|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Товар та його властивості. Товар— це продукт праці і природи, який виготовляється для обмінуТовар — це продукт праці і природи, який виготовляється для обміну. Товар має дві властивості: по-перше, задовольняє певну потребу людей; по-друге, здатний обмінюватись на інший товар в певних пропорціях.
Виходячи з властивостей товару ми можемо визначити основні його здатності.
() Споживча вартість товару — це його здатність задовольняти потреби людини. Категорія споживної вартості дозволяє виявити зв’язок між властивостями товару й потребами людей. Така можливість зумовлена двосторонністю даної категорії. Одна сторона: це вся сукупність властивостей товару; друга сторона — це відношення властивостей товару до потреб людини. Кінцевої метою будь-якого виробництва є створення споживчої вартості. Якщо благо створюється для споживання самим виробником продукції, то це є споживча вартість виробника, а якщо товар призначений для когось іншого, то виникає суспільна споживча вартість. Послуги також є споживчою вартістю, але це унікальна споживча вартість.
Їх унікальність полякає в наступному: 1) споживна вартість послуги не має речової форми; 2) споживна вартість послуги — це корисний ефект діяльності живої праці; 3) оскільки послуги не мають речової форми то їх не можна накопичувати, тобто вони не включаються до національного багатства.
Другою важливою властивістю товару є вартість цього товару, формою прояву якого є мінова вартість.
() Мінова вартість — це здатність товару обмінюватись на інші товари у певних кількісних пропорціях. В найрізнорідніших товарах спільною є одна властивість: Вони — продукти праці. Прирівнювання різнорідних товарів один до одного передбачає, очевидно, їх об’єктивну рівність ще до обміну. Внутрішнім змістом товару є вартість як вкладена в товар праця — те спільне, що знаходить вираження у міновому співвідношенны товарів. Саме вартість робить їх порівнянними. Як споживні вартості товари якісно розрізняються, як вартості — мають спільну міру. Вартість виражає відносини між товаровиробниками з приводу порівняння витрат їх праці на виробництво благ і послуг, якими вони обмінюються. Кількісні характеристики праці, витраченої на виготовлення товару, втілюються у величині вартості товару.
Двоїста природа товару зумовлена двоїстим характером праці, що його створює. Двоїстий характер праці почали досліджувати ще в класичній школі, вони вказували на нього, не змогли його пояснити. Вперше теорія двоїстої праці була доведена Марксом. Він стверджував, що праця, яка створює товар є конкретною працею. В цій якості створює споживну вартість. Конкретна праця — праця, яка затрачена в певній корисній формі, результатом якої є певна споживна власність. Абстрактна праця — праця товаровиробника, взята як затрати людської робочої сили взагалі, незалежно від її конкретної форми.
Двоїста природа вартості розкривається в суперечності між індивідуальною та суспільною вартістю (внаслідок різниці індивідуальних та суспільно необхідних витрат). Індивідуальний робочий час — це час, який окремий виробник витрачає на виробництво товару. Суспільно необхідний робочий час — це час, потрібний для виготовлення певної споживної вартості за існуючих суспільно нормальних умов виробництва і за середнього, в даному суспільстві, рівні вмілості та інтенсивності праці. Він тяжіє до індивідуального на тих підприємствах де випускається основна маса продукції. Отже, вартість товару змінюється в залежності від розвитку праці. Продуктивність праці — це кількість продукції, виробленої за одиницю часу. Із зростанням продуктивності праці зменшується її кількість в одиниці продукції. Продуктивність праці залежить від наступних факторів: масштабів розвитку техніки, науки та впровадження її досягнень у виробництво; форм та методів організації праці; рівня освіти та кваліфікації працівників; природних умов.
Один із найважливіших показників, які характеризують працю, її інтенсивність. Інтенсивність — це витрати праці за одиницю часу. (інтенсивна праця створює більшу вартість продукції за одиницю часу). Звідси, величина вартості перебуває в оберненій залежності від продуктивності праці, і в прямій залежності від інтенсивності праці.
Розрізняють просту та складну працю. Проста праця — праця, яка виробляє продукт без попередньої підготовки працівника, тобто на потребує освіти та кваліфікації. Складна праця — це праця, для виконання якої необхідна спеціальна підготовка, оволодіння певною спеціальністю, що передбачає оволодіння певною професією. Отже, вартість товару — категорія складна, багатопланова, динамічна і відіграє надзвичайно велику роль в процесі становлення та функціонування товарної формигосподарства.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |