Небезпечні фактори військової діяльності

У процесі трудової діяльності розвиваються здібності людини, мислення, чуттєве сприйняття світу. З точки зору фізіології будь яка трудова діяльність – це витрати фізичної і розумової енергії людини, але ці витрати необхідні і корисні для неї. Виконуючи трудові обов’язки, людина працює не лише заради свого блага, а задля блага суспільства в цілому. З економічної точки зору трудова діяльність повинна забезпечувати максимально можливий рівень продуктивності, тому одним із завдань суспільства є забезпечення таких умов її, коли вона не буде спричиняти негативного впливу на здоров’я працюючих, не буде завдавати шкоди оточуючим людям та довкіллю. В ідеалі трудова діяльність повинна надавати людині задоволення і не бути надмірно важкою чи напруженою. Важкість та напруженість праці є одними з головних характеристик трудового процесу.

Важкість праці – це така характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність. Важкість праці характеризується фізичним (динамічним і статичним) навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням в просторі..

Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему,органи чуттів, емоційну сферу працівника. До факторів, що характеризують напруженість праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

Під час виконання людиною трудових обов’язків на неї діє сукупність фізичних, хімічних, біологічних та соціальних чинників. Ці чинники звуться виробничим середовищем. Виробниче середовище забезпечує життєдіяльність під час виконання трудових обов‘язків, в тому числі і працездатність, але за певних обставин ці ж чинники можуть являти небезпеку і причиняти шкоду людині.

Будь-які реальні виробничі умови характеризуються, як правило, наявністю деякої небезпеки для працюючого, що полягає у можливості захворювання, отримання травми чи іншого ушкодження організму.

Сукупність чинників трудового процесу і виробничого середовища, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконування нею трудових обов’язків складають умови праці.

Люди, знаряддя праці, оточуюче середовище та завдання, що вирішуються в процесі трудової діяльності, являють собою динамічну систему, зміна в якій будь-якого з компонентів веде до зміни інших, а результуючий вплив на безпеку інколи буває важко оцінити заздалегідь.

Запровадження нових технологічних процесів, навіть тих, що спрямовані на полегшення праці чи підвищення її безпеки, часто пов’язане з появою нових чинників, загроза яких життю та здоров’ю працюючих часто може бути неусвідомленою або навіть невідомою.

Під безпекою розуміється стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Безпека - стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від внутрішніх і зовнішніх погроз.

Життєво важливі інтереси - сукупність потреб, задоволення яких надійно забезпечує існування і можливості прогресивного розвитку особистості, суспільства і держави.

До основних об'єктів безпеки відносяться:

ü особистість - її права і свободи;

ü суспільство - його матеріальні і духовні цінності;

ü держава - його конституційний лад, суверенітет і територіальна цілісність.

Основним суб'єктом забезпечення безпеки є держава, що здійснює функції в цій області через органи законодавчої, виконавчої та судової влади.

Загроза безпеки - сукупність умов і чинників, що створюють загрозу життєво важливим інтересам особи, суспільства і держави.

Основними принципами забезпечення безпеки є:

ü законність;

ü дотримання балансу життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави;

ü взаємна відповідальність особи, суспільства і держави щодо забезпечення безпеки;

ü інтеграція з міжнародними системами безпеки.

Систему безпеки утворюють органи законодавчої, виконавчої та судової влади, державні, громадські та інші організації та об'єднання, громадяни, які беруть участь у забезпеченні безпеки відповідно до закону, а також законодавство, що регламентує відносини у сфері безпеки.

Безпека військової служби - стан військової служби, що забезпечує захищеність військовослужбовців, місцевого населення та навколишнього природного середовища від загроз, що виникають при здійсненні діяльності Збройних Сил.

До об'єктів безпеки військової служби належать військовослужбовці, населення та довкілля. Суб'єктами безпеки військової служби у Збройних Силах є органи військового керування й військові посадові особи.

Загрози безпеці військової служби - сукупність чинників, що створюють небезпеку військовослужбовцям, а також місцевому населенню і навколишньому природному середовищу при здійсненні діяльності Збройних Сил.

Негативні впливи в системі «людина-середовище проживання» прийнято називати небезпеками.

Небезпека - негативна властивість живої та неживої матерії, здатна чинити шкоду самій матерії, - людям, природному середовищу, матеріальним цінностям.

Небезпека є складним параметром, який має багато ознак. Щоб краще зрозуміти природу небезпек та протистояти їм, необхідна систематизація та класифікація, що й вивчає таксономія.

Таксономія - наука про класифікацію та систематизацію складних явищ, понять, що відіграють важливу роль в організації наукового знання у галузі безпеки життєдіяльності.

Небезпека наявна в усіх системах, що мають енергію, хімічні та біологічно активні компоненти, а також характеристики, що не відповідають життєдіяльності людини.

Цілковита таксономія небезпек не розроблена, але використання її навіть не в повному обсязі створює можливість застосувати науковий підхід в організації безпечної діяльності людей.

Небезпеки класифікують:

- за природою походження - природні, технічні, антропогенні, змішані;

- за часом виявлення негативних наслідків - імпульсивні, кумулятивні;

- за локалізацією - пов'язані з літосферою, атмосферою, космосом;

- за спричиненими наслідками - захворювання, травми, аварії, пожежі, фатальні наслідки тощо;

- за завданими збитками - технічні, екологічні, соціальні тощо;

- за галуззю прояву небезпек - побутова, спортивна, дорожньо-транспортна, виробнича, військова тощо;

- за структурою (будовою) - прості та складні, породжені взаємодією простих;

- за характером впливу - активні та пасивні;

- за здатністю людини ідентифікувати небезпеку органами чуття - відчутні та невідчутні.

Номенклатура небезпек - перелік назв усіх видів небезпек, представлених в алфавітному порядку, що зустрічаються в конкретній військової частини виді, роді військ і Збройних Силах в цілому.

В даний час доцільно виділяти декілька рівнів номенклатури: загальну (для Збройних Сил в цілому), типову (для виду або роду військ) і місцеву (для конкретної військової частини).

Небезпека реалізується шляхом небезпечних та шкідливих фактopів.

Реальне виробництво супроводжується шкідливими та небезпечними чинниками (факторами) і має певний виробничий ризик.

Виробничий ризик – це ймовірність ушкодження здоров’я працівника під час виконання ним трудових обов’язків, що зумовлена ступенем шкідливості та/або небезпечності умов праці та науково-технічним станом виробництва.

Шкідливий виробничий фактор – небажане явище, яке супроводжує виробничий процес і вплив якого на працюючого може призвести до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання, виробничо зумовленого чи професійного, і навіть смерті, як результату захворювання.

Захворювання – це порушення нормальної життєдіяльності організму, зумовлене функціональними та/або морфологічними змінами.

Виробничо зумовлене захворювання – захворювання, перебіг якого ускладнюється умовами праці, а частота якого перевищує частоту його у працівників, які не зазнають впливу певних професійних шкідливих факторів.

Професійне захворювання (профзахворювання) – це захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою.

Небезпечний виробничий фактор – небажане явище, яке супроводжує виробничий процес і дія якого за певних умов може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров’я працівника (гострого отруєння, гострого захворювання) і навіть до раптової смерті.

Виробнича травма – пошкодження тканин, порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів. Як правило, виробнича травма є наслідком нещасного випадку на виробництві.

Нещасний випадок на виробництві – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.

Поділення несприятливих чинників виробничого середовища на шкідливі та небезпечні зумовлене різним характером їх дії на людський організм, тим, що вони потребують різних заходів та засобів для боротьби з ними та профілактики викликаних ними ушкоджень, а також рядом причин організаційного характеру. В той же час між шкідливими та небезпечними виробничими факторами інколи важко провести чітку межу. Один і той же чинник може викликати травму і захворювання (наприклад, високий рівень іонізуючого або теплового випромінювання може викликати опік або навіть призвести до миттєвої смерті, а довготривала дія порівняно невисокого рівня цих же факторів – до хвороби; пилинка, що потрапила в око, спричиняє травму, а пил, що осідає в легенях, – захворювання, що зветься пневмоконіоз). Через це всі несприятливі виробничі чинники часто розглядаються як єдине поняття – небезпечний та шкідливий виробничий фактор (НШВФ).

У процесі розвитку цивілізації система «людина-середовище проживання» не залишається незмінною та визначається розвитком науково-технічного прогресу. Тому не залишаються незмінними як набір небезпечних та шкідливих факторів, так і рівень, сила, масштаб Їх впливу на людину.

Нині перелік реально діючих негативних факторів значний, він налічує понад 100 різновидів. До найбільш поширених та тих, що мають досить високі концентрації або енергетичні рівні, належать шкідливі виробничі фактори:

запиленість та загазованість повітря, шум, вібрації, електромагнітні поля тощо.

Фактори, що травмують:

повітря, забруднене продуктами згорання природного газу, викидами ТЕС, промислових підприємств, автотранспорту та сміттєспалювальних приладів; вода з надмірним вмістом шкідливих домішок, шум, вібрації, електромагнітні поля від побутових приладів, телевізорів, дисплеїв, медикаменти при надмірному та неправильному вживанні, алкоголь, тютюновий дим та ін.

Поиск по сайту: