 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Бюджетне право у системі фінансового права України. Особливості бюджетних правовідносин
Воно є центральною частиною фінансового права, оскільки сфера публічних фінансів (як державних, так і місцевих), що є предметом дослідження останнього, нерозривно пов'язана з відносинами у сфері утворення, розподілу й витрачання коштів бюджетної системи. Такі відносини становлять предмет бюджетного права, нерозривно пов'язаного з іншими розділами й інститутами фінансового права.
Отже, бюджетне право України — це сукупність бюджетно-правових норм, що регулюють фінансові відносини, які виникають у зв'язку з бюджетною діяльністю, тобто утворенням, розподілом, перерозподілом і використанням коштів державного та місцевих бюджетів.
Коло відносин у Сфері бюджетної діяльності є досить широким, оскільки включає відносини, пов'язані із встановленням бюджетного устрою та бюджетної системи України, структурою доходів і видатків бюджетної системи, їх розподілом між її ланками, здійсненням міжбюджетних трансферті в та розмежуванням компетенції органів державної й муніципальної влади, з органі нацією бюджетного процесу, відповідальністю за порушення бюджетного законодавства тощо.
Отже, у предметі регулювання бюджетного права розрізняють кілька основних груп відносин, які закріплюють та регулюють:
— бюджетну систему України, принципи її побудови та завдання;
— склад доходів і видатків бюджетів та порядок їх розподілу між бюджетами;
— бюджетні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування;
— бюджетний процес, тобто регламентовану нормами права діяльність, пов'язану зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за цим, розглядом звітів про виконання бюджетів, що становлять бюджетну систему України;
— відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
Бюджетні правовідносини — це суспільні відносини, врегульовані бюджетно-правовими нормами і пов'язані із розподілом, перерозподілом та витрачанням фінансових ресурсів, акумульованих бюджетною системою країни.
Суб'єктами бюджетного права є особи, наділені правосуб'єктністю, тобто ті, що потенційно здатні бути учасниками бюджетних правовідносин.
Що стосується юридичних осіб, то серед учасників бюджетних відносин переважають юридичні особи публічного права. Причому вони можуть бути наділені як суб'єктивними правами (зокрема, органи законодавчої або виконавчої влади), так і юридичними обов'язками (наприклад, бюджетні установи, що с розпорядниками бюджетних коштів). Юридичні особи приватного права є зазвичай отримувачами (а не розпорядниками) бюджетних ресурсів.
Як одержувачі бюджетних коштів юридичні особи приватного права володіють бюджетно-правовою правосуб'єктністю, що має особливості: вона є вужчою порівняно із правосуб'єктністю інших суб'єктів бюджетних правовідносин; не має владно-імперативного характеру; юридичні особи приватного права не наділені компетенцією як особи публічного права в бюджетній сфері, а мають лише права та обов'язки (крім такого повноваження в бюджетному процесі, як бюджетне асигнування); вона є похідною від цивільно-правової, а не публічно-правової, як у інших суб'єктів бюджетного права, правосуб'єктності юридичних осіб приватного права; юридичні особи приватного права стають учасниками бюджетних правовідносин на добровільних засадах, що загалом не властиво юридичним особам публічного права; обсяг прав і обов'язків юридичних осіб приватного права змінюється залежно від їх ролі в даному правовідношенні та виду за класифікацією бюджетних відносин2.
Учасниками бюджетних відносин не можуть бути фізичні особи, оскільки вони, згідно з чинним законодавством, не мають права безпосередньо отримувати кошти з бюджетів будь-якого рівня на власне фінансування. Фізичних осіб можуть лише опосередковано залучати до бюджетних відносин як отримувачів бюджетних коштів, шляхом продажу товарів, послуг або виконанніробіт розпорядникам бюджетних ресурсів, котрі, у свою чергу, можуть діяти лише у межах закріплених за ними бюджетних повноважень.
Провідну роль у бюджетних відносинах відіграють її представницькі органи, які своїми рішеннями затверджують акти про бюджет, а також органи виконавчої влади (центральної або на місцевому рівні), що є основними виконавцями бюджетів. Окреме місце належить органам спеціальної компетенції у галузі фінансів (Міністерству фінансів, Державному казначейству тощо), які безпосередньо забезпечують бюджетну діяльність. З іншого боку, важливими учасниками бюджетних відносин є бюджетні установи — розпорядники бюджетних коштів.
Традиційно суб'єкту бюджетних правовідносин властиві такі ознаки: він бере участь у розподілі доходів і видатків між різними ланками бюджетної системи; є учасником бюджетного процесу та одержує з бюджету кошти у формі бюджетного фінансування (асигнування, кредитування, інвестування). Суб'єкти бюджетних правовідносин мають або одну з цих ознак, або кілька одночасно1.
Особливістю бюджетних відносин є їх велика деталізованість. Оскільки коштів на фінансування видатків ніколи не вистачає і держава змушена фінансувати лише невідкладні потреби, вона має детально регламентувати права й обов'язки всіх учасників бюджетного процесу для забезпечення ефективного, цільового та економного витрачання фінансових ресурсів та їх постійного й планового надходження до бюджету певного рівня.
Поиск по сайту: