності. На відміну від оперативного аналізу він проводиться на всіх рівнях економіки. Значення підсумкового аналізу полягає в тому, що він комплексно вивчає господарську діяльність підприємства, уможливлює виявлення внутрішньогосподарських резервів, мобілізацію знайдених резервів у майбутніх періодах; є основою перспективного аналізу. Основним недоліком підсумкового аналізу є те, що виявлені за його результатами резерви означають назавжди загублені можливості підвищення ефективності виробництва, оскільки відносяться до минулих періодів.

Поиск по сайту: