|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Методика побудови опорної кривої3.4.1 Зняття і попередня обробка профілограми. Для побудови кривої опорної поверхні, визначення параметрів апроксимації початкової ділянки цієї кривої і максимальної висоти профілю профілограми знімаються в одному (поперечному) напрямку, що дає найбільш повну інформацію про профіль. Профілограми можна знімати і під кутом 450 до напрямку слідів обробки, при цьому довжина траси виміру повинна бути збільшена в раз по відношенню до базової довжини. Попередня обробка профілограм проводиться в строгій відповідності із раніше вивченою методикою (лабораторна робота №2). 3.4.2 Побудова кривої опорної поверхні Опорна крива профілю будується як середня для тих же ділянок профілю, на яких проводилось визначення всіх параметрів шорсткості. Профіль в межах Rmax через 1 мм перетинається лініями, паралельними середній, починаючи від лінії Rp, і на кожному перетині вимірюється опорна лінія профілю. При вимірюванні опорної довжини проводиться сумування довжин відрізків, що перетинаються на виступах профілю, що дає опорну довжину на кожному рівні перетину D l1, D l2, …, D ln (рисунок 3.4). Всі вимірювання проводяться в міліметрах без врахування збільшення. Для виключення впливу масштабу (збільшення при зніманні профілограми) необхідно перейти до відносних величин
Рисунок 3.4 – Обробка профілограми при побудові опорної кривої
і , (3.14) де - відносне зближення на даному рівні; - рівень (зближення), відрахований по профілограмі від лінії , мм; - відносна опорна довжина профілю на даному рівні; - сума довжин відрізків профілю на даному рівні, мм; L - сумарна довжина профілограм виміряних дільниць, мм. Результати всіх вимірювань і обчислень заносяться в таблицю 3.1.
Таблиця 3.1 – Розрахунок параметрів кривої опорної поверхні
При побудові кривої опорної поверхні профілю на осі абсцис відкладається tpi а на осі ординат – величина (1 - eі) (рисунок 3.3). 3.4.3 Визначення параметрів b і v. Для визначення b і v вимірюється опорна довжина профілю на рівнях: e1 = 0,1; e2 = 0,2; e3 = 0,3. Для цього із таблиці 3.1 вибираються значення ei, найбільш близькі по значенню до величин 0,1; 0,2; 0,3 і відповідні їм значення tpi. Величина v розраховується за формулою , (3.15) де
Величина параметра b розраховується як середнє арифметичне величин b1, b2 і b3, які визначаються з виразів ; ; (3.16) . 3.4.4 Комплексний критерій шорсткості. Користуючись результатами розрахунків параметрів b і v, а також результатами попередніх вимірювань величин і r – радіуса кривизни вершин нерівностей, по формулі (3.12) розраховують D - комплексний критерій шорсткості досліджуваної поверхні.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |