Структура та композиція наукової роботи

Студентська наукова робота складається з таких основних елементів:

1) пояснювальна записка;

2) зміст;

3) перелік умовних позначень (при необхідності);

4) вступ;

5) розділи основної частини;

6) загальні висновки;

7) список використаної літератури;

8) додатки (при необхідності);

9) допоміжні покажчики;

10) анотація;

11) останній аркуш.

Пояснювальна записка магістерської (дипломної) роботи є її титульним аркушем ідрукується двома мовами – українською та мовою спеціальності (англійською, німецькою, французькою) і містить:

· найменування вищого навчального закладу, факультету та кафедри, де виконане дослідження;

· прізвище, ім’я автора та вказівку на форму навчання;

· назву роботи із зазначенням її типу (дипломна, магістерська робота);

· науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, ім’я по батькові наукового керівника;

· місто і рік (див. Додаток 1, 2).

Зміст подають на початку наукової роботи (див. Додаток 5). Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.

Якщо у студентській науковій роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік умовних позначень треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку. Наприклад:

КС картина світу

МКС мовна картина світу

ОК ономасіологічна категорія

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні, наприклад, картина світу (далі – КС).

Вступ – дуже відповідальна частина наукової роботи, яка містить усі кваліфікаційні характеристики наукового дослідження. У вступі певним чином сконцентрована вся робота у згорнутому вигляді. Тому він важливий не тільки для того, хто читатиме працю, але й у першу чергу для самого автора, бо дисциплінує його мислення, змушує дотримуватися обраних принципів і вимог [2, 61]. Тут обґрунтовують актуальність обраної теми, мету і зміст поставлених завдань, формулюють об’єкт і предмет дослідження, зазначають обрані методи дослідження. У дипломній (магістерській) роботі вказують теоретичну значущість і практичну цінність одержаних результатів.

У вступі матеріал рекомендують подавати у такій послідовності:

· актуальність теми;

· короткий огляд літератури з теми;

· наукова новизна одержаних результатів;

· мета і завдання дослідження;

· об’єкт дослідження;

· предмет дослідження;

· матеріал дослідження;

· методи дослідження;

· теоретичне значення роботи;

· практичне значення одержаних результатів;

· апробація результатів дослідження: вказується, на яких наукових конференціях, симпозіумах, оприлюднені результати досліджень, що включені до студентської наукової роботи.

· публікації (при наявності);

· опис структури роботи.

o Вступ починають з обґрунтування актуальності обраної теми. Актуальність – обов’язкова вимога до будь-якого наукового дослідження. Тому вміння правильно оцінити тему з точки зору її своєчасності, теоретичної і практичної значущості та обґрунтувати сутність проблемної ситуації характеризує наукову ерудицію і підготовку автора роботи. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями визначити наукову проблему, сформулювати її суть та вказати відомі і ще не розроблені аспекти предмету дослідження. Наприклад:

· “… актуальність нашого дослідження … полягає у необхідності проведення комплексного аналізу та системного опису мовних засобів і способів фіксації інновацій у межах префіксального способу словотворення з позицій історико-ономасіологічного та когнітивного підходів. Актуальність теми дослідження зумовлена також відсутністю робіт, які б дали змогу отримати цілісне уявлення про шляхи розвитку префіксальних неологічних моделей в тому вигляді, в якому вони проявляються в рамках кожної з ономасіологічних категорій за період 20-90-их років ХХ століття. Вивчення особливостей утворення нових слів окремо взятого способу словотворення з точки зору входження у систему мови залишається актуальним також у зв’язку з тим, що лексичний фонд мови є відкритим і постійно поповнюється новими одиницями” [16, с.1].

· “Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю узагальнення різних випадків зміни лінгвістичного статусу одиниць у системі сучасної англійської мови” [9, с.1].

· “… актуальність теми дисертації визначається загальною спрямованістю сучасних досліджень української германістики з теоретичної та практичної лексикології і лексикографії на виявлення основних мовних та немовних чинників розвитку і функціонування лексичного складу англійської мови. Актуальність теми зумовлена також необхідністю комплексного вивчення лінгвокогнітивних та семантичних особливостей одного з лексичних пластів (англійських композитів з першим дієслівним компонентом), яке сприятиме розкриттю особливостей процесу семантизації складних слів, виявленню номінативно-дериваційних механізмів утворення композитів шляхом семантико-когнітивного аналізу, що є актуальним для розвитку сучасної теорії функціонально-орієнтованої композитології та дериватології” [7, с.1].

· “… актуальність роботи зумовлена цілісним підходом до фактора суб’єкта художньої комунікації у взаємозв’язку його епістемічних, когнітивних, ціннісних та емоційних сторін, розробкою цілісної концепції автора-мовця як автора-оповідача, що належить “світу-в-тексті” і “світу-поза-текстом”, з його ролями спостерігача, розповідача, мовотворця, інтерпретатора й актанта дії. Актуальність зумовлена також належністю теми дисертації до пріоритетного лінгвістичного напряму щодо дослідження мовних одиниць, які виражають модальне значення не в межах окремого висловлення, а на глобальному рівні тексту/дискурсу, що перебуває в безпосередніх і нерозривних зв’язках зі своїм продуцентом, тобто виходом категорії модальності за межі простого речення через набуття нею додаткової функції художнього тексто- і дискурсотворення” [17, с.3].

· “Актуальність теми полягає передусім у необхідності подальшого дослідження значущості категорій гумору, іронії та сатири в художній літературі, у системному, комплексному вивченні мовних засобів реалізації цих категорій в американських коротких оповіданнях, що сприятиме всебічній інтерпретації англомовних художніх творів” [18, с.1].

· “Актуальність дисертації визначається загальною спрямованістю низки сучасних мовознавчих досліджень на встановлення системних взаємозв’язків лексичних одиниць у межах певних номінативних просторів. Своєчасність вивчення номінації складників таких угруповань зумовлюється необхідністю розкриття їх особливостей у лінгвокогнітивному та лінгвокультурному ракурсах” [12, с.1-2].

· “Актуальність теми дисертаційної роботи зумовлена загальною орієнтацією сучасної лінгвістики на дослідження функціонування мови в людському суспільстві, на вивчення мовних та мовленнєвих одиниць у діяльнісно-комунікативному аспекті. Застосування діяльнісного підходу (Т.А. ван Дейк, В.Д.Ніколаєва, І.П.Сусов, Л.П.Чахоян та ін.) дозволяє досліджувати інтеракційну природу мовленнєвих дій. У цьому зв’язку важливим є пропонований аналіз макромовленнєвих актів як одиниць мовної взаємодії учасників діалогу, і, зокрема, взаєморозуміння, що є невід’ємним компонентом повсякденної мовленнєвої практики” [10, с.2].

· “Значний навчальний потенціал і недостатня розробка таких аспектів використання відеофономатеріалів у початковій школі, як психологічні передумови використання відеофонограми для навчання молодших школярів, умов відбору та функціонування відеофонограми, організації процесу навчання з її застосуванням, відсутність цілісної концепції формування навичок і вмінь усного мовлення в початковій школі з використанням відеофонограми зумовили актуальність теми нашого дисертаційного дослідження” [3, с.1-2].

Правильна постановка та ясне формулювання нових проблем має не менше значення, ніж їх вирішення. Саме вибір проблеми, якщо не цілком, то великою мірою визначає як стратегію дослідження взагалі, так і напрям наукового пошуку зокрема. Правильно сформульована наукова проблема свідчить про вміння відокремити головне від другорядного, виявити те, що вже відомо і що поки що невідомо науці з предмета дослідження.

o Далі доцільно перейти до короткого огляду літератури, що полягає в описі стану розробки обраної теми, тобто історії певного обраного для дослідження питання. Підготовка до написання цієї складової частини вступу здійснюється ще у процесі роботи з науковими літературними джерелами та їх конспектування. На цьому етапі потрібно узагальнити оброблену інформацію, назвати авторів, які працювали над різними аспектами досліджуваної теми, виділити їхні найсуттєвіші і найцінніші досягнення та критично їх оцінити. У магістерській (дипломній) роботі слід конкретно вказати, які аспекти теми були досліджені, а які залишаються ще не вивченими, тобто довести необхідність і доцільність їх подальшої розробки. Огляд літератури за темою свідчить про вміння автора систематизувати джерела, критично їх розглядати, виділяти суттєве, оцінювати зроблене раніше іншими дослідниками, визначати головне на сучасному етапі дослідження теми. Слід пам’ятати, що студентська наукова робота розкриває відносно вузьку тему, тому огляд праць учених роблять тільки з питань обраної теми, а не проблеми в цілому.

Історію розробки обраної теми необхідно подавати стисло у певному логічному зв’язку і послідовності, але не обов’язково у хронологічному порядку. Якщо з питань цієї теми є багато літературних джерел, то детальніший огляд літератури та висвітлення дискусійних моментів, різних точок зору, а також власної думки щодо питання можна перенести у відповідний розділ. У вступі думки дослідників передаються у їх «сконцентрованому» вияві, а в розділах більш детально.

o У магістерські (дипломній) роботі необхідним елементом є обґрунтування новизни наукового дослідження. Наукова новизна – це ознака, наявність якої дає авторові підстави використовувати поняття “вперше” при характеристиці одержаних результатів і проведення дослідження в цілому [19, 20]. Поняття “вперше” означає в науці факт відсутності подібних результатів до їх публікації. Наприклад:

· “Наукова новизна роботи полягає в тому, що ономасіологічні та когнітивні особливості префіксальних моделей в історичному плані не були предметом окремого наукового пошуку на матеріалі англійських неологізмів зазначеного періоду. Проблема стійкості лексичних новоутворень уперше досліджується нами у плані динамічної синхронії, що дозволяє простежити як долю кожної окремо взятої інновації, її моделі, так і найбільш загальні тенденції, притаманні префіксальному способу словотворення за вказаний період розвитку англійської мови. У роботі вперше показана активність неологізмів у тому вигляді, в якому вони проявляються в межах префіксальної інновації. Нами вперше здійснено спробу вивчення сукупності питань, що стосуються формування та перетворення когнітивних структур у ході соціально-історичного розвитку мови, а також характеру їхнього закріплення за елементами лексичної системи” [16, с.2].

· “Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі аналізу особливостей вживання одиниць сучасної англійської мови у висловлюванні вперше виділено явище їхньої функціональної переорієнтації, яка полягає в набутті мовними одиницями нетрадиційних для свого функціонування властивостей. У дисертації визначені передумови, аспекти та наслідки функціональної переорієнтації, форми її прояву, а також особливості прояву функціональної переорієнтації в системі номінативних одиниць сучасної англійської мови” [9, с.3].

· “Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше детально розглянуто питання особливостей формування структури та семантики композитних лексем з першим дієслівним компонентом крізь призму лінгвокогнітивного, структурного та семантичного аналізу, що сприятиме поглибленню рівня розробки концепції функціонально-орієнтованої композитології та дериватології. У дисертаційній праці вперше з’ясовано питання внутрішньої валентності композитів з першим дієслівним компонентом, полівалентності першого ітеративного дієслівного компонента складних слів; встановлено, на яких тактах роботи генератора класів слів аплікативної породжувальної моделі утворюються досліджувальні одиниці; розкрито механізми семантизації компонентів у процесі формування композитів” [7, с.3].

· “Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше на засадах комплексного підходу здійснено теоретичне узагальнення проблеми авторської модальності художнього тексту, розроблено цілісну концепцію категорії авторської модальності на основі аналізу комплексу мовних і немовних чинників, які зумовлюють її формування, функціонування та інтерпретацію. […] Вперше категорія модальності розглядається як єдине цілісне утворення, у якому нерозривно пов’язані об’єктивний і суб’єктивний аспекти, що зумовило необхідність запровадження нового терміна “авторська модальність”. Новою можна вважати розробку дискурсивної модальної моделі та її координат, визначення основних модальних рівнів художнього тексту… Вперше виявлено весь комплекс мовних і текстових засобів художньої модалізації. Новизною відзначається також з’ясування особливостей композиційно-текстового виміру модальності, що відкриває новий напрям досліджень – аналіз модальності як прагмасемантичної текстової категорії” [17, с.2].

· “Наукова новизна дослідження визначається тим, що вперше встановлено обсяг номінативного простору «Ігровий вид спорту» та його складників як лексико-семантичної підсистеми сучасної англійської мови; вперше виявлено лінгвокультурні особливості трансформації типових ознак ігрової ситуації, що приводять до появи непрототипових моделей ігор. Новим у роботі також є опис ієрархії лексичних засобів, що репрезентують ігрові події, та гіпонімічної реалізації гіпероніма «Ігровий вид спорту» в лексиці футболу, крикету і бриджу” [12, с.2].

· “Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці здійснено комплексне дослідження послідовності висловлень, що ними виражається взаєморозуміння, як цілісного макромовленнєвого акту; систематизовано вербальні й невербальні засоби об’єктивації взаєморозуміння у німецькій мові та встановлено їх прагматичне навантаження; проведено аналіз умов, принципів і факторів, що впливають на здійснення акту взаєморозуміння” [10, с.3].

· “Наукова новизна дослідження полягає у поглибленій кваліфікації сутності категорій гумору, іронії, сатири відповідно до сучасного стану текстолінгвістики, визначення їхнього когнітивного змісту та стилістичного потенціалу в реалізації авторської прагматики в художньому творі. Американські короткі оповідання під таким кутом зору, тобто з позицій лінгвоантропоцентричної парадигми, досліджуються вперше. Новизна полягає також у виборі джерел фактологічного матеріалу. Для аналізу обрано мало досліджені, а подекуди ще не перекладені оповідання американських письменників, які ще не були об’єктом текстолінгвістичного аналізу” [18, с.2].

· “Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше сформульовано основні вимоги до відбору відеофонограм для навчання англійської мови у початковій загальноосвітній школі; проведено їхню класифікацію; обґрунтовано головні критерії створення системи вправ для навчання усного мовлення на основі відеофонограми; експериментально досліджено раціональну послідовність застосування відеофонограми і друкованих навчальних матеріалів у циклі уроків у початковій школі” [3, с.3].

Для багатьох галузей науки наукова новизна виявляється у наявності вперше сформульованих і змістовно обґрунтованих теоретичних положень, методичних рекомендацій, у введенні до наукового обігу досі не використовуваних джерел. Питання новизни є одним із найбільш суперечливих і складних при написанні наукової роботи. Одні експерти вважають отриманий результат новим, інші – давно відомим. Тут вони спираються на особистий досвід, який при зростаючій кількості робіт, розширенні тематики досліджень стає все менш надійним. Тому дуже важливим є вміння визначити новизну свого наукового дослідження. Найтиповішою помилкою при цьому є те, що новизна підміняється актуальністю теми, її практичною і теоретичною значущістю.

За місцем одержаних знань серед відомих наукових даних можна виділити три рівні новизни [14, 8]:

· перетворення відомих даних, їх докорінна зміна;

· розширення, доповнення відомих даних;

· уточнення, конкретизація відомих даних, поширення відомих результатів на новий клас об’єктів, систем і т. ін.

· рівень перетворення характеризується принципово новими в певній галузі знаннями, які не просто доповнюють відомі положення, а являють собою щось самостійне. На рівні доповнення новий результат розширює відомі теоретичні або практичні положення, додає до них нові елементи, доповнює знання в певній галузі без зміни їх сутності. На рівні конкретизації новий результат уточнює відоме, конкретизує окремі положення, поширюється на новий клас об’єктів, систем, явищ.

o Після того, як наукова проблема визначена і доведена необхідність її подальшої розробки, доцільно перейти до формулювання мети дослідження та конкретних завдань, які з неї випливають. Наприклад:

· “Метою дослідження є проведення комплексного аналізу й системного синхронно-динамічного опису префіксальних неологізмів англійської мови, зафіксованих у лексикографічних джерелах ХХ століття, з точки зору їхньої інноваційної активності, мовної стійкості, категоріальної належності та когнітивно-ономасіологічного моделювання” [16, с.2].

· “Номінативні одиниці сучасної англійської мови характеризуються винятковим динамізмом зміни своїх функцій. У зв’язку з цим, метою роботи є визначення тенденцій розвитку номінативних одиниць сучасної англійської мови на основі аналізу реалізації їх потенційних функцій”[9, с.2].

· “Метою дослідження є встановлення особливостей композитів з першим дієслівним компонентом у сучасній англійській мові шляхом визначення їх формальних, семантико-когнітивних та функціональних властивостей” [7, с.1].

· “… дослідження має на меті з’ясування внутрішньої природи, закономірностей виникнення та функціонування художньої авторської модальності, а також визначення її основних семантичних, структурних, функціонально-прагматичних, композиційно-текстових і лінгвопоетичних характеристик” [17, с.5].

· “Мета дослідження – встановлення особливостей організації лексики, що позначає ігрові види спорту в сучасній англійській мові” [12, с.2].

· “Метою дослідження є встановлення та аналіз формальних, семантичних та комунікативно-прагматичних особливостей взаєморозуміння як макромовленнєвого акту” [10, с.2].

· “Метою роботи є аналіз категорії гумору, іронії і сатири з позицій текстолінгвістики, когнітивної лінгвістики та прагмалінгвістики, а також дискурсних стратегій. Це також вивчення і системне висвітлення сучасного стану мовностилістичних засобів реалізації гумору, іронії і сатири в американській літературі для їх належного розуміння й адекватних художньо-естетичних оцінок” [18, с.1].

· “Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, практичниій розробці й експериментальній перевірці методики навчання усного англомовного мовлення учнів початкової школи з використанням відеофонограми: вивченні особливостей психічних процесів, притаманних молодшим школярам; розробці вимог до відбору відеофономатеріалів та критеріїв їхньої класифікації; визначення вимог до вправ з використанням відеофонограм; створення системи вправ для формування усної англомовної комунікативної компетенції, а також експериментальному визначенні її місця в циклі уроків” [3, с.2].

Завдання формулюються у формі перерахування (вивчити …, описати …, встановити …, вияснити …, і т. ін.). Формулювання цих завдань необхідно робити якомого ретельніше, оскільки опис їх вирішення складатиме зміст наукової роботи. Це важливо також і тому, що назви розділів роботи випливають саме з формулювання завдань дослідження. Наприклад:

Ø

· “на основі даних словників нових слів минулого століття проаналізувати весь набір префіксальних неологізмів цього періоду, які належать до тієї чи іншої ономасіологічної категорії;

· виявити ті з них, що закріпилися в системі англійської мови в зазначений період;

· з’ясувати специфіку позамовної реальності в тому вигляді, в якому вона відображена в префіксальних неологізмах трьох часових зрізів;

· установити типологію факторів, що впливають на закріплення префіксальних інновацій у системі англійської мови;

· дослідити особливості реалізації префіксальних ономасіологічних категорій та визначити номенклатуру структурно-семантичних моделей у межах неологічного мовного простору;

· охарактеризувати шляхи розвитку й динаміку кожної префіксальної ономасіологічної категорії на основі порівняння окремих синхронних зрізів упродовж усього досліджуваного періоду;

· описати префіксальний номінативний простір у плані динамічної синхронії та показати, якими шляхами проходить ускладнення номінативних процесів, що є результатом категоризуючої діяльності людини;

· застосувати когнітивний підхід до опису словотвірного моделювання префіксальних інновацій;

· виокремити прототипні форми репрезентації нових знань засобами префіксальних неологізмів сучасної англійської мови” [16, с.2].

Ø

· “уточнити поняття “функція” та впорядкувати термінологічний апарат функціональної лінгвістики, придатний для аналізу функціональних особливостей номінативних одиниць сучасної англійської мови у висловлюванні;

· дослідити взаємозв’язок форми і функції одиниць номінації у висловлюванні;

· розглянути випадки зміни функціональних особливостей англійських одиниць номінації у висловлюванні;

· розробити визначення функціональної переорієнтації номінативних одиниць сучасної англійської мови;

· виділити системно-мовні, когнітивні та комунікативні передумови функціональної переорієнтації номінативних одиниць сучасної англійської мови;

· виявити складові процесу функціональної переорієнтації одиниць сучасної англійської мови;

· визначити форми прояву функціональної переорієнтації одиниць сучасної англійської мови;

· проаналізувати специфіку функціональної переорієнтації окремих груп лексики сучасної англійської мови (власних назв, абревіатур і акронімів, вигуків і звуконаслідувальних слів, прислівників” [9, с.2].

Ø

· “відібрати композити з першим дієслівним компонентом із системи віддієслівних номінативів в англійській мові;

· встановити діагностичні ознаки складних слів з першим дієслівним компонентом, з’ясувавши спосіб і шляхи їх утворення;

· проаналізувати характер семантичного наповнення композитів з першим дієслівним компонентом і на цьому ґрунті встановити особливості динаміки розвитку їх семантичної структури;

· виявити продуктивні типи композитів з першим дієслівним компонентом;

· встановити, на якому ступені деривації виникають складні та складнопохідні композити з першим дієслівним компонентом в англійській мові;

· виявити тенденції формування віддієслівних композитів на основі фразеологічних сполучень” [7, с.2].

Ø

· “з’ясувати сутність поняття “авторська модальність художнього тексту” з урахуванням складної структури модальних відношень полісуб’єктного художнього мовлення;

· розробити дискурсивну модальну модель і визначити її основні координати;

· виділити і всебічно проаналізувати основні типи авторської модальності;

· визначити основні форматори модальних смислів у структурі художнього тексту;

· дослідити можливості вираження модальності в різних композиційних сегментах авторського тексту;

· з’ясувати основні характеристики видів модальності з типом оповіді” [17, с.5].

Ø

· “уточнити зміст поняття номінативного простору;

· розкрити організацію лексичних засобів на позначення компонентів номінативного простору «Ігровий вид спорту» в сучасній англійській мові;

· визначити структурні, семантичні й ономасіологічні особливості лексики, що позначає ігрові події засобами сучасної англійської мови;

· розкрити концептуальну структуру позначень ігрових видів спорту (футбол, крикет і бридж) у сучасній англійській мові;

· виявити лексичні одиниці сучасної англійської мови на позначення компонентів номінативного простору «Ігровий вид спорту»;

· описати ієрархію відносин між лексичними одиницями, що позначають ситуацію гри у футбол, крикет і бридж засобами сучасної англійської мови;

· окреслити компоненти ядерної й периферійної зон структурної організації лексики сучасної англійської мови на позначення складників ігрових видів спорту (футболу, крикету і бриджу);

· представити мовленнєві особливості реалізації типової ігрової ситуації засобами сучасної англійської мови;

· окреслити тенденції об’єднання лексичних одиниць у понятійні гнізда для формування словників сучасних британських ігор футболу, крикету і бриджу” [12, с.2].

Ø

· “окреслити понятійний апарат дослідження відповідно до основних положень теорії мовленнєвих актів;

· обґрунтувати можливості визначення послідовності висловлювань, що реалізують значення взаєморозуміння, як окремого цілісного макромовленнєвого акту;

· виявлення ілокутивного потенціалу висловлювань, що є складовими акту взаєморозуміння;

· встановлення вербальних засобів вираження взаєморозуміння у німецькій мові та його невербальних маркерів;

· визначення необхідних умов, принципів, лінгвальних й екстралінгвальних факторів, що впливають на реалізацію взаєморозуміння” [10, с.2].

Ø

· “розробка теоретичних концепцій із зазначеної проблеми;

· визначення сутності категорій гумору, іронії, сатири;

· термінологізація понять, пов’язаних із досліджуваною проблемою;

· здійснення системного лінгвостилістичного аналізу функціонування мовних засобів гумору, іронії та сатири в американських коротких оповіданнях;

· визначення та систематизація мовних засобів реалізації зазначених категорій;

· зіставлення мовностилістичної структури гумору, іронії та сатири у творах різних американських письменників, представників жанру короткого оповідання” [18, с.2].

Ø

· “визначення основних психологічних, фізіологічних і лінгвістичних передумов, а також дидактичних можливостей та методичної доцільності використання відеофонограм для навчання усного англомовного мовлення молодших школярів;

· класифікація відеофонограм, обґрунтування вимог до них з урахуванням особливостей їх функціонування в навчанні в початковій школі;

· дослідження можливостей модифікації автентичних відеофонограм для їх застосування у навчанні усного мовлення;

· формулювання вимог до вправ, які виконуються на основі відеофонограм;

· створення системи вправ для формування усної англомовної комунікативної компетенції учнів з використанням відеофонограм;

· експериментальне навчання учнів початкової загальноосвітньої школи для визначення місця використання відеофонограм і друкованих матеріалів у циклі занять;

· розробка методичних рекомендацій з формування усної англомовної комунікативної компетенції із застосуванням відеофонограм в учнів початкової загальноосвітньої школи” [3, с.2].

o Обов’язковим елементом вступу є визначення об’єкта і предмета дослідження. Об’єкт – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення, наприклад:

· префіксальні неологізми, зафіксовані в лексикографічних джерелах;

· різнорівневі (фонетичні, морфологічні, лексичні та синтаксичні) одиниці англійської мови;

· композити з першим дієслівним компонентом;

· категорія авторської модальності французького художнього тексту;

· лексичні одиниці сучасної англійської мови на позначення складників ситуації гри у футбол, крикет і бридж;

· послідовність висловлювань, які у взаємодії виражають у німецькому діалогічному мовленні значення взаєморозуміння;

· категорії гумору, іронії, сатири у творах різних американських письменників, представників жанру короткого оповідання;

· процес навчання усного іншомовного мовлення учнів початкової школи.

Предмет – це те, що міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Тобто, предмет дослідження – це той аспект об’єкта, його характеристики, функції і т. ін., які розглядаються в роботі, наприклад:

· інноваційні номінативні та когнітивні характеристики префіксальних неологізмів, які проявляються в різних ономасіологічних категоріях;

· функції різнорівневих одиниць мови, їх окремі категоріальні, синтаксичні, прагматичні особливості;

· когнітивні, структурні та семантичні особливості формування значення композит з першим дієслівним компонентом в англійській мові;

· категоріальні ознаки авторської модальності художнього тексту, її основні типи, засоби вираження, закономірності функціонування і композиційного представлення в художньому тексті різної оповідної схеми;

· лінгвокогнітивні й лінгвокультурні властивості мовної та мовленнєвої реалізації лексичних одиниць, що формують номінативний простір «Ігровий вид спорту» в сучасній англійській мові;

· формальні, семантичні й комунікативно-прагматичні характеристики взаєморозуміння як макромовленнєвого акту, вербальні та невербальні засоби його об’єктивації в німецькій мові;

· мовні особливості функціонування лексичних та синтаксичних структур як засобів реалізації категорій гумору, іронії і сатири;

· методика навчання усного англомовного мовлення учнів початкової школи з використанням відеофонограми.

Саме на предмет спрямована увага дослідника, саме він визначає тему наукового дослідження, яка виноситься на титульний аркуш як заголовок.

o Ще одним обов’язковим елементом вступу є також посилання, на якому саме фактичному матеріалі виконана робота. Тут коротко і чітко вказуються основні джерела отримання інформації, наприклад:

· “Матеріалом дослідження є суцільна вибірка, що складається з 1540 префіксальних неологізмів, виділених із словників нових слів англійської мови за 20-90-і роки ХХ століття (Barnhart Cl.L. Steinmetz S. Barnhart R.K. A Dictionary of New English. 1963-1972; Barnhart Cl.L. Steinmetz S. Barnhart R.K. The Second Barnhart Dictionary of New English; Barnhart Cl.L. Steinmetz S. Barnhart R.K. The Third Barnhart Dictionary of New English; Berg P.C. A Dictionary of New Words in English; The Macquarie Dictionary of New Words; 9000 Words: A Supplement to Webster’s Third New International Dictionary; The Oxford Dictionary of New Words. A Popular Guide to Words in the News; 6000 Words: A Supplement to Webster’s Third New International Dictionary та ін.). У виборі матеріалу використано інвентар префіксів сучасної англійської мови, запропонований М.М.Полюжиним у його докторському дослідженні” [16, с.3].

· “Матеріалом дослідження є картотека узуальних і оказіональних вживань одиниць англійської мови, складена шляхом суцільної вибірки з англомовної художньої літератури та періодичної преси ІІ половини ХХ сторіччя обсягом понад 5000 одиниць. Під час написання дисертації використовувалися також дані ряду словників: BBC English Dictionary (1993), The Oxford Dictionary of English Etymology (1985), Acronyms, Initialisms & Abbreviations Dictionary (1995) та інших. Для підтвердження окремих положень дисертації використовувалися дані інших мов, зокрема, української та російської. Вони були отримані шляхом суцільної вибірки з творів художньої літератури та періодичної преси” [9, с.2].

· “Матеріалом дослідження слугують дані різноманітних авторитетних лексикографічних джерел, із яких композити з першим дієслівним компонентом (1323 одиниці) були відібрані методом суцільної вибірки. Для детального аналізу структури й семантики композитів з першим дієслівним компонентом були використані такі словники: The Concise Oxford Dictionary of Current English, Collins Cobuild English Dictionary, Longman Dictionary of Contemporary English, The Shorter English Dictionary on Historical Principles, R.Chapman (American Slang), V.K. Muller (English-Russian Dictionary), Webster’s New International Dictionary of the English Language, Webster’s School Dictionary, З.С. Трофимова (Словарь новых слов и значений в английском языке)” [7, с.2].

· “Матеріалом дослідження слугували прозові твори французької художньої словесності ХІХ-ХХ століть великої форми (романи, повісті) різної жанрово-стильової належності (94 джерела), аналіз яких дозволив виявити та обґрунтувати основні аспекти і характеристики такого складного явища як авторська модальність. Вибір зазначених хронологічних рамок зумовлений спільністю розвитку основної модально-аксіологічної моделі, оскільки саме з початку ХІХ ст. почався новий етап жанрово-стильового, мовного, культурно-мовленнєвого розвитку з кінцем традиціоналістської настанови ХVІІ ст.” [17, с.5].

· “Матеріалом дисертаційного дослідження слугували 479 лексичних одиниць, що позначають ігрові події (з них футболу – 233 одиниці, крикету – 150 одиниць, бриджу – 96 одиниць), відібраних шляхом суцільної вибірки зі словників, тезаурусів і спортивних глосаріїв, а також зафіксованих у сучасній англомовній періодичній пресі (1999-2003 рр.)” [12, с.3].

· “Матеріалом дослідження стали фрагменти діалогів із художніх творів німецьких й австрійських авторів ХХ століття, а також з оригінальних німецькомовних фільмів. Усього було проаналізовано близько 1550 прикладів із ситуацією взаєморозуміння, одержаних методом загальної вибірки із романів, п’єс, кіносценаріїв (загальним обсягом приблизно 10000 сторінок) та з 6 кінофільмів і телевізійних серіалів (обсягом близько 20 годин)” [10, с.3].

· “Матеріалом дослідження слугували тексти американських коротких оповідань письменників різних часових періодів, зокрема твори Фланнері О’коннор (Flannery O’Connor), Дороті Паркер (Dorothy Parker), Ленгстона Х’юза (Lengston Hughes), Генрі Менкена (henry Mencken), Філіпа Рота (Philip Roth), кейт Шопен (Kate Chopin) та ін. Обсяг фактологічного матеріалу становить 4000 сторінок із зафіксованими в них проявами гумору, іронії і сатири, що разом з визначенням відповідних теоретичних засад та об’ємним діапазоном художніх текстів, дискурсних сегментів дає підстави для достовірних спостережень і висновків” [18, с.2].

o Надзвичайно важливим етапом наукової праці є вибір методів дослідження – інструменту отримання фактичного матеріалу і необхідної умови досягнення поставленої в роботі мети. Методи і прийоми, що використовуються, зумовлюються специфікою предмета дослідження. властивістю мовного матеріалу, що вивчається, метою і завданнями дослідження. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко і змістовно, обов’язково вказуючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Наприклад:

· “Конкретні методи і прийоми дослідження визначаються метою, завданнями та зібраним нами фактологічним матеріалом. Типи структурно-семантичних моделей префіксальних неологізмів були виділені на основі словотвірного та ономасіологічного аналізу. Метод синхронної реконструкції дериваційного акту дав змогу виявити словотвірні значення моделей префіксальних новоутворень. При віднесенні інновації до певної ономасіологічної категорії використовувалися методи компонентного та багатоступеневого дефініційного аналізу. За допомогою дескриптивного методу був описаний номінативний простір зазначеної вище сукупності префіксальних неологізмів. Синхронно-динамічний метод із застосуванням елементів кількісних підрахунків дав змогу виявити загальні тенденції розвитку префіксального способу словотворення на чітко визначеній часовій осі. Метод фреймового моделювання словотвірного значення неологічних моделей уможливив виявлення шляхів реалізації універсальних структур категоризації досвіду людини засобами префіксальних новоутворень” [16, с.3].

· “Конкретні методи дослідження зумовлені метою та завданнями роботи, яка носить синхронний характер із включенням елементів діахронічного аналізу для розгляду основних форм прояву функціональної переорієнтації у процесі розвитку системи англійської мови, оскільки наслідки функціональної переорієнтації позначаються на кожному з етапів його розвитку. Під час визначення категоріальних особливостей одиниць номінації в системі мови було використано різноманітні засоби аналізу словникових дефініцій і компонентний аналіз. Методом контекстуального аналізу були виділені новотвори, значення яких ще не зареєстровані у словниках. Крім того, в окремих випадках для більш точного визначення функціонального статусу синтаксичних одиниць мови було використано інтенціональний аналіз ” [9, с.3].

· “Дослідження вимагало комплексного застосування таких методів: аналітико-описового методу для з’ясування структурного й семантичного аспектів композитів з першим дієслівним компонентом; трансформаційного аналізу для встановлення можливих трансформів-етимонів віддієслівних композитів; аналізу за безпосередніми складниками для з’ясування словотвірної та дериваційної моделі складного слова з першим дієслівним компонентом; компонентного аналізу для встановлення семантичного об’єму досліджуваних одиниць; внутрішньовалентного аналізу для визначення комбінаторного потенціалу першого дієслівного ітеративного компонента досліджуваних композитів, а також при побудові словотвірних рядів; фреймового аналізу з метою виявлення когнітивних механізмів формування семантики англійських композитів з першим дієслівним компонентом” [7, с.2-3].

· “Робота базується на засадах цілісного комплексного лінгвопоетичного підходу до мовленнєвих явищ і закономірностей їхнього функціонування у художньому контексті, що вимагає складної методики дослідження, яка включає багаторівневий аналіз тексту, системно-функціональний аналіз з опорою на когнітивну, комунікативно-прагматичну та інтерпретаційну лінгвістичні парадигми, зіставний типологічний аналіз у плані порівняння і визначення особливостей окремих оповідних моделей, контекстуальний аналіз, метод словникових дефініцій ” [17, с.5].

· “У дослідженні використовуються такі методи: описовий – для встановлення семантичних і ономасіологічних особливостей лексики на позначення ігрових видів спорту на сучасному етапі розвитку англійської мови; аналіз словникових дефініцій – з метою виявлення номінативних особливостей лексичних засобів позначення ситуації гри у футбол, крикет і бридж …; компонентний аналіз – для визначення й опису семантичної структури досліджуваних лексичних одиниць і виявлення компонентів, які відображають семантичні відношення в номінативному просторі «Ігровий вид спорту»; метод фреймового моделювання, за допомогою якого встановлено особливості семантики номінації й функціонування окреслених лексичних одиниць; для виявлення особливостей структурної організації номінативного простору «Ігровий вид спорту» був застосований польовий підхід ” [12, с.3].

· “При проведенні дисертаційного дослідження використовувалися логічні та лінгвістичні методи. Індуктивний та дедуктивний методи застосовувалися на етапі спостереження над мовним матеріалом та встановлення закономірностей його використання. При опрацюванні прикладів були задіяні елементи статистичного методу, а також описовий метод та метод семантичного аналізу, які слугували виявленню і поясненню формальних, семантичних та функціональних аспектів об’єкта. Застосування контекстуального і прагматичного (актомовленнєвого та інтенціонального) аналізу дало можливість визначити взаємозв’язок між мовним наповненням висловлювання та врахуванням особистісних характеристик учасників мовленнєвої інтеракції” [10, с.3].

· “Вирішення визначених завдань передбачає використання таких методів дослідження: вивчення й узагальнення теорії та досвіду використання відеофонограм на середньому та старшому ступенях навчання в середніх та вищих навчальних закладах; наукове спостереження за навчальним процесом, бесіди з учнями та вчителями англійської мови; лабораторний експеримент для визначення навчальних якостей модифікованої автентичної відеофонограми; тестування мовної компетенції молодших школярів; навчальний експеримент, спрямований на перевірку ефективності використання відеофонограм і друкованих навчальних матеріалів; критичний аналіз наукової літератури з педагогіки, психології, нейропсихології, лінгвістики та методики навчання іноземних мов за темою дослідження” [3, с.2-3].

У вступі можуть описуватися й інші елементи наукового процесу. До них, зокрема, належать гіпотеза та методологічна основа дослідження.

o Гіпотеза – це наукове припущення, що пояснює властивості певних фактів, на основі яких будується теорія [6, 29]. Вона є формою осмислення фактичного матеріалу, переходу від фактів до законів. Наукове припущення висувається, а згодом уточнюється і перевіряється на основі обробки та аналізу фактичного матеріалу. Гіпотезу формулюють одним-двома реченнями, наприклад: “ Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про підпорядкування семантичного простору художнього твору тенденціям розгортання текстових концептів, що зумовлює їх взаємодію та інтерференційні зв’язки на різних рівнях ієрархії. Передбачається, що розгортання текстових концептів художнього твору ґрунтується на корелятивному зв’язку імплікації й експлікації і знаходить свій вияв у специфіці когнітивної та комунікативної динаміки їхнього розгортання в тексті ” [5, с. 3].

o Поняття методології слід відрізняти від поняття методики дослідження. Методологія функціонує як система методів, правил, норм, зафіксованих у наукових текстах, і як сукупність вихідних установок, що дають напрям пізнавальній діяльності вченого [2, 9; 8, 73]. Вона визначає підхід до об’єкта дослідження, загальну орієнтацію в науковому пошуку, спосіб побудови наукових знань [11, 11]. Методику наукового дослідження складають методичні прийоми, якими користуються вчені різних методологічних напрямів для досягнення своїх завдань [1, 24]. Тому, як справедливо відзначає проф. Л.Голомб, студент повинен усвідомити, що в практичному виконанні своєї роботи він не користується, а керується методологією, яка визначає його дослідницькі позиції. Користується ж він сукупністю методичних прийомів, які оптимально підходять для вирішення поставлених завдань [2, 11].

Основними методологічними принципами сучасного мовознавства є загальні філософські положення про мову як сутність людини, як вид і результат суспільно усвідомленої діяльності, і, як наслідок, розв’язання нагальних лінгвістичних завдань з позицій антропоцентризму, основними властивостями якого є значущість сучасних наукових досліджень для людини і їх трактування з позицій людини [13, 8].

У науковій роботі методологічні засади дослідження вказуються чітко і коротко, наприклад: “ Методологічною основою дослідження є фундаментальні теоретичні положення загального і романського мовознавства, лінгвопоетики, лінгвостилістики, лінгвістики тексту, лексикології, наратології … про системність лексики у мові та мовленні, роль слова у створенні художнього образу, необхідність вивчення художнього тексту з широких філологічних позицій” [5, с.4];

“Методологічною основою дослідження є аналіз проблематики з позицій сучасних наукових парадигм, насамперед когнітивної та антропоцентричної, на основі вивчення системи кореляцій мовних структур творів з категоріями екстрамовного змісту” [18, с.2].

o Обов’язковими елементами вступу магістерської (дипломної) роботи є опис теоретичного значення та практичної цінності одержаних результатів. Теоретичне значення дослідження полягає у тому внеску, який воно робить у подальше вивчення певної галузі, розділу, проблеми і т. ін. лінгвістики. Студент повинен чітко показати й оцінити, яке значення одержані ним результати мають для вирішення тієї чи іншої наукової проблеми. Характеризуючи теоретичне значення роботи, варто уникати таких загальних формулювань, як «вагомий, суттєвий внесок», «велике значення». Необхідно чітко вказати, чим саме представлене дослідження є цінним з точки зору подальшої розробки теоретичних питань сучасної лінгвістики, наприклад:

· “Проведений нами опис номінативного простору префіксального способу словотворення в історико-ономасіологічному плані спрямований на поглиблене вивчення системності англійського словотворення взагалі та структурно-семантичних особливостей, що випливають із різночасової фіксації префіксальних новоутворень у лексикографічних джерелах зокрема, а також на подальший розвиток неологічної теорії з точки зору сучасних лінгвістичних парадигм. Отримані дані дають змогу продемонструвати специфіку та тенденції синхронної динаміки, притаманної для окремо взятого способу словотворення в англійській мові за останнє століття” [16, с.4].

· “Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що воно являє собою узагальнений аналіз різнорівневих мовних одиниць, поєднаних потенційною спроможністю до зміни своїх функціональних особливостей у структурі англійського висловлювання, тобто до набуття функції одиниць номінації. У роботі також проаналізовано номінативні одиниці, що втрачають свої номінативні показники в англійському висловлюванні. Теоретичний інтерес становить визначення функціональної переорієнтації та її ролі як механізму змін у системі одиниць номінації сучасної англійської мови” [ 9, с.3].

· “Теоретична значущість дослідження зумовлена розробкою концепції авторської модальності як провідної категорії художнього тексту. Цим визначається внесок автора дисертації в романське мовознавство, зокрема в лінгвопоетику та текстолінгвістику. У роботі запропоновано новий погляд на категорію модальності, запроваджено нові поняття «авторська модальність», «модалізація». Концептуальна основа дисертації, комплексна методика, результати проведеного дослідження можуть бути використані в подальших теоретичних розробках з модальної проблематики” [17, с.6].

o У рубриці практичне значення дослідження подаються відомості про наукове використання одержаних результатів або рекомендації щодо їхнього використання у конкретних галузях, розділах і т. ін. лінгвістики, у навчальному процесі, викладанні конкретних дисциплін, написанні методичних розробок, підручників, посібників, наукових статей, робіт тощо, наприклад:

· “Практична цінність роботи полягає у виявленні номінативної структури й семантики префіксальних неологізмів, що дає змогу застосовувати отримані результати дослідження у лексикографічній практиці. Запропонована нами методика аналізу префіксального ономасіологічного простору може знайти застосування при вивченні неологізмів, утворених за допомогою інших способів словотворення, та в різних мовах. Практична цінність дисертації полягає також у тому, що її результати можуть бути використані при викладанні таких дисциплін: лексикологія сучасної англійської мови (розділи: «словотворення», «семантика», «етимологія»), історія англійської мови (розділ: «розвиток лексичного складу»), стилістика сучасної англійської мови (розділ «лексичні стилістичні засоби») та теорія і практика перекладу (розділ: «лексикологічний аспект перекладу»). Деякі висновки й положення роботи можуть знайти застосування при читанні курсів за вибором, проведенні спецсемінарів, написанні методичних розробок, посібників і підручників для проведення практичних занять із англійської мови, у науково-дослідній роботі студентів” [16, 4].

· “Практична цінність дисертації полягає в можливості використання її результатів у процесі викладання лексикології англійської мови (розділи «Словниковий склад мови», «Словотвір», «Семасіологія»), загального мовознавства (розділи «Лексикологія», «Словотвір», «Граматика»), а також у практичній лексикографії при укладанні словників сучасної англійської мови. Крім того, окремі положення дослідження можуть бути використані під час вивчення курсів за вибором із когнітивної лінгвістики, функціонального аналізу одиниць номінації та теорії дискурсу. Матеріали дослідження є основою для складання підручників і навчальних посібників із комунікативної граматики та семантики англійської мови, а також можуть бути використані у процесі розробки комунікативно орієнтованої методики викладання англійської мови” [ 9, с.4].

У науковій роботі з методики викладання іноземних мов подають також відомості про результати практичного застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання, наприклад:

“Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні моделі циклу уроків з використанням відеофонограм; визначенні конкретного способу модифікації автентичної відеофонограми; створенні класифікації відеофонограм і системи вправ з її використанням; доведенні доцільності розпочинання циклу уроків з поетапної роботи з відеофонограмою з наступним залученням друкованих матеріалів; наданні методичних рекомендацій щодо організації навчання учнів початкової школи усного англомовного мовлення із застосуванням відеофонограми.

Методику навчання молодших школярів усного англомовного мовлення з використання відеофонограми упроваджено в навчальний процес у школах № 1, № 4, і № 178 м. Києва, школі № 3 смт. Вороніж Сумської області та у школі ім. Б.Антоненка-Давидовича в м. Охтирка Сумської області” [3, с.3].

o Якщо у студента є наукові публікації, виступи на конференціях, то інформацію про них необхідно також подати у вступі, вказуючи, на яких саме конференціях висвітлювалися результати дослідження, і у скількох статтях або матеріалах конференції вони були опубліковані.

o Вступ закінчується описом структури роботи, де наводиться перелік та назви її структурних елементів і обґрунтовується послідовність саме такого викладу матеріалу.

Основна частина студентської наукової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.

У розділах основної частини подають:

огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень;

виклад загальної методики і основних методів досліджень;

експериментальну частину і методику досліджень;

відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

аналіз та узагальнення результатів досліджень.

В огляді літератури студент детально окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи вчених, необхідно назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у певній галузі. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини дипломної (магістерської) роботи.

У розділах основної частини з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Магістр (дипломник) повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором. Кожен розділ студентського дослідження повинен закінчуватися короткими висновками.

Заключним етапом наукового дослідження є загальні висновки, у яких відображається те нове і суттєве, що складає наукові і практичні результати проведеної роботи. Висновки повинні перегукуватися з і повністю відповідати основним елементам вступу. Висновки розпочинають із короткої оцінки стану досліджуваного питання. Далі послідовно, логічно викладають, синтезують та узагальнюють одержані результати. Роблячи підсумок проведеного дослідження, необхідно показати, як матеріал основної частини та результати співвідносяться із метою та завданнями, сформульованими у вступі, наголошуючи на тому новому, що досягнуто автором.

У висновках також вказують теоретичне значення і практичну цінність результатів проведеного дослідження. Наукові та практичні результати дослідження повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики. Необхідним елементом заключної частини є висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів, а також можливих напрямів подальших досліджень.

Після загальних висновків подається бібліографічний список використаної літератури. Список використаної літератури повинен містити тільки ті праці, на які посилався автор у роботі. Посилатися слід на останні видання творів. Більш ранні видання зазначаються лише в тих випадках, коли вони містять матеріал, не включений у наступні видання.

Допоміжні або додаткові матеріали, які переобтяжують текст основної частини роботи, виносяться до додатків. За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття наукової роботи:

використані математичні формули і розрахунки;

таблиці допоміжних цифрових даних;

ілюстрації допоміжного характеру.

Інколи наукова робота містить допоміжні покажчики, які розміщують після додатків. Найрозповсюдженішими є алфавітно-предметні покажчики, тобто перелік основних понять, термінів, які зустрічаються в тексті, із зазначенням сторінок, де вони згадуються. Такий покажчик істотно полегшує орієнтування в роботі.

Наприкінці роботи подають анотацію українською мовою. Обсяг анотації повинен бути не меншим, ніж 1,5 сторінки машинописного тексту. Анотація має містити інформацію про основні ідеї і результати наукової роботи. Текст анотації повинен відображувати об'єкт та предмет дослідження, мету роботи, результати та їх новизну, значущість роботи та стислі висновки.

Матеріал в анотації слід викладати стисло і точно з використанням синтаксичних конструкцій, притаманних мові ділових документів, уникаючи складних граматичних зворотів.

Після анотації наводять ключові слова українською мовою. Ключовим словом називається слово або стійке словосполучення із тексту анотації, яке з точки зору інформаційного пошуку несе смислове навантаження. Сукупність ключових слів повинна відбивати поза контекстом основний зміст наукової праці. Загальна кількість ключових слів не повинна бути меншою трьох і більшою десяти.

Ключові слова подають у називному відмінку, друкують у рядок, через кому.

Останній аркуш магістерської (дипломної) роботи друкується українською мовою і містить:

· найменування вищого навчального закладу, факультету та кафедри, де виконане дослідження;

· прізвище, ім’я автора та вказівку на форму навчання;

· назву роботи із зазначенням її типу (дипломна, магістерська робота);

· науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, ім’я по батькові наукового керівника;

· дату подання роботи на кафедру;

· кількість сторінок роботи;

· науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, ім’я по батькові рецензента;

· дату захисту роботи;

· місто і рік (див. Додаток 3).

Поиск по сайту: