АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Геологічна будова. Плат­форма має складну будову

Читайте также:
  1. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ВНУТРІШНІХ МОРІВ
  2. Геологічна будова.
  3. Геологічна будова.
  4. Геологічна будова.
  5. Геологічна будова.
  6. Геологічна будова.
  7. Геологічна будова.
  8. Геологічна будова.
  9. Геологічна будова.
  10. Геологічна будова.
  11. Геологічна будова.

Плат­форма має складну будову. Її складчаста основа формувалася в період від до­кембрію до раннього тріасу включно, причому найбільш інтенсивно в герцинську епоху складчастості. Платформовий чохол тут починається з відкладів верхньої пермі і тріасу. Складчастий фундамент відділений від чохла континентально-лімнічним комплексом моласових і вугленосних червоноколірних утворень, місцями вулканогенних, які на епігерцинській платформі охоплю­ють вестфальський і єтефанський яруси середнього і верхнього карбону (силезій) і нижньої пермі (ротлігендес). Шари цих порід сильно метаморфізовані та значно порушені розривними дислока­ціями. Місцями відклади утворюють покриви, місцями виповнюють грабено­ві западини, де товщина їх різко збільшується до 4—8 км, інколи більше.

Характерною рисою зазначеної еліґерцинської платформи, є висока рухомість, що зумовило її мозаїчну будову. Під впливом тектонічних напружень альпійського циклу ця платформа, по­чинаючи з мезозою, була розбита системою розломів на кілька великих глиб, які зазнали значних вертикальних переміщень. Розломи мають переважно два напрямки: субширотний — західно-північно-західний (герцинський) і субмеридіональний — північно-північно-східний (рейнський) і порушують не тільки фундамент, а й платформовий чохол.

У будові платформового покриву виділяють великі геоструктурні елемен­ти першого порядку. Синеклізи і западини розділяють окремі підвищені ма­сиви палеозойських і більш давніх порід, частково горстовоґо походження, які виступають на поверхню. До великих піднять складчастого фундаменту належать серединні масиви Вогези, Шварцвальд, Брабантський, Арденський, Гарц, Рейнський, Чеський (Богемський) включно з Судетами і Сілезь­кими горами, Свєнтокшиські гори, гори Добруджа та ін.; до великих запа­дин — синеклізи Північноєвропейська, Паризько-Гемпширська і Аквітансько-Біскайська (рис. 7.5).

У будові платформи значне місце займають грабени субмеридіонального, рейнського, напрямку (Рейнський, Ронськнй і Лиманський). З Альпійським складчастим поясом платформа з’єднюється передовими прогинами.

Друга молода, епігерцинська, платформа— Мізійська —знахо­диться між Балканами і Карпатами і являє собою продовження Скіфської плити. Виступ палеозойського фундаменту останньої прослідковується в Добруджі (рис. 7.6).

 
 

 

 
 

Рисунок 7.5 – Тектонічна схема Західноєвропейської плити

 

Рисунок 7.6 – Тектонічна схема Мізійської плити

 

1 – Балкани, 2 – Передбалканська складчаста зона, 3 – кристалічні породи південних Карпат, 4 – мезозойські відклади Карпат, 5 – Флішова зона Східних Карпат, 6 – Північноболгарське підняття, 7 – Олтенський структурний поріг, 8 – Ломська западина, 9 – Варненська западина, 10 – розломи, 11 – Жіуолтське блокове підняття, 12 – антиклінальні лінії, 13 – границі тектонічних елементів

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)