Основні теоретичні положення. Однією з основних характеристик твердого тіла, яка в більшості випадків визначає його зносостійкість

Однією з основних характеристик твердого тіла, яка в більшості випадків визначає його зносостійкість, є твердість (мікротвердість). Твердість поверхні твердого тіла являє собою інтегральну характеристику. Мікротвердість характеризує твердість досить малої ділянки (границі зерен, тверді включення гетерогенних структур) поверхневих шарів деталі. Суть вимірювання мікротвердості полягає в тому, що алмазну піраміду з квадратною основою вдавлюють в досліджувану поверхню твердого тіла (рисунок 1.1), вимірюють діагональ отриманого відбитку і визначають мікротвердість за формулою

Н = 1,8544 , (1.1)

де Н – мікротвердість;

F – навантаження, гс;

d – середня арифметична величина діагоналі відбитку, мкм.

З приведеної залежності видно, що мікротвердість має розмірність механічних напружень. Чим вище значення напружень при вдавлюванні алмазної піраміди, тим вища мікротвердість поверхневого шару досліджуваної ділянки матеріалу. Таким чином, мікротвердість – це здатність поверхневого шару малої ділянки твердого тіла (співмірного з розмірами структурних складових сплавів) чинити опір проникненню в нього більш твердого тіла у вигляді індентора, тобто це опір пластичному вдавлюванню в плоску поверхню реального тіла іншого, більшого твердого тіла у вигляді індентора.

Величину мікротвердості можна перевести в твердість за Вікерсом, яка має зв`язок з іншими одиницями твердості, наприклад, з твердістю за Роквеллом і Брінелем (таблиця 1.1). Зв`язок між одиницями мікротвердості і твердості за Вікерсом грунтується на тому, що в обох випадках індентором є алмазна піраміда і однакова розрахункова формула (1.1).

Таблиця 1.1- Співвідношення між значеннями твердості, виміряної різними методами [2]

Різниця ж полягає в тому, що при замірі мікротвердості алмазна піраміда має малі розміри і навантаження також мале.

Поиск по сайту: