В основі тваринного світу лежать ВМС: білки

ХІМІЯ

ВИСОКОМОЛЕКУЛЯРНИХ СПОЛУК

(конспект лекцій; практичні завдання та контрольні запитання до тем для самостійної роботи студентів)

Мелітополь, 2010

Хімія високомолекулярних сполук (конспект лекцій; практичні завдання контрольні запитання до тем для самостійної роботи студентів)

(укладач Т.І. Хороінилока. - Мелітополь: МДПУ, 2010. - 28с.

Хімія високомолекулярних сполук (конспект лекцій; практичні завдання на контрольні запитання до тем для самостійної роботи студентів) призначаються для самостійної роботи студентів V курсу спеціальностей: хімія, хімія біологія, хімія основи інформатики. Дисципліною "хімія високомолекулярних сполук" закінчується вивчення хімічних дисциплін у педагогічному вузі, завершується формування уяви студентів про невичерпні можливості хімії високомолекулярних. Посібник «Хімія високомолекулярних сполук» мрже бути використаний вчителями хімії в школах з поглибленим вивченням хімії. Особливо корисним дане видання має бути для студентів, які навчаються за індивідуальним графіком.

Рецензенти:

Просвірнін, доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник народної Освіти України, завідувач кафедри таврійського державного агротехнологічного університету

А. Зиновик, доктор хімічних наук, професор кафедри хімії Таврійського державного агротехнологічного університету.

Рекомендовано до друку науково-методичною радою Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького

Протокол № 2 від 29.10.2010 р.

МДПУ, 2010р.

Зміст

Вступ

Самостійна робота - форма управління та самоуправління самостійною пізнавальною діяльністю студентів. Вона є необхідною складовою частиною навчально - виховного процесу, істотно впливає на його результативність та ефективність.

Нові соціально - економічні умови, накопичення та швидке оновлення інформації, інтернаціоналізація та глобалізація життя сучасного суспільства приводять до того, що зміни в одній галузі суспільного життя дуже швидко переносяться на інші, посилюючи взаємовплив та взаємозв'язок цих сфер. Все це прискорює сам ритм життя, підвищує його динамізм та інтенсивність. В таких умовах отримані раніше знання дуже швидко застарівають.

Тому безперспективним стає прагнення при підготовці спеціалістів в рамках середньої та вищої освіти - передати їм найбільш можливий обсяг професійних знань; цей обсяг завжди буде замалий для забезпечення професійної компетентності фахівця у продовж всієї його кар'єри.

Формування звичок самостійності повинні забезпечувати заклади освіти шляхом ефективного управління самостійною роботою студентів.

Згідно з навчальними планами кількість годин аудиторних академічних запять скорочується на 1/3 - 2/3, тобто приблизно половину матеріалу з предметів студенти повинні вивчати самостійно. Практика показує, що студенти, які щойно прийшли зі школи (І і її курсу) не володіють умінням самостійно працювати з літературою, тому виникає необхідність в розробці методичних рекомендацій на допомогу студентам для самостійного вивчення ними матеріалу.

Цілі самостійної роботи студентів:

1. Виховна мета - виховання самостійності як риси особистості та стереотипу пізнання, тобто потреби до поновлення та оновлення своїх знань.

2. Навчальна мета - набуття вмінь та практичних навичок техніки самостійної роботи, уміння приймати рішення, формувати конкретні завдання залежно від загального напряму діяльності, уміння визначити методи і засоби розв'язання проблем, що виникають у процесі виробництва та в повсякденному житті.

3. Освітня мета - надбання студентами загальноосвітніх професійних умінь, знань та навичок.

З курсу хімії високомолекулярних сполук (хімія ВМС) можна рекомендувати ряд теоретичних та практичних завдань пня самостійного опрацювання.

Курс викладається для студентів спеціальностей «хімія - біологія» та «хімія -інформатика» (стаціонар) та «хімія» (заочний відділ).

Для студентів стаціонару курс складається з і 2^й годин практичних занять, а на самостійну роботу відводиться 96 годин. Ця робота планується на 10^й семестр.

Для студентів заочного відділу на 8^му семестрі читаються лекції (8 годин) і 8 годин практичних занять, на самостійну роботу відводиться 92 години. Велика кількість часу, який відводиться на самостійну роботу (85 89% від загальної кількості годин), потребує розробку методичних рекомендацій для

самостійної роботи студентів з курсу «хімія ВМС», які б допомогли студенту добре засвоїти курс.

Тема 1 Класифікація ВМС

Приступаючи до вивчення методів синтезу ВМС необхідно з'ясувати будову ВМС (лінійну, розгалужену, просторову), а також класифікувати ВМС за походженням (природні, штучні, синтетичні), за підношенням до температури (термопласта і реактопласти), за хімічним складом головного ланцюга (карболанцюгові, гетеролапцюгові), за вмістом функціональних груп (поліолефіни, поліетери [-0-], полісегери [-ОСО-], поліспирти [-ОН], поліаміди [-NH-CO-J, полісечовини [-MH-CO-NH-] і ін.).

Необхідно звернути увагу, що хімія високомолекулярних сполук розвивається швидкими темпами, хоч виникла не так давно (30^п роки минулого століття). Такі промислові галузі, як гумова промисловість, промисловість пластичних мас, хімічних волокон, плівок, лаків і клеїв, електроізоляційних матеріалів, паперова промисловість і ін. - повністю основані на переробці високомолекуляриих матеріалів. За останні роки одержані позитивні результати в області біополімерів, до яких відносяться білки, нуклеінові кислоти, полісахариди тощо.

Таблиця 1

Склад ВМС в деяких рослинних матеріалах

Органічні ВМС складають основу живої природи (табл.2)

Таблиця 2

В основі тваринного світу лежать ВМС: білки

З неорганічних ВМС: найбільш поширений кремнієвий ангідрид (SiO₂)_n; з нього складається більш 50% земної поверхні, в граніті вміст (SiO₂)_n сягає 80%; кварц, гірський кришталь, аметист також представляють собою майже 100% полімерний кремнієвий ангідрид. Полімерний оксид алюмінію (Al₂O₃)_n - зустрічається у вигляді мінералів: корунда, рубіна, сапфіра. Тільки вода і повітря мають більше поширення, ніж ВМС.

Основні поняття хімії ВМС: мономер, олігомер, елементарна ланка, ступінь полімеризації і поліконденсації, молекулярна маса, молекулярно-масове розподілення.

Звернути увагу, що олігомер має невисоку молекулярну масу, в основному, дімери -, тримери - і тетрамерн; в промисловості - цс смоли (поліефірні, епоксидні, феноло - і карбамідоформальдегідні). Олігомери займають проміжок між низько і високомолекулярними речовинами.

Поиск по сайту: