АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Комунікативна взаємодія

Читайте также:
  1. I. Соціальне життя суспільства і соціальна взаємодія.
  2. Б) суттєве, закономірне відношення і взаємодія між протилежними
  3. Багатоманітність і взаємодія культур
  4. ВЗАЄМОДІЯ ГЕНОТИПУ Й УМОВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. МОДИФІКАЦІЙНА МІНЛИВІСТЬ
  5. Взаємодія культур і національна самобутність народів. Тенденції культурної універсалізації та її форми.
  6. Взаємодія мов.
  7. Взаємодія органів публічної влади з об’єднаннями громадян
  8. Взаємодія органів публічної влади з органами внутрішніх справ
  9. Взаємодія органів публічної влади з трудовими колективами, підприємствами, установами, організаціями
  10. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
  11. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
  12. Економічні ресурси: їх види і взаємодія

1. Поняття комунікативної взаємодії (інтерактивність). Аксіоми і параметри комунікативної взаємодії.

2. Максими спілкування П. Грайса та Дж. Ліча.

3. Типи комунікативної взаємодії: конфлікт, кооперація та суперництво.

4. Поняття комунікативної стратегії і комунікативної тактики.

5. Закони та правила комунікативної взаємодії.

 

Письмово.

1. Які максими Г. П. Грайса порушено в наступних прикладах:

А) — Як тебе звати? — запитав я, наполегливо думаючи про те, чим може закінчитися

ось така дивна пригода.

— Яке це має значення? Особливо зараз…

(І. Роздобудько. Ґудзик)

Б) «Як ви живете тут?»

«Ти таке питаєш. Як би то сказати... Тьмяно... Тьмяно, як оті фікуси в діжках, розставлені по коридору. Ніби все є, а чогось не вистачає.»

«Чого? Свободи?»

«Я не знаю, не знаю, як це сказати... Ми хочемо цього, і боїмось. Так, мабуть, свободи. Якщо це так називається...»

(О. Ірванець. Рівне/Ровно)

В) — А що вас конкретно цікавить?

— Мене цікавлять наукові досягнення Адамчука.

— Це дуже широка тема. — Лисяче личко розтягнула хитра посмішка. — Вам краще звернутися до його колег із кафедри. До архіву.

(В. Єшкілєв. Богиня і Консультант)

Г) — А я знаю, який сьогодні день, — наспівував Дадлі, перевальцем тюпаючи до нього.

Величезні очі кліпнули і щезли.

— Що? — запитав Гаррі, незмигно дивлячись туди, де щойно були очі.

— Я знаю, який це день, — повторив Дадлі і підійшов ще ближче.

— Чудово! — покепкував Гаррі. — Нарешті ти вивчив назви усіх днів тижня.

— Сьогодні твій день народження, — єхидно мовив Дадлі.

(Дж. Роулінг. Гаррі Поттер і таємна кімната)

 

2. Визначте тип комунікативної взаємодії в уривках з повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»:

А) Обід докипав у печі. Борщ, приставлений до жару, дув бульки й клекотів вряди-годи, неначе хто в йому ляпав ложкою. Хата стояла неметена. Свекруха глянула на невістку спідлоба й промовила:

— Чого це ти, Мотре, сіла шити? Хіба ти не бачиш що в печі обід недоварений, а хата стоїть і досі не метена?

— Та вже ж бачу, не повилазили, — обізвалася Мотря, затягуючи нитку в вушко.

— Гляди лиш, щоб тобі й справді не повилазили. Сядеш собі шити по обіді, як упораєшся.

— Ох-ох! Так у мене чогось болить спина, так ниють руки, — почала Мотря тонесеньким голосом, передражнюючи свекруху.

— Дражнись, дражнись! — сказала свекруха. — Кидай лишень сорочку та вимітай хату, кажу тобі. Я хазяйка в хаті, а не ти. Роби те, що тобі загадують.

— А я вам, мамо, не наймичка. Я й в своєї матері не була наймичкою. Коли пішлось на колотнечу, то нам треба робить діло пополовині. Поганять і в мене стало б хисту, аби було кого

Б) — Скажи мені, Мелашко, де ти живеш? Покажи мені хату твого батька.

В Мелашки так закидалось серце, як птиця тріпається крилами в густому гіллі.

— Наша хата край села в яру, на Западинцях, — сказала вона дуже тихо й зовсім спустила вії на щоки.

Воли помалу плентались дорогою. Лаврін мовчав, і Мелашка мовчала.

В) Баба Палажка не одказала на її привітання. Вона тільки блиснула на неї злими маленькими чорними очима. Кайдаші обступили Палажку.

— А що, Палажко! Водила, водила нашу Мелашку, доки не завела, — сказала Кайдашиха. — Де наша молодиця?

— А хіба я знаю, де вона? Одбилась од нас коло церкви на Подолі, ще й нам наробила клопоту. Ми через неї просиділи в Києві цілих два дні, ще й мусили бігати по монастирях та по церквах.

— Чом же ти хоч не зайшла до нас та не сказала? — спитав Кайдаш.

— Де ви, бабо, діли Мелашку? — кричав Лаврін. — Куди ви її завели? Навіщо ви її покинули в Києві?

— Оце, Боже милостивий! Хіба ж я її в пазуху сховала, чи з'їла, чи що? Завела та й завела… Хіба Мелашка мала дитина, що я її за руку заводила!

Г) — Ти злодійка! Ти покрала в нас яйця! — кричала Кайдашиха й кинулась до Мотрі з мішком у руках.

— Брешеш, не докажеш! Ти сама злодюга, бо обкрадала мене, мою працю цілий рік. Я на тебе робила, як на пана панщину, — кричала Мотря.

— А чом же ти мене не кидала, коли тобі було в мене погано? — пищала Кайдашиха. — Чом тебе чорти не понесли на Басарабію або за границю?

— Овва, через таке паскудство та оце тікала б за границю! Тікай сама хоч під шум, під греблю! — ґвалтувала Мотря. — Ти злодюга, ти відьма!

— Хто? Я? Я відьма? Я злодюга? — сичала Кайдашиха. — Ось тобі на!

Кайдашиха тикнула Мотрі дулю й не потрапила в ніс, та в око. Мотря вхопила деркача й сунула держалом Кайдашисі просто межи очі.

Ґ) Старий Кайдаш порався в повітці коло свого майстерства. Коли дивиться він, серед двору Лаврін запрягає воли, а коса лежить на призьбі.

— Чом це ти, Лавріне, й досі не йдеш у поле? Чи ти не бачиш, що сонце вже от-от поверне на полудень? — спитав Кайдаш. — Та нащо ж ти оце запрягаєш воли?

— Поїду до млина. Казали мати, що нема борошна, — обізвався Лаврін, завертаючи воли до воза.

— А я ж тобі велів іти косити ячмінь?

— Постоїть до завтра, не де дінеться, не втече.

— Ти ж знаєш, що ячмінь зовсім стиглий: зараз висиплеться.

— Ячмінь ще не зовсім стиглий, ще два або й три дні постоїть, — обізвався Лаврін. — Гей, перістий! Ший ставай! — крикнув він на вола.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)