Методика побудови опорної кривої

3.4.1 Зняття і попередня обробка профілограми.

Для побудови кривої опорної поверхні, визначення параметрів апроксимації початкової ділянки цієї кривої і максимальної висоти профілю профілограми знімаються в одному (поперечному) напрямку, що дає найбільш повну інформацію про профіль. Профілограми можна знімати і під кутом 45⁰ до напрямку слідів обробки, при цьому довжина траси виміру повинна бути збільшена в раз по відношенню до базової довжини.

Попередня обробка профілограм проводиться в строгій відповідності із раніше вивченою методикою (лабораторна робота №2).

3.4.2 Побудова кривої опорної поверхні

Опорна крива профілю будується як середня для тих же ділянок профілю, на яких проводилось визначення всіх параметрів шорсткості. Профіль в межах R_max через 1 мм перетинається лініями, паралельними середній, починаючи від лінії R_p, і на кожному перетині вимірюється опорна лінія профілю. При вимірюванні опорної довжини проводиться сумування довжин відрізків, що перетинаються на виступах профілю, що дає опорну довжину на кожному рівні перетину D l₁, D l₂, …, D l_n (рисунок 3.4).

Всі вимірювання проводяться в міліметрах без врахування збільшення. Для виключення впливу масштабу (збільшення при зніманні профілограми) необхідно перейти до відносних величин

Рисунок 3.4 – Обробка профілограми при побудові опорної кривої

і , (3.14)

де - відносне зближення на даному рівні;

- рівень (зближення), відрахований по профілограмі від лінії , мм;

- відносна опорна довжина профілю на даному рівні;

- сума довжин відрізків профілю на даному рівні, мм;

L - сумарна довжина профілограм виміряних дільниць, мм.

Результати всіх вимірювань і обчислень заносяться в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1 – Розрахунок параметрів кривої опорної поверхні

При побудові кривої опорної поверхні профілю на осі абсцис відкладається t_pi а на осі ординат – величина (1 - e_і) (рисунок 3.3).

3.4.3 Визначення параметрів b і v.

Для визначення b і v вимірюється опорна довжина профілю на рівнях: e₁ = 0,1; e₂ = 0,2; e₃ = 0,3.

Для цього із таблиці 3.1 вибираються значення e_i, найбільш близькі по значенню до величин 0,1; 0,2; 0,3 і відповідні їм значення t_pi.

Величина v розраховується за формулою

, (3.15)

де

Величина параметра b розраховується як середнє арифметичне величин b₁, b₂ і b₃, які визначаються з виразів

;

; (3.16)

.

3.4.4 Комплексний критерій шорсткості.

Користуючись результатами розрахунків параметрів b і v, а також результатами попередніх вимірювань величин і r – радіуса кривизни вершин нерівностей, по формулі (3.12) розраховують D - комплексний критерій шорсткості досліджуваної поверхні.

Поиск по сайту: