Міжнародна класифікація основних продуктів – СРС

Міжнародна класифікація основних продуктів, розроблена ООН, без сумніву, найбільш істотний результат роботи з розвитку об'єднаної системи класифікації видів економічної діяльності та продукції [7]. Веде класифікацію UNSD. Одиницею класифікації є продукція (товари та послуги). До її появи міжнародне співтовариство не мало ніякий класифікації, що охоплювала б і товари, і послуги.

СРС забезпечує можливість для порівняння багатьох різних видів статистики товарів і послуг. Її мета не замінити інші класифікації продукції, а, скоріше, погодити останні таким чином, щоб дані могли бути переміщені у відповідні категорії СРС. СРС при цьому є засібом гармонізації на міжнародному й національному рівні.

Охоплення СРС не обмежується тільки виробами, а включає також землю, будинки й нематеріальні активи (наприклад, патенти, ліцензії, торговельні марки, авторські права), що походять з юридично обов'язкових контрактів. Мета такого охоплення СРС полягає в тому, щоб створити систему класифікації, категорії якої можуть використовуватися для реєстрації угод на національному й міжнародному рівнях. Ці категорії, що стосуються активів, чітко ідентифіковані й можуть досить легко бути диференційовані від „чистих” категорій виробів. Подальший опис СРС має відношення тільки до категорій виробів.

Критерій, відповідно до якого СРС класифікує вироби, – це їх „матеріальний склад і природа (властивості)”. Під цим розуміють, наприклад, тип використовуваної сировини, процес виробництва, мету, для якої товари призначені, і т.ін. Поряд із сировинним принципом, СРС також використовує принцип класифікації за економічним походженням. Скажімо, певні зусилля були прикладені до того, щоб на найнижчому рівні так багато угруповань продукції, як тільки можливо, могли бути зіставлені з однією єдиною категорією ISIC Rev. 3. Що стосується товарів, СРС використовує товарні позиції й субпозиції HS як будівельні блоки, тобто кожен заголовок на найнижчому рівні СРС точно відповідає товарній позиції чи субпозиції HS або блоку з декількох товарних позицій чи субпозицій HS. Це, без сумніву, важливий крок у розвитку об'єднаної системи класифікацій. HS довгі роки використовувалася в багатьох країнах для митниці й цілей статистики зовнішньої торгівлі. Це означає, що HS є широко відомою системою, яка повинна зробити більш легким подання товарів у кодах СРС. Оскільки не всі заголовки HS відповідають критерію економічного походження, заголовки СРС можуть включати товари, економічне походження яких відрізняється.

СРС має свою власну систему кодування, що є незалежною від ISIC. Кодування СРС базується на десятковій системі; числовий код, що має максимум п'ять цифр, відповідає кожному з п'яти ієрархічних рівнів класифікації.

На найнижчому ієрархічному рівні СРС має 1811 заголовків. Частка транспортабельних товарів становить понад 60%, а частка послуг трохи перевищує 30%. Настільки мала кількість послуг ніяким чином не применшує важливості послуг. Справа в тому, що СРС базується на HS, а в ній послуги не класифікуються. Звичайно, недостатньо чітко визначені й диференційовані послуги створюють значні проблеми для статистики (на титульному аркуші публікації ООН відносно СРС заявлено, що СРС має поки ще тимчасовий характер, особливо щодо послуг).

Вищими класифікаційними угрупованнями СРС є такі:

0. Сільське господарство, лісівництво й продукти рибальства.

1. Руди й корисні копалини; електрика, газ і вода.

2. Продовольчі продукти, напої та тютюн; текстиль, одяг і шкіряні вироби.

3. Інші транспортабельні товари, крім металевих виробів, машин та устаткування.

4. Металеві вироби, машини та устаткування.

5. Будівельні роботи й будівлі; земля.

6. Торговельні послуги; готельний і ресторанний сервіс.

7. Транспортування, зберігання та комунікаційні послуги.

8. Ділові послуги; послуги сільського господарства, видобутку й виробництва.

9. Суспільні, соціальні та персональні послуги.

2.8.2 Статистична класифікація продукції по видах діяльності – СРА

Це європейська версія СРС, застосовувана для тих самих цілей, що й СРС. СРА встановлює класифікацію продукції за видами діяльності для забезпечення порівнянності статистичних даних між національними рівнями й рівнем ЄС [8]. Однак якщо СРС – це класифікація, що просто рекомендується, то СРА юридично обов'язкова в ЄС. Одиницями класифікації є транспортабельні та нетранспортабельні товари й послуги. Веде класифікацію Євростат.

Хоча СРА – це європейська копія СРС, вона відрізняється більш глибокою деталізацією та структуруванням. З погляду європейського рівня центральна класифікація продукції повинна бути структурована відповідно до критерію економічного походження й базуватися на видах економічної діяльності, відбитих в NACE. На найнижчому ієрархічному рівні СРА має 2303 заголовки.

Оскільки елементи СРА базуються на елементах СРС, між СРА й HS існує такий же зв'язок, як між СРС ій HS. Так само як можливі національні версії NACE, можливі й національні версії СРА.

Поиск по сайту: