|
|||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Порядок виконання роботи. 1.6.1 Ознайомитися з будовою мікротвердоміра ПМТ – 31.6.1 Ознайомитися з будовою мікротвердоміра ПМТ – 3. 1.6.2 Отримати у викладача зразок. Поверхню зразка шліфують і полірують, а при необхідності піддають травленню реактивами, які застосовують для мікроаналізу відповідних сплавів. 1.6.3 Підготовлений зразок (мікрошліф) встановлюють на столику 12 так, щоби досліджувана поверхня була паралельна поверхні столика і спрямована вверх. При досліджені зразків складної форми це досягається попереднім встановленням зразка в пластилін і вирівнюванні положення досліджуваної поверхні зразка ручним пресом. 1.6.4 Встановлений мікрошліф спостерігають через окуляр і добиваються різкості зображення за допомогою ручок 6 (грубої) і 5 (плавної) подачі тубусу 8 вертикального мікроскопу. При цьому предметний столик 12 повинен бути повернутий в крайнє праве положення. За допомогою двох гвинтів 13 столик 12 переміщують у двох перпендикулярних напрямках, що дозволяє переміщувати мікрошліф і вибрати на ньому ділянку, в якій необхідно виміряти твердість. Встановити "подвійний штрих" 1 (рисунок 1.3) окулярного мікрометра 7 (рисунок 1.2) на поділку 4 шкали 1 (рисунок 1.3). 1.6.5 Вибирати необхідну вагу тягарця і встановити його на шток 2. 1.6.6 Повернути предметний столик 12 за допомогою ручки 1 в крайнє ліве положення. Встановлення столика 12 в це положення необхідно здійснювати плавно, без ударів. 1.6.7 Вдавити алмазну піраміду в досліджувану поверхню, для чого необхідно повільно повернути від себе ручку 3 (приблизно на 1800) і витримати 5…10 с. 1.6.8 Підняти шток з алмазним наконечником, для чого необхідно повернути ручку 3 у вихідне положення. 1.6.8 Повернути столик 12 у вихідне положення для вимірювання діагоналі відбитку. 1.6.9 Знайти в окулярі відбиток (рисунок 1.4 а) і підвести до його кута перехрещення ниток 3 (рисунок 1.3) так, щоби вони співпали з сторонами кута відбитка (рисунок 1.4 б), і замітити при цьому положення "подвійного штриха" 2 (рисунок 1.3), тобто замітити цифри на шкалі 1, між якими знаходиться " подвійний штрих", а також поділки на лімбі окулярного мікрометра 7 (рисунок 1.2). 1.6.10 Обертанням барабану окулярного мікроскопу суміщають перехрестя ниток 3 (рисунок 1.3) з сторонами протилежного кута відбитка (рисунок 1.4 в), відмічають цифри, між якими знаходиться "подвійний штрих" і поділки на лімбі окулярного мікрометра. При виконанні вищевказаних операцій необхідно мати на увазі, що на лімбі окулярного мікрометра сто поділок і за один оберт його барабану "подвійний штрих" переміщується на одну поділку по шкалі 1 (рисунок 1.3) окуляру. Таким чином, якщо "подвійний штрих" знаходиться між цифрами 1 і 2 на шкалі 1 (рисунок 1.3), а на лімбі при цьому 52 поділки, то маємо число 152. Після переміщення перехрестя ниток до другого кута відбитка, коли, наприклад, "подвійний штрих" знаходиться між цифрами 3 і 4, а на лімбі 27 поділок, то маємо число 327. Тобто необхідно пам’ятати, що цифра на шкалі 1 (рисунок 1.3) зліва від "подвійного штриха" показує сотні одиниць, до яких необхідно додати десятки одиниць окулярного мікрометра 7. 1.6.11 Отримані цифри занести в протокол досліджень. Знайти їх різницю, яка теж заноситься в протокол. 1.6.12 Різницю показань помножити на ціну поділки лімба окулярного мікрометра (0,3 мкм при використанні об’єктива з 478-кратним збільшенням і 1,2мкм при використанні об’єктива з 135-кратним збільшенням). Результатом цього добутку є довжина діагоналі відбитку. Його необхідно теж занести в протокол дослідження. 1.6.13 Виміряти довжину другої діагоналі відбитка, повернувши окулярний мікрометр на 900, занести її в протокол і обчислити середнє значення для двох вимірів. 1.6.14 Визначити твердість за формулою (1.1). 1.6.15 При вимірюванні мікротвердості іншої ділянки необхідно повторити всі вищенаведені операції. 1.6.16 Використовуючи залежність (1.1) і табл. 1.1 визначити твердість за Вікерсом, Брінелем і Роквелом. 1 - шкала окуляра; 2 - "подвійний штрих"; 3 - перехрестя ниток; 4 - область вимірювання мікротвердості Рисунок 1.3 - Поле зору окулярного мікроскопа
Таблиця 1.2 – Технічні характеристики мікротвердоміра ПМТ – 3
1.7 Контрольні запитання 1.7.1 Дайте визначення твердості і мікротвердості. 1.7.2 В чому полягає різниця і подібність цих понять? 1.7.3 Поясніть суть методу визначення мікротвердості. 1.7.4 Опишіть прилад ПМТ– 3 для визначення мікротвердості і його основні вузли. 1.7.5 Який порядок роботи на приладі ПМТ – 3? 1.7.6 Як визначається мікротвердість по змінених параметрах? 1.7.7 Чи можна визначити твердість за Роквеллом і Брінелем по відомій мікротвердості?
а) б) в)
а - положення відбитка в полі зору окуляру; б - положення перехрестя ниток коло правого кута відбитка; в - положення перехрестя ниток коло лівого кута відбитка Рисунок 1.4 - Схема вимірювання діагоналі відбитка
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |