|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Та оборони базового таборуДля несення внутрішньої служби в таборі призначається добовий наряд згідно розділом 7 Статуту внутрішньої служби. У добовий наряд наказом командира військової частини (окремого батальйону) призначається черговий табору, який виконує обов’язки чергового частини. Намет чергового і його помічника встановлюється в першій смузі на лінії другого ряду наметів. Розвід добового наряду проводиться у визначений командиром військової частини час, попереду передньої лінійки, фронтом до поля, навпроти середини табору. В роті призначаються три зміни днювальних: перша чергова зміна несе службу на передній лінійці біля постового грибка; друга – охороняє намети з особовим складом рот і зброю; третя – відпочиває. Постові грибки для днювальних встановлюються на передній лінії по одному на правому та лівому флангах батальйону. Намети для зберігання зброї розміщуються в першій смузі за наметами рот. Днювальні виконують обов’язки згідно зі статею 314 Статуту внутрішньої служби. Крім того, днювальні зобов’язані: - подавати голосом команди військовослужбовцям, які знаходяться в наметах, і днювальним вільної зміни; - стежити, щоб природні потреби військовослужбовці задовольняли у визначеному для цього місці. Для охорони і оборони табору призначається вартова служба, яка організується згідно з вимогами частини II Статуту гарнізонної та вартової служб. Для несення вартової служби відряджується варта. Намети для варти встановлюються у другій смузі. Якщо військова частина (бригада, полк, окремий батальйон) знаходиться в зоні бойових дій, то особового складу варти буде недостатньо для організації надійної охорони і оборони табору. Тому командир призначає окремий підрозділ (батальйон, роту), який у повному обсязі відповідає за виконання завдань з охорони й оборони табору. Стійкість системи охорони і оборони табору в цілому, забезпечується створенням зовнішньої та внутрішньої зон та доцільним розподілом сил і засобів за секторами відповідальності, а також створенням відповідних резервів. Зовнішня зона проходить по периметру розташування військової частини (табору), а також може включати прилеглі небезпечні ділянки місцевості. Внутрішня зона охорони і оборони табору знаходиться безпосередньо в місці розташування підрозділів. Основою системи охорони і оборони табору є: - цілодобові спостережні пости по периметру табору; - блокпости в місцях в’їзду на територію табору та виїзду; - цілодобові рухомі патрулі, як у межа, так і поза межами табору. В разі виникнення надзвичайних ситуацій, спостережні пости та блокпости посилюються, а за рахунок резервних груп організується несення служби на резервних сторожевих постах. Досвід ведення бойових дій при виконанні завдань у Республіці Ірак свідчить, що для успішної організації охорони і оборони базового табору, потрібно залучати до 150 військовослужбовців і до 20 одиниць техніки. При цьому у складі резерву повинно перебувати особового складу – до 50 чоловік, техніки – до 5 одиниць. Значна увага приділяється патрулюванню районів поблизу табору, як одному з ефективних заходів, щодо зменшення ймовірності нападу або зриву нападу. В готовності до негайного відкриття вогню повинно перебувати одна мінометна обслуга та група управління вогнем у складі: розвідник. обчислювач та зв’язківець на чолі з офіцером мінометного підрозділу, а також обслуга артилерійського розвідувального комплексу (АРК-1М) на позиції у складі двох військовослужбовців. Крім того, у 30-хвилинній готовності повинно перебувати не менш 2-х мінометних обслуг на вогневих позиціях роти, група управління вогнем на кожній позиції, обслуга артилерійського розвідувального комплексу (АРК-1М) на позиції в повному складі. Доцільно систему охорони і оборони табору посилити технічними засобами розвідки, встановленням електрифікованих інженерних загороджень та створенням засідок у нічний час. Залежно від обстановки, кількість, склад і місця засідок визначаються рішенням командирів батальйонів. Для попередження несанкціонованого перетинання межі табору всіма видами транспорту та людьми, блокпости при в’їзді обладнуються в інженерному відношенні різними конструкціями, наприклад: бетонні конструкції, мішки з землею, земляні вали. Зовнішня огорожа блокпосту повинна відповідати безпечним умовам несення служби особовим складом. Найефективнішими є бетонні конструкції заввишки 3,5м, завширшки 1,4м, що забезпечує стійкість від пострілів РПГ. Крім того, блокпост прикривається невибуховими загородженнями для запобігання безперешкодного проникнення бойовиків до позицій блокпоста. В якості невибухових загороджень застосовуються рови, земляні вали, колючий дріт, який, залежно від умов місцевості та важливості напрямку що прокривається, встановлюється в 2, 3 або 5 рядів. Для попередження особового складу блокпоста про несанкціоноване проникнення через периметр табору, встановлюються сигнальні або освітлювальні міни. Таким чином, створення надійної системи охорони і оборони табору, її постійний розвиток та удосконалення, дозволить забезпечити достатній рівень безпеки особового складу, який перебуває в межах табору. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |